Ухвала
від 28.10.2024 по справі 440/12483/24
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/12483/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШЗАВОД ХОЛДИНГ" до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАШЗАВОД ХОЛДИНГ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00052460405 від 18.04.2024.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень та отримав рішення ДПС України за результатами розгляду скарги від 11.07.2024.Водночас із позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомленння-рішенння позивач звернувся до суду 17.10.2024, про що свідчить штамп поштової організації. Отже, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із позовом.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В обґрунтування клопотання про поновлення строків звернення до суду, позивач зазначає, що строк на звернення було пропущено через воєнний стан в України та призупинення діяльності товариства з грудня 2023 року, а також зазначає, що працівники підприємства з грудня 2023 року перебувають у вимушеній відпустці, складний фінансовий стан товариства та внутрішнє переміщення територією України було можливе після оформлення в ІНФОРМАЦІЯ_1 дозвільних документів.

Щодо посилання позивача на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 суд зазначає таке.

Введення воєнного стану є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність у державі в цілому. Проте між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок.

Отже, при вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану; якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події; також, який строк звернення після введення воєнного стану тощо), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися до суду з позовом.

Наведене відповідає правовій позиції викладеній, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №200/13952/21.

Верховний Суд у зазначеній постанові також наголосив на наступному: питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку; однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Суд зауважує, що упродовж усього періоду часу впровадження воєнного стану Полтавський окружний адміністративний не припиняв працювати та приймати позовні заяви. Тобто, воєнний стан об`єктивно жодним чином не перешкоджав своєчасному зверненню позивача до суду з позовом.

Крім того, суд відмічає ту обставину, що воєнний стан продовжує діяти та території України і станом на день подання позовної заяви, однак, це жодним чином не завадило позивачу звернутися до суду з цим позовом 17.10.2024.

Також суд, зауважує, що ТОВ "МАШЗАВОД ХОЛДИНГ" перебуває на території Полтавської області, відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, таким чином посилання на те, що з 15.09.2022 територія Харківської міської територіальної громади віднесена до переліку територій можливих бойових дій, суд вважає недоречними.

Крім того, до суду не надано жодних доказів на підтвердження тверджень позивача щодо складного фінансового стану товариства та відсутності з грудня 2023 року працівників підприємства.

Суд зауважує, що посилання позивача на те, що директор підприємства ОСОБА_1 з серпня 2024 року по вересень 2024 року оновлював дані військовозобов`язаного у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також те, що він є інвалідом 3 групи жодним чином не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ОСОБА_1 не є позивачем.

Також суд зауважує, що представництво інтересів юридичної особи не обмежується однією особою.

Отже, твердження позивача судом оцінюються критично, оскільки останні не містять достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем у позовній заяві обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі Перетяка та Шереметьев проти України (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.

Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.

Таким чином, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку.

Судом проаналізовано всі підстави пропуску строку звернення до суду з позовом, наведені представником позивача у заяві та встановлено їх неповажність.

Частина шоста статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч викладеному належної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду до позовної заяви разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку або доказів, які б підтверджували вчасне звернення до суду, позивачем не подано.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШЗАВОД ХОЛДИНГ" про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШЗАВОД ХОЛДИНГ" до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду належних доказів дотримання позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням в ній інших обґрунтованих підстав поважності пропуску такого строку для його поновлення.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України надати позивачу дозвіл на подання в паперовій формі заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.І. Клочко

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.10.2024
Оприлюднено01.11.2024
Номер документу122656001
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —440/12483/24

Постанова від 30.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Спаскін О.А.

Ухвала від 09.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Спаскін О.А.

Ухвала від 02.12.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Спаскін О.А.

Ухвала від 11.11.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

К.І. Клочко

Ухвала від 28.10.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

К.І. Клочко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні