Постанова

від 28.10.2024 по справі 520/5381/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 р. Справа № 520/5381/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/5381/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" (далі - позивач, ТОВ "Колос") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 717-п від 15.02.2024 ГУ ДПС в Харківській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос";

- визнати дії ГУ ДПС в Харківській області щодо видання Наказу № 717-п про проведення позапланової перевірки незаконними.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 20.02.2024 на електронну адресу ТОВ "Колос" надійшов наказ № 717-п від 15.02.2024 ГУ ДПС в Харківській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос". Підставою для проведення зазначеної перевірки слугували отримані податковим органом відомості від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо виділення з платника податків, а саме: передача частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", що реорганізується, до статутного фонду іншого платника податків, яке створюється власниками корпоративних прав.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позов задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ДПС в Харківській області щодо видання Наказу № 717-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос".

Визнано протиправним та скасовано наказ № 717 від 15.02.2024 ГУ ДПС в Харківській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос".

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору в розмірі 4 844,80 грн.

ГУ ДПС у Харківській області, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення). Відповідно до п.п. 98.1.44 п. 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які утворюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується. Оскільки податковим органом отримано з ЄДР відомості про виділ з ТОВ "Колос" іншої юридичної особи - ТОВ "АДП-АГРО", тому наказ про проведення документальної позапланової перевірки відповідає вимогам діючого законодавства.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що відповідачем не наведено правових норм, які б безспірно свідчили, що реорганізація та виділ є тотожними поняттями та їх можна використовувати для цілей Податкового кодексу взагалі і окремо щодо проведення податкових перевірок. Зазначив, що 07.09.2023 позивач приймав рішення про виділ, а не реорганізацію юридичної особи. тому відсутня підстава для здійснення документальної позапланової перевірки згідно з пп.78.1.7 п.78.1 ст. 78 ПК України.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, додаткові пояснення, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Колос" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 31847939.

Згідно з бази даних ІС "Податковой блок" встановлено, що ТОВ "Колос" виділило підприємство ТОВ «АДП-АГРО» код ЄДРПОУ 45360065 та затвердило розподільчий баланс рішенням від 22.11.2023 № 22.11-1.

У зв`язку з отриманням зазначеної інформації ГУ ДПС у Харківській області видало наказ №717-п від 15.02.2024 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (код ЄДРПОУ 31847939) на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст. 61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.52-2, п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України, п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с. 8).

Зі змісту зазначеного наказу вбачається, що підставою для проведення зазначеної перевірки слугували отримані податковим органом від державного реєстратора відомості про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо виділення з платника податків, а саме: передача частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", що реорганізується, до статутного фонду іншого платника податків, яке створюється власниками корпоративних прав.

З метою вручення копії наказу № 717 від 15.02.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області здійснено вихід на податкову адресу ТОВ "Колос": смт Близнюки, вул. Незалежності, 3а, Лозівській район, Харківська область.

Копію наказу № 717 від 15.02.2024 було 28.02.2024 вручено представнику ТОВ "Колос", проте позивачем не було допущено до перевірки працівників ГУ ДПС в Харківській області відповідно до Наказу № 717 від 15.02.2024 у зв`язку з його неналежним оформленням, адже його зміст, на думку позивача, щодо підстав проведення перевірки - не відповідав вимогам чинного законодавства.

За даним фактом Головним управлінням ДПС у Харківській області складено Акт від 28.02.2024 «Про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки».

Позивач, вважаючи, що наказ № 717-п від 15.02.2024 ГУ ДПС в Харківській області суперечить чинному законодавству та дії відповідача щодо видання Наказу № 717-п про проведення позапланової перевірки є незаконними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірним у цій справі питанням є правомірність оскаржуваного наказу про проведення позапланової перевірки та дій податкового органу щодо видання оскаржуваного наказу, а також щодо наявності чи відсутності підстав для прийняття такого наказу.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням одноосібного учасника № 230907-Б ТОВ "Колос" від 07.09.2023 вирішено провести виділ ТОВ "Колос" без припинення самого товариства нової юридичної особи ТОВ «АГРО ПЛЮС» з передачею новоствореному товариству активів та запасів. Призначено головою комісії з виділу ТОВ "Колос" директора Товариства Воронкіна Андрія Вікторовича.

Рішенням № 16.11-1 одноосібного учасника ТОВ "Колос" від 16.11.2023 внесено зміни в рішення одноособового учасника №230907-Б від 07.09.2023, зазначено по всьому тексту, з усіма відмітками, назву підприємства замість Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЛЮС" зазначити Товариство з обмеженою відповідальністю "АДП-АГРО" (а.с. 10).

Рішенням № 22.11-1 одноосібного учасника ТОВ "Колос" від 22.11.2023 затверджено підсумковий розподільчий баланс між ТОВ "Колос" та ТОВ «АДП АГРО», станом на 31.10.2023, з метою врахування змін у складі (вибуття та набуття) майна, змін у складі та структурі майнових прав та обов`язків (зобов`язань), що виникли на підставі рішення одноособового учасника Товариства № 230907-Б від 07.09.2023.

Прийняття контролюючим органом рішення про проведення позапланової перевірки на підставі п.78.1.7 ст.78.1 ст.78 ПК України пов`язано з отриманням відповідачем від державного реєстратора відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу від 07.09.2023 щодо проведення виділу ТОВ "Колос" без припинення самого товариства нової юридичної особи ТОВ «АГРО ПЛЮС».

Визначаючи в якості обставин, що зумовили винесення оскаржуваного наказу про призначення позапланової перевірки, інформацію ТОВ "Колос" про виділ, контролюючий орган виходив з того, що виділ є видом реорганізації юридичної особи, тому підлягає застосуванню пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України.

За приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з абз.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

За правилами пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у цьому пункті, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 ПК України).

В разі якщо підприємство розпочало процедуру реорганізації, то це може бути підставою для видання наказу на проведення позапланової документальної перевірки.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки є факт встановлення контролюючим органом початку процедури реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

З оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для проведення перевірки ТОВ «КОЛОС» слугувало отримання відомостей податковим органом від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо виділення з платника податків, а саме: передача частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС», що реорганізується, до статутного фонду іншого платника податків, яке створюється власниками корпоративних прав (а.с. 8).

Питання припинення юридичної особи регулюється Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст.109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

За змістом ч. 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Для державної реєстрації рішення про виділ юридичної особи подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників або відповідного органу юридичної особи про виділ юридичної особи (ч.9 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

У п.п. 98.1.4 п.98.1 ст. 98 Податкового кодексу України зазначено, що під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Враховуючи наведені норми права, поняття «виділення» у редакції ст.98 Податкового кодексу України за своєю суттю не є тотожним поняттю «виділ», зазначеному у ст.109 Цивільного кодексу України.

Поняття «виділення» для цілей Податкового кодексу України у ст.14 цього Кодексу не наведено, тоді як у самому п. 98.1 ст. 98 Податкового кодексу України прямо вказано, що таке визначення поняття використовується виключно для цілей ст. 98 Податкового кодексу України, яка не регулює питання проведення податкових перевірок».

За приписами Цивільного кодексу України «виділ» не вважається «реорганізацією», оскільки при «реорганізації» юридичних осіб передбачається правонаступництво, а при «виділі» ні.

У постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 291/1009/18 Верховний Суд наголосив на тому, що процедура виділу не вважається формою припинення або реорганізації суб`єкта господарювання, оскільки вона є лише одним зі способів створення юридичної особи.

Головною відмінністю виділу від реорганізації (або від припинення) є те, що внаслідок виділу створюється нове підприємство, яке наділяється певним майном іншого підприємства, що вже існує. Водночас попереднє підприємство не припиняється, а продовжує функціонувати зі зменшеним обсягу активів та пасивів, тобто має місце часткове правонаступництво.

Визначення терміну «виділення» в редакції статті 98 Податкового кодексу України за своєю суттю не є тотожним визначенню терміну «виділ», зазначеному у статті 109 Цивільного кодексу України. Зокрема, згідно з нормами Цивільного кодексу України «виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб», а згідно з положенням статті 98 Податкового кодексу України «виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права». При цьому «виділення» для цілей усього Податкового кодексу самим Податковим кодексом України не визначений (ст. 14 не містить визначення такого поняття), а у пункті 98.1 статті 98 Податкового кодексу України чітко зазначено, що таке визначення терміну використовується виключно для цілей статті 98 Податкового кодексу України: "Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання…».

Як правомірно враховано судом першої інстанції, оскільки «виділення» та «виділ» не є тотожними поняттями, тому поняття «виділення» для цілей усього Податкового кодексу самим Податковим кодексом України не визначено, тому застосування податковими органами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України як підстави для проведення позапланової документальної перевірки є неправомірним.

Відповідна правова позиція щодо відмінності термінів «виділ» та «виділення» викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 822/2434/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи та належить до одного із способів створення нової юридичної особи, яка наділяється певним майном наявної юридичної особи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 07.09.2023 позивач приймав рішення саме про виділ юридичної особи, а не про реорганізацію юридичної особи.

Тобто, у спірних правовідносинах відсутня підстава для здійснення документальної позапланової перевірки згідно з пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Наказ № 717-п від 15.02.2024 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Колос" контролюючим органом прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже такий наказ є неправомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття наказу № 717-п від 15.02.2024 ГУ ДПС в Харківській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" та наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Колос".

Щодо посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 918/119/21, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки спірні правовідносини в них не є релевантними до відносин у справі, що розглядається.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/5381/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова