Рішення

від 17.10.2024 по справі 580/7979/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року справа № 580/7979/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гришанова А.І.,

за участю:

представниці позивача Кушнір А.С.,

представника відповідача-1 Щепанського А.М.,

представника відповідача-2 Шимка Б.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС України, відповідач-1), управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі управління МВС, відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.10.2023, просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок від 18.10.2019, яким Міністерством внутрішніх справ України не погоджено призначення та виплата ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності 25 травня 2017 року, відповідно до Закону України Про міліцію, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що інвалідність позивача пов`язана із проходженням ним служби в органах внутрішніх справ та виконання ним службових обов`язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги. Представниця позивача звернула увагу, що МВС України мало прийняти рішення про призначення та про відмову у призначенні спірної ОГД, натомість жодного з рішень відповідач 1 не прийняв. Вказала також, що підстави для відмови у призначенні спірної ОГД визначені у п. 14 Порядку № 850, який не містить підстави з якої виходив відповідач.

Ухвалою від 29.10.2021 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив здійснити розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 09.12.2021 суд протокольною ухвалою вирішив здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою від 20.12.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалами від 10.02.2022 суд витребував інформацію щодо правонаступництва управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у спірних правовідносинах та зупинив провадження у цій справі до встановлення правонаступника управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Ухвалою від 13.05.2024 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 11.07.2024 суд замінив відповідача-2 у справі № 580/7979/21 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області його правонаступником (з оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги) Головним сервісним центром МВС (04071, м. Київ, вул. Лук`янівська, буд., 62, код ЄДРПОУ 40109173).

До суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача-1 просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що оскільки положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв`язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності. Зауважив, що оскільки після первинного огляду МСЕК (1995 рік) до повторного огляду МСЕК (2017 рік) пройшло більше 2 років, тому правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови № 850 від 21.10.2015 - немає.

Також до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача-2 просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що пункт 4 Порядку № 850 встановлює можливість отримання грошової допомоги у зв`язку з встановленням вищої групи інвалідності, якщо під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, однак якщо це відбулося протягом двох років з моменту встановлення працівникові міліції первинної інвалідності. Зважаючи на факт спливу строку визначеного Порядком № 850 відмову в отриманні одноразової грошової допомоги вважає законною та обґрунтованою.

07.08.2024 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача-1 зазначив, що позивач надав неповний пакет документів для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку № 850, а саме: в порушення вимог пункту 7 Порядку № 850 не надано постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Пакет документів, який надано позивачем відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 760, але подано до неналежної установи - МВС, замість звернення до центру з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем фактичного проживання (перебування) позивача. Таким чином, виплату одноразової компенсації має бути здійснено позивачу відповідно до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постанови Кабінету міністрів України від 26.10.2016 № 760 та постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 285 Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. МВС України, відмовляючи позивачу у затвердженні висновку про нарахування та призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення йому ІІ групи інвалідності згідно Порядку № 850, діяло у межах повноважень та у спосіб передбачений діючим законодавством.

Ухвалою від 16.09.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про залишення позову без розгляду.

Протокольною ухвалою від 16.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судовий розгляд справи по суті на 23.09.2024. Чергове засідання для розгляду справи по суті суд призначив 17.10.2024.

У судовому засіданні 17.10.2024 представниця позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити, представники відповідачів просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на позов та поясненнях.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Черкаський окружний адміністративний суд у справі № 2340/4545/18 встановив, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді водія ПВПЧ-3 УВС Черкаського облвиконкому у званні сержанта внутрішніх справ, проходив службу в органах внутрішніх справ. 14.02.1991 позивач звільнений з державної пожежної частини з охорони Черкаського виробничого об`єднання Азот у званні лейтенант внутрішньої служби.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК № 1 серії 12 ААА № 868127 позивачу з 25.05.2017 встановлено II групу інвалідності, пов`язану з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

02.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України Про міліцію та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

29.03.2018 ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ Про міліцію та разом з документами передбаченими п. 7 Порядку № 850 направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.

11.05.2018 МВС України повідомило ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області про те, що підстави для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відсутні, оскільки Порядок № 850 на останнього не розповсюджується.

23.05.2018 ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги.

Листом від 31.07.2018 року МВС України надано роз`яснення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги.

13.08.2018 листом за вих № К-314 ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області повідомила, що на позивача не поширюється Порядок № 850.

Рішенням від 04.03.2019 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаської області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання службових обов`язків у зв`язку з аварією на ЧАЕС, відповідно до Закону України Про міліцію, постанови КМУ від 21.10.2015 № 850. Зобов`язав Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання службових обов`язків у зв`язку з аварією на ЧАЕС та прийняти рішення відповідно до Закону України Про міліцію, постанови КМУ від 21.10.2015 № 850.

На виконання вказаного рішення суду УМВС України в Черкаській області склало висновок про призначення одноразової грошової допомоги, яким ОСОБА_1 на підставі пункту 3.2 Порядку № 850, призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 336800 грн

18.10.2019 Директор Департаменту фінансово-облікової політики МВС України відмовив у затвердженні висновку про призначення позивачу ОГД.

На адвокатський запит представниці позивача листом від 27.07.2021 № К-119 аз УМВС в Черкаській області надіслало представниці позивача висновок про відмову у призначенні позивачу ОГД.

Висновок від 18.10.2019, яким Міністерство внутрішніх справ України не погодило призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон № 580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон України Про міліцію від 20.12.1990 № 565-XII (далі Закон № 565-XII).

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону №565-ХІІ.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію вимог статті 23 Закону № 565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 № 850 Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок № 850 (далі Порядок № 850), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку № 850).

Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.

Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Суд зазначає, що положеннями статті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом № 580-VII, не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.

Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.

Отже, на думку суду, оскільки положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв`язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.

При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 відступив від висновку, викладеного у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших постановах, у яких містився висновок про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності та сформував такі правові висновки:

(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;

(2) Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон № 580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;

(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;

(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;

(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.

Також вказані висновки застосовані в постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №696/575/17, від 22.10.2020 у справі №711/1837/18, від 11.09.2024 у справі № 440/5984/20.

Суд врахував, що у постанові від 04.03.2019 у справі № 2340/4545/18 Черкаський окружний адміністративний суд встановив, що згідно витягу з акту огляду МСЕК серії 2-18 АЕ № 111624 в 2002 році відбувся первинний огляд МСЕК позивача із установлення йому ІІІ групи інвалідності.

В подальшому, за наслідками повторного огляду 25.05.2017 позивачу за рішенням МСЕК встановлено ІІ групу інвалідності та 70% втрати працездатності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Встановлені обставини вказують на те, що між первинним встановленням позивачу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків та установленням ІІ групи інвалідності минуло понад два роки, у зв`язку із чим відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановлення ІІ групи інвалідності відповідає вимогам законодавства.

Крім того, суд врахував, що відповідно до пункту 7 Порядку № 850 до заяви додаються копії, зокрема, постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Суд врахував, що у матеріалах справи відсутні докази подання позивачем до його заяви про призначення ОГД вищевказаної постанови ВЛК. Натомість подання позивачем Експертного висновку (экспертное заключение) республіканської експертної ради (а.с. 34 Тому 1) відповідає переліку документів згідно пункту 5 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 760, для отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не для призначення ОГД згідно Порядку № 850. Таким чином, позивач не додав до заяви про призначення ОГД повного обсягу документів згідно з вичерпним переліком визначених пунктом 7 Порядку № 850.

За вказаних обставин, суд доходить висновку, що МВС України, відмовляючи позивачу у затвердженні висновку про нарахування та призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення йому ІІ групи інвалідності згідно Порядку № 850, діяло у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача, звільненого від сплати судових витрат не підлягають задоволенню, а відповідачі не надали доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач-1 Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684);

3) відповідач-2 Головний сервісний центр МВС (04071, м. Київ, вул. Лук`янівська, 62, код ЄДРПОУ 40109173).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28.10.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК