Постанова

від 24.10.2024 по справі 320/10059/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10059/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним дій,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо застосування до позивача процедури відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в індивідуальних відомостях про застрахованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутня інформація про спеціальний стаж із прив`язкою до ТОВ «ВКФ «Аді», тому з позивача не можуть стягуватися витрати на виплату пільгових пенсій зазначених осіб.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що пільгова пенсія ОСОБА_2 та ОСОБА_1 призначена на підставі довідок за формою Ф-122, які були складені Фірмою «Аді», про їх роботу в зоні відчуження, яка зараховується до трудового стажу за Списком №1 та таким особам витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовуються підприємством.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з вчиненням відповідачем дій про стягнення з ТОВ «ВКФ «Аді» витрат на виплату та доставку пільгових пенсії, позивач звернувся до ГУ ПФ України у Київській області із скаргою від 09.06.2021 №47/2, в якій просив скасувати рішення, згідно якого відповідач визначив фірму «АДІ» підприємством, що зобов`язане проводити відшкодування пенсії призначеної ОСОБА_2 та надіслати копії документів щодо атестації та створення на фірмі «АДІ» робочих місць з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списом №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України, на яких працював ОСОБА_2 , що стало підставою для призначення пенсії за списком №1 (а.с.6).

Листом від 08.07.2021 №100-0905-8/67761 ГУ ПФ України у Київській області повідомило, що відповідач не вбачає в своїх діях порушення діючого Пенсійного законодавства. Також зазначено, що зарахування періодів роботи здійснено правомірно та на підставі наявних у пенсійній справі документів (а.с.7-9).

Вважаючи, що відповідач безпідставно застосовує до позивача процедури відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про їх необґрунтованість та надуманість, оскільки страхувальником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період їх роботи в зоні відчуження є ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «АДІ», якою не заперечується факт видачі довідок від 29.10.2008 №23 та від 21.02.2012 №04 за формою Ф-122.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «а», «б» - «з» цієї статті.

Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1. Інструкції № 21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

Пунктом 6.2 Інструкції №21-1 передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботу з урахуванням вимог абз. 3 пп. 1 п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.3. Інструкції № 21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Згідно з п. 6.4. Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Положеннями п. 6.5. Інструкції № 21-1 встановлено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 зазначено, що щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, які направляються підприємствам, на яких пенсіонер здобув стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії, або правонаступникам таких підприємств.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 було призначено пільгову пенсію по списку №1 на підставі довідок, виданих позивачем від 29.10.2008 №23 та від 21.02.2012 №04, відповідно до яких вказані особи були безпосередньо зайняті на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06.06.1986 №665-197, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (а.с.45-46).

Обставина, що вказані особи у спірний період працювали у ТОВ «ВКФ «Аді» та факт видачі вказаних довідок позивачем не заперечується.

В той же час, апелянт зазначає, що в наявних у справі офіційних документах Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) взагалі відсутня інформація про набуття ОСОБА_1 спеціального стажу, щодо ОСОБА_2 відсутня інформація що відповідний стаж ним набутий саме у позивача. Скаржник також стверджує, що довідка форми №122 не є підставою для призначення пенсії.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є обставина наявності у пенсіонера відповідного пільгового стажу.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно абзаців 1-2 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

В той же час, основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аваpiї на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка ф.122, затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням ф.122 від 09.03.1988, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії, Відповідно до Постанов ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року №14970378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №№665-195, ці роботи прирівняні до робіт, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі Списком №№1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та постановою КМУ від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Також, право зарахування стажу роботи на пільгових умовах за списком №1 було передбачено: Постановою РМ СРСР від 10.06.1986 № 207-7, розпорядження РМ СРСР від 06.01.1988 року №12-рс та №597-р від 28.12.1990, постанова КМУ від 29.02.1996 №250, постанова КМУ від 07.02.2000 №223, постанова КМУ від 29.01.2003 № 137, постанова КМУ від 27.04.2006 №571, постанова КМУ від 05.12.2007 №1400, постанова КМУ від 10.09.2008 №831.

Отже, беручи до уваги, що відповідний пільговий стаж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджений відповідними довідками за формою №Ф-122, які були складені позивачем та подані вказаними особами при зверненні до органів Пенсійного фонду України щодо призначення пенсій на пільгових умовахза Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у відповідача були відсутні підстави вимагати інші додаткові документи для їх призначення.

Відсутність будь-якої інформації щодо спеціального стажу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форми ОК-5), так само як і не виконання роботодавцем обов`язку з проведення атестації робочих місць, жодним чином не може бути підставою для позбавлення таких осіб встановленого законодавствам права на отримання пільгової пенсії, обов`язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку якої покладено на позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 24 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма