Ухвала

від 28.10.2024 по справі 520/19416/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

28.10.2024 справа № 520/19416/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати Рішення Богодухівської міської ради Харківської області 4 позачергової сесії VІІІ скликання від 05.04.2024 року №7302-VІІІ про укладання додаткових угод до договорів оренди землі із громадянином ОСОБА_1 ;

2. зобов`язати Відповідача прийняти рішення про визнання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів на території Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, з кадастровим номером 632088300:04:000:0384, площею 32,2261га та кадастровим номером 6320883500:04:000:0383, площею 60га потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами та надати Позивачу пільги з місцевих податків і зборів, а саме: зі сплати орендної плати за землю за 2023 р.

Ухвалою суду від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Вирішуючи спір по суті, судом встановлено, що ОСОБА_1 користується на праві оренди земельними ділянками сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 632088300:04:000:0384. площею 32,2261га та кадастровим номером 6320883500:04:000:0383, площею 60га, які знаходяться за межами населених пунктів на території Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області на підставі Договору оренди землі від 12.12.2016 (додаткова угода від 14.01.2022), укладеного з Богодухівською міською радою Харківської області.

Власником вищезазначених земельних ділянок є Богодухівська міська рада Харківської області.

Позивач звернувся до Богодухівської міської ради Харківської області із заявою від 17.01.2024, яка надійшла до Богодухівської міської ради 24.01.2024, в якій просив розглянути питання надання пільг по сплаті орендної плати на спірні земельні ділянки за 2023 рік, та призупинити дію Договору оренди землі на період ведення бойових дій на 2024 р.

За результатом розгляду поданої заяви, рішенням Богодухівської міської ради Харківської області 4 позачергової сесії VІІІ скликання від 05.04.2024 року №7302-VІІІ "Про укладання додаткових угод до договорів оренди землі із громадянином ОСОБА_1 ", зокрема:

- визнано непридатними для використання за цільовим призначенням у зв`язку з потенційним забрудненням вибухонебезпечними предметами земельні ділянки з кадастровими номерами 6320883500:04:000:0383 площею 60,0 га та 6320883500:04:000:0384 площею 32,2261 га, які перебувають у користуванні громадянина ОСОБА_1 на правах оренди;

- встановлено річну орендну плату за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6320883500:04:000:0383 площею 60,0 га та 6320883500:04:000:0384 площею 32,2261 га у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, передбачених законодавством, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки) починаючи з 01.04.2024;

- вирішено укласти Додаткові угоди із громадянином ОСОБА_1 , а саме: до договору оренди від 12 грудня 2016 року на земельну ділянку кадастровим номером 6320883500:04:000:0383 площею 60,0 га; до договору оренди від 12 грудня 2016 року на земельну ділянку кадастровим номером 6320883500:04:000:0384 площею 32,2261 га.

Не погоджуюсь із винесеним рішенням Богодухівської міської ради Харківської області 4 позачергової сесії VІІІ скликання від 05.04.2024 року №7302-VІІІ "Про укладання додаткових угод до договорів оренди землі із громадянином ОСОБА_1 ", позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Термін "суб`єкт владних повноважень" відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Тому, кваліфікуючою істотною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з кваліфікуючих ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Участь у спорі суб`єкта владних повноважень є лише одним із критеріїв класифікації спору як публічно-правового, проте не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язковість суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 (справа №814/1754/16) необхідно з`ясувати у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 (справа № 815/6956/15) публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У спірних правовідносинах, позивач просить визнати протиправним та скасувати Рішення Богодухівської міської ради Харківської області 4 позачергової сесії VІІІ скликання від 05.04.2024 року №7302-VІІІ про укладання додаткових угод до договорів оренди землі із громадянином ОСОБА_1 , яким, зокрема: вирішено укласти Додаткові угоди із громадянином ОСОБА_1 , а саме: до договору оренди від 12 грудня 2016 року на земельну ділянку кадастровим номером 6320883500:04:000:0383 площею 60,0 га; до договору оренди від 12 грудня 2016 року на земельну ділянку кадастровим номером 6320883500:04:000:0384 площею 32,2261 га.

Отже, в цій частині позовних вимог спір склався з приводу укладання додаткових угод до договорів оренди землі із громадянином ОСОБА_1

Статтями 140-146 Конституції України визначені конституційні засади функціонування місцевого самоврядування в Україні, котрі деталізовані у приписах Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, відповідно до ст.1, ст.5, ч.1 ст.10, ч.1 ст.11, ст.ст.12, 51, 53, 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є, зокрема: 1) сільські, селищні, міські ради; 2) виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи; 3) міський, селищний сільський голова як головна посадова особа територіальної громади; 4) староста.

Звідси слідує, що орган місцевого самоврядування - рада, виконавчий комітет ради, виконавчі органи ради і міський, селищний, сільський голова є різними окремими та незалежними суб`єктами владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.

Водночас із цим, відносно землі як речі матеріального світу - об`єкту нерухомого майна саме орган місцевого самоврядування - рада у силу ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" може виконувати реалізацію правомочностей власника.

Так, згідно з ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч.1 ст.78); право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.2 ст.78); земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч.3 ст.78).

Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ч. 1 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

За визначенням ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, а згідно з ч.8 цієї ж статті під орендодавцями земельних ділянок розуміються їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.

У силу норми ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що на усіх етапах прийняття рішення з приводу надання земельної ділянки в оренду сільська рада діє саме у правовому режимі власника земельної ділянки (від імені територіальної громади), а тому цілком законно може переслідувати як економічну мету в отримані найбільшого матеріального зиску від використання належного територіальній громаді активу, так і мету використання земельної ділянки за призначенням.

Виключення складає лише випадок потреби у задоволенні загальних публічних інтересів суспільства, але у спірних правовідносинах відсутні докази виконання відповідачем у спірних правовідносинах стосовно спірної земельної ділянки владних управлінських функцій у порядку Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038-VI та Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999р. № 687-XIV.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) лише у разі, коли орган місцевого самоврядування (або в особі Ради, або в особі Виконавчого комітету Ради, або в особі іншого спеціалізованого виконавчого органу Ради) виконував функцію контролю у сфері містобудування і видавав обов`язковий до виконання припис, - спір набуває ознак справи адміністративної юрисдикції.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач стосовно прийняття рішення про укладення з позивачем додаткових угод до договорів оренди не діє у якості владного суб`єкту у сфері містобудування, а тому не є учасником публічних правовідносин навіть незважаючи на ту обставину, що є органом місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що спірні відносини в цій частині позовних вимог склались в сфері приватноправових відносин, в яких відповідач виступає не як суб`єкти владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, а як власник спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі частини 2 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що у вказаній частині позову спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення Богодухівської міської ради Харківської області 4 позачергової сесії VІІІ скликання від 05.04.2024 року №7302-VІІІ про укладання додаткових угод до договорів оренди землі із громадянином ОСОБА_1 щодо прийняття рішення про укладання додаткових угод із громадянином ОСОБА_1 до Договору оренди від 12.12.2016 на земельну ділянку з кадастровим номером 6320883500:04:000:0383, площею 60га, та на земельну ділянку з кадастровим номером 632088300:04:000:0384, площею 32,2261га.

Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України суд роз`яснює позивачу право на звернення до суду за правилами господарського судочинства.

Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі №520/19416/24 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення Богодухівської міської ради Харківської області 4 позачергової сесії VІІІ скликання від 05.04.2024 року №7302-VІІІ про укладання додаткових угод до договорів оренди землі із громадянином ОСОБА_1 щодо прийняття рішення про укладання додаткових угод із громадянином ОСОБА_1 до Договору оренди від 12.12.2016 на земельну ділянку з кадастровим номером 6320883500:04:000:0383, площею 60га, та на земельну ділянку з кадастровим номером 632088300:04:000:0384, площею 32,2261га.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду за правилами цивільного судочинства.

Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя Марина Лук`яненко