Рішення

від 24.10.2024 по справі 280/7115/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2024 року Справа № 280/7115/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1282-49 від 17.01.2019, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1282-49 від 23.01.2020, вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1282-49 від 08.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 06.03.1997 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Враховуючи, що згідно з довідки з місця роботи від 02.07.2024 №01-34/71 та виписки Пенсійного фонду України від 24.07.2024 про Індивідуальні відомості про застраховану особу, що наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо позивача, з 05.05.2015 по теперішній час позивач працює (перебуває у трудових відносинах) у Закладі дошкільної освіти (ясел-садка) комбінованого типу №154 Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37056389), на посаді робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівель. Єдиний соціальний внесок сплачується роботодавцем із заробітної плати позивача. Вказано, що позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець у розмірі не менше мінімального. У зв`язку з наведеним, наголошує, одночасне нарахування та сплата єдиного внеску позивачу є некоректним, оскільки таке оподаткування набуває подвійного характеру. Позивач вважає, що нарахування єдиного внеску Головним управлінням ДПС України у Запорізькій області є незаконним відтак, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1282-49 від 17.01.2019, №Ф-1282-49 від 23.01.2020, №Ф-1282-49 від 08.09.2021 є протиправними.

Ухвалою суду від 02.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Постановлено клопотання щодо поновлення строку звернення до суду вирішити без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), після надходження пояснень відповідача.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву (від 22.08.2024), відповідно до якого зазначає, що дії відповідача є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства, нормам Податкового кодексу України, ЗаконуУкраїни«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями), а позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Крім того, просив суд залишити позовної заяви без розгляду оскільки, позивачем пропущений строк звернення до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 13.09.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 календарних дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 18.09.2024 у задоволенні клопотання відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 280/7115/24 відмовлено. Продовжено розгляд справи №280/7115/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 18.09.2024 витребувано від Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) докази.

21.10.2024 на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2024 надійшли витребувані документи.

В період з 15.10.2024 по 21.10.2024 суддя Сіпака А.В. перебував у відпустці, відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2024 №02-35/23/81.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач з 1997 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

30.12.2020 до ЄДР внесено запис №2001030060001111355 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

17.01.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу № Ф-1282-49 про необхідність сплати ОСОБА_1 15819,54 грн. заборгованості з єдиного внеску. Вимогу контролюючим органом сформовано на підставі автоматичних нарахувань єдиного соціального внеску в інтегрованій картці платника податківпозивача.

23.01.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу № Ф-1282-49 про необхідність сплати ОСОБА_1 23780,19 грн, на підставі автоматичних нарахувань єдиного соціального внеску в інтегрованій картці платника податківпозивача з урахуванням попереднього боргу.

08.09.2021 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу № Ф-1282-49 про необхідність сплати ОСОБА_1 34892,18 грн., на підставі автоматичних нарахувань єдиного соціального внеску в інтегрованій картці платника податківпозивача з урахуванням попереднього боргу.

Не погодившись із вказаними вимогами про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достаттею 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції Українипередбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»№2464-VI (даліЗакон №2464-VIв редакції, чинній на момент винесення спірної вимоги).

За приписамистатті 2 Закону №2464-VIйого дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 1 Закону №2464-VIєдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із абзацом другим пункту 1 частини першоїстатті 4 Закону №2464-VIплатниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини першоїстатті 4 Закону №2464з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до підпункту14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українисамозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Пункт14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українидає визначення поняттюпрацівник- це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з частинами третьою, восьмоюстатті 9 Закону №2464-VІобчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цьогоЗаконунараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цьогоЗаконунараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першоїстатті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першоїстатті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 7 Закону №2464-VІєдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першоїстатті 4 цього Закону, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Проаналізувавши наведені вище положення законодавства, слід дійти висновку, що платниками єдиного соціального внеску є фізичні особи-підприємці.

В той же час, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємцяЗаконом №2464-VIне врегульовано.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі наведеного можливо зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

У постанові від 04.12.2019 по справі №440/2149/19 Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення нормЗакону №2464-VIщодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом від 23.01.2020 у справі №480/4656/18, від 18.03.2020 у справі №140/1777/19, від 03.04.2020 у справі №140/642/19.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість з несплати ЄСВ нараховано позивачу за відомостями інтегрованої картки платника у сумі 34892,18 грн. за 2017-2020 роки.

Водночас судом встановлено, що з 05.05.2015 року позивач був працевлаштований в закладі дошкільної освіти (ясел-садка) комбінованого типу №154 Запорізької міської ради, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 .

З довідки форми ОК-5 (витяг з Реєстру застрахованих осіб) слідує, що страхові внески за ОСОБА_1 в період з 2015 по 2023 роки сплачував роботодавець.

Суд зауважує, що з 01 січня 2021 набули чинності зміни, внесеніЗаконом України від 13.05.2020 №592-IXщодо усунення дискримінації за колом платників, зокрема,статтю 4 Закону №2464-VIдоповнено частиною шостою, згідно якою (в редакції Закону УкраїниПро внесення змін доПК Українита інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Українівід 14 грудня 2021 року №1946-IX) особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом УкраїниПро стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, чинною редакцієюЗакону №2464-VIуже чітко визначено, що фізичні особи-підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1282-49 від 17.01.2019, №Ф-1282-49 від 23.01.2020, №Ф-1282-49 від 08.09.2021, а тому спірні вимоги підлягають скасуванню як протиправні, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

За змістом частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 90, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від №Ф-1282-49 від 17.01.2019 на суму 15819,54 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1282-49 від 23.01.2020 на суму 23780,19 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-1282-49 від 08.09.2021 на суму 34892,18 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24.10.2024.

Суддя А.В. Сіпака