Ухвала

від 25.10.2024 по справі 420/5343/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5343/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

24 жовтня 2024 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

представника позивача - Шептіліс О.І.,

представника відповідача-1 - Кутакова П.В.,

представника відповідача-2 - Нєнова І.І.,

розглянувши в режимі відеоконференції у підготовчому засіданні клопотання представників відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС-Т", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправними та скасування наказу та дозволу,

встановив:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС-Т" (далі - відповідач-2), третя особа особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - третя особа), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 15.08.2019 року № 274 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС-Т";

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.09.2019 року № 6376, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС-Т" для видобування корисних копалин (промислова розробка) граніту, мігматиту на території родовища Вільшанське Савранського району Одеської області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 р., яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 р., у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 08.08.2024 р. касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суд від 17.01.2024 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 р., адміністративна справа № 420/5343/23 передана на розгляд судді Бездрабку О.І.

Ухвалою від 03.09.2024 р. адміністративну справу № 420/5343/23 прийнято до провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 10.10.2024 р. на 10:00 год.

12.09.2024 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, на те що позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений ч.2 ст.122 КАС України, оскільки йому було відомо про оскаржуваний наказ і дозвіл ще з 2021 року, коли ним подано аналогічний позов до відповідачів, що повернуто судом через відсутність права на звернення до суду з позовом в інтересах держави. Наголошує, що позивачу не може бути поновлений строк звернення до адміністративного суду, оскільки ним не наведено жодної підстави або доказу поважності пропуску вище зазначеного строку.

20.09.2024 р. відповідач-1 подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до суду, визначений ч.2 ст.122 КАС України. Зазначає, що оскаржувані документи перебували у відкритому доступі, оскільки були опубліковані на офіційному сайті Держгеонадр України. Крім того, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Відповідне обмеження доступу до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами після введення воєнного стану в Україні не спростовує того факту, що позивач мав право та можливості ознайомитись з оскаржуваним спецдозволом до введення відповідних обмежень або ж звернутись з запитом про надання такого спецдозволу в розумні строки. Також відповідно до запиту Офісу Генерального прокурора № 12/2-35 ВИХ-21 до Держгеонадра витребувано у строк до 17.06.2021 р. надати, перелік суб`єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. Держгеонадра у відповідь на запит надано відповідний перелік суб`єктів господарювання, серед яких значилось ТОВ "ОАЗІС-Т" (п.105 Переліку до відповіді). Таким чином, Офіс Генерального прокурора принаймні з 17.06.2021 р. був обізнаний про те, що ТОВ "ОАЗІС-Т" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами. Відтак, аргументи Позивача щодо поважності пропуску строку до суду з цим позовом - не заслуговують на увагу оскільки маючи доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "ОАЗІС Т" у 2019-2021 роках, прокурор не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, Держгеонадр.

07.10.2024 р. відповідач-2 подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до суду, визначений ч.2 ст.122 КАС України. Вказує, що на адвокатський запит представника відповідача-2, Офісом Генерального прокурора надано копію Листа-орієнтування від 31.08.2021 № 12/2-320ВИХ-514ОКВ-21 з додатком. З вказаного документа вбачається, що органами прокуратури, щонайменше, з серпня 2021 року здійснювались заходи з метою виявлення фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, в тому числі - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС-Т" Також, Офісом Генерального прокурора надано копію відповіді Одеської обласної прокуратури від 30.09.2021 р. № 225056-21 щодо опрацювання Листа-орієнтування від 31.08.2021 № 12/2-320ВИХ-514ОКВ-21. З вказаної відповіді вбачається, що Одеська обласна прокуратура за результатами опрацювання зазначеного вище Листа-орієнтування вважає, що ТОВ "ОАЗІС-Т" отримало спеціальний дозвіл від 25.09.2019 р. № 6376 для видобування корисних копалин поза аукціоном з порушенням вимог пп.1 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615. Так, вказане свідчить, що позивачу відомо про Наказ, та Дозвіл ще з 2021 року. Більш того, позивачем подано аналогічний позов до відповідачів (з тим самим предметом та з тих же підстав) до Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 640/38722/21). Позовна заява у цій справі була повернута позивачу через не набуття Позивачем права на звернення до суду з позовом в інтересах держави. Також відповідач-2 зазначає, що позивачу не може бути поновлено строк звернення до суду, оскільки ним не наведено жодної підстави або доказу поважності пропуску строку, визначеного ч.2 ст.122 КАС України, а тому позовна заява має бути залишена без розгляду.

Протокольною ухвалою від 10.10.2024 р. підготовче засідання відкладено до 21.10.2024 р. на 10:00 год.

18.10.2024 р. позивачем подано відповідь на відзив відповідача-2, у якому обґрунтовуючи дотримання строку звернення до суду зазначає, що заступник керівника Одеської обласної прокуратури звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, ТОВ "ОАЗІС-Т" про визнання протиправним та скасування наказу від 15.08.2019 № 274, спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 р. № 6376. Постановою Верховного Суду від 23.12.2022 р. у справі № 640/38722/21 залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 р. у вказаній справі, якими позовну заяву прокурора залишено без розгляду з огляду на її передчасність. Надалі, змінилась позиція Верховного Суду щодо наявності у уповноваженого державного органу права звернення до суду щодо усунення допущених порушень законодавства при отриманні суб`єктом господарювання права користування надрами. Так, Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 р. у справі № 240/401/19, перевіряючи доводи прокурора у аналогічних правовідносинах відступив від висновків викладених раніше, зокрема в постанові від 16.06.2022 р. у справі № 240/4936/18. та зазначив, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом. Враховуючи вищевикладене, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся із позовом в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, ТОВ "ОАЗІС-Т" про визнання протиправними та скасування наказу, спеціального дозволу на користування надрами, як самостійний позивач 14.03.2023 р., тобто в межах строку визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, відлік якого обраховується з дати винесення Верховним Судом постанови від 23.12.2022 р. у справі № 640/38722/21 про залишення позовної заяви без розгляду. Також зазначає, що у даному спорі має місце триваюче правопорушення, тобто проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. На дату звернення Одеської обласної прокуратури до суду з даним позовом, оспорюваний наказ Державної служби геології та надр України від 15.08.2019 р. № 274 та виданий на його підставі спеціальний дозвіл на використання надр від 25.09.2019 р. № 6376 є діючими, а отже підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати.

18.10.2024 р. позивачем подано заперечення на клопотання відповідача-2, в якому також зазначено, що позовна заява подана прокурором як самостійним позивачем з урахуванням висновків Верховного Суду 14.03.2023 р., задля того, щоб інтереси Держави не залишалися незахищеними, тобто в межах строку визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, відлік якого обраховується з дати винесення Верховним Судом постанови від 23.12.2022 у справі № 640/38722/21 (якими залишено позов прокурора без розгляду).

21.10.2024 р. позивачем подано заперечення на клопотання відповідача-1, в якому відображена аналогічна позиція заступника керівника Одеської обласної прокуратури щодо дотримання строків звернення до суду із даним позовом.

Протокольною ухвалою від 21.10.2024 р. підготовче засідання відкладено до 24.10.2024 р. на 14:00 год.

У підготовчому судовому засіданні представники відповідачів просили задовольнити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, викладених у відзиві відповідача-2 та відповідних клопотаннях.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотань відповідачів з підстав, наведених у відповіді на відзив відповідача-2 та запереченнях на клопотання відповідачів.

При вирішенні клопотань відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з наступного.

Частина 1 ст.118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує, що обмеження права на звернення за захистом прав свобод та інтересів встановленням строків, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 р. по справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 10.10.2018 р. між Державною службою геології та надр України та ТОВ "ОАЗІС-Т" укладено договір купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією № 88/11, згідно з підпунктом 1.1 якого, Продавець продав, а Покупець купив право на користування узагальненою геологічною інформацією (геологічний звіт: "Доразведка Вильшанского месторождения кристалических пород в Савранском районе Одесской области УССР в 1988 г.", інститут "Укргирпродор", Министерство строительства и эксплуатации автодорог УССР, Киев-1988, інв. №51509) по Вільшанському родовищу мігматитів, яке знаходиться у Савранському районі Одеської області.

З метою проведення робіт з геолого-економічної оцінки залишкових запасів Вільшанського родовища граніту та мігматиту в Савранському районі Одеської області Держгеонадра 06.09.2018 р. за №304 була зареєстрована відповідна Доцільність проведення таких робіт (форма 3-гр), на підставі якої ТОВ "Дісіжн", згідно з технічним завданням TOB "ОА3IC-Т", камеральним шляхом, з використанням матеріалів геологорозвідувальних робіт 1988 року, проведено геолого-економічну оцінку залишкових запасів Вільшанського родовища граніту та мігматиту в Савранському районі Одеської області, яка була оформлена у вигляді звіту, який було подано до ДКЗ.

Протоколом ДКЗ від 01.11.2018 р. № 4566 внесено зміни до підрахунку запасів корисних копалин Вільшанського родовища, та станом на 01.09.2018 р. було апробовано і затверджено запаси граніту та мігматиту загальнодержавного значення цього родовища (пункти 3.2 та 3.3 Протоколу), а також визнано Вільшанське родовище підготовленим для подальшого геологічного вивчення та промислової експлуатації на умовах економічного ризику.

09.07.2019 р. ТОВ "ОАЗІС-Т" звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою № 5 про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - граніту та мігматиту Вільшанського родовища, розташованого на відстані близько 1,5 км на схід від с. Вільшанка Савранського району Одеської області строком дії дозволу 20 років. У заяві зазначено підставу: абзац перший підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615, а саме: здійснення за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено протоколом ДКЗ від 01.11.2018 р. № 4566.

22.07.2019 р. Одеська обласна рада прийняла рішення №933-VII, яким погодила надання ТОВ "ОАЗІС-Т" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту та мігматиту Вільшанського родовища на території Савранського району Одеської області.

Наказом Державної служби геології та надр України від 15.09.2019 р. № 274 на підставі абзацу другого підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 надано ТОВ "ОАЗІС-Т" строком на 19 років спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування гранітів, мігматитів на території Вільшанського родовища Одеської області.

25.09.2019 р. на виконання вищевказаного наказу ТОВ "ОАЗІС-Т" отримало спеціальний дозвіл № 6376 на користування надрами з метою видобування корисних копалин (промислова розробка) граніту, мігматиту на території родовища Вільшанське Савранського району Одеської області, строком дії до 25.09.2038 р.

31.08.2021 р. Офісом Генерального прокурора направлено лист-орієнтування керівникам обласних прокуратур № 12/2-320ВИХ-514ОКВ-21 про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони і раціонального використання надр, до якого долучено перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі й дослідно-промислової розробки. Серед переліку суб`єктів господарювання зазначено й ТОВ "ОАЗИС-Т".

01.10.2021 р. Одеською обласною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" скеровано на адресу Державної служби геології та надр України запит № 12-25 вих-21.

Державна служба геології та надр України листом від 13.10.2021 р. № 17904/01/03-21 надало інформацію на запит та повідомило, що згідно рішення Ради національної безпеки та оборони України "Щодо стану справ у сфері надрокористування" від 19.03.2021 р., введеного в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, у липні 2021 року проведено позапланову перевірку дії Дозволу № 6376 (ТОВ "ОАЗИС-Т") щодо дотримання вимог законодавства у сфері користування надрами та складено акт від 22.07.2021 р. № 28/6376-О, надано припис № 178-14/01від 22.07.2022 р., яким установлено термін для усунення порушень до 20.08.2021 р. Наказом Державної служби геології та надр України термін продовжено до 15.01.2022 р.

Одеська обласна прокуратура звернулася до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з повідомлення від 01.10.2021 р. №12-26вих-21 щодо надання інформації чи вживались Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України заходи, в тому числі претензійно-позовного характеру, щодо усунення порушень при отриманні ТОВ "ОАЗИС-Т" спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, в тому числі скасування наказу Державної служби геології та надр України від 15.08.2019 р.№ 274 та виданого на його підставі спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 № 6376.

Листом від 25.10.2021 р. № 25/2-22/22623-21 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило, що на цей час дію спеціального дозволу на користування надрами № 6376 від 25.09.2019 р. не зупинено, наказом Держгеонадр від 14.09.2021 № 662 ТОВ "ОАЗИС-Т" надано термін до 15.01.2022 р. для усунення порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки дотримання товариством законодавства у сфері надрокористування згідно з актом перевірки від 22.07.2021 № 28/6376-О.

У грудні 2021 року Одеська обласна прокуратура звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, ТОВ "ОАЗИС-Т" про визнання протиправним та скасування наказу і спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 р. по справі № 640/38722/21 позовну заяву повернуто позивачу, оскільки судом встановлено обставини щодо не набуття позивачем права на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави щодо оскарження бездіяльності Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, тобто Одеська обласна прокуратура, в даному випадку, не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 р. апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури - залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 р. - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.12.2022 р. касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 р. у справі № 640/38722/21 залишено без змін. При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд погодився з позицією судів попередніх інстанцій про те, що у цій справі заступник керівника Одеської обласної прокуратури не довів нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави та визнав, що поданий позивачем позов є передчасним.

Аргументуючи дотримання строків звернення до суду позивач зазначає, що перебіг строку звернення з поданою позовною заявою починається з дати винесення Верховним Судом постанови від 23.12.2022 р. у справі № 640/38722/21 про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, звернувшись 16.03.2023 р. до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 15.08.2019 р. № 274 та спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 р. № 6376, позивач дотримався трьохмісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Суд відхиляє дані доводи позивача з огляду на наступне.

Приписами ч.2 ст122 КАС України у якості ключового моменту для початку відрахування строків звернення до суду визначено день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 31.08.2021 р. Одеській обласній прокуратурі з листа-орієнтування Офісу Генерального прокурора стало відомо про можливе порушення відповідачами інтересів держави шляхом прийняття оскаржуваних наказів та дозволів. В подальшому, протягом жовтня 2021 року, отримавши листи Державної служби геології та надр України від 13.10.2021 р. № 17904/01/03-21 та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 25.10.2021 р. № 25/2-22/22623-2, позивач достовірно дізнався про порушення інтересів держави, а тому в грудні 2021 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва. Крім того, оскаржувані наказ та дозвіл у 2019 році були оприлюднені на офіційному сайті Держгеонадр України, що також надавало позивачу можливість виявити порушення інтересів Держави.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що зазначені прокурором обставини (винесення постанови Верховного Суду від 23.12.2022 р. у справі № 640/38722/21), не змінюють моменту, з якого прокурор повинен був дізнатися про порушення інтересів держави, і ці події не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах. Натомість факт винесення постанови Верховного Суду від 23.12.2022 р. у справі № 640/38722/21 лише підтверджує обізнаність органів прокуратури про наявність порушень з боку ТОВ В "ОАЗИС-Т" та наявність підстав для звернення до суду з позовом.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом щодо подібних правовідносин у постановах від у справі від 27.02.2024 р. у справі № 240/17615/23, від 21.05.2024 р. у справі № 240/25181/23, від 05.06.2024 р. у справі № 240/24589/23, від 25.06.2024 р. № 420/25855/23, від 30.07.2024 р. у справі № 240/25927/23 та від 11.09.2024 р. у справі № 560/22266/23.

Також суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що у даному спорі має місце триваюче правопорушення, тобто проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 р. у справі №810/1224/17 з метою забезпечення єдності правозастосовчої практики надала тлумачення, зокрема, поняття "триваючого правопорушення". Так, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зауважує що прийняття оскаржуваних наказів та дозволу не підпадає під ознаки триваючого правопорушення, а тому відсутні підстави вважати, що строк звернення до суду позивачем дотримано.

Положеннями ч.ч.3, 4 ст.123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, наслідки пропуску позивачем строку звернення до суду можуть бути застосовані судом на будь-якій стадії судового розгляді навіть після визнання судом поважними причин пропуску строку звернення.

Суд зауважує, що у позивачем в ході нового судового розгляду даної адміністративної справи не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду із обґрунтуванням причин пропущення такого строку, натомість у поданих відповіді на відзив відповідача-2, та запереченнях на клопотання відповідачів наголошувала на винесенні Верховним Судом постанови від 23.12.2022 р. у справі № 640/38722/21 як ключового моменту для початку обрахування строку звернення до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021 р.) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 р. у справі № 120/5780/20-а.

Отже, судом не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом, а позивачем обставини для поновлення строку звернення до суду не наведено.

Згідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою ст.123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом ним не наведено та не доведено, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а тому клопотання представників відповідачів підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.122, 123, 183, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Клопотання представників відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС-Т", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправними та скасування наказу та дозволу залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.10.2024 р.

Суддя О.І. Бездрабко