Рішення від 04.10.2024 по справі 260/5625/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5625/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлено вступну та резолютивну частину Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 09 жовтня 2024 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, яким просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №354 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №233-0 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №01-о від 01.01.2024р. позивача поновлено на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

Наказами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 05.02.2024р. №15-тр/т, № 19 тр/т, 33 тр/т на позивача були покладені обов`язки начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з різних підстав.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.06.2024р. № 71 тр/т позивача увільнено від виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з 04.06.2024р.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.07.2024 №275 (із змінами) порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача, як начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №354 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " до позивача, начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби, у зв`язку з вчинення дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №233-0 Про звільнення ОСОБА_1 , позивача звільнено з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, з 26.08.2024 року.

Представник позивача зазначає, що у матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь які докази вчинення позивачем дисциплінарного проступку та відсутні пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії з висновком про наявність чи відсутність у діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Посилаючися на практику Верховного суду з аналогічних питань просить позов задовільнити.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач позовні вимоги не підтримує, заперечує проти задоволення таких та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Додатково зазначив, що згідно оспорюваного наказу ОСОБА_1 тільки буде звільнено датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення листка непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.

Отже, на момент розгляду даної справи, вимоги позивача щодо скасування Наказу Інспекції від 15.08.2024 №233-О Про звільнення та поновлення на роботі не підлягають задоволенню, адже фактично день звільнення не настав.

Представником позивача до суду було подано відповідь на відзив, відповідно до якого повідомив, що відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Відповідно до листка непрацездатності позивач перебуває на лікарняному з 14.08.2024 року та продовжує хворіти.

Додатково зазначає, що хворіє і знаходився на лікарняному також станом і на 04 жовтня 2024 року (момент подання відповіді на відзив). В цей час відповідачем було винесено ряд інших наказів в т.ч. "про внесення змін до наказу Інспекції від 15.08.2024 року №233-о "Про звільнення ОСОБА_1 ". - день звільнення датовано 07.10.2024 року, тобто датою яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення листка непрацездатності.

Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року та відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 01.01.2024 року №01-о Про поновлення на роботі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 (далі - Позивач) поновлено з 02.01.2024 року на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 05.02.2024 року №15-тр/т Про покладання виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на ОСОБА_1 на позивача покладено обов`язки начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з 06.02.2024 по 20.02.2024 року на період відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 20.02.2024 року №19-тр/т Про покладання виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на ОСОБА_1 на позивача покладено обов`язки начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з 21.02.2024 по 22.03.2024 року на період відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 08.03.2024 року №33-тр/т Про покладання виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на ОСОБА_1 на позивача з 08.03.2024 року покладено обов`язки начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області за вакантною посадою.

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 03.06.2024 року №71-тр/т Про увільнення від виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області позивача увільнено від виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з 04 червня 2024 року.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.07.2024 №275 (із змінами) порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача, як начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження слугувала Довідка складеною за результатами проведеного аналізу щодо законних підстав використання прекурсорів та контролю за їх обігом відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 12 червня 2024 року.

У згаданій довідці було зазначено, що Наказом Інспекції від 17.06.2021 №522 призначено матеріально-відповідальним за обіг прекурсорів у Відділі - начальника Відділу ОСОБА_3 , відповідальними за ведення Журналу видачі хімічних реактивів, СТ, С3, що є або містять прекурсори, включені до списку 2 таблиці IV переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів призначено заступника начальника Відділу ОСОБА_4

16 серпня 2023 року згідно наказу Інспекції №306-0 від 16.08.2023 року звільнено ОСОБА_3 начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, за угодою сторін. Згідно пункту 3 даного наказу встановлено, що ОСОБА_3 здійснити передачу довіреного у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майна ОСОБА_5 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю.

Згідно затвердженого начальником Інспекції Акту прийому передачі необоротних активів та запасів (прекурсорів ) від 16.08.2023 року, ОСОБА_6 здійснила передачу довіреного у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майна ОСОБА_5 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю, в тому числі і прекурсори включені до Списку 2 Таблиці IV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 №770 Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

11 вересня 2023 року наказом Інспекції №328-0 від 11.09.2023 з метою забезпечення належної роботи відділу інструментально-лабораторного контролю покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Відділу на ОСОБА_5 з 11.09.2023 по 11.10.2023 року.

3 11 жовтня 2023 року начальником Інспекції накази про покладення на ОСОБА_5 тимчасове виконання обов`язків начальника Відділу та призначення ОСОБА_5 матеріально - відповідальним за обіг прекурсорів у відділі інструментально-лабораторного контролю не видавалися, В автоматизованій системі діловодства ДОК ПРОФ не реєструвався.

Тобто, доступ до прекурсорів ОСОБА_5 з 11.10.2023 року наказом не надався, однак, як вбачається із журналу видачі хімічних реактивів, що є або містять прекурсори, які використовуються відділом саме ОСОБА_5 видав прекурсори та здійснював облік.

За результатами проведення дисциплінарного провадження стосовно позивача, в.о. начальнику Державної екологічної інспекції у Закарпатській області було скеровано Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 від 07 серпня 2024.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що згідно пояснювальної записки в.о. завідувача сектору управління персоналом ОСОБА_7 та наданих нею завірених копій сторінок журналу реєстрації наказів з кадрової роботи за період з 11.10.2023 по 29.12.2023 та з 01.01.2024 по 20.06.2024 в секторі управління персоналом відсутні документи, що визначають подальше покладання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю на ОСОБА_5 після 11.10.2023 року, а в журналі реєстрації наказів відсутня їх реєстрація.

Однак, з наявних в матеріалах дисциплінарної справи пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та наказів про виплату компенсації за додаткове навантаження від 26.02.2024 №78-о та №79-о, від 25.03.2024 №113-о головний спеціаліст відділу інструментально-лабораторного контролю ОСОБА_5 продовжив виконувати обов`язки начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області до 18 червня 2024 року.

02 серпня 2024 року в ході здійснення дисциплінарного провадження в.о. завідувача сектору управління персоналом ОСОБА_7 надано додаткове письмове пояснення стосовно факту виявлення працівниками сектору бухгалтерського обліку та фінансово-ресурсного забезпечення двох примірників оригіналів наказу від 29.12.2023 №436-О Про покладання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю ОСОБА_5 на невизначений термін.

Наказ підписаний в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_10 , має реєстраційний номер - 436-О та дату 29.12.2023. Також вищезазначений документ завізований працівником кадрової і бухгалтерської служби без зазначення дати візування.

Однак, як досліджено дисциплінарною комісією ОСОБА_5 згідно журналу видачі хімічних реактивів, СТ, СЗ, що є або містять прекурсори, включені до Списку 2 Таблиці V Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 №770 Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (журнал НС №552/06-42) видавав прекурсори та вів їх облік не маючи законного доступу.

Враховуючи відсутність належним чином виданого наказу, що закріплює за ОСОБА_5 виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, у діях в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу, а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, що виявилося у незаконному та безпідставному нарахуванні та виплаті ОСОБА_5 , здійсненому на підставі наказів від 26.02.2024 №78-о, №79-о, від 25.03.2024 №113-о, якими визначено виплатити ОСОБА_5 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю - державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області за виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю у розмірі 50% посадового окладу за січень, лютий та з 01 березня відповідно.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №354 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " до позивача, начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби, у зв`язку з вчинення дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №233-0 Про звільнення ОСОБА_1 , позивача звільнено з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, з 26.08.2024 року.

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1-3 ст.5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Основні обов`язки державного службовця закріплені у ст.8 Закону №889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

В силу вимог ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

Частиною 1 ст.67 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з частинами першою-другою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно з п.4 ч.1 ст.83 Закону №889-VIII, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Пунктом 4 ч.1 ст.87 Закону №889-VIII обумовлено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Із матеріалів справи вбачається, що в період виконання позивачем обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, обов`язки начальника відділу інструментально-лабораторного контролю виконував головний спеціаліст відділу ОСОБА_5 відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 29.12.2023 року за №436-О, який був виданий відповідно до заяви (згоди) ОСОБА_5 від 29.12.2023 року та з яким ОСОБА_5 був ознайомлений. Даний факт підтверджується поясненнями в.о начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, в.о. завідувача сектору бухгалтерського обліку та фінансово-ресурсного забезпечення, в.о. завідувача сектору управління персоналом, заступника начальника відділу правової роботи та юридичного забезпечення та головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції.

Головний спеціаліст відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Чопик С.М. відповідно до наказу Інспекції від 29.12.2023 року №436-О Про покладання виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю на ОСОБА_5 виконував обов`язки начальника відділу, виконував роботу з організації та контролю відділу інструментально-лабораторного контролю, в системі електронного документообігу ДОК ПРОФ був зазначений як в.о. начальника відділу, приймав участь в нарадах Інспекції, підписував службові записки стосовно преміювання працівників відділу, погоджував заяви на відпустки працівникам відділу, приймав участь в роботі дисциплінарних комісій Інспекції, як виконуючий обов`язки відділу, підписував Табелі обліку робочого часу відділу інструментально-лабораторного контролю, які візувались сектором управління персоналу.

Натомість варто зауважити, що у розумінні п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII перевищення службових повноважень означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону № 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця.

Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону № 889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Досліджуючи питання щодо перевищення позивачем службових повноважень, слід зазначити, що позивача було притягнуто до відповідальності за безпідставне преміювання ОСОБА_5 як виконувача обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, однак суд не погоджується із такою позицією відповідача.

З матеріалів справи вбачається, а також не заперечується сторонами, що ОСОБА_5 виконував обов`язки начальника відділу, виконував роботу з організації та контролю відділу інструментально-лабораторного контролю, що також підтверджується наказом Інспекції від 29.12.2023 року №436-О Про покладання виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю на ОСОБА_5 .

Відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 не здійснював покладені на нього обов`язки начальника відділу інструментально-лабораторного контролю.

Як самостійно було зазначено у відзиві представником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області: Як досліджено дисциплінарною комісією ОСОБА_5 згідно журналу видачі хімічних реактивів, СТ, СЗ, що є або містять прекурсори, включені до Списку 2 Таблиці ІV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 року №770 Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (журнал НС №552/06-42) видавав прекурсори та вів їх облік.

Щодо неналежного оформлення наказу, суд зазначає, що позивач не може відповідати за такі дії, позаяк на момент видачі наказу від 29.12.2023 року №436-О Про покладання виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю на ОСОБА_5 , позивач не працював в Державній екологічній інспекції у Закарпатській області, оскільки останній був поновлений на посаді 01 січня 2024 року, а обов`язки начальника Державної екологічної інспекції були покладені на позивача тільки з 06.02.2024 року.

У постановах від 30.06.2021 у справі №200/10988/19-8, від 10.11.2021 у справі №540/4057/20, від 22.12.2021 у справі №140/16342/20, від 28.04.2022 у справі №540/2464/19 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" "перевищення службових повноважень" означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону України "Про державну службу", інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону України "Про державну службу" передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Отже, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" вказано, що під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б)вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Суд зазначає, що ні з матеріалів дисциплінарної справи, а ні з наданих до суду відповідачем документів, судом не було встановлено в чому саме полягали перевищення службових повноважень ОСОБА_1 у період виконання ним обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про протиправність наказів Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Про застосування дисциплінарного стягнення та Про звільнення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідачем не доведено законності оскаржуваних наказів, з огляду на що суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказів від 15.08.2024 року №354 Про застосування дисциплінарного стягнення та від 15.08.2024 року №233-0 Про звільнення, як таких, що є протиправними в цілому та порушують права позивача.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, при звільненні без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При прийнятті рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі-Порядок №100).

Відповідно до абз. 2 пункту 3 Порядку, суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Відповідно до п. 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 р. №13 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно матеріалів справи під час винесення оскаржуваних наказів від 15.08.2024 року, позивач перебував з 14.08.2024 року на лікарняному.

Також матеріалами справи підтверджено, що в період хвороби позивача відповідачем було винесено ряд наказів "Про внесення змін до наказу від 15.08.2024 року №233-о Про звільнення ОСОБА_1 від 20 серпня 2024 року №241-о, 26 серпня 2024 року №251-о, від 05 вересня 2024 року №259-о, від 16 вересня 2024 року №271-о, від 23 вересня 2024 року №274-о, від 01 жовтня 2024 року №281-о.

Аналізуючи наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області "Про внесення змін до наказу Інспекції від 15.08.2024 року №233-о Про звільнення ОСОБА_1 від 01 жовтня 2024 року №281-о встановлено, що позивача визначено звільнити з 07 жовтня 2024 року. (фактично змінена тільки дата звільнення).

Тобто на момент розгляду даної справи (04.10) наказ про звільнення позивача не реалізований оскільки дата звільнення в черговий раз змінена та визначена як 07.10.2024р., а позивач перебуває на лікарняному.

Відповідно до п.1 ч.1 та 2 ст.15 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що з моменту винесення наказу про звільнення та на момент розгляду даної справи позивач є тимчасово непрацездатний внаслідок захворювання, у позивача відсутній період вимушеного прогулу, відтак підстав для нарахування та виплати середнього заробітку за такий період відсутній.

З урахуванням наведеного вище позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області суд зобов`язаний задовольнити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 4 ст.73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність оспорюваних наказів, а за наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 77, 90, 139, 242-246, 256, 371, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №354 Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №233-о Про звільнення ОСОБА_1 .

Визнати протиправними та скасувати накази Державної екологічної інспекції у Закарпатській області "Про внесення змін до наказу Інспекції від 15.08.2024 року №233-о Про звільнення ОСОБА_1 від 20 серпня 2024 року №241-о, 26 серпня 2024 року №251-о, від 05 вересня 2024 року №259-о, від 16 вересня 2024 року №271-о, від 23 вересня 2024 року №274-о, від 01 жовтня 2024 року №281-о.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

Рішення в частині поновлення старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр підлягає до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк