Ухвала

від 28.10.2024 по справі 200/7179/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

28 жовтня 2024 року Справа №200/7179/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді ЧекменьоваГ.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ЛАЙН К» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ЛАЙН К» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «ЕЛІТ ЛАЙН К»;

зобов`язати поновити реєстрацію ТОВ «ЕЛІТ ЛАЙН К» у якості платника єдиного податку та запис у реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024.

Ухвалою від 16.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №335/05-99-04-09/45224135 від 30.09.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «ЕЛІТ ЛАЙН К» на період до набрання чинності рішення у цій справі.

В обґрунтування наданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що оскаржуване рішення контролюючого органу передбачає скасування реєстрації платника єдиного податку ТОВ «ЕЛІТ ЛАЙН К» з 01.10.2024 та перехід платника на загальну систему оподаткування з обов`язковою (вимушеною) реєстрацією в якості платника податку на додану вартість зі сплатою податку на прибуток підприємств та ПДВ.

Перехід від спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку 5% від отриманого доходу на загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток викличе у підприємства додаткове навантаження у розмірі 18% від чистого прибутку. Зазначений податковий тягар для позивача стане критичним та унеможливить подальшу господарську діяльність через її недоцільність з точки зору отримання прибутку, вірніше його відсутності. Негативними наслідками такого явища стануть вимушене зупинення діяльності підприємства, неминуче вивільнення працівників через неспроможність позивача виплачувати їм зарплатню та вимушене припинення послуги з доступу до мережі Інтернет абонентам.

В разі задоволення позову у позивача виникне необхідність анулювати реєстрацію платника ПДВ, товариство буде зобов`язано анулювати ПДВ за період, що минув, а також буде зобов`язано анулювати всі податкові накладні, що виписані на адресу контрагентів та подавати до контролюючого органу уточнюючу податкову звітність. Такі ж обов`язки щодо коригування податкових зобов`язань/кредиту, подання уточнюючих декларацій з ПДВ виникнуть і у контрагентів. Також є неминучими застосування з боку контролюючого органу до позивача штрафних санкцій щодо сплати ПДВ та реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Такі негативні наслідки, на думку позивача, ускладнять чи унеможливлять у подальшому виконання рішення суду про скасування оскаржуваного рішення, та зроблять неефективним захист і поновлення порушених прав або інтересів підприємства, за захистом яких воно звернулося до суду. В зв`язку з наведеним позивач вважає за доцільне у цій справі застосувати спосіб забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Заява ТОВ «ЕЛІТ ЛАЙН К» про забезпечення позову розглянута безпосередньо після закінчення періоду тимчасової непрацездатності головуючого у справі.

Розглянувши подану заяву та додані матеріали суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (пункт 1); або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункт 2).

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, зі змісту приписів частини 2 статті 150 КАС України випливає, що обов`язковими підставами для вжиття заходів забезпечення позову є обставини, за якими невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вказаних положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що забезпечення позову - це вжиття судом до прийняття судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, та недопущення подальшого порушення прав позивача під час судового розгляду.

Метою забезпечення адміністративного позову є захист прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів. Відтак, вжиття судом заходів забезпечення позову покликане своєчасно унеможливити настання негативних та непоправних наслідків, які можуть настати в результаті невжиття таких заходів. Тобто, невідворотність наслідків означатиме, що спірні правовідносини не зможуть існувати в майбутньому у первісному вигляді у випадку незастосування заходів забезпечення позову.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Такі заходи не повинні зумовлювати фактичного вирішення спору по суті, а бути спрямованими лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

За змістом заяви про забезпечення позову позивач наполягає на очевидній протиправності оскаржуваного рішення №335/05-99-04- 09/45224135 від 30.09.2024, переконаний в його дефектності, оскільки, як у самому рішенні, так і в акті камеральної перевірки контролюючим органом не визначено, коли саме, на думку представника ДПС, позивачем було допущено порушення податкової норми - пункту 291.11 ст. 299 ПК України, за вчинення якого підлягає анулюванню реєстрація платника єдиного податку ТОВ «ЕЛІТ ЛАЙН К» та виключення з реєстру платників єдиного податку, не конкретизовано, який саме з видів діяльності, що передбачені КВЕД-2010 за кодом 61.90 здійснював позивач, порушуючи вимоги підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, а обмежився лише узагальненим визначенням допущеного порушення.

Відповідачем в день оформлення висновків камеральної перевірки грубо порушено вимоги пункту 86.7 статті 86 ПК України, оскільки позивача позбавлено права на подання заперечень, додаткових документів і пояснень до спірних висновків перевірки, проігноровано його право на належний розгляд таких заперечень, додаткових документів і пояснень та право на прийняття податкового рішення з їх врахуванням і за участю представника платнику у процесі розгляду комісією матеріалів перевірки, що зводить таке рішення до категорії неправомірних та визначає необхідність його скасування.

З приводу наведеного суд вказує, що такі відомості підлягають оцінці під час розгляду справи по суті позовних вимог з урахуванням досліджених доказів, а також доводів та заперечень сторін, що виходить за межі розгляду заяви про забезпечення позову.

Натомість, заявником не зазначено ґрунтовних обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у справі спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що є необхідною умовою для забезпечення позову в розумінні частини 2 статті 150 КАС України.

Зокрема, посилання позивача на неможливість сплати податку на прибуток за відсутності останнього, не свідчить про ускладнення виконання рішення суду за умов задоволення позову, оскільки відсутність прибутку не породжує виникнення відповідних податкових зобов`язань.

Інші доводи позивача також не вказують на неможливість виконання рішення суду, оскільки у разі задоволення позову на набрання відповідним судовим рішенням законної сили сторони приводяться до стану, що передував порушенню права, шляхом внесення змін у відповідні облікові документи. Тому суд не вбачає ускладненість у виконання такого рішення суду.

З іншого боку, саме зупинення дії рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №335/05-99-04-09/45224135 від 30.09.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку в разі відмови у задоволенні позову ускладнить ведення податкового обліку за минулий час.

Враховуючи зміст позовних вимог, включаючи предмет заявленого позову, суд дійшов висновку, що вимоги заяви про забезпечення позову за своїми правовими наслідками співпадають із заявленим позовом. За таких обставин, вжиття таких заходів буде тотожне вирішенню спору по суті, що суперечить меті забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття зазначених заходів з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог та враховуючи зміст заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150 - 154, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ЛАЙН К» за позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов