Постанова

від 25.10.2024 по справі 400/14775/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14775/23

Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

Кравченка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, третя особа: акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

06.12.2023 року Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп», яке в наслідок зміни організаційно-правової форми у ході розгляду справи перетворено у товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп», звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 11.09.2023 року №762914290704, №762814290704, №762714290704, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ та зменшений розмір від`ємного значення з ПДВ за травень 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками акту документальної позапланової перевірки від 09.08.2023 року № 6820/14-29-07-04/09794409 про не підтвердження здійснення господарських операцій з постачальниками: ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «НЕОЛІВ», ТОВ «ГУДВІН-СТАР», ТОВ «АВІОР ГРУП», ТОВ «Вест Кард», ТОВ «ТПК СПЛАВ», ТОВ «КРОНОС-АВТО», ТОВ «Авіаційне науково-виробниче підприємство «Авіалюкс». ДПС в акті перевірки не визнала право підприємства на податковий кредит з ПДВ в сумі 723 384,00 гривень.

Позивач вказує на наявність бухгалтерських та фінансових документів, які були складені по господарським операціям у перевіряємому періоді та надані в ході перевірки в повному обсязі. Висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства базуються лише на припущеннях перевіряючих, а первинна бухгалтерія товариства не була досліджена під час перевірки належним чином.

Відповідав заперечував проти позову, зазначаючи, що сукупність фактів та обставин, що характеризують контрагентів позивача, а також недоліки первинних документів, свідчать про нереальність господарських операцій із вказаними контрагентами. Зокрема, позивач мав правовідносини з ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «НЕОЛІВ», ТОВ «ГУДВІН-СТАР», ТОВ «АВІОР ГРУП», ТОВ «Вест Кард», ТОВ «ТПК СПЛАВ», ТОВ «КРОНОС-АВТО», ТОВ «Авіаційне науково-виробниче підприємство «Авіалюкс», які викликають сумніви у їх реальності. Так, надані під час перевірки експрес-накладні не містять інформацію щодо найменування продукції, яка перевозилась, її кількість, що не дає змогу в повному обсязі ідентифікувати господарську операцію. Відповідно до форми №20-ОП зазначені підприємства-постачальники не декларують об`єктів оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які проводиться діяльність. У більшості зазначених постачальників аналізом даних ЄРПН не встановлено придбання послуг зберіганні товарів, навантажувально-розвантажувальних робіт, опалення, газо-, водопостачання, придбання канцелярських засобів, тощо. Відсутність таких витрат є однім із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даним підприємством. Що стосується ТОВ «АВІОР ГРУП», то зазначене підприємство, починаючи з 01.07.2021 - 31.05.2023, не подано жодної податкової декларації з ПДВ до ДПІ. Що свідчить про повну відсутність фінансово-господарської діяльності на підприємстві. Крім того, позивачем включено до бюджетного відшкодування кошти включені до податкового кредиту раніше чим було зареєстровано податкові накладні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 11.09.2023 року №762914290704 повністю, №762814290704 та №762714290704 - в частині.

В задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №762814290704 від 11.09.2023 в частині визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в частині суми 5905,4 гривень, а також податкового повідомлення рішення №762714290704 від 11.09.2023 про відмову у відшкодуванні податку на додану вартість в частині суми 12069,94 гривень - відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, надання невірної правової оцінки обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт вказує, що судом не надана належна оцінка доводам відповідача.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Третя особа АТ «Українська оборонна промисловість» подало письмові пояснення, у яких заперечувало проти задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області та просило залишити оскаржуване рішення без суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (код ЄДРПОУ 09794409) зареєстровано як юридична особа 21.10.1993 року та перебуває на податковому обліку як платник податків з 15.08.2002 року.

Основним видом діяльності ДП «НАРП» є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.

19.06.2023 року ДП «НАРП» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2023 року №9145155241. Відповідно до цієї декларації підприємство задекларувало у рядку « 20» суму від`ємного значення 8 931 417 гривень, з яких 6 062 325 гривень у рядку « 20.2.1» підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

17.07.2023 року Головним управління ДПС у Миколаївській області видано наказ №805-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «НАРП».

В період з 20.07.2023 року по 02.08.2023 року Головне управління ДПС у Миколаївській області, на підставі наказу №805-п від 17.07.2023 року провело документальну позапланову виїзну перевірку ДП «НАРП» та 09.08.2023 року склало акт №6820/14-29-07-04/09794409 (т.1 а.с. 16-142).

Під час перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення:

1.п.198.6 ст.198, п. 200.1, абз. б), абз. в) п. 200.4 ст. 200, п.201.10 ст.201, з урахуванням пункту 82 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення», Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, на суму 18 612 гривень.

2.п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. б), абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2023 року, на 493 573 гривень.

3.п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. в) п.200.4 ст. 200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 254 939 гривень.

За висновком податкового органу первинними документами не підтверджений рух активів, реальні господарські операції не відбулися, факт придбання товарів був відсутній, а тому ДП «НАРП» не мав право враховувати ці кошти у власному податковому обліку, як податковий кредит по операціям з ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «НЕОЛІВ», ТОВ «ГУДВІН-СТАР», ТОВ «АВІОР ГРУП» ТОВ «ТПК СПЛАВ», ТОВ «КРОНОС-АВТО», ТОВ «Авіаційне науково-виробниче підприємство «Авіалюкс».

Також позивач до податкової декларації з ПДВ включено суму відшкодування по операціям з ТОВ «ВЕСТ КАРД» з придбання ПММ з урахування ПДВ 20% у розмірі 16666,67 грн, при цьому при наявній задекларованій в ЄРПН податковій накладній від 16.09.2022 №153573 на суму ПДВ 7% 6542,06 гривень.

Крім того, ДП «НАРП» не відображено в податковій декларації з ПДВ за квітень 2023 року суму за результатами ППР за формою «В4» «-» 42077 грн, термін узгодження якої настав 10.04.2023 року.

ДП «НАРП» у 2022 році, включив до складу податкового кредиту 7852 гривень на підставі податкових накладних від ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СПЛАВ», ТОВ «КРОНОС-АВТО», ТОВ «АВІАЦІЙНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АВІАЛЮКС», які на той час не були зареєстровані в ЄРПН.

На підставі акту перевірки, 11.09.2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

№ 762914290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2023 року на 493573 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 246786,5 грн;

№ 762814290704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за травень 2023 року на 254939 грн;

№ 762714290704, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні з ПДВ за травень 2023 року на 18 612 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням Державної податкової служби України від 17.11.2023 № 33349/6/99-00-06-01-04-06 скарга ДП «Нарп» залишена без задоволення (т. 1 а.с. 190-203).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками первинними документами та не доведення контролюючим органом фактів фіктивного виконання договорів поставки.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Згідно із частинами першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження даних податкового обліку законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Як вбачається з акту перевірки:

1.1. Протягом 2022-2023 років ДП «НАРП» мав правовідносини з ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», з яким були укладені договори постачання товарів від 27.08.2022 №109А-22, від 01.02.2023 №9А-23, від 09.02.2023 №30А-21, від 24.04.2023 №44А-23.

Відповідно до цих договорів ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» постачав на адресу позивача товарно-матеріальні цінності, а саме авіаційні комплектуючі. Загальна суму постачання склала 1 608 816,00 гривень, у т.ч. ПДВ 265 536,00 гривень. Розрахунки між сторонами відбувалися у безготівковій формі, на час перевірки позивач перерахував на адресу постачальника 1 345 516,80 гривень.

ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» виписало, зареєструвало в ЄРПН та передало позивачу податкові накладні від 13.09.2022 №24, від 08.02.2023 №1, від 16.02.2023 №4, від 28.03.2023 №18, від 28.04.2023 №9, від 11.05.2023 №1, від 22.05.2023 №18, на загальну суму 1608816 гривень, у т.ч. ПДВ 265536 гривень.

ДП «НАРП» відобразило зазначену суму у власному податковому обліку, як податковий кредит.

Під час перевірки, контролюючий орган заперечив право позивач на врахування коштів сплачених на користь ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», оскільки у експрес-накладних («Нова пошта») зазначено, що відправка здійснювалася з м. Києва, однак інформації щодо наявності складських/виробничих приміщень постачальник у м. Києві не декларує. Відповідно до форми №20-ОП підприємство не декларує наявність складських/виробничих приміщень, автотранспорту тощо. Експрес-накладні не містять інформації щодо найменування продукції, яка перевозилася, її кількість, що не дає змогу в повному обсязі ідентифікувати господарську операцію. Аналізом даних ЄРПН з 01.01.2019 по 31.05.2023 не встановлено придбання ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» послуг зберігання товарів, навантажувальних, розвантажувальних робіт, опалення, газо-водопостачання, придбання канцелярських товарів тощо. Відсутність таких витрат є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даним підприємством. Кількість працюючих у постачальника 2-3 особи. Згідно баз даних ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» не залучає сторонні організацій для ведення фінансово-господарської діяльності. За даними податкових баз, ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» не є виробником продукції.

1.2. 18.07.2022 ДП «НАРП» уклало договір постачання з ТОВ «НЕОЛІВ» №100А-22, відповідно до якого останній зобов`язувався поставити на адресу позивача тканину 300В.

Відповідно до видаткової накладної, ТОВ «НЕОЛІВ» поставив на адресу позивача 46 одиниць тканини на 109 848,00 гривень.

ТОВ «НЕОЛІВ» виписало, зареєструвало в ЄРПН та передало позивачу податкову накладну від 29.08.2022 №52 на загальну суму 109848,00 гривень, у т.ч. ПДВ 18308,00 гривень.

ДП «НАРП» відобразило зазначену суму у власному податковому обліку, як податковий кредит.

Під час перевірки, контролюючий орган заперечив право позивач на врахування коштів, сплачених на користь ТОВ «НЕОЛІВ», оскільки експрес-накладна не містить інформацію щодо найменування продукції, яка перевозилася, її кількість, що не дає змогу в повному обсязі ідентифікувати господарську операцію. Податкова звітність, яка містить інформацію щодо наявності у підприємства ТОВ «НЕОЛІВ» земельних ресурсів до ДПІ обліку не надавалась. В експрес-накладній зазначено, що відправка товару здійснювалась з м. Жихор Харківської області, але у формі 20-ОПП підприємство не декларує наявність складських виробничих приміщень у м. Жихор. Податкова звітність, яка містить інформацію щодо наявності у підприємства ТОВ «НЕОЛІВ» земельних ресурсів до ДПІ обліку не надавалась. Кількість працюючих 2-3 особи. Згідно баз даних ТОВ «НЕОЛІВ» не залучає сторонні організації для ведення фінансово-господарської діяльності. Згідно ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «НЕОЛІВ» послуг зберігання товарів, навантажувальних, розвантажувальних робіт, опалення, газо-водопостачання, придбання канцелярських товарів тощо. Відсутність таких витрат є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даним підприємством.

1.3. 15.09.2022 ДП «НАРП» уклав договір №116А-22з ТОВ «ГУДВІН-СТАР», відповідно до якого придбав у постачальника комплектуючі для авіаційного обладнання (вимірювальний комплекс ИКД27ДФ-0,25, вузол 1-8М для Р-862 та ін.) на загальну суму 174000 гривень.

05.12.2022 ДП «НАРП» уклав з ТОВ «ГУДВІН-СТАР» договір №157А-22, відповідно до якого придбав обладнання (субблок 243 01.03 441-2, вузол 551.01.01, модулятор 451.00.04 та ін.) на загальну суму 244800 гривень.

ТОВ «ГУДВІН-СТАР» виписало, зареєструвало в ЄРПН та передало позивачу податкові накладі №3 від 13.10.2022 та №4 від 12.12.2022 на загальну суму ПДВ 69800 гривень.

ДП «НАРП» відобразило зазначену суму у власному податковому обліку, як податковий кредит.

Під час перевірки контролюючий орган заперечив право позивач на врахування коштів, сплачених на користь ТОВ «ГУДВІН-СТАР», оскільки експрес-накладна не містить інформацію щодо найменування продукції, яка перевозилася, її кількість, що не дає змогу в повному обсязі ідентифікувати господарську операцію. Підприємство не декларує наявність складських/виробничих приміщень, автотранспорту. Аналізом ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «ГУДВІН-СТАР» послуг зберігання товарів, навантажувальних, розвантажувальних робіт, опалення, газо-водопостачання, придбання канцелярських товарів тощо. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку подані з помилками, відсутня інформація про нарахування заробітної плати працівникам. Згідно з інформаційних баз, ТОВ «ГУДВІН-СТАР» не здійснював зовнішньоекономічну діяльність, при цьому зазначений постачальник не є виробником. У зв`язку з відсутністю факт (джерела) законного введення в обіг ТМЦ та відсутністю реального задекларованого виробництві, відсутністю у ТОВ «ГУДВІН-СТАР» необхідних матеріально-технічних і трудових можливостей для здійснення цієї господарської операції з постачання товару, контролюючий орган зробив висновок, що було здійснено лише документально оформлення господарських операцій.

1.4. ДП «НАРП» 26.10.2022 уклав з ТОВ «АВІОР ГРУП» договір поставки, відповідно до якого придбав пелети деревні Enplus A1 в обсязі 352 т на загальну суму 5596800 гривень.

ТОВ «АВІОР ГРУП» виписало, зареєструвало в ЄРПН та передало позивачу податкові накладі №3 від 15.12.2023, №2 від 07.11.2022, №4 від 22.11.2022, №1 від 15.12.2022, №2 від 02.12.2022, №3 від 15.12.2022, №4 від 02.12.2022, №5 від 02.12.2022, №1 від 30.12.2022, №6 від 15.12.2022, №1 від 04.01.2023, №2 від 09.01.2023, №3 від 06.01.2023, №4 від 11.01.2023, №5 від 23.01.2023 від 03.02.2023, №1 від 10.02.2023 та №2 від 14.02.2023 на загальну суму ПДВ 486805 гривень.

ДП «НАРП» відобразило зазначену суму у власному податковому обліку, як податковий кредит.

Під час перевірки контролюючий орган заперечив право позивач на врахування коштів сплачених на користь ТОВ «АВІОР ГРУП», оскільки остання декларація з ПДВ подана до ДПІ обліку в липні 2021 року. Починаючи з 01.07.2021 - 31.05.2023 підприємство не подано жодної податкової декларації з ПДВ до ДПІ обліку, що свідчить про повну відсутність фінансово-господарської діяльності на підприємстві. Однак, з метою формування штучного податкового кредиту ТОВ «АВІОР ГРУП» відбулася реєстрація податкових накладних в ЄРПН протягом 01.07.2021-03.04.2023. Також, відповідно до форми 20-ОПП підприємством не декларується наявність об`єктів оподаткування, наявність складських/виробничих приміщень, автотранспорту тощо. Згідно даних ЄРПН платник податку на придбаває транспортні послуги щодо перевезення вантажів, інформація щодо власних вантажних автомобілів відсутня, відсутнє придбання послуг зі зберігання запасних частини тощо.

Інформація, що зазначена в наданих ТТН під час проведення перевірки не відповідає дійсності, адже відсутня інформація про залучені сторонньої організації ТОВ «АВІОР ГРУП» щодо перевезення ТМУ пелети на адресу ДП «НАРП». Крім того, постачальник взагалі не подає звітність про наявність трудових ресурсів за період з 01.07.2021 по 31.05.2023.

За вказаними фактами господарських операцій ДП «НАРП» з ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «НЕОЛІВ», ТОВ «ГУДВІН-СТАР», ТОВ «АВІОР ГРУП», відповідач прийшов до висновку, що первинними документами не підтверджений рух активів, реальні господарські операції не відбулися, факт придбання товарів був відсутній, а тому ДП «НАРП» не мав право враховувати ці кошти у власному податковому обліку, як податковий кредит.

Щодо наявності у експрес-накладних про транспортування товару суперечливої інформації щодо найменування та кількості продукції, що не дає контролюючому органу змогу у повному обсязі ідентифікувати господарську операцію, судова колегія зазначає, що форма експрес-накладних «Нова пошта» не передбачає детальної інформації щодо товару.

Зі змісту експрес-накладних вбачається, що в більшості випадків вид товару зазначено як «інші запчастини» або «комплектуючи» без конкретизації товару, що транспортується.

В свою чергу, товар отримувався відповідальними особами ДП «Нарп» на яких виписано довіреності та зазначеними у таких накладних, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 або ОСОБА_5 (т.3 а.с.200-202, 216-218).

З наданих позивачем договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність вказані особи виконують роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, транспортуванням чи безпосереднім використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей (т.3 а.с.213-215, 219).

Наведене, на думку судової колегії, підтверджує отримання ТМЦ від зазначених контрагентів-постачальників уповноваженими особами ДП «Нарп».

Судова колегія вважає, що певні неточності у заповненні таких накладних не є підставою для висновку про непідтвердження реальності господарської операції, оскільки є дані про відправника та отримувача товару, час відправлення та отримання, а також загальна назва товару.

Тому вказаний недолік експрес-накладних, на думку судової колегії, не був визначальним для контролюючого органу при оцінки реальності господарських операцій.

При цьому судова колегія враховує правову позицію касаційного суду, яка викладена у постанові КАС ВС від 22.11.2021 № 0670/2176/11, про те, що формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

До того ж позивачем на підтвердження використання отриманого товару у власній господарській діяльності надані до перевірки під кожну поставку видаткові та прибуткові накладні, зі змісту яких можна встановити особу ДП «Нарп», яка отримала товар, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітні відомості на відпуск матеріалів, з яких вбачається, на ремонт якого двигуна або іншої складової літака використаний товар, рахунки на оплату та платіжні відомості про здійснення оплати за поставлений товар.

Контролюючий орган не посилається на дефекти форми та змісту вказаних документів, але вони не враховані ним під час оцінки реальності господарських операцій із зазначеними контрагентами-постачальниками.

Судова колегія вважає вірними висновки суду, що надані позивачем до перевірки первинні документи у повній мірі підтверджують факт придбання товару від ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «НЕОЛІВ», ТОВ «ГУДВІН-СТАР», факт його оплати та використання у власній господарській діяльності, що спростовує доводи контролюючого органу про зворотне. Отже, підтверджено фактичний рух активів позивача.

Щодо доводів контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, у тому числі, з підстав відсутності у контрагентів основних фондів, недостатність трудових ресурсів тощо, судова колегія вважає такими, що групуються на припущеннях та спростовуються самим же актом перевірки.

ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» не має земельних ресурсів, власних чи орендованих складських приміщень, виробничих приміщень, транспортних засобів, проте у штаті підприємства протягом липня 2022-березня 2023 року працювало 2-3 особи, з 2017 року по момент перевірки підприємство здійснювало зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів (стор.80 акту перевірки).

ТОВ «НЕОЛІВ» не декларує наявність земельних ресурсів, власність чи оренду складських приміщень, виробничих приміщень, транспортних засобів, протягом липня-вересня 2022 року у штаті підприємства працювало 2 особи, реалізований на користь позивача товар закуповує у контрагентів-постачальників (стор. 86 акту перевірки).

ТОВ «ГУДВІН-СТАР» не декларує наявність земельних ресурсів. Не декларує власність чи оренду складських приміщень, виробничих приміщень, транспортних засобів, у штаті підприємства працювало 2 особи (стор.98-99 акту перевірки).

На думку судової колегії, поставка товару в незначному обсязі, за допомогою його транспортування силами ТОВ «Нова пошта», не передбачає обов`язкової наявності складських, виробничих та земельних ресурсів, офісного приміщення та значного штату працівників у підприємства-постачальника.

Контролюючий орган не заперечує того факту, що діяльність з поставки комплектуючих, запчастин та іншого товару входить до переліку видів діяльності контрагентів-постачальників.

Вірними є висновки суду, що законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів тощо для здійснення господарської діяльності. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.

У наведених правовідносинах контролюючий орган, навіть за наявності у контрагента-постачальника достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень та транспортного засобу не вважав господарською операцію з поставки товару реальною. Тому вказані зауваження до постачальників, на думку судової колегії, також не були визначальними для контролюючого органу при оцінки товарності господарських операцій.

Стосовно операцій з придбання полетів у ТОВ «АВІОР ГРУП», колегія суддів зазначає, що податковим органом акцентовано увагу на факті того, що вказане товариство податкову звітність протягом 01.07.2021 31.05.2023 не подавало (стор.106-107 акту перевірки).

Проте, відповідно до п.п. «г» п.184.1. ст.184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Тобто, у органів ДПС були наявні підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «АВІОР ГРУП» з 01.08.2022 року, проте вказані функції не були реалізовані.

В свою чергу, господарські операції позивача з вказаним постачальником відбулись в листопаді 2022 - лютому 2023 року. Але, контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ було прийнято лише 31.05.2023.

Отже станом на час здійснення господарської діяльності вказаний контрагент був зареєстрованим платником ПДВ, а по здійсненим господарським операціям були виписані та зареєстровані податкові накладні.

Також позивач надав до суду документальне підтвердження поставки, оплати, оприбуткування та подальше використання полетів у своїй господарській діяльності (т.2 а.с.96-183).

Щодо доводів контролюючого органу про непідтвердження походження товару по ланцюгу постачання, суд погоджується з доводами суду, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, не ґрунтується не безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом у розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків.

Разом з тим, контролюючим органом не проведено жодної перевірки або зустрічної звірки контрагентів-постачальників з метою документального підтвердження господарських відносин.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Судова колегія звертає увагу, що відповідачем не доведена фіктивна діяльність контрагентів позивача, рівно як і обізнаність позивача щодо можливої неправомірної поведінки його постачальників.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності з встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до статті 4 Податкового кодексу, є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, ст. 201 п. 201.10. ПК України було доповнено абзацом 3 такого змісту: "Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження".

Звичайною і поширеною практикою, до якої вдавались контролюючи органи, було коригування податкових зобов`язань платника податків через оцінку його правочинів як "безтоварних" або нікчемних. В таких випадках податковий орган фактично виконував "поліцейські" функції та опосередковано звинувачував платника податків у фіктивному підприємництві. Наслідком таких дій контролюючого органу було те, що платник податків, господарські операції якого розцінювались як штучні, опинявся в ситуації тривалої невизначеності, так як після складання ним податкової і бухгалтерської звітності та формування податкового кредиту, податковий орган мав право провести перевірку і визначити податкові зобов`язання протягом 1095 днів.

Зміни до ст. 201 п. 201.10 ПК України свідчать про те, що законодавець безальтернативно визначив, що сам факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН свідчить про те, що контролюючим органом вже перевірено податкову чистоту господарської операції і з цією метою контролюючий орган наділений повноваженнями зупинення реєстрації податкових накладних платника податку, господарські операції якого викликають сумнів в їх реальності.

Тобто, після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган має право донарахувати податкові зобов`язання з ПДВ, виключно на підставі рішення кримінального суду, яким встановлено факт фіктивного підприємництва.

Оскільки податкові накладні, що складені і зареєстровані контрагентами-постачальниками позивача після 1 липня 2017 року, а саме: у 2022-2023 році, то відповідно до ст. 201 п. 201.10. ПК України, суми ПДВ, які відносились позивачем до податкового кредиту в ці періоди, не потребують додаткового підтвердження з його боку.

На думку судової колегії, вказані обставини є додатковими підставами для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення перевірки.

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, судова колегія приходить до висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з його контрагентами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №762914290704 від 11.09.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню повністю, а податкове повідомлення рішення відповідача №762814290704 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 206955,6 грн.

Під час перевірки, контролюючим органом враховані матеріали попередньої документальної виїзної перевірки ДП «НАРП», а саме акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.11.2022 року №8600/07-04/09794409.

02.01.2023 року Головним управління ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000110704 про зменшення ДП «НАРП» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 42077 грн.

Під час поточної перевірки в серпні 2023 року, контролюючий орган дійшов висновку, що зазначене податкове повідомлення-рішення було узгоджене 10.04.2023 року, а тому позивач мав зобов`язання відкоригувати суму 42077 грн у бік зменшення у власному обліку суми від`ємного значення.

Відповідно до ст.203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Форма податкової декларації з податку на додану вартість передбачає рядок 16.3 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу».

ДПС України листом за №3770/7/99-00-21-03-02-07 від 13.02.2024 року «Щодо забезпечення єдиного механізму (підходу) відображення у податковій декларації з ПДВ суми, визначеної у податковому повідомленні-рішенні за формою «В4», сформованому за результатами проведення контролюючим органом перевірки» роз`яснив, що у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення ПДВ, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 ПКУ.

Щодо процедури узгодження, то в цьому листі контролюючий орган послався на ст.56 ПК України, відповідно до якої у випадку оскарження ППР у судовому порядку, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування ППР грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПКУ).

Таким чином, у платника податків виникає обов`язок відобразити зменшення від`ємного значення у рядку 16.3 виключено після завершення процедури узгодження цієї суми в порядку ст.56 ПК України.

У цьому випадку, сума 42077 гривень була визначена податковим повідомленням-рішення №0000110704 від 02.01.2023 року, які були отримані платником податків 10.01.2023 року. Платник податків скористався правом на адміністративне оскарження та 23.01.2023 року подав скаргу до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 22.03.2023 року за №7105/6/99-00-06-01-05-06, скарга ДП «НАРП» розглянуто по суті та у її задоволенні відмовлено. Зазначене рішення позивач отримав 28.03.2023 року.

04.04.2023 року позовна заява ДП «НАРП» про оскарження податкового-повідомлення рішення №0000110704 від 02.01.2023 року надійшла до Миколаївського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом на позовній заяві, яка міститься в матеріалах адміністративної справи №400/3996/23.

14.04.2023 року ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі №400/3996/23.

29.01.2024 року рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/3996/23, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 року, позов ДП «НАРП» задоволений, податкове повідомлення-рішення №0000110704 визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, станом на час перевірки в серпні 2023 року, зазначене ППР не було узгоджене і платник податків не був зобов`язаний його враховувати у власному податковому обліку.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №762814290704 від 11.09.2023 року в частині визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 42077 грн вірно визначено судом першої інстанції протиправним та скасовано.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №762714290704 від 11.09.2023 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до договору від 05.04.2022 №040414-05/07/2022 ТОВ «ВЕСТ КАРД» постачав паливо на користь ДП «НАРП».

16.09.2022 ТОВ «ВЕСТ КАРД» виписало та 04.10.2022 зареєструвало в ЄРПН податкову накладну №153573 на постачання дизельного палива Mustang на загальну суму 100000 грн, у т.ч. ПДВ за ставкою 7% 6542 грн.

ДП «НАРП» врахував цю податкову накладну у власному обліку як податковий кредит зі ставкою 20% 16666,67 грн.

Відповідно до п.82 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну території України бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу, оподатковуються за ставкою ПДВ у розмірі 7 відсотків.

Отже, ДП «НАРП» мало право на врахування у власному податковому обліку податковий кредит за цієї господарською операцію в розмірі 7%, тобто 6542,06 грн, а не 16666,67 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №762714290704 від 11.09.2023 про відмову у бюджетному відшкодуванні є вірним на суму 10124.67 грн, а в частині на суму 6542,06 грн - підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення №762714290704 від 11.09.2023 на суму 6542,06 грн.

Резюмуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, яким визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №762914290704 від 11.09.2023 в повному обсязі, №762814290704 від 11.09.2023 року в частині визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 249032,6 грн, №762714290704 від 11.09.2023 року в частині відмови у відшкодуванні податку на додану вартість на суму 6542,06 грн.

Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження є рішення суду лише в частині задоволення позовних вимог, судова колегія за відсутності підстав, визначених ч.2 ст.308 КАС України, не надає правової оцінки доводам суду в частині відмов у задоволенні позову, а саме в частині визнання правомірним та законним податкового повідомлення рішення №762814290704 від 11.09.2023 в частині визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в частині на сумі 5905,4 гривень, а також податкового повідомлення рішення №762714290704 від 11.09.2023 про відмову у відшкодуванні податку на додану вартість в частині на суму 12069,94 гривень.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.308,311,320-322,325,328,329 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко