Постанова

від 03.12.2024 по справі 440/10516/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 р.Справа № 440/10516/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 р. (ухвалене суддею Клочко К.І.) по справі № 440/10516/24

за позовом ОСОБА_1

до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якому просив: визнати протиправними та скасувати п. 2 Постанови від 27.02.2024 р. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 72912287 (щодо виведення постанови про виконавчий збір в окреме виконавче провадження) та постанову від 04.03.2024 р. про відкриття виконавчого провадження № 74318073 (щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору), винесені Головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г.; зобов`язати Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих сум виконавчого збору у розмірі 58524,95 грн. та витрат виконавчого провадження в розмірі 300 грн. шляхом перерахування на рахунок ОСОБА_1 для зарплатних виплат: НОМЕР_1 ; IBAN НОМЕР_2 ; БАНК ОДЕРЖУВАЧА: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, Україна; РНОКПП одержувача: 2646004574; ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Поповнення рахунку ОСОБА_1 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішеннямсуду першоїінстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 р. та ухвалити нове рішення,яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимогЗакону України «Про виконавче провадження»,Кодексу адміністративного судочинства Українита на не відповідністьвисновків суду обставинам справи.

Усудове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, апелянт просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Згідно із ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що на примусовому виконанні у Автозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало зведене виконавче провадження № 69432894, до складу якого, зокрема, входило: виконавче провадження № 72912287 з примусового виконання виконавчого листа № 524/5680/19, виданого 19.06.2023 р. Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 04.07.2017 р. по 14237 доларів США з кожного та 3 % річних за період з 02.10.2017 р. по 20.08.2021 р. в розмірі по 1659,29 доларів США з кожного.

03.10.2023 р. головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 72912287 (в подальшому ВП № 72912287) та постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 58954,34 грн. ВП № 72912287.

Постановою головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. від 27.02.2024 р. ВП № 72912287 виконавчий лист від 19.06.2023 р. № 524/5680/19 повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та постанову про виконавчий збір виведено в окреме виконавче провадження (п. 2 постанови).

04.03.2024 р. головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 74318073 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 72912287, виданої 03.10.2023 р. Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 58524,95 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 74318073 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 72912287, виданої 03.10.2023 р. Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 58524,95 грн., якою визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300 грн.

Не погоджуючись із виведенням постанови про виконавчий збір в окреме виконавче провадження та зі стягненням зі ОСОБА_1 виконавчого збору, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесені оскаржуваних постанов діяв на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (в подальшому- Закон № 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1статті 3 Закону України № 1404-VІІІвстановлено, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагород. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно із ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону № 1404-VIII, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно із ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 8 статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 42 Закону №1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1404-VIII, витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно із ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VIII, на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону №1404-VIII, розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Згідно із п. 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, в подальшому Інструкція № 512/5), стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Згідно із пунктом 2 розділу VI "Фінансування виконавчого провадження" Інструкції № 512/5, виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода, винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон № 1404-VIII містить прогалину у правовому регулюванні процедури стягнення з боржників виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа.

З одного боку, Закон №1404-VIII не визначає порядку, умов чи підстав для припинення стягнення виконавчого збору з боржників у випадку подальшого пред`явлення стягувачами виконавчого документа до виконання приватним виконавцям.

З іншого боку, норми законодавства, що стосуються умов і підстав стягнення винагороди приватними виконавцями, не містять приписів, які б обмежували їхні права на отримання винагороди за вчинення виконавчих дій у разі, коли виконавчий лист попередньо перебував на виконанні у державного виконавця.

Вирішення цієї проблеми зачіпає конвенційні та конституційні права особи, її інтереси, а також стосується забезпечення верховенства права під час здійснення виконавчого провадження.

Так, виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду і завершальною стадією судового провадження. Виконавче провадження, серед іншого, здійснюється з дотриманням такої засади як справедливість (пункт 5 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII).

Стягнення з боржника виконавчого збору й основної винагороди за виконання одного судового рішення тягне за собою додаткові витрати. Ця обставина може розглядатися як накладання непропорційного і надмірного тягара на боржника, що зачіпає його право власності, гарантоване статтею 41 Конституції України і статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист людських прав і основоположних свобод.

Вказана ситуація здатна підважити засади виконавчого провадження та порушити такі стрижневі елементи верховенства права як правова визначеність і повага до людських прав (частина перша статті 6 КАС України).

Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 2 КАС України, суб`єкт владних повноважень під час прийняття рішень, вчинення дій серед іншого повинен керуватися принципом пропорційності, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Між учасниками виконавчого провадження в рамках спірних правовідносин, у зв`язку з неповнотою законодавчого регулювання саме боржник перебуває у найбільш уразливому становищі, якого зобов`язано сплатити двічі за виконання одного й того ж виконавчого документа.

Вказана проблематика зумовлена неповнотою законодавства і стосується також й аспекту дієвого юридичного захисту індивідуальних людських прав від їх порушення суб`єктами владних повноважень та питання ефективного способу захисту (частина перша статті 2 КАС України), який повинен забезпечити поновлення порушеного права й бути адекватним наявним обставинам.

Питання подвійного стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа є несправедливим з огляду на те, що стягнення виконавчого збору чи основної винагороди одночасно як таких, є неприпустимим. Тобто у контексті вирішення адміністративного спору, з точки зору дотримання засад виконавчого провадження, передбачених зокрема пунктом 5 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII, справедливим може бути лише стягнення однієї з указаних сум.

Законодавство про виконавче провадження не ставить право приватного виконавця на отримання основної винагороди у залежність від тієї обставини, що на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Це право залежить від того чи виконане рішення в повному або частковому обсязі внаслідок дій приватного виконавця.

Водночас, виконавче законодавство містить норму, у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується або припиняється стягуватися у зв`язку із участю приватного виконавця у процедурі виконання того ж самого виконавчого документа.

Частиною 8 статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Поняття й процедура, що згадані у цій нормі, стосується правовідносин, що не є подібними до спірних, оскільки в останніх не було передачі виконавчого документа.

Проте, на відміну від решти положень виконавчого законодавства, тільки ця норма Закону № 1404-VIII регулює подібні суспільні правовідносини, оскільки вона містить правило стосовно неможливості подальшого стягнення виконавчого збору, якщо надалі виконавчий документ буде виконувати не державний, а приватний виконавець.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах ч. 8 ст. 27 Закону № 1404-VIII має імперативний характер і встановлює пряму заборону стягувати (перший абзац) або продовжувати стягнення виконавчого збору (другий абзац).

Вказана норма спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагород. Ця норма унеможливлює подвійну плату боржником зазначених коштів, а тому її застосування дозволяє розв`язати спір про подвійне стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа в умовах неповноти законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Згідно із ч. 4 ст. 6 КАС України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Таким чином, з метою ефективного захисту прав й інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України), до подібних правовідносин слід застосувати за аналогією закону частину 8 статті 27 Закону №1404-VIII.

Застосування частини 8 статті 27 Закону № 1404-VIII до спірних правовідносин дає підстави зробити такий висновок: у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається.

Застосування аналогії закону дозволяє також зробити висновок, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, здатний відновити й захистити права боржника, полягає у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 21.07.2022 р. у справі № 320/6215/19, від 13.04.2023 р. у справі № 160/695/22.

Судовим розглядом встановлено, що, у зв`язку із надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, а саме, виконавчого листа № 524/5680/19, виданого 19.06.2023 р., постановою головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. ВП № 72912297 виконавчий документ повернути стягувачу та постанову про виконавчий збір виведено в окреме виконавче провадження.

04.03.2024 р. головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коротких Д.Г. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 74318073 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 72912287, виданої 03.10.2023 р. Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 58524,95 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 74318073 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 72912287, виданої 03.10.2023 р. Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 58524,95 грн., якою визначив розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300 грн.

Також судовим розглядом встановлено, що 01.03.2024 р. приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. за заявою стягувача відкрито виконавче провадження № 74309365 з виконання виконавчого листа № 524/5680/19, виданого 19.06.2023 р. та стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця в розмірі 1589,63 долари США (USD).

Крім того, 01.03.2024 р. приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. винесено постанову ВП № 74309365 про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди в розмірі 1589,63 дол. США та 408,11 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. ВП № № 74309365 від 28.08.2024 р., у зв`язку із надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, виконавчий лист № 524/5680/19, виданий 19.06.2023 р. повернуто стягувачу.

29.08.2024 р. приватним виконавцем винесено постанову ВП № 74309365 про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 63558,86 грн.

Згідно із інформацією КП «Кременчуцького КАТП 1628», з заробітної плати ОСОБА_1 здійснювались відрахування за ВП № 71780157 від 04.03.2024 р. та ВП № 74309365 від 04.03.2024 р. з березня 2024 року.

Тобто, прийняття відповідачем оскаржуваних постанов про виведення постанови про виконавчий збір в окреме виконавче провадження та відкриття провадження про стягнення з ОСОБА_1 створило умови для подвійного стягнення із боржника виконавчого збору і винагороди приватному виконавцю за виконання одного виконавчого документу.

Із врахуванням вищевикладених обставин, оскільки з позивача не стягнуто виконавчий збір у ВП № 74318073 станом на 01.03.2024 р. на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання виконавчого листа № 524/5680/19, виданого 19.06.2023 р., то суд апеляційної інстанції вважає необхідним визнати протиправним та скасувати п. 2 постанови ВП № 72912287 від 27.02.2024 р. з виконання виконавчого листа № 524/5680/19, виданого 19.06.2023 р. Автозаводським районним судом, про повернення виконавчого документу стягувачу та постанову ВП № 74318073 від 04.03.2024 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 72912287, виданого 03.10.2023 р. Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих сум виконавчого збору в розмірі 58524,95 грн. та витрат виконавчого провадження в розмірі 300 грн. є передчасною, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що права позивача в цій частині після скасування оскаржуваних постанов будуть порушені.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково: рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 р. скасувати; прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково, визнати протиправним і скасувати п. 2 постанови Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ВП № 72912287 від 27.02.2024 р. з виконання виконавчого листа № 524/5680/19, виданого 19.06.2023 р. Автозаводським районним судом, про повернення виконавчого документу стягувачу визнати протиправною та скасувати та постанова ВП № 74318073 від 04.03.2024 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 72912287, виданого 03.10.2023 р. Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 363,36 грн.

та за подання апеляційної скарги в розмірі 1453,44 грн., а разом 1816,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 р. по справі № 440/10516/24 скасувати

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 постанови Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ВП № 72912287 від 27.02.2024 р. з виконання виконавчого листа № 524/5680/19, виданого 19.06.2023 р. Автозаводським районним судом, про повернення виконавчого документу стягувачу.

Визнати протиправним та скасувати постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ВП № 74318073 від 04.03.2024 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 72912287, виданої 03.10.2023 р. Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці, про стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 363 (триста шістдесят три) гривні 36 копійок та за подання апеляційної скарги в розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривні 44 копійки, а разом 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін