Справа № 420/32963/24
УХВАЛА
28 жовтня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області (смт Саврань, вул. Соборона, буд. 20, код ЄДРПОУ 34457434) про визнання протиправними та скасування постанов
В С Т А Н О В И В :
До Одеського окружного адміністративного суду 23.10.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області, в якій позивач, просить суд:
Визнати неправомірними та скасувати:
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76047667 від 13.09.2024, винесену головним державним виконавцем Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Грінченко Владиславою Вікторівною;
- постанову про арешт коштів боржника в провадженні ВП № 76047667 від 11.10.2024;
- постанову про арешт майна боржника в провадженні ВП № 76047667 від 11.10.2024;
- постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в провадженні ВП № 76047667 від 13.09.2024;
- постанову про стягнення виконавчого збору в провадженні ВП № 76047667 від 13.09.2024.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з п. 1 частини 2 статті 287 КАС України, позовна заява може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В той же час, вказана позовна заява про скасування постанов від 13.09.2024 та від 11.10.2024 була 22.10.2024 надіслана до суду та зареєстрована 23.10.2024.
В позовній заяві позивач зазначає, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 14.10.2024, проте не надає докази в підтвердження зазначених обставин, крім цього відсутні відомості щодо отримання інших оскаржуваних постанов, що позбавляє можливості встановити чи з дотриманням десятиденного строку звернувся позивач до суду.
Крім того, в позовній заяві позивач не наводить жодних обставин з приводу дотримання ним строку на звернення до суду з вимогами про визнання протиправними та скасувати постанови від 13.09.2024 та від 11.10.2024.
Разом з тим, позивачем не додано до позовної заяви клопотання/заяви про поновлення пропущеного ним строку на звернення до суду з вказаними вимогами з долученням доказів поважності причин такого пропуску.
Отже, звернувшись до суду 23.10.2024 позивачем пропущено десятиденний строк для звернення до суду з такими вимогами.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частинами 1-2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, позовна заяву складена не у відповідності до приписів п.2 ч.5 ст.160 КАС України, а саме відсутні повні адреси проживання чи перебування позивача та місця знаходження відповідача, не зазначено поштовий індекс сторін, область та район, відсутня адреса електронної пошти позивача та третьої особи, відомі засоби зв`язку позивача та третьої особи, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Глава 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме стаття 49, визначає таких часників судового процесу як:
- треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача;
- треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача.
Натомість, в позовній заяві не зазначено наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає.
Згідно з ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позивач просить у позові визнати протиправними та скасувати: постанову про арешт коштів боржника в провадженні ВП № 76047667 від 11.10.2024; постанову про арешт майна боржника в провадженні ВП № 76047667 від 11.10.2024; постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в провадженні ВП № 76047667 від 13.09.2024; постанову про стягнення виконавчого збору в провадженні ВП № 76047667 від 13.09.2024, проте до позовної заяви їх не надає.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 13.09.2024, а також постанови про арешт майна та коштів боржника від 11.10.2024.
Враховуючи зазначене, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру та дві майнового.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за майнову вимогу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 3028,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До позовної заяви позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
У той же час, суддя звертає увагу позивача, що зазначити суму недоплаченого судового збору за подання позовної заяви, не є можливим, оскільки позивачем не надано до суду копії усіх оскаржуваних постанов та не зазначено ціну позову.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду оформленої належним чином позовної заяви, у відповідності до приписів п.2 ч.5 ст.160 КАС України, а саме із зазначенням поштового індексу, області та району проживання позивача, відповідача та третьої особи, адреси електронної пошти позивача та третьої особи, відомі засоби зв`язку позивача та третьої особи, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, ціну позову а також надана заява клопотання/заяви про поновлення пропущеного ним строку на звернення до суду з вказаними вимогами з долученням доказів поважності причин такого пропуску, докази доплати судового збору, зазначити наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає; оригінал або копію оспорюваних постанов.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області, про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122655059 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Скупінська О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні