ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10516/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить:
- визнати протиправними та скасувати п. 2 Постанови від 27.02.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 72912287 (щодо виведення постанови про виконавчий збір в окреме виконавче провадження) та Постанову від 04.03.2024 про відкриття виконавчого провадження №74318073 (щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору), винесені Головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Коротких Денисом Геннадійовичем;
- зобов`язати Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих сум виконавчого збору у розмірі 58524,95 грн. та витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн. шляхом перерахування на рахунок ОСОБА_1 для зарплатних виплат: НОМЕР_1 ; IBAN НОМЕР_2 ; БАНК ОДЕРЖУВАЧА: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, Україна; РНОКПП одержувача: 2646004574; ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Поповнення рахунку ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Автозаводському відділі ДВС перебувало ВП №72912287 з примусового виконання ВЛ 19.06.2023 №524/5680/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики 589543,36 грн, стягнення витрат виконавчого провадження 300,00 грн, виконавчого збору 58954,34 грн, за яким відбулося повернення виконавчого документа стягувачу. Разом з цим, відбулося часткове стягнення боргу в розмірі 4293,92 грн, внаслідок чого відбулося стягнення виконавчого збору в розмірі 429,39 грн. Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що ГДВ ОСОБА_3 не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум згідно ВЛ 19.06.2023 №524/5680/19 в повному обсязі, а відбулося часткове стягнення боргу та відповідної суми виконавчого збору. Враховуючи викладене, у ГДВ ОСОБА_3 були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в постанові від 04.03.2024 про відкриття виконавчого провадження №74318073 з примусового виконання постанови № 72912287, виданої 03.10.2023, тому постанова від 04.03.2024 про відкриття виконавчого провадження №74318073 та п.2 постанови від 27.02.2024р. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 72912287 (постанову про виконавчий збір вивести в окреме виконавче провадження) не відповідають вимогам ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження". Відтак, наявне стягнення виконавчого збору згідно постанови від 04.03.2024 про відкриття виконавчого провадження №74318073 без реального стягнення суми боргу згідно постанови № 72912287, виданої 03.10.2023, з одного боку, свідчить про стягнення виконавчого збору без реального виконання рішення суду, з другого, про створення умов для стягнення з ОСОБА_1 як боржника подвійної суми виконавчого збору з огляду на відкриття ПВ ОСОБА_4 . ВП №74309365 та винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1589,63 дол. США та 408,11 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі 440/10516/24 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач надав до суду документи, чим усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 06.09.2024.
Як наслідок, ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/10516/24 за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
24.09.2024 через систему "Електронний суд" та 27.09.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю. Свою позицію мотивує тим, що Закон України "Про виконавче провадження" зобов`язує державного виконавця звернути постанову про стягнення виконавчого збору до примусового виконання з двома істотними умовами: 1) виконавче провадження закінчено з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII; 2) виконавчий збір не було сплачено боржником добровільно. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 №816/823/17. Таким чином, факт початку процедури примусового виконання рішення - відкриття виконавчого провадження є достатньою підставою для подальшого стягнення з боржника виконавчого збору. Як встановлено з матеріалів справи, постанова про повернення виконавчого документу стягувачу прийнято саме на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону №1404 у зв`язку з надходженням заяви стягувача. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону №1404 постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом. На дату винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження постанова про стягнення виконавчого збору від 03.10.2023 № 72912287 не була оскаржена та скасована. 04.03.2024 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого №74318073 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору №72912287, виданої 03.10.2023 Автозаводським ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 58524,95 грн. Відповідно до статті 27 Закону №1404-VIIІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Частиною 2 статті 27 Закону № 1404-VIIІ визначено, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Таким чином державним виконавцем були вчинені дії, направлені на виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". У межах зведеного виконавчого провадження 04.03.2024 до бухгалтерії КПП 1628 направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника. Кошти у розмірі 31687,82 грн стягнуті в примусовому порядку з заробітної плати боржника та сума у розмірі 26837,13 грн перерахована ОСОБА_1 самостійно в рахунок погашення заборгованості. Відтак, 28.08.2024 на підставі п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Щодо доводів позивача щодо подвійного стягнення з позивача суми виконавчого збору, оскільки виконавчий лист №524/5680/19, виданий 19.06.2023 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Скрипника В.Л. та ним стягується з позивача основна винагорода, то тут потрібно зазначити, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, що у випадку пред`явлення виконавчого документа до приватного виконавця, державний виконавець повинен завершити виконавче провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору. З позовної заяви встановлено, що у приватного виконавця Скрипника В.Л. на виконанні перебуває виконавчий лист №524/5680/19, виданий 19.06.2023 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів. 24.09.2024 на адресу приватного виконавця Скрипника В.Л. направлено постанову про закінчення виконавчого провадження №72912287 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору по виконавчому листу №524/5680/19, виданому 19.06.2023 Автозаводським районним судом м. Кременчука.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На примусовому виконанні у Автозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало зведене виконавче провадження №69432894, до складу якого входило виконавче провадження №72912287 з примусового виконання виконавчого листа №524/5680/19, виданого 19.06.2023 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 04 липня 2017 року по 14 237 доларів США з кожного та 3% річних за період з 02 жовтня 2017 року по 20 серпня 2021 року в розмірі по 1659,29 доларів США з кожного, а всього по 15 896,29 доларів США з кожного; стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 по 8 375 (вісім тисяч триста сімдесят п`ять) гривень у відшкодування судових витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги при поданні відзиву на касаційну скаргу.
03.10.2023 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№72912287.
Поряд з цим, 03.10.2023 державним виконавцем було винесено також постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у суму 58954,34 грн ВП№72912287.
Постановою головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. від 27.02.2024 ВП№72912287 про повернення виконавчого документа стягувачу виконавчий лист від 19.06.2023 №524/5680/19 повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", а пунктом 2 вказаної постанови постановлено постанову про виконавчий збір вивести в окреме виконавче провадження.
Як наслідок, 04.03.2024 головний державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№74318073 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№72912287, виданої 03.10.2023 Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 58524,95 грн.
Також 04.03.2024 головний державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП№74318073 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№72912287, виданої 03.10.2023 Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 58524,95 грн, якою визначив розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 300,00 грн.
Позивач, вважаючи протиправним п.2 постанови від 27.02.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №72912287 (щодо виведення постанови про виконавчий збір в окреме виконавче провадження) та протиправною постанову від 04.03.2024 про відкриття виконавчого провадження №74318073 (щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору), винесені Головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Коротких Денисом Геннадійовичем, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавчу службу" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагород.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За частиною 2 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина 3 статті 27 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини 4 статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
За частиною 2 статті 42 Закону №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
За частиною 4 статті 42 Закону № 1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1404-VIII розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
Згідно з пунктом 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, далі також Інструкція №512/5) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.
Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
За пунктом 2 розділу VI "Фінансування виконавчого провадження" Інструкції № 512/5 виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.
Виходячи з аналізу вказаних вище норм державний виконавець зобов`язаний стягнути виконавчий збір навіть після того, як виконавчий документ повернений стягувачу (якщо цей збір не був стягнений до повернення виконавчого документа). Якщо виконавчий збір не був стягнений (повністю) в рамках "основного" виконавчого провадження, а виконавчий документ підлягає поверненню стягувачеві (зокрема з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII), то державний виконавець зобов`язаний його стягнути у рамках окремого (іншого) виконавчого провадження.
Як слідує з матеріалів справи, 03.10.2023 головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№72912287.
В цей же день, тобто 03.10.2023, державним виконавцем було винесено також постанову про стягнення виконавчого збору ВП№72912287, якою з боржника ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у суму 58954,34 грн (10% суми, що підлягає примусовому стягненню).
Постановою головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. від 27.02.2024 ВП№72912287 про повернення виконавчого документа стягувачу виконавчий лист від 19.06.2023 №524/5680/19 повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", а пунктом 2 вказаної постанови постановлено постанову про виконавчий збір вивести в окреме виконавче провадження.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 03.10.2023 ВП№72912287 є виконавчим документом.
Як наслідок, керуючись положеннями Закону №1404-VІІІ 04.03.2024 головний державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№74318073 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№72912287, виданої 03.10.2023 Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 58524,95 грн.
Таким чином, державним виконавцем були вчинені дії, направлені на виконання постанови про стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 58524,95 грн у відповідності до вимог Закону №1404-VІІІ.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується її учасниками, що кошти виконавчого збору у розмірі 31687,82 грн стягнуті в примусовому порядку з заробітної плати боржника ОСОБА_1 , а решта суми виконавчого збору в розмірі 26837,13 грн була перерахована ОСОБА_1 самостійно в рахунок погашення заборгованості.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Керуючись вказаною нормою Закону №1404-VІІІ головний державний виконавець 28.08.2024 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№74318073 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№72912287, виданої 03.10.2023 Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці.
З приводу посилань позивача на ту обставину, що стягнення виконавчого збору згідно постанови від 04.03.2024 про відкриття виконавчого провадження №74318073 без реального стягнення суми боргу згідно постанови №72912287, виданої 03.10.2023 фактично створило умови для стягнення з ОСОБА_1 , як боржника, подвійної суми виконавчого збору з огляду на відкриття приватним виконавцем Скрипником В.Л. виконавчого провадження №74309365 та винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1589,63 дол. США та 408,11 грн, то суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 27 Закону №1404-VIII урегульовано стягнення виконавчого збору, а статтею 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено право приватного виконавця на отримання винагороди.
Згідно зі статтею 31 вказаного закону за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода (частина 1).
Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової (частина 2).
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина 4).
Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина 5).
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина 6).
У цій справі, яка розглядається, судом встановлено, що у ВП№72912287 державним виконавцем повного фактичного виконання виконавчого листа від 19.06.2023 №524/5680/19 досягнуто не було, виконавчий документ був повернутий стягувачу.
В подальшому, виконавчий лист від 19.06.2023 №524/5680/19 було передано на виконання приватному виконавцю Скрипнику В.Л., який 29.08.2024 відкрив виконавче провадження №75926841 та в цей же день, тобто 29.08.2024, виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
Суд наголошує, що Закон №1404-VIII містить прогалину у правовому регулюванні процедури стягнення з боржників виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа.
З одного боку, Закон №1404-VIII не визначає порядку, умов чи підстав для припинення стягнення виконавчого збору з боржників у випадку подальшого пред`явлення стягувачами виконавчого документа до виконання приватним виконавцям.
З іншого боку, норми законодавства, що стосуються умов і підстав стягнення винагороди приватними виконавцями, не містять приписів, які б обмежували їхні права на отримання винагороди за вчинення виконавчих дій у разі, коли виконавчий лист попередньо перебував на виконанні у державного виконавця.
Вирішення цієї проблеми зачіпає конвенційні та конституційні права особи, її інтереси, а також стосується забезпечення верховенства права під час здійснення виконавчого провадження.
Розв`язуючи це питання, суд зазначає, що законодавство про виконавче провадження не ставить право приватного виконавця на отримання основної винагороди у залежність від тієї обставини, що на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Зрештою, як уже зазначалося, це право залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.
Водночас, виконавче законодавство містить норму, у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується або припиняється стягуватися у зв`язку із участю приватного виконавця у процедурі виконання того ж самого виконавчого документа.
Так, частиною 8 статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.
Поняття й процедура, що згадані у цій нормі, стосується правовідносин, що не є подібними до спірних, оскільки в останніх не було передачі виконавчого документа.
Однак, на відміну від решти положень виконавчого законодавства, тільки ця норма Закону №1404-VIII регулює подібні суспільні правовідносини.
Так, вона містить правило стосовно неможливості подальшого стягнення виконавчого збору, якщо надалі виконавчий документ буде виконувати не державний, а приватний виконавець.
Логічний і цільовий способи уяснення частини 8 статті 27 Закону №1404-VIII свідчать, що у вказаному випадку її приписи мають імперативний характер і встановлюють пряму заборону стягувати (перший абзац) або продовжувати стягнення виконавчого збору (другий абзац).
Враховуючи викладене, суд вважає, що для розв`язання означеної проблеми та з метою ефективного захисту прав й інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України), до подібних правовідносин слід застосувати за аналогією закону частину восьму статті 27 Закону №1404-VIII.
Так застосування частини 8 статті 27 Закону №1404-VIII до спірних правовідносин дає суду підстави зробити такий висновок: у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. При цьому, у разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається.
У цій справі судом встановлено, що кошти виконавчого збору у розмірі 31687,82 грн стягнуті в примусовому порядку з заробітної плати боржника ОСОБА_1 , а решта суми виконавчого збору в розмірі 26837,13 грн була перерахована ОСОБА_1 самостійно в рахунок погашення заборгованості.
Вказане слугувало підставою для того, що керуючись положеннями Закону №1404-VІІІ головний державний виконавець 28.08.2024 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№74318073 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП№72912287, виданої 03.10.2023 Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці.
В свою чергу, відкриття приватним виконавцем Скрипником В.Л. виконавчого провадження №75926841 та винесення постанови від 29.08.2024 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 15407,91 доларів США відбулося вже після стягнення державним виконавцем виконавчого збору в сумі 58524,95 грн та закінчення виконавчого провадження №74318073, а тому, підстави для повернення боржнику стягнутої суми виконавчого збору відсутні.
При формування зазначених вище висновків судом враховувалася правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.04.2023 у справі №160/695/22.
Водночас, суд зауважує на тому, що під час винесення постанови від 04.03.2024 про відкриття виконавчого провадження №74318073 (щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору) державний виконавець керувався положеннями Закону №1404-VIII і не міг врахувати обставину, що могла мати місце в майбутньому (відкриття виконавчого провадження № 74309365 приватним виконавцем Скрипником В.Л.).
Враховуючи все викладене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним пункту 2 постанови від 27.02.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №72912287 (щодо виведення постанови про виконавчий збір в окреме виконавче провадження) та постанови від 04.03.2024 про відкриття виконавчого провадження №74318073 (щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору).
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Ігоря Сердюка, буд. 43, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 34987562) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122655981 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
К.І. Клочко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні