Ухвала

від 24.10.2024 по справі 420/26755/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26755/23

УХВАЛА

про відмову у роз`ясненні судового рішення

24 жовтня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення по справі №420/26755/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частина НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 загін морської охорони), в якому позивач просив суд:

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) щодо виплати недоотриманого грошового забезпечення, здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_2 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно, протиправною.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 загону морської охорони) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) виплатити недоотримане грошове забезпечення, здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення ОСОБА_2 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 загону морської охорони) щодо невиплати недоотриманого грошового забезпечення та нездійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно, а також зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 загін морської охорони) виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення та здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 - 16 червня 2022 року включно.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 загін морської охорони) - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - без змін.

14.10.2024 від військової частини НОМЕР_1 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про роз`яснення судового рішення, у якій просить задовольнити заяву військової частини НОМЕР_1 та постановити ухвалу, якою роз`яснити військовій частині НОМЕР_1 порядок і межі виконання судового рішення у справі №420/26755/23, а саме:

1.За даним рішенням суду чи повинна в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити додаткову винагороду передбаченої ПКМУ №168 від 28.02.2022 року (за участь у бойових діях і інших заходах), або не повинна в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплачувати таку додаткову винагороду ОСОБА_1 ;

2.Чи повинна в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити грошову компенсацію за речове, продовольче, медичне, психологічне та соціальне забезпечення ОСОБА_1 , якщо так, то роз`яснити у якому порядку виплатити грошову компенсацію. Чи військова частина НОМЕР_1 не повинна виплачувати грошову компенсацію, а зобов`язана здійснити відновлення даних видів забезпечення (у натуральній формі) після прибуття ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 для проходження ним військової служби.

В обґрунтування поданої заяви відповідач у справі вказує, що рішення суду та спосіб його виконання позивачем та відповідачем розуміється (трактується) по різному. Так, за доводами заявника, представник ОСОБА_1 на виконання рішення суду вимагає від в/ч НОМЕР_1 здійснити виплату коштів: - грошової компенсації за неотримані види забезпечення (продовольче, речове); - додаткової грошової винагороди (крім грошового забезпечення) встановленої ПКМУ №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Заявник звертає увагу, що наказом командира НОМЕР_3 загону морської охорони від 04.04.2022 року №110-ОС у зв`язку з самовільним залишенням місця служби і внесенням відомостей до ЄРДР ОСОБА_1 було призупинено військову службу і встановлені законом види забезпечення (виплату грошового та продовольчого, речового, інших видів забезпечення) згідно ст.24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». На теперішній час, станом на 2024 військова служба ОСОБА_1 не поновлена, так як після закриття 16.06.2022 кримінальної справи, у період з 16.06.2022 по теперішній час (14.10.2024) ОСОБА_1 до військової частини для проходження військової служби, поновлення на військовій службі і всіх видах забезпечення не прибув, його місце перебування не відоме. При цьому, згідно загальних норм законодавства поновлення на службі військовослужбовця здійснюється при його фізичній наявності у військовій частині і виконання військовослужбовцем обов`язків служби у військовій частині після поновлення його на посаді. У нормативно правових актах діючого законодавства відсутній правовий механізм (процедура) поновлення позивача який не прибув для проходження служби і який після поновлення на військовій службі зобов`язаний приступити до проходження військової служби, тобто, для поновлення позивача необхідно його фізичне прибуття до в/ч НОМЕР_1 . У нормативно правових актах діючого законодавства відсутній правовий механізм, яким би було передбачена процедура, як без поновлення позивача на військовій службі та без його фізичної присутності на службі відновити і здійснювати його грошове, продовольче, та інших видів забезпечення, зокрема, як при відсутності військовослужбовця відновити йому речове, продовольче, медичне, психологічне та соціальне забезпечення передбачене ст.9-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», при фізичній відсутності/не прибуття військовослужбовця для проходження військової служби до військової частини.

Також, заявник зауважує, що не зрозумілим є питання, чи охоплює рішення суду виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у той час, у позовних вимогах ОСОБА_1 мова не йшла про виплату додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 і у судовому розгляді дане питання не було предметом позову і дослідження, а також ОСОБА_1 не виконував обов`язки служби, не виконував завдань Держприкордонслужби у забезпеченні і здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, відповідно не приймав участь у бойових діях та не виконував бойових (спеціальних) завдань необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, тому не набув права на додаткову винагороду передбачену Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року. Між тим, представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із зверненням, в якому вимагає на виконання рішення суду у справі №420/26755/23 виплатити грошове забезпечення і додаткову винагороду передбачену ПКМУ №168 від 28.02.2022 року.

Окрім того, щодо відновлення позивачу речового, продовольчого і інших видів (медичного, психологічного та соціального) забезпечення, заявник зазначає, що представник позивача ОСОБА_4 вимагає виплатити грошову компенсацію за речове, продовольче забезпечення, що не відповідає нормам законодавства .Згідно ст.9, 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII речове і продовольче забезпечення здійснюється за нормами і в строки, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, при цьому законом передбачено грошову компенсацію лише за речове майно, грошова компенсація за продовольче медичне, психологічне, соціальне забезпечення взагалі не передбачена законодавством щодо призваного на військову службу за призовом осіб із числа резервістів, в особливий період (мобілізованого) ОСОБА_3 який був зарахований у відділ спеціальних дій в/ч НОМЕР_1 . Таким чином, у частині відновлення продовольчого, медичного, психологічного та соціального забезпечення, згідно діючого законодавства, вірним і законним виконанням рішення суду по даній справі є відновлення продовольчого, медичного, психологічного та соціального забезпечення, військовослужбовця (позивача) після прибуття ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 і проходження ним військової служби (тому як згідно вищезазначеного законодавства, позивач не має права на грошову компенсацію), а такі види забезпечення як продовольче, медичне, психологічне та соціальне не передбачають їх грошову компенсацію, а відновлюються і споживаються військовослужбовцем у ході проходження ним військової служби.

Питання роз`яснення судового рішення регулюються ст.254 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі зазначеного та керуючись ч. 3 ст.254 КАС України суд вважає можливим здійснення розгляду заяви про роз`яснення судового рішення у даній адміністративній справі №420/26755/23 в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву відповідача про роз`яснення рішення суду, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 та 3ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Згідно п. 6, 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

При цьому, слід також зазначити, що вирішення процесуальних питань, що випливають з судового рішення, чи надання правових порад щодо дій учасників справи після ухвалення судового рішення, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд враховує, що звертаючись із позовом, який розглядався у межах даної справи, ОСОБА_1 просив суд, зокрема, зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити недоотримане грошове забезпечення, здійснити продовольче, речове та інші види забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби, тобто з 16 березня 2022 року по дату закриття кримінального провадження від 18 березня 2022 р. № 42022052120000053 включно.

Ухвалюючи 13.05.2024 судове рішення у даній справі, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що відповідно до ч.2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Відповідно до наведеного, суд у своєму рішенні від 13.05.2024 по даній справі №420/26755/23 встановив, що наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 квітня 2022 року №110-ОС «Про особовий склад» відповідно до пункту 48-1 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 ОСОБА_1 було призупинено військову службу та дію контракту та його: звільнено з посади та вважається таким, що не виконує обов`язки військової служби, з 16 березня 2022 року; призупинено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення, з 16 березня 2022 року. Підстава: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.03.2022 року №42022052120000053.

Відповідно до листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 05.05.2023 року №13-03/2143/23 зазначено, що кримінальне провадження №42022052120000053 постановою від 16.06.2022 року закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

З огляду на викладене, суд ухвалюючи рішення у цій справі від 13.05.2024 вбачав наявними у ОСОБА_1 права на отримання за період з 16 березня 2022 по 16 червня 2022 року включно грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення.

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, за роз`ясненням якого звернувся заявник військова частина НОМЕР_1 , є чітким, зрозумілим, викладеним з додержанням норм, передбачених процесуальним законом, і додаткового роз`яснення не потребує.

Подана військовою частиною НОМЕР_1 заява не містить відомостей, які б свідчили про незрозумілість судового рішення, його нечіткість.

Обставини, на які посилається заявник, фактично свідчать про його незгоду із баченням представника позивача щодо способу та порядку виконання рішення. Зі змісту заяви вбачається, що заявник шляхом постановлення ухвали про роз`яснення судового рішення просить вирішити питання наявності у ОСОБА_1 права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 та компенсації за речове, продовольче, медичне, психологічне та соціальне забезпечення, що не були предметом судового розгляду у справі №420/26755/23, а тому не можуть бути предметом роз`яснення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 у справі № №400/2839/22, роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.

Доводи, на яких ґрунтується, подана відповідачем, заява про роз`яснення судового рішення, на переконання суду, є фактично зверненням до суду за вирішенням процесуальних питань, що пов`язані із виконанням судового рішення, наданням правових порад щодо дій заявника після ухвалення судового рішення, що з огляд на викладене вище, не відповідає меті роз`яснення, а отже у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

Підсумовуючи усе вищевикладене у сукупності з урахуванням аналізу доводів заявника, суд приходить до висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №420/26755/23, яке відповідач у справі просить роз`яснити, зокрема її резолютивна частина, є чітким та зрозумілим, та не може бути роз`яснено у спосіб, який просить заявник.

За вказаного, відсутні правові підстави, прямо передбачені ст. 254 КАС України, для задоволення заяви військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст.14, 241, 248, 254, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення по справі №420/26755/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 загін морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА