Рішення

від 29.10.2024 по справі 520/26374/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 жовтня 2024 р. Справа №520/26374/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Шаркової А.В.,

за участю:

представника позивача - Єремченко О.М.,

представника відповідача - Ковтун А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (64602, місто Лозова, Харківська обл., вул. М. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 41430615), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державна служба України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" (01135, м. Київ, пл. Галицька, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державна служба України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека", в якому просить суд:

- скасувати постанову органу державної виконавчої служби, винесену Головним державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтун А.М. від 06.09.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №75970598 про стягнення штрафу у сумі 17000,00 грн. з позивача ОСОБА_1 на підстави постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.07.2024 №АА 00020754.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірною постановою протиправно відкрито виконавче провадження на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.07.2024 №АА 00020754, оскільки вказана постанова оскаржується позивачем та виконавча служба не мала законодавчих підстав для відкриття виконавчого провадження. Крім того, позивач не погоджується зі стягненням з нього подвійної суму штрафу, а саме 17000,00 грн. замість вказаних в постанові від 19.07.2024 №АА 00020754 - 8500,00 грн..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 30.09.2024 надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від представника 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Державна служба України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшли пояснення щодо позову. Згідно зі змістом яких третя особа просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, поважних причин не прибуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розгляду справи у зв`язку з неприбуттям уповноваженого представника третьої особи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.

Від представника позивача 02.10.2024 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано правову позицію позовних вимог.

Від представника відповідача 17.10.2024 надійшли додаткові пояснення по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що Державною службою України з безпеки на транспорті 19.07.2024 складено постанову серії АА №00020754, згідно з якою встановлено, що 18.06.2024 о 17 год. 44 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, ДНЗ AX0392MH.

Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України): перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.088% (2.435 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн..

Вказана постанова була направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600277980204 на поштову адресу позивача (вул. Молодіжна, буд. 10, с. Катеринівка , Лозівський р-н, Харківська область) та вручена особисто 27.07.2024, окреслена обставина не заперечувалась сторонами в ході розгляду справи.

Постанова Державної служби України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" серії АА №00020754 від 19.07.2024 набрала законної сили 27.07.2024 після вручення позивачу.

З моменту набрання законної сили постанови Державної служби України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" серії АА №00020754 від 19.07.2024, а саме з 27.07.2024 розпочався десятиденний строк для сплати штрафу в добровільному порядку або оскарження зазначеної постанови, що передбачено положеннями ст. 300-2 КУпАП.

З боку Державної служби України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" зважаючи на відсутність інформації щодо добровільної сплати суми штрафу, та керуючись положеннями статті 308 КУпАП, 15.08.2024 Державною службою України з безпеки на транспорті було скеровано до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про примусове виконання постанови №9804/3.1.2/14-22 від 14.08.2024.

На підставі вказаної заяви Лозівським відділом державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06.09.2024 відкрито виконавче провадження №75970598 про стягнення з позивача штраф у розмірі 17000,00 грн.. на користь держави.

Не погоджуючись з постановою Державної служби України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" серії АА №00020754 від 19.07.2024, позивач звернувся до суду.

Судом встановлено, що позивач 05.08.2024 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом щодо скасування постанови серії АА №00020754 від 19.07.2024.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.08.2024 відкрито провадження у справі №629/4709/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА №00020754 від 19.07.2024.

Окреслена ухвала доставлена до Електронного суду 15.08.2024 о 20 год. 51 хв. та отримана Державною службою України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" 16.08.2024.

Крім того, ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.08.2024 зупинено виконання постанови серії АА №00020754 від 19.07.2024, яка також отримана третьою особою 16.08.2024.

Державною службою України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" 19.08.2024 направлено до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції лист №9892/3.1.2/14-24 від 19.08.2024 з повідомленням про оскарження зазначеної постанови та зупинення її виконання.

Листом Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.09.2024 повідомлено Державну службу України з безпеки на транспорті про прийняття постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.09.2024 ВП №75970598.

Позивач, вважаючи постанову органу державної виконавчої служби, винесену Головним державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтун А.М. від 06.09.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №75970598 про стягнення штрафу у сумі 17000,00 грн. з позивача на підстави постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.07.2024 №АА 00020754, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з цим позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 7 частини 3 цієї ж статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За змістом частин першої та другої статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи з примусового виконання у спосіб та в порядку, які визначені виконавчим документом і законом, у тому числі накладати арешт на кошти, які перебувають на рахунках боржника.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, позивач вважає, що постанова відповідача від 06.09.2024 підлягає скасуванню, оскільки вона на його думку станом на день відкриття провадження оскаржена позивачем до місцевого суду.

Однак, суд зазначає про те, що відповідно до вимог ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав постанову від 19.07.2024 №АА 00020754 - 27.07.2024 засобами поштового зв`язку, отже вона набрала законної сили 27.07.2024.

Відтак, твердження позивача про не набрання чинності постанови від 19.07.2024 №АА 00020754 є хибним.

Також, аналіз норм ст. 289 КУпАП і ч. 3 ст. 291КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Аналогічна правова норма закріплена також у частині другій статті 286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З урахуванням викладеного суд не приймає обґрунтування представника позивача на положення ст. 300-1 КУпАП,, щодо існування строку на оскарження 30 днів.

Щодо твердження позивача про протиправність відповідача відкривати виконавче провадження через оскарження ним постанови від 19.07.2024 №АА 00020754 до суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Також, виключні підстави зупинення вчинення виконавчих дій/провадження визначені ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

З наведеного вбачається, що оскарження позивачем постанови не є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій або для повернення виконавчого документа.

Крім того, судом встановлено, що постанова, на підставі якої здійснювалося виконавче провадження, набрала законної сили 27.07.2024, оскарження позивачем цієї постанови, яка вже набрала законної сили, не зупиняє виконавче провадження за відсутності відповідного рішення суду про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").

Окремо суд звертає увагу на те, що звернення третьою особою постанови від 19.07.2024 №АА 00020754 до виконання відбулося 14.08.2024 (направлена засобами поштового зв`язку) (заява зареєстрована відповідачем 05.09.2024 № 11350), з пояснення виконавчої служби судом встановлено, що поштовий конверт зареєстровано з порушенням строку через навантаження, фактичною датою надходження є 27.08.2024 проте належних та допустимих доказів окресленого з боку відповідача не надано, а судом не виявлено.

Разом з цим суд зазначає, що предметом розгляду окресленої справи питання ведення обліку та реєстрації поштової кореспонденції з боку уповноважених осіб відповідача у рамках заявлених позовних вимог не заявлено.

Принагідно суд зазначає, що позивач не звертався до третьої особи з заявами про свій намір оскарження постанови про накладення штрафу.

Крім того суд звертає увагу на пояснення представника позивача, щодо відмінностей заяв, а саме заяви про примусове виконання постанови на підставі якої відкрито виконавче провадження (надіслана засобами поштового зв`язку) та аналогічної заяви, яка подана третьою особою як додаток до правової позиції (підписана ЕЦП), та зазначає, що окреслена відмінність не створює колізії документа на підставі якого відкрито виконавче провадження, оскільки наявна в матеріалах справи копія виконавчого провадження містить заяву про примусове виконання постанови на підставі якої відкрито виконавче провадження, яка датована 14.08.2024, зареєстрована виконавчою службою 05.09.2024 за вхідним номером № 11350.

В ході розгляду справи судом встановлено, що окреслені заяви датовані 14.08.2024, проте судом не встановлено подвійного звернення третьої особи до виконавчої служби, чи іншого звернення окрім заяви, що отримана виконавчою службою 05.09.2024 за вхідним номером № 11350.

Щодо твердження позивача та представника позивача про протиправне стягнення з позивача подвійної суми штрафу у розмірі 17000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 300-2 КУпАП уразі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штраф.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.07.2024 №АА 00020754 накладено на позивача штраф в розмірі 8500,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Постанова набрала законної сили 27.07.2024, але протягом десяти днів з дня її набрання позивач не сплатив штраф у зазначеному розмірі, а тому відповідачем правомірно застосовано положення ст. 308 КУпАП та стягнуто подвійну суму штрафу.

Згідно вимог ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

З огляду на вищевикладене суд визнає заявлений позов безпідставним, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 90, 139, 242 246, 250, 251, 255, 260-263, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (64602, місто Лозова, Харківська обл., вул. М. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 41430615), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державна служба України з безпеки на транспорті "Укртрансбезпека" (01135, м. Київ, пл. Галицька, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2024.

СуддяСупрун Ю.О.