Постанова

від 14.05.2025 по справі 260/5625/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5625/24 пров. № А/857/31859/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кухтея Р.В.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року (суддя Микуляк П.П., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного рішення 09.10.2024),

в адміністративній справі №260/5625/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області,

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №354 Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №233-0 Про звільнення ОСОБА_1 ; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області; 4) стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; 5) стягнути з відповідача судовий збір.

Відповідач позовних вимог не визнав, у суді першої інстанції подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх безпідставністю.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №354 Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №233-о Про звільнення ОСОБА_1 . Визнано протиправними та скасовано накази Державної екологічної інспекції у Закарпатській області "Про внесення змін до наказу Інспекції від 15.08.2024 року №233-о Про звільнення ОСОБА_1 від 20 серпня 2024 року №241-о, 26 серпня 2024 року №251-о, від 05 вересня 2024 року №259-о, від 16 вересня 2024 року №271-о, від 23 вересня 2024 року №274-о, від 01 жовтня 2024 року №281-о. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області. Рішення в частині поновлення старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр допущено до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржуване рішення суду є незаконним і необгрунтованим, прийняте з грубим порушенням чинного законодавства. При винесені даного рішення судом не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, не було досліджено та належно оцінено всі матеріали та докази у справі, в зв`язку з чим суд першої інстанції прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постановою КМУ від 03.06.2009 №589, затверджено Порядок провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом (далі - Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку - відповідальність за неналежне виконання вимог цього Порядку несе керівник суб`єкта господарювання. З моменту покладання виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на ОСОБА_1 такою особою в Інспекції став вищезазначений працівник. Вказує апелянт, що з матеріалів справи, а також досліджених Комісією відповідних документів у дисциплінарній справі встановлено, що саме відсутність контролю з боку в.о. начальника ОСОБА_1 призвела до неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_2 та безпідставної видачі в.о. начальника Інспекції ОСОБА_1 наказів про виплату компенсації за додаткове навантаження від 26.02.2024 №78-о та №79-о, від 25.03.2024 №113-о, що є перевищення службових повноважень ОСОБА_1 .. Судом першої інстанції порушено також норми процесуального права, що унеможливило встановлення судом фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, зокрема неналежно досліджено зібрані у справі докази та не надано належної оцінки доводам. Враховуючи відсутність належним чином виданого наказу, що закріплює за ОСОБА_2 виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, у діях в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, що виявилося у незаконному та безпідставному нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 , здійсненому на підставі наказів від 26.02.2024 №78-о, №79-о, від 25.03.2024 №113-о, якими визначено виплатити ОСОБА_2 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю - державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області за виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю у розмірі 50% посадового окладу за січень, лютий та з 01 березня відповідно. Вищенаведені дії відповідно до пункту 5 частини 4 статті 67 Закону України «Про державну службу» призвели до заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, що є обтяжуючими обставинами. Отже, враховуючи встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця, підтвердження обставин, фактів, які виявлені під час здійснення дисциплінарного провадження та які підтверджені документально, враховуючи ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку, у відповідності до ст.ст. 65, 66 Закону України Про державну службу до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді - звільнення з посади державної служби, згідно з наказом Інспекції від 15.08.2024 №354 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », наказом Інспекції від 15.08.2024 №233-О «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами від 20.08.2024 №241-О, від 26.08.2024 №251-О, від 05.09.2024 №259-О. Також апелянт зазначає, що Інспекцією зверталась увага суду першої інстанції на те, що згідно даного наказу, ОСОБА_1 буде звільнено датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення листка непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. Отже, на момент розгляду позову в Закарпатському окружному адміністративному суді та винесення Рішення суду першої інстанції, вимоги Позивача про скасування Наказу Інспекції від 15.08.2024 №233-О «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення на роботі не підлягали задоволенню, адже фактично день звільнення не настав і позивача не було звільнено з посади.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 04.10.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Учасники справи в засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, жодних заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи не подавали, хоча належним чином усі були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи містять необхідний обсяг наданих сторонами доказів, чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування містяться у позовній заяві та у відзиві на позов, у апеляційній скарзі на рішення суду від 04.10.2024 року, а тому є достатніми для вирішення справи по суті апеляційних вимог і прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року та відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 01.01.2024 року №01-о Про поновлення на роботі ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_1 (далі - Позивач) поновлено на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (а.с. 32-зв. т.1).

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 05.02.2024 року №15-тр/т Про покладання виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на Павлишинця М.І. на позивача покладено обов`язки начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з 06.02.2024 по 20.02.2024 року на період відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 20.02.2024 року №19-тр/т Про покладання виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на ОСОБА_1 на позивача покладено обов`язки начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з 21.02.2024 по 22.03.2024 року на період відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 08.03.2024 року №33-тр/т Про покладання виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на ОСОБА_1 на позивача з 08.03.2024 року покладено обов`язки начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області за вакантною посадою (а.с. 31-зв. т.1).

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 03.06.2024 року №71-тр/т Про увільнення від виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області позивача увільнено від виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з 04 червня 2024 року.

Також встановлено, що наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 03.07.2024 №275 (із змінами) порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача, як начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області (а.с. 9 т.1).

Підставою для порушення дисциплінарного провадження слугувала Довідка складена за результатами проведеного аналізу щодо законних підстав використання прекурсорів та контролю за їх обігом відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 12 червня 2024 року (а.с. 11 т.1).

У згаданій довідці зазначено, що Наказом Інспекції від 17.06.2021 №522 призначено матеріально-відповідальним за обіг прекурсорів у Відділі - начальника Відділу ОСОБА_4 , відповідальними за ведення Журналу видачі хімічних реактивів, СТ, С3, що є або містять прекурсори, включені до списку 2 таблиці IV переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів призначено заступника начальника Відділу Гуштан Т.В.. 16 серпня 2023 року згідно наказу Інспекції №306-0 від 16.08.2023 року звільнено ОСОБА_4 начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, за угодою сторін. Згідно пункту 3 даного наказу встановлено, що ОСОБА_4 здійснити передачу довіреного у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майна ОСОБА_2 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю. Згідно затвердженого начальником Інспекції Акту прийому передачі необоротних активів та запасів (прекурсорів ) від 16.08.2023 року, ОСОБА_5 здійснила передачу довіреного у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майна ОСОБА_2 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю, в тому числі і прекурсори включені до Списку 2 Таблиці IV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 №770 Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. 11 вересня 2023 року наказом Інспекції №328-0 від 11.09.2023 з метою забезпечення належної роботи відділу інструментально-лабораторного контролю покладено тимчасове виконання обов`язків начальника Відділу на ОСОБА_2 з 11.09.2023 по 11.10.2023 року. З 11 жовтня 2023 року начальником Інспекції накази про покладення на ОСОБА_2 тимчасове виконання обов`язків начальника Відділу та призначення ОСОБА_2 матеріально - відповідальним за обіг прекурсорів у відділі інструментально-лабораторного контролю не видавалися, в автоматизованій системі діловодства ДОК ПРОФ не реєструвався. Тобто, доступ до прекурсорів ОСОБА_2 з 11.10.2023 року наказом не надався, однак, як вбачається із журналу видачі хімічних реактивів, що є або містять прекурсори, які використовуються відділом саме ОСОБА_2 видав прекурсори та здійснював облік.

За результатами проведення дисциплінарного провадження стосовно позивача, в.о. начальнику Державної екологічної інспекції у Закарпатській області було скеровано Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 від 07 серпня 2024 (а.с. 177-зв. т.1).

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що згідно пояснювальної записки в.о. завідувача сектору управління персоналом ОСОБА_6 та наданих нею завірених копій сторінок журналу реєстрації наказів з кадрової роботи за період з 11.10.2023 по 29.12.2023 та з 01.01.2024 по 20.06.2024 в секторі управління персоналом відсутні документи, що визначають подальше покладання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю на ОСОБА_2 після 11.10.2023 року, а в журналі реєстрації наказів відсутня їх реєстрація. Однак, з наявних в матеріалах дисциплінарної справи пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та наказів про виплату компенсації за додаткове навантаження від 26.02.2024 №78-о та №79-о, від 25.03.2024 №113-о головний спеціаліст відділу інструментально-лабораторного контролю ОСОБА_2 продовжив виконувати обов`язки начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області до 18 червня 2024 року.

02 серпня 2024 року в ході здійснення дисциплінарного провадження в.о. завідувача сектору управління персоналом ОСОБА_6 надано додаткове письмове пояснення стосовно факту виявлення працівниками сектору бухгалтерського обліку та фінансово-ресурсного забезпечення двох примірників оригіналів наказу від 29.12.2023 №436-О Про покладання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю ОСОБА_2 на невизначений термін. Наказ підписаний в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_9 , має реєстраційний номер - 436-О та дату 29.12.2023. Також вищезазначений документ завізований працівником кадрової і бухгалтерської служби без зазначення дати візування.

Однак, як досліджено дисциплінарною комісією ОСОБА_2 згідно журналу видачі хімічних реактивів, СТ, СЗ, що є або містять прекурсори, включені до Списку 2 Таблиці V Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 №770 Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (журнал НС №552/06-42) видавав прекурсори та вів їх облік не маючи законного доступу.

Враховуючи відсутність належним чином виданого наказу, що закріплює за ОСОБА_2 виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, у діях в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу, а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, що виявилося у незаконному та безпідставному нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 , здійсненому на підставі наказів від 26.02.2024 №78-о, №79-о, від 25.03.2024 №113-о, якими визначено виплатити ОСОБА_2 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю - державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області за виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, у розмірі 50% посадового окладу за січень, лютий та з 01 березня відповідно.

Отже, Дисциплінарна комісія сформувала висновок про те, що у діях начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області ОСОБА_1 , при виконанні ним обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу, а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, що виявилося у незаконному та безпідставному нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 , здійсненому на підставі наказів від 26.02.2024 №78-о, №79-о, від 25.03.2024 №113-о, якими визначено виплатити ОСОБА_2 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю - державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області за виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю у розмірі 50% посадового окладу за січень, лютий та з 01 березня відповідно.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №354 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " до позивача - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби, у зв`язку з вчинення дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення (а.с. 103 т.1).

Підставою для винесення вказаного наказу №354 зазначено Подання дисциплінарної комісії від 07.08.2024.

Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №233-0 Про звільнення ОСОБА_1 , позивача звільнено з посади начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, з 20.08.2024 року, датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення листка непрацездатності (а.с. 102 т.1).

У подальшому, наказами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області "Про внесення змін до наказу Інспекції від 15.08.2024 року №233-о Про звільнення ОСОБА_1 , від 20 серпня 2024 року №241-о, 26 серпня 2024 року №251-о, від 05 вересня 2024 року №259-о, від 16 вересня 2024 року №271-о, від 23 вересня 2024 року №274-о, від 01 жовтня 2024 року №281-о, внесено зміни до пункту 1 наказу від 15.08.2024 року №233-о визначивши інші дати звільнення - перший робочий день, наступний за днем закінчення листка непрацездатності, а саме: 26.08.2024, 05.09.2024, 16.09.2024, 23.09.2024, 01.10.2024, 07.10.2024 (а.с. 166, 167, 168, т.1, а.с. 21, 20, 19 т.1).

Позивач ОСОБА_1 вважаючи таке звільнення з роботи незаконним, звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції на предмет законності та обґрунтованості в межах доводів і вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч.1-3 ст.5 Закону України «Про державну службу» №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Судом першої інстанції вірно враховано, що основні обов`язки державного службовця закріплені у ст.8 Закону №889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення). У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Частиною 1 ст.64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.65 Закону №889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.65 Закону №889-VIII, дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Частиною ч.1 ст.66 Закону №889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

Згідно ч.1 ст.67 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Статтею 73, зокрема, частинами першої і другої статті 73 Закону №889-VIII, передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з частинами першою - другою статті 74 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.83 Закону №889-VIII, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Пунктом 4 ч.1 ст.87 Закону №889-VIII обумовлено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Із матеріалів розглядуваної справи за позовом ОСОБА_1 вбачається, що спірним Наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №354 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " до позивача - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби, у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Підставою для винесення вказаного наказу №354 зазначено Подання дисциплінарної комісії від 07.08.2024.

Із змісту цього Подання видно, що Дисциплінарна комісія сформувала висновок про те, що у діях начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області ОСОБА_1 , при виконанні ним обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу, а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, що виявилося у незаконному та безпідставному нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 , здійсненому на підставі наказів від 26.02.2024 №78-о, №79-о, від 25.03.2024 №113-о, якими визначено виплатити ОСОБА_2 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю - державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області за виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю у розмірі 50% посадового окладу за січень, лютий та з 01 березня відповідно.

Отже, позивача ОСОБА_1 звільнено за те, що він в період виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, перевищив свої службові повноваження, а саме, видав незаконні та безпідставні накази від 26.02.2024 №78-о, №79-о, від 25.03.2024 №113-о про нарахування та виплату ОСОБА_2 - головному спеціалісту відділу інструментально-лабораторного контролю - державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, компенсації за додаткове навантаження за виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю за січень 2024, за лютий 2024 і за березень 2024, відповідно.

Досліджуючи питання щодо наявності в діях позивача ознак перевищення службових повноважень, за яке позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, судом першої інстанції вірно враховано, що як підтверджується матеріалами справи, в період виконання позивачем обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, обов`язки начальника відділу інструментально-лабораторного контролю виконував головний спеціаліст відділу ОСОБА_2 відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 29.12.2023 року за №436-О, який був виданий відповідно до заяви (згоди) ОСОБА_2 від 29.12.2023 року та з яким ОСОБА_2 був ознайомлений. Даний факт підтверджується поясненнями в.о начальника відділу інструментально-лабораторного контролю, в.о. завідувача сектору бухгалтерського обліку та фінансово-ресурсного забезпечення, в.о. завідувача сектору управління персоналом, заступника начальника відділу правової роботи та юридичного забезпечення та головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції.

Головний спеціаліст відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_2 відповідно до наказу Інспекції від 29.12.2023 року №436-О Про покладання виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю на ОСОБА_2 виконував обов`язки начальника відділу, виконував роботу з організації та контролю відділу інструментально-лабораторного контролю, в системі електронного документообігу ДОК ПРОФ був зазначений як в.о. начальника відділу, приймав участь в нарадах Інспекції, підписував службові записки стосовно преміювання працівників відділу, погоджував заяви на відпустки працівникам відділу, приймав участь в роботі дисциплінарних комісій Інспекції, як виконуючий обов`язки відділу, підписував Табелі обліку робочого часу відділу інструментально-лабораторного контролю, які візувались сектором управління персоналу.

Водночас, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не було подано до суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 фактично не здійснював покладені на нього обов`язки начальника відділу інструментально-лабораторного контролю. При цьому, як самостійно було зазначено у відзиві представником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області: Як досліджено дисциплінарною комісією ОСОБА_2 згідно журналу видачі хімічних реактивів, СТ, СЗ, що є або містять прекурсори, включені до Списку 2 Таблиці ІV Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 року №770 Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (журнал НС №552/06-42) видавав прекурсори та вів їх облік.

Крім цього, судом першої інстанції вірно враховано, що у розумінні п.7 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII, перевищення службових повноважень означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону № 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця.

Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону № 889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

З цього питання, у постановах від 30.06.2021 у справі №200/10988/19-8, від 10.11.2021 у справі №540/4057/20, від 22.12.2021 у справі №140/16342/20, від 28.04.2022 у справі №540/2464/19 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" перевищення службових повноважень означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону України "Про державну службу", інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону України "Про державну службу" передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Таким чином, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" вказано, що під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ні з матеріалів дисциплінарної справи, а ні з наданих до суду відповідачем документів, судом не було встановлено факту перевищення службових повноважень ОСОБА_1 у період виконання ним із 06.02.2024 по 04.06.2024 обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо видання вказаних вище наказів від 26.02.2024 №78-о, №79-о, від 25.03.2024 №113-о про нарахування та виплату компенсації за додаткове навантаження за січень 2024, за лютий 2024 і за березень 2024 ОСОБА_2 , як і іншим працівникам Інспекції, які зазначені в таких наказах (а.с. 161, 162, 164 т.1), оскільки перебуваючи на посаді виконувача обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області позивач мав повноваження щодо винесення відповідних наказів.

Крім цього, судом першої інстанції вірно враховано, що на момент видачі наказу від 29.12.2023 року №436-О Про покладання виконання обов`язків начальника відділу інструментально-лабораторного контролю на ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 не працював у Державній екологічній інспекції у Закарпатській області, оскільки він був поновлений на посаді 01 січня 2024 року, а обов`язки начальника Державної екологічної інспекції були покладені на позивача тільки з 06.02.2024 року.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність наказів Державної екологічної інспекції в Закарпатській області від 15.08.2024 року №354 Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 та від 15.08.2024 року №233-0 Про звільнення ОСОБА_1 .

Крім цього, судом першої інстанції вірно визначено, що оскільки наказами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області "Про внесення змін до наказу Інспекції від 15.08.2024 року №233-о Про звільнення ОСОБА_1 , від 20 серпня 2024 року №241-о, 26 серпня 2024 року №251-о, від 05 вересня 2024 року №259-о, від 16 вересня 2024 року №271-о, від 23 вересня 2024 року №274-о, від 01 жовтня 2024 року №281-о, внесено зміни до пункту 1 наказу від 15.08.2024 року №233-о визначивши інші дати звільнення - перший робочий день, наступний за днем закінчення листка непрацездатності, а саме: 26.08.2024, 05.09.2024, 16.09.2024, 23.09.2024, 01.10.2024, 07.10.2024, а тому являються протиправними і підлягають скасуванню такі накази «Про внесення змін до наказу Інспекції від 15.08.2024 року №233-о».

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішуючи позовну вимогу про поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, суд першої інстанції сформував помилковий висновок про необхідність задоволення такої вимоги.

Так, як уже було вказано вище, наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 15.08.2024 року №233-0 Про звільнення ОСОБА_1 , позивача звільнено з посади з 20.08.2024 року, датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення листка непрацездатності.

У подальшому, наказами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області "Про внесення змін до наказу Інспекції від 15.08.2024 року №233-о Про звільнення ОСОБА_1 , від 20 серпня 2024 року №241-о, 26 серпня 2024 року №251-о, від 05 вересня 2024 року №259-о, від 16 вересня 2024 року №271-о, від 23 вересня 2024 року №274-о, від 01 жовтня 2024 року №281-о, внесено зміни до пункту 1 наказу від 15.08.2024 року №233-о визначивши інші дати звільнення - перший робочий день, наступний за днем закінчення листка непрацездатності, а саме: 26.08.2024, 05.09.2024, 16.09.2024, 23.09.2024, 01.10.2024, 07.10.2024.

На момент винесення рішення суду першої інстанції від 04.10.2024 року про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними і скасування вищевказаних наказів, позивача ОСОБА_1 ще не було звільнено з посади, оскільки такі накази не були реалізованими у зв`язку із ненастанням дня - 07.10.2024 (наступний день після закінчення листка непрацездатності).

Таким чином суд першої інстанції вірно встановивши фактичні обставини справи дійшов помилково висновку про необхідність поновлення позивача на посаді, і без зазначення конкретної дати із якої слід здійснити таке поновлення позивача на посаді.

З врахуванням наведеного, являються обгрунтованими доводи апелянта (відповідача) у відповідній частині щодо безпідставного задоволення позовної вимоги про поновлення позивача на посаді.

Тому, рішення суду від 04 жовтня 2024 року необхідно скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про поновлення позивача на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, і про звернення рішення суду до негайного виконання в частині поновлення старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Павлишинця Михайла Івановича на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр, і в цій частині слід ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

Відносно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Тому, із врахуванням приписів статті 308 КАС України, за відсутності факту апеляційного оскарження позивачем рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду не підлягає апеляційній перевірці.

Відповідно до ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді і в частині звернення рішення суду про поновлення позивача на посаді до негайного виконання, із прийняттям апеляційним судом нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

У решта частині рішення суду слід залишити без змін як законне і обгрунтоване, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області задоволити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року в адміністративній справі №260/5625/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, і про звернення рішення суду до негайного виконання в частині поновлення старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Павлишинця Михайла Івановича на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр, і в цій частині ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області.

У решта частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року в адміністративній справі №260/5625/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. В. Кухтей Повний текст постанови суду складено 20.05.2025 року