Ухвала

від 28.10.2024 по справі 240/24414/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/24414/23

категорія 108010100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши в письмовому провадженні питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Засновників товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Рушничок": ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про визнання записів нечинними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов позов Засновників товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Рушничок": Бондарчук Зої Петрівни, ОСОБА_2 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, в якому вони просили визнати нечинними і зобов`язати Департамент реєстрації Житомирської міської ради шляхом скасування реєстраційної дії №1003051070074002597 вилучити з відомостей ЄДР записи про кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_3 та неправомірно внесених до ЄДР вибулих у 1999 - 2010 роках юридичну особу СМБП (ПП «Оксамит»), фізичних осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_21 та ОСОБА_2 посилались на те, що, незважаючи на наявність рішень господарських судів, якими фактично встановлено дійсний суб`єктний склад учасників ТОВ ВТФ "Рушничок", а також розподіл його статутного капіталу між цими учасниками, Департаментом реєстрації Житомирської міської ради внесено до ЄДР неправдиві та такі, що підлягають вилученню, відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ВТФ "Рушничок" є ОСОБА_3 , а також щодо учасників цього товариства СМБП (ПП «Оксамит»), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які фактично вибули ще у 1999 - 2010 роках.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду у справі відкрито спрощене позовне провадження й постановлено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечує, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, адже всі реєстраціїні дії здійснювались ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте, сама лише по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах (зокрема, від 21.11.2018 у справі № 520/13190/17, від 27.11.2018 у справі № 820/3534/17, від 19.02.2020 у справі № 1340/3580/18 тощо) неодноразово наголошувала на тому, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).

Крім того, у постанові від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:

«…Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

Вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб…».

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, суд повинен враховувати визначений нею підхід під час вирішення цієї справи.

Крім того, подібна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у справах № 816/4679/15 (постанова від 24.12.2019), № 640/20032/18 (постанова від 06.02.2020), № 802/4042/15 (постанова від 17.02.2021), № 802/564/17-а (постанова від 18.05.2022), № 640/6693/19 (постанова від 29.07.2024), № 826/8513/17 (постанова від 15.09.2022).

Також зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.11.2019 у справі № 826/16500/17 та від 23.10.2019 у справі № 819/2895/14-а.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом пункту 13 цієї ж статті господарські суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Як вже зазначалось, у справі, що розглядається, предметом спору є визнання нечинними і зобов`язання Департаменту реєстрації Житомирської міської ради шляхом скасування реєстраційної дії №1003051070074002597 вилучити з відомостей ЄДР записи про кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_3 та неправомірно внесених до ЄДР вибулих у 1999 - 2010 роках юридичну особу СМБП (ПП «Оксамит»), фізичних осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Відтак, даний спір пов`язаний з реалізацією корпоративних відносин, зокрема, щодо складу учасників товариства та, відповідно, у широкому розумінні - права на управління останнім.

При цьому й доводи, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги та додані до позовної заяви докази, вказують на те, що ними неодноразово в порядку господарського судочинства вирішувались корпоративні спори (щодо суб`єктного складу учасників товариства), похідними від яких є даний спір щодо правомірності реєстраційних дій відповідних корпоративних прав, що, в свою чергу, виключає можливість розгляду такого спору за правилами адміністративного судочинства.

Та ж обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин і не робить цей спір публічно-правовим.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина 1 статті 239 КАС України).

Враховуючи викладене, заявлені у даній справі позовні вимоги не можуть бути розглянуті за правилами адміністративного судочинства, адже має місце господарський спір, у зв`язку із чим провадження у справі підлягає закриттю.

Водночас, судом враховується, що стаття 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає можливість повернення сплаченої суми судового збору у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Провадження в адміністративній справі № 240/24414/23 за позовом Засновників товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Рушничок": ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про визнання записів нечинними та зобов`язання вчинити дії закрити.

Роз`яснити позивачам, що розгляд даної справи повинен здійснюватись у порядку господарського судочинства.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн., сплачений згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 13 від 17.08.2023.

Повернути ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073,60 грн., сплачений згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3185501695.1 від 08.09.2023.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.М. Майстренко