Постанова

від 11.02.2025 по справі 160/20321/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/20321/24(суддя Ремез К.І., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №160/20321/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 липня 2024 звернулася до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з яким просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті пенсії за віком, яка оформлена Рішенням про відмову у призначенні пенсії № 047250019642 від 27.11.2023;

- визнати право ОСОБА_1 на пенсію за віком з 14.02.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 29.07.1980 по 01.02.1993 та з 01.03.1995 по 22.01.1998.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 14.02.2023;

- виплатити заборгованість, що утворилася з 14.02.2023;

- зобов`язати використати для розрахунку пенсії за віком довідку про заробіток для обчислення пенсії, надану ТОВ «Обувщик» № 1501009.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з не зарахуванням всіх періодів страхового стажу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.11.2023 №047250016598 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати ОСОБА_1 страховий стаж з 29.07.1980 по 01.02.1993 та з 01.08.1995 по 22.01.1998.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком, з 14.02.2023 року. У задоволенні іншої частини позову відмовив.Рішення суду мотивовано тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не врахувало відомості трудової книжки позивача НОМЕР_1 та відомості дублікату трудової книжки НОМЕР_2 при розгляді заяви позивача від 24.02.2023 року. При цьому, суд зауважив, що довідкою підтверджено отримання позивачем заробітної плати за період з серпня 1980 року по вересень 1993 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що до страхового стажу не зарахований період роботи з 29.07.1980 по 01.02.1993 роки так як відсутній запис у трудовій книжці, відповідною довідкою не підтверджено. Зазначений період не врахований по довідці про заробітну плату, оскільки відсутній вихідний номер та дата, відсутній зв`язок між підприємствами «Міськпобуткомбінат» та ТОВ «Обувщик».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач вперше 14.02.2023 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та надала документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з не зарахуванням всіх періодів страхового стажу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/16661/23 від 15.09.2023 адміністративний позов задоволено частково скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 22.02.2023 №047250016598 про відмову в призначенні пенсії та зобов`язано повторно розглянути заяву позивачки.

ОСОБА_1 вдруге звернулася 24.02.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та необхідними документами на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047250016598 від 23.11.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що у позивача на дату звернення відсутній необхідний страховий стаж, передбачений статтею 26 Закону №1058-ІV. У вказаному рішенні зазначено, що за результатами розгляду заяви позивача, доданих до неї документів та наявних відомостей, до страхового стажу не зараховано через відсутність первинних документів за період 01.09.1995 по 22.01.1998, які підтверджують довідки про заробітну плату на ТОВ «Обувщик» та за період 01.09.1995 по 22.01.1998 відсутні документи (а.с.14).

Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (надалі-Закон № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відповідно до ст. 24 Закону Закон № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження необхідності зарахування до страхового стажу позивача періоду з 29.07.1980 по 01.02.1993 роки та з 01.03.1995 року по 22.01.1998 року позивач вказує на наявність довідок про для обчислення пенсії (а.с.15) та встановлені у судовому рішенні ухваленому у справі №160/16661/23 обставини.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 року ухваленого у справі №160/16661/23 встановлено, що з копії трудової книжки позивача від серії НОМЕР_3 від 31.07.1980 року вбачається наявність наступних записів за спірний період: запис № 2 - 29.07.1980 року прийнята обувником третього розряду (наказ № 180 від 28.07.1980 р.), запис № 4 - 01.02.1993 року звільнена за ст.36 КЗпП України (наказ № 5 від 01.02.1993 р.)

В копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 31.07.1980 року вбачається наявність наступних записів за спірний період: запис № 9 - 01.03.1995 року навчання "засади бухгалтерського обліку" (наказ № 1 від 01.03.1995 р.); запис № 10 - 01.08.1995 року прийнята на роботу бухгалтером (наказ №2 від 01.08.1995 р.); запис № 11 - 22.01.1998 р. звільнена за власним бажанням (наказ № 20 від 22.01.1998 р.).

Тобто, судовим рішенням встановлено факт наявності відповідних записів у трудовий книжці позивача.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що згідно з актом №1353 від 31.10.2022 року комісійного обстеження об`єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ в м. Нікополь, житловий будинок, якого належить позивачу пошкоджена внаслідок збройної агресії РФ, що впливає на можливість надання позивачем до суду трудової книжки від серії НОМЕР_3 від 31.07.1980 року, а тому суд під час вирішення цієї справи враховує ті обставини, що були встановлені судовим рішенням у справі №160/16661/23.

Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж з 29.07.1980 по 01.02.1993 та з 01.08.1995 по 22.01.1998.

Поряд з цим, суд зауважує, що у відповідності до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 101 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Тобто, відповідач маючи сумніви щодо обґрунтованості видачі позивачу довідок ТОВ «Обувщик» (ЄДРПОУ 19440635) про заробіток для обчислення пенсії мав здійснити перевірку обґрунтованості їх видачі, та у разі встановлення факту безпідставності їх видачі застосувати відповідні наслідки до особи, яка звертається за призначенням пенсії, а не відмовляти у призначенні пенсії без здійснення відповідної перевірки.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №160/20321/24 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2025 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва