Ухвала

від 23.10.2024 по справі 380/19690/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань закриття провадження у справі

23 жовтня 2024 рокусправа № 380/19690/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Морська Галина Михайлівна розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові Клопотання про закриття провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства "Львівтрансспецбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Львівспецбуд" до Міністерства юстиції України за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу,-

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство "Львівтрансспецбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Львівспецбуд" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 2 наказу Міністерства юстиції України №1331/5 від 03.05.2024 "Про часткове задоволення скарги".

Ухвалою від 24.09.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.

Ухвалою від 03.10.2024 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 11.10.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Ухвалою від 23.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про об`єднання в одне провадження адміністративних справ №380/19690/24 та №380/10743/24.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами повторного розгляду скарги ОСОБА_1 від 03.06.2022 та на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора , суб`єктів державної реєстрації , територіальних органів Міністерства юстиції від 04.04.2024 року Відповідачем було прийнято наказ №1331/5 від 03.05.2024 «Про часткове задоволення скарги», яким вирішено: - 1. Скаргу ОСОБА_1 від 03.06.2022 задовольнити частково. 2. Визнати прийнятим з порушенням ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 12.12.2019 №50173203 державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка П.Т. - 3. Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 03.06.2022 в частині рішення від 22.04.2021 №57798316 приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шафрана Р.І., оскільки це рішення відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав.

Позивач не погоджується із п.1,2 Наказу, зазначає, що 12.12.2019 державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк П.Т. приймаючи рішення №50173203 про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю (літ. В-1) за адресою АДРЕСА_2 за Дочірнім підприємством «Львівтрансспецбуд» діяв у повній відповідності до вимог зазначеного вище пункту 48 Порядку №1127. Стверджує, що державному реєстратору Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_2 було надано увесь перелік документів необхідних для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у зв`язку з передачею його у власність юридичної особи як внесок до статутного фонду. В свою чергу, висновки Відповідача про те, що нежитлова будівля (літ. В-1) була утворена в результаті реконструкції арочної споруди є необґрунтованими оскільки, зміна назви об`єкта нерухомого майна «арочна споруда» на «нежитлова будівля літ.В-1» була здійснена в процедурі інвентаризації такого об`єкта ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Вважає, що державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_2 приймаючи рішення №50173203 про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю (літ. В-1) за адресою АДРЕСА_2 за Дочірнім підприємством «Львівтрансспецбуд» не мав законних підстав ані для зупинення ані для відмови заявнику в державній реєстрації права власності, оскільки подані документи в розумінні положень Закону та Порядку були достатніми для прийняття відповідного рішення про державну реєстрацію права власності у зв`язку з чим наказ Міністерства юстиції України №1331/5 від 03.05.2024 року в частині пунктів 1 та 2 є протиправним та підлягає скасуванню.

15.10.2024 на адресу суду від Міністерства юстиції України надійшла заява про закриття провадження у справі. Заява мотивована тим, що позивач у своїй позовній заяві не наводить жодних аргументів та фактів порушення Міністерством юстиції України саме процедури розгляду скарги. Зі змісту позовних вимог та обставин, якими Позивач їх обґрунтовує, слідує, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом його прав у сфері саме публічно-правових відносин, адже подання цього позову покликано на поновлення порушених, на думку Позивача, його речових прав на нерухоме майно. Вирішення питання щодо скасування спірних рішень впливатиме на вирішення питання щодо права власності на нерухоме майно. Вважає, що наведене свідчить про наявність спору про право цивільне, що, у свою чергу, унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Стверджує, що та обставина, що відповідачем у справі Позивач визначив Міністерство юстиції України як суб`єкта владних повноважень, не змінює правової природи спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Розглянувши надану заяву про закриття провадження у справі, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України (як суб`єкта владних повноважень), виданого у формі наказу від 03.05.2024 №1331/5 в частині задоволення скарги ОСОБА_1 від 03.06.2022 та визнання прийнятим з порушенням та анулювання рішення від 12.12.2019 №50173203 державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що 12.12.2019 державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяком Павлом Тарасовичем прийнято рішення №50173203 про державну реєстрацію прав на нерухоме майно : нежитлова будівля В-1, загальною площею 438,1 за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 269а. Власник майна Дочірнє підприємство «Львівтрансспецбуд» Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства «Львівспецбуд» (код ЄДРПОУ 30917897).

Надаючи оцінку поданому клопотанню про закриття провадження у справі, суд відмічає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою правову позицію щодо правил розмежування предметної юрисдикції, а також критеріїв, які при цьому потрібно враховувати.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 чинного КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернулася до суду із позовними вимогами щодо скасування п.1,2 Наказу Міністерства юстиції України від 03.05.2024 №1331/5.

Вказаний Наказ був прийнятий Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 03.06.2022 на рішення від 12.12.2019 №50173203 державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича щодо нежитлової будівлі літ. В-1, розташованої за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 269а.

Як стверджує заявник у своїй скарзі ТОВ ВП «Львівспецбуд» є власником нежитлової будівлі на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.1999, укладеного між Дочірнім підприємством АТК «Турист» та ТОВ ВП «Львівспецбуд». Проте, Оскаржуваним рішенням державний реєстратор ОСОБА_2 відкрив розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлову будівлю та зареєстрував право власності на неї за ДП «Львівтранспецбуд», тобто іншою юридичною особрю.

Пунктом 2 Наказу №1331/5, правомірність якого є предметом розгляду у даній справі, визнано прийнятим з порушення Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 12.12.2019 №50173203 державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_2 .

Отже, виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту щодо задоволення скарги та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача та є похідними від вирішення судом питання щодо правомірності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна та можуть впливати на майнові права й інтереси цих осіб.

Суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що у позовній заяві позивач не наводить жодних аргументів та фактів порушення Міністерством юстиції України саме процедури розгляду скарги. Зі змісту позовних вимог та обставин, якими позивач їх обґрунтовує, слідує, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом його прав у сфері саме публічно-правових відносин, адже подання цього позову покликано на поновлення порушених, на думку позивача, його речових прав на нерухоме майно.

Суд зауважує, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

При цьому розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 761/33504/14-а, від 20 червня 2018 року у справі № 727/10968/17, від 12 червня 2019 року у справі № 1903/944/12.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із пунктами 1, 3, 6, 13 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що дані спірні правовідносини не належать до юрисдикції адміністративного судочинства, натомість, можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 238, 241, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження задовольнити.

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства "Львівтрансспецбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Львівспецбуд" до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу.

Роз`яснити Дочірньому підприємству "Львівтрансспецбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Львівспецбуд" право на звернення до суду із зазначеним позовом у порядку господарського судочинства.

Повернути Дочірньому підприємству "Львівтрансспецбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Львівспецбуд" судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., сплачений за подання до суду адміністративного позову, відповідно до платіжної інструкції від 21.08.2024 №891.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

СуддяМорська Галина Михайлівна