Ухвала

від 28.10.2024 по справі 580/9748/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року Справа № 580/9748/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/9748/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (вул. Народна 4, м. Ужгород, 18008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

02.10.2024 вх.№46351/24 позивача - у позовній заяві просить:

- визнати протиправним рішення начальника відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 01.10.2024 №233050004983, ухваленого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.09.2024 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , на підставі заяви від 24.09.2024, визначивши щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у сумі 76305 гривень 60 копійок, починаючи з 01.01.2024, з дня виникнення права на відповідний перерахунок, та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

17.10.2024 вх. №48603/24 представник відповідача повідомила про неможливість надання копії пенсійної справи позивача (за відсутності оригіналу), просить витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, інтереси та обов`язки, тому сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує об`єктивний розгляд адміністративної справи.

Позаяк судове рішення у даній справі може вплинути на обов`язки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо оцінки вимоги позивача: визначивши щомісячне довічне грошове утримання судді, Уманського міськрайонного суду Черкаської області щодо з`ясування обставин нарахування ЄСВ в оплаті праці діючого судді за прирівняною посадою, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області щодо щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у сумі 76305 гривень 60 копійок, починаючи з 01.01.2024, з дня виникнення права на відповідний перерахунок, та виплатити різниці з урахуванням обставин нарахування ЄСВ в оплаті праці діючого судді за прирівняною посадою, суд дійшов висновку про необхідність залучення третіх осіб на стороні відповідача.

Вища рада правосуддя 29 серпня 2024 року повідомила до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України про необхідність переглянути розрахунок базового посадового окладу судді, який наразі визначено у розмірі 2102 гривні (https://sud.ua/uk/news/publication/309579-razmer-sudeyskogo-voznagrazhdeniya-dolzhen-byt-uvelichen-vysshiy-sovet-pravosudiya).

Схвалена Урядом Бюджетна декларація на 2025-2027 роки передбачає, що розмір прожиткового мінімуму для розрахунку окладів суддів наступного року змінюватися не буде.

Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» було запроваджено для розрахунку окладу судді застосування прожиткового мінімуму - 2102 гривні.

Пленум Верховного Суду обговорив, чи треба звертатися до Конституційного Суду щодо зменшеного розміру прожиткового мінімуму для розрахунку посадового окладу суддів у 2102 грн (https://sud.ua/uk/news/publication/286540-plenum-verkhovnogo-suda-reshil-chto-obraschatsya-v-ksu-po-povodu-zamorozhennogo-v-2021-godu-prozhitochnogo-minimuma-dlya-rascheta-oklada-sudi-osnovaniy-net).

Верховний Суд у справі № 520/12022/17 ЄДРСР 85412892 зазначає: Верховний Суд України у постанові від 08.12.2009 виснував, що такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України (у редакції, чинній на час її ухвалення), може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.

Стандарт доказування це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).

Відзив як спеціальний процесуальний документ безпосередньо пов`язаний щонайменше з двома конституційними принципами (засадами) судочинства, що закріплені в ч. 1 ст. 129 Основного Закону України: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відзив також нерозривно пов`язаний із правом особи на справедливий суд, яке гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

Керуючись ст.2, 9, 49, 80, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538); Уманський міськрайонний суд Черкаської області (вул. Кизила Андрія 18, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 33954206); Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області (вул. Гоголя 316, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, код ЄДРПОУ 26261092).

Запропонувати позивачеві окреслити/обгрунтувати зміст і характер порушеного права у спірних правовідносинах.

Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом трьох днів з дня отримання/оприлюднення ухвали матеріали пенсійної справи, копій заяв-звернень ОСОБА_1 з додатками (включно, але не виключно - з довідками щодо оплати праці) та рішення (листи, відповіді, протоколи, розпорядження) про призначення та перерахунки щомісячного довічного грошового утримання позивача.

Витребувати в Уманського міськрайонного суду Черкаської області протягом трьох днів з дня отримання/оприлюднення ухвали відомості про нарахування грошового забезпечення діючим суддям зі сплатою ЄСВ у зв`язку із обчисленням посадових окладів із зазначенням розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік, починаючи з 2021 року, та бухгалтерську довідку у разі застосування розміру прожиткового мінімуму іншому ніж 2102 грн для розрахунку посадового окладу працюючим суддям з інформацією про нарахований і сплачений ЄСВ.

Витребувати у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області письмові пояснення щодо обставин участі у спірних правовідносинах з доказами на підтвердження та наданням відомостей про нарахування грошового забезпечення діючим суддям Уманського міськрайонного суду Черкаської області з нарахуванням і сплатою ЄСВ у зв`язку із обчисленням посадових окладів із зазначенням застосованого розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік, починаючи з 2021 року, та бухгалтерську довідку у разі застосування розміру прожиткового мінімуму іншому ніж 2102 грн для розрахунку посадового окладу працюючим суддям з інформацією про нарахований і сплачений ЄСВ, що надати протягом трьох днів з дня отримання/оприлюднення ухвали.

Роз`яснити третім особам, що позовна заявна сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктами владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковане судом як визнання позову.

Запропонувати учасникам врахувати ст.166 КАС України під час направлення клопотань до суду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА