Рішення

від 28.10.2024 по справі 520/24737/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року № 520/24737/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді ЗаічкоО.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Харківська виправна колонія №43 (вул.Таджицька, буд.17, Харківської області, індекс 61093, код ЄДРПОУ 08564558) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Державної установи «Харківська виправна колонія №43» у нарахуванні та виплати щомісячного грошового забезпечення (надбавки та премії), грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020року показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018року для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;

-зобов`язати Державну установиу «Харківська виправна колонія №43 нарахувати та виплатити щомісячне грошове забезпечення (надбавки та премії), грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021року, з 01.01.2022р. по 31.12.2022р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022р., з 01.01.2023р. по 19.05.2023р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023р., з урахуванням раніше виплачених сум

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у результаті протиправних дій відповідача, нарахування та виплата грошового забезпечення за період з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. проводилось з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, у якому просить в задоволені позову відмовити, посилаючись на його безпідставність, оскільки жодних бюджетних призначень для оплати грошового забезпечення військовослужбовців, обчисленого із прожиткового мінімуму для працездатної особи понад 1 762,00грн. у Державному бюджеті України за 2020-2023рр. не передбачалось.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить із наступного.

Судом встановлено, що позивача Наказом Державної установи «Харківська виправна колонія №43» від 15.03.2024р. за №45/ОС-24 було звільнено за власним бажанням.

На звернення позивача до Державної установи «Харківська виправна колонія №43», щодо виплати грошового забезпечення за період його служби, листом від 28.08.2024р. за №5/9/1-313-Фн-24 повідомлено, що в період з 01.01.2020р. по день звільнення для визначення розмірів окладів за спеціальне звання і посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум в розмірі 1763,00грн..

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Предметом спору у цій справі є наявність або відсутність правових підстав для здійснення відповідачем грошового забезпечення позивачці за період з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня кожного нового календарного року.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту - Закон України №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону України №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

За приписами частини першої статті 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно частин другої, третьої статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2008р. розміри грошового забезпечення військовослужбовців були установлені Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294.

У подальшому, Кабінетом Міністрів України 30.08.2017р. з питання визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було прийнято постановою "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України №704). Згідно пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №704 згадане рішення набирало чинності з 01.01.2018р..

Згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 (у первинній редакції на дату прийняття) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Таким чином, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1052 до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №704 були внесені зміни у частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено з 01.01.2018 на 01.01.2019.

Таким чином, станом на 01.01.2018р. Постанова Кабінету Міністрів України №704 не діяла, а питання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України №1294.

При цьому, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції Постанова Кабінету Міністрів України №103 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладом за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 діяв до моменту скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 у межах справи №826/6453/18 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020), тобто до 29.01.2020.

З 29.01.2020 була відновлена юридична дія пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, де передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте, згідно пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017р.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.

Відтак, під час розв`язання колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, у редакції до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України №103, перевагу належить віддати положенням закону як акту вищої юридичної сили.

З вказаного слідує, що з 29.01.2020р., настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень органу фінансового забезпечення обов`язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020р., а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р.

З 01.10.2020р. набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2020р. №1038, котра також внесла зміни до порядку обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII визначено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762,00 грн.

Суд зауважує, що після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18. тобто з 30.01.2020, набула чинності попередня редакція пункту 4 Постанови №704. яка була чинною до внесення змін Постановою № 103 та яка визначає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1,12,13,14, тобто без прив`язки саме до 2018 року.

Слід зазначити, що пунктом 3 розділу 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIІІ визначено: «Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій».

Оскільки пункт 3 розділу 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIІІ не втратив чинності і за юридичною силою с вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, то правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням із використанням норми «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на І січня календарного року», тобто застосування величини мінімальної заробітної плати підстав немає. З огляду на зазначене, вважаю, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

На підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 та приписів ч. 2 ст. 265 КАС України, саме з 30.01.2020 змінився нормативно-правовий підхід, та військовослужбовці знову отримали право на збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, а отже і грошового забезпечення, у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 рік встановлено на рівні 1720 грн, законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» - станом на 01.01.2019 рік встановлено на рівні 1921 грн, законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» - станом на 01.01.2020 рік - 2102 грн, законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» - станом на 01.01.2021 рік - 2270 грн, законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» - станом на 01.01.2022 рік - 2481 грн, законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - станом на 01.01.2023 рік - 2684 грн.. З 30.01.2020р. по теперішній час розмір грошового забезпечення позивачці, який було нарахоно та фактично виплачувався відповідачем не змінювався.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 р. №704 та законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» і «Про Державний бюджет України на 2023 рік» тому грошове забезпечення, у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, за період з 30.01.2020 по теперішній час підлягають перерахунку та доплати різниці від фактично виплачених розмірів.

З даного предмету існує судова практика Верховного суду України, а саме Постановою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року но справі №500/1813/21 визначено (VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ):

« 49. Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України права, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на І січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

62. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-1711 обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не виливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховуються як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.»

Щодо позовної вимоги щодо перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18Згідно з п.1 розділу ХХІІІ Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення виплачується один раз на рік військовослужбовцям, які набули право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, суд враховує наступне.

Відповідно до п.2 розділу ХХІІІ Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини.

Відповідно до п.30.1 розділу XXX Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п.30.2 розділу XXX Інструкції №260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року).

За правилом п.30.3 розділу XXX Інструкції №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

З наданої субєктом владних повноважень відомостів від 22.05.2024р., щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 з квітня 2021р. по березень 2024р. встановлено, що відповідачем виплачувалась допомога на оздоровлення за період за 2021р. у сумі 8640,00грн.; за 2022р. у сумі 10300,00грн., за 2023р. у сумі 29720,00грн..

За правилами п.6 розділу ХХІІІ Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не застосуванні з 29 січня 2020 року при обчисленні позивачу розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, є протиправною та призвела до нарахуванню грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. у неналежному стані.

Статтею 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення п.1ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Харківська виправна колонія №43 (вул.Таджицька, буд.17, Харківської області, індекс 61093, код ЄДРПОУ 08564558) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної установи «Харківська виправна колонія №43» у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавки та премії), грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020року показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням.

Зобов`язати Державну установу «Харківська виправна колонія №43» (вул.Таджицька, буд.17, Харківської області, індекс 61093, код ЄДРПОУ 08564558) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячне грошове забезпечення (надбавки та премії), грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 01.04.2021р. по 19.05.2023р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021року; з 01.01.2022р. по 31.12.2022р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022р.; з 01.01.2023р. по 19.05.2023р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023р., з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2024 року.

Суддя Заічко О.В.