Ухвала

від 28.10.2024 по справі 420/32970/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32970/24

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника рішення від 20.07.2022 № 38249, 04.08.2022 № 39645, 16.08.2022 № 40816, 30.08.2022 № 42422, 08.09.2022 № 43691;

-зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;

- до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

За приписами частин 1,2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника рішення від 20.07.2022 № 38249, 04.08.2022 № 39645, 16.08.2022 № 40816, 30.08.2022 № 42422, 08.09.2022 № 43691.

Водночас з позовом до суду позивач звернувся лише 23.10.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Разом з позовною заявою позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій останній посилався на введення воєнного стану як на поважну причини пропуску строку звернення до суду.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Однак, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, питання, пов`язані з обчисленням строку звернення до адміністративного суду, його поновленням, а також наслідки пропуску такого строку чітко врегульовано вищевказаними положеннями законодавства.

Окрім цього, частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/22361/15.

Питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними.

Щодо посилання позивача на введення воєнного стану, що на його думку є підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, зауважила, що обставина повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.

Водночас заява позивача про поновлення строку звернення до суду таких доказів не містить.

Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості подати позов у встановлений строк.

Доказів наявності об`єктивних перешкод для подання позову в межах встановленого строку, позивачем не надано.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3028 грн.

Так, судом встановлено, що позивачем заявлено такі позовні вимоги:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника рішення від 20.07.2022 № 38249.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника рішення від 04.08.2022 № 39645.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника рішення від 16.08.2022 № 40816.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника рішення від 30.08.2022 № 42422.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника рішення від 08.09.2022 № 43691.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем заявлено 5 позовних вимог, немайнового характеру. Тобто, позивач має сплатити судовий збір в розмірі 15140 грн. (3028*5)

До позовної заяви додано платіжну інструкцію № 2484 від 15.02.2024 про сплату судового збору на суму 6056 грн., який зарахований по іншій справі № 420/5415/24.

В той же час по справі № 420/32970/24 судовий збір до спеціального фонду державного бюджету України не зарахований.

А тому суд доходить висновку, що позивачем не надано доказу сплати судового збору у повному розмірі у цій справі.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання до суду: 1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску; 2) оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі 6056 грн.

Керуючись статтями 12, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олександр ХУРСА