ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15890/23 Головуючий у 1 інстанції: Терлецька О.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» до Комунального підприємства «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» (далі - ТОВ «Дніпряночка») звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій»), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент міського благоустрою), в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати приписи №2023651 від 03.11.2020 р., №2023652 від 03.11.2020 р. та №2126549 від 04.08.2021 р., складені представниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення Правил благоустрою міста Києва;
- визнати протиправним та скасувати рішення (доручення) від 13.10.2022 р. №064-3394 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо вжиття заходів шляхом демонтажу торгівельного комплексу міні ринку на вул. Оноре де Бальзака, 94 в Деснянському районі м. Києва, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано приписи №2023651 від 03.11.2020 р., №2023652 від 03.11.2020 р. та 2126549 від 04.08.2021 р., складені представниками комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення Правил благоустрою міста Києва. Визнано протиправним та скасовано рішення (доручення) від 13.10.2022 р. №064-3394 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо вжиття заходів шляхом демонтажу торгівельного комплексу міні ринку на вул. Оноре де Бальзака, 94 в Деснянському районі м. Києва, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка».
Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Комунальне підприємство «Київблагоустрій» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, апелянт зазначає, що оскаржувані приписи, відповідно до вимог п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, було наклеєно на тимчасові споруди та здійснено фотофіксацію, що є належним способом повідомлення про винесені приписи. Стверджує, що позивачем не були надані у строки, визначені приписами будь-яких документів (не надано паспорти прив`язки, інформаційні талони), які б давали право встановлювати/функціонувати елементам благоустрою (торговельні ряди) та не були надані у строки правовстановлюючі документи, які б підтверджували знаходження за спірною адресою нерухомого майна, враховуючи і факт відсутності дозвільних документів користування земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди земельної ділянки. Крім того, апелянт зазначає, що матеріали адміністративного позову не містять доказів, що дії відповідачів стосувались майна позивача, а у справі відсутні будь-які схеми розташування на спірній земельній ділянці майна позивача з доказами демонтажу саме цього майна. При цьому, апелянт наполягає, що під час перевірки було виявлено саме тимчасову споруду, оскільки, вона була встановлена без заглибленого фундаменту та складалась із полегшених конструкцій. Також, апелянт звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів присвоєння поштової адреси спірному майну, що могло б додатково підтвердити факт демонтажу майна позивача. Окрім того, апелянт посилається на пропуск позивачем строків звернення до суду з позовом.
Також, не погодившись із рішенням суду, Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент територіального контролю) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що Департамент благоустрою наділений контрольними повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою. На переконання апелянта, наклеювання приписів на виявлені елементи благоустрою та проведення фотофіксації є належним врученням припису, відповідно до п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва. Враховуючи те, що власником торгівельних павільйонів не було надано дозвільної документації на їх розміщення, зокрема, доказів укладання договору пайової участі з Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди, Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 13 жовтня 2022 року було прийнято рішення (доручення № 064-3394), яким доручено КП «Київблагоустрій» вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою (павільйонів) по вул. Оноре де Бальзака, 94 в Деснянському районі м. Києва. На переконання апелянта, рішення Департаменту було прийнято правомірно, в порядку та у спосіб, визначених п. 13.3.2 Правил благоустрою м. Києва. Крім того, апелянт стверджує, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом та посилається на подачу ТОВ «Дніпряночка» до відповідача заяви від 22.11.2021 разом з копіями документів, як на обставину обізнаності позивача про винесення оскаржуваних приписів від 03.11.2020 №2023651 та №2023652.
25 вересня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» надійшов відзив на апеляційні скарги відповідачів, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Також, 16 жовтня 2024 року до суду апеляційної інстанції від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» надійшли додаткові пояснення у справі.
17 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Комунального підприємства «Київблагоустрій» надійшли додаткові пояснення у справі разом з копіями документів.
Крім того, 17 жовтня 2024 року до суду апеляційної інстанції Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли письмові пояснення.
18 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії документів.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 червня 2008 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 06 червня 2008 року за № 62-6-00491 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Відповідно до п. 2.1. Договору оренди земельної ділянки, об`єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Оноре де Бальзака, 94 у Деснянському районі м. Києва, розмір - 0,0292 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування міні-ринку, кадастровий номер 8 000 000 000:62:011:0039.
12 травня 2017 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» укладено Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 12 травня 2017 року.
Зазначеним Договором про поновлення договору оренди земельної ділянки сторони вирішили поновити на 5 (п`ять) років договір оренди земельної ділянки, який визнано укладеним між Орендодавцем та Орендарем рішенням Господарського суду м. Києва від 30.11.2007 року у справі №4/403, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.06.2008 за №62-6-00491, строк дії якого закінчився та виклали договір оренди у новій редакції.
Відповідно до пункту 11.7. Договору, поновлення договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим договором.
25 травня 2022 року ТОВ «Дніпряночка» звернулось Київської міської ради із клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки (разом з документами), яке було отримане Київською міською радою та зареєстроване за №558705553 від 09.06.2022 р. Процедура поновлення договору оренди земельної ділянки між сторонами триває.
На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 вересня 2015 року, ТОВ «Дніпряночка» належить на праві приватної власності торгівельний комплекс міні ринку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 94 загальною площею 280 кв.м.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, об`єкти торгівельного комплексу міні ринку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 94 мають наступний опис: літера "Б" пл. 15.9 кв.м., літера "В" пл. 41,0 кв.м., літера "Г" пл. 40,5 кв.м, літера "Д" пл. 32,0 кв.м., літера "Е" пл. 32,2 кв.м., літера "Ж" пл. 32,6 кв.м., літера "З" пл. 20,4 кв.м., літера "К" пл. 20,2 кв.м., літера "Л" пл. 10,0 кв.м., літера "М" пл. 10,0 кв.м., літера "Н" пл. 16,6 кв.м., літера "О" пл. 8,6 кв.м.
Як стверджує позивач, 13 січня 2023 року о 08:30 год. за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 94 невідомі особи без попередження та надання будь-яких документів шляхом демонтажу самовільно знищили та вивезли в невідомому напрямку на вантажних автомобілях торгівельні павільйони міні ринку, який на праві приватної власності належить ТОВ «Дніпряночка» (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.09.2015 р.)
Також, позивач вказує, що під час зазначених дій були присутні орендарі торгівельних приміщень та юрисконсульт Товариства, який по спецлінії 102 викликав патрульну поліцію. Документів чи дозволів на демонтаж торгівельних павільйонів, які належать на праві приватної власності позивачу, працівники КП «Київблагоустрій» працівникам поліції не надали та продовжили вчиняти дії.
За зазначеними вище обставинами позивачем було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення і 03 березня 2023 року Деснянським УП ГУНП в м. Києві внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. У провадженні слідчого відділу Деснянського Печерського УП ГУ НП у м.Києві знаходиться кримінальне провадження №12023100030000777 від 03.03.2023 за ст. 194 ч. 2 КК України щодо умисного знищення працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» чужого майна (майна ТОВ «Дніпряночка»), що заподіяло шкоду в особливо великих розмірах.
Щодо вищевказаних подій представником ТОВ «Дніпряночка» було направлено адвокатські запити до відповідачів щодо демонтажу нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності позивачу.
Департамент міського благоустрою листом від 30.03.2023 №064-1169 надав відповідь про те, що за їх інформацією за результатами виїзних перевірок на вул. Оноре де Бальзака, 94 інспекторами КП «Київблагоустрій» 18.01.2023 р. та 04.08.2023 р. суб`єктам господарювання вносилися приписи №2126549 та №2023651 з вимогою надати дозвільну документацію на розміщення тимчасових споруд за зазначеною адресою.
Комунальне підприємство «Київблагоустрій» листом від 04.04.2023 №222-1856 вказало, що демонтаж на вул. Оноре де Бальзака, 94 відбувався на підставі доручення Департаменту міського благоустрою від 13.10.2022 р. №064-3394 та надало приписи №2023651 від 03.11.2020 р., №2023652 від 03.11.2020 р.
Не погоджуючись із приписами та рішенням (дорученням) про вжиття заходів шляхом демонтажу, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV).
За змістом частини першої статті 1 Закону № 2807-IV, благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно статті 5 Закону № 2807-IV, управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року № 94 затверджено Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Положення № 94).
Відповідно до п. 1 Положення № 94, Департамент міського благоустрою є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади.
Згідно підпункту 6.7 пункту 6 Положення № 94, Департамент має право здійснювати в установленому порядку заходи щодо демонтажу та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, рекламних носіїв, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів у місті Києві тощо та давати доручення на їх демонтаж (переміщення).
Пунктом 4 Положення №94 передбачено, що до основних завдань Департаменту міського благоустрою, визначених пунктом 4 вищевказаного Положення, віднесено, поміж іншого, реалізацію актів Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо благоустрою міста, контроль за благоустроєм міста, контроль за виконанням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері благоустрою.
За приписами підпункту 5.8 пункту 5 Положення №94, Департамент відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень дає доручення на демонтаж (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.
Частиною першою статті 34 Закону № 2807-IV передбачено, що правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва.
Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою міста Києва передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
Пунктом 13.2.3. Правил благоустрою міста Києва визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
Таким чином, Департамент міського благоустрою має право приймати рішення щодо демонтажу виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою м. Києва.
Статтею 13 Закону № 2807-IV передбачено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону № 2807-IV, мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.
Згідно частини 1 статті 20 Закону № 2807-IV, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 вересня 2015 року, ТОВ «Дніпряночка» належить на праві приватної власності торгівельний комплекс міні ринку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака Оноре де, 94 загальною площею 280 кв.м. (Т. 1 а.с. 51).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №44827548, об`єкти торгівельного комплексу міні ринку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака Оноре де, 94 мають наступний опис: літера "Б" пл. 15.9 кв.м., літера "В" пл. 41,0 кв.м., літера "Г" пл. 40,5 кв.м, літера "Д" пл. 32,0 кв.м., літера "Е" пл. 32,2 кв.м., літера "Ж" пл. 32,6 кв.м., літера "З" пл. 20,4 кв.м., літера "К" пл. 20,2 кв.м., літера "Л" пл. 10,0 кв.м., літера "М" пл. 10,0 кв.м., літера "Н" пл. 16,6 кв.м., літера "О" пл. 8,6 кв.м. (Т. 1 а.с. 52).
Матеріали справи свідчать, що 03 листопада 2020 року представником КП «Київблагоустрій» були складені приписи № 2023651 та № 2023652 на виявлені елементи благоустрою (торговельні ряди) за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 94 з зазначенням суб`єкта господарювання «власник ТС (МАФ)» та надано строк для надання проектно-дозвільної документації у 3 денний строк (Т. 1 а.с. 60-61).
Також, 04 серпня 2021 року представником КП «Київблагоустрій» був складений припис №2126549 (Т. 1 а.с. 62).
Порядок складання припису передбачений підпунктом 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою міста Києва, який встановлює наступне.
Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Тимчасова споруда (мала архітектурна форма), власник (користувач) якої не встановлений, вважається знахідкою. Посадова особа контролюючого органу, яка знайшла таку тимчасову споруду (малу архітектурну форму), повідомляє про знахідку міліцію протягом трьох днів з моменту виявлення такої споруди.
Якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення міліції про тимчасову споруду (малу архітектурну форму), власник (користувач) якої не встановлений, не буде встановлено власника (користувача) або власник (користувач) не заявить про свої права в міліцію або до контролюючого органу, посадова особа якого знайшла тимчасову споруду (малу архітектурну форму), виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) набуває право власності на таку споруду.
Якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення міліції про тимчасову споруду (малу архітектурну форму), власник (користувач) якої вважається не встановленим, буде встановлено власника (користувача) або власник (користувач) заявить про свої права в міліцію або до контролюючого органу, посадова особа якого знайшла тимчасову споруду (малу архітектурну форму), така тимчасова споруда повертається власнику (користувачу).
Власник (користувач) знайденої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) відшкодовує необхідні витрати, пов`язані із знахідкою (зберігання, транспортування, розшук власника тощо), та сплачує на користь виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винагороду за знахідку в розмірі двадцяти відсотків вартості тимчасової споруди (малої архітектурної форми).
Так, апелянт - КП «Київблагоустрій» зазначає, що оскаржувані приписи, відповідно до вимог п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, було наклеєно на тимчасові споруди та здійснено фотофіксацію, що є належним способом повідомлення про винесені приписи.
Апелянт - Департамент територіального контролю, також, вважає, що наклеювання приписів на виявлені елементи благоустрою та проведення фотофіксації є належним врученням припису, відповідно до п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва.
Водночас, позивач стверджує, що примірники приписів не були наклеєні на споруди міні-ринку, який належить позивачу, а також не надіслано поштою цінним листом з описом вкладення.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що в наданих КП «Київблагоустрій» до відзиву на позовну заяву трьох копій фотографій не міститься відомостей щодо дати і часу розміщення оскаржуваних приписів №2023651 від 03.11.2020, №2023651 від 03.11.2020 та №2126549 від 04.08.2021 на спірному приміщенні позивача, що нівелює ці фото як доказ належного виконання відповідачем відповідного обов`язку щодо інформування позивача про зміст приписів.
Також, як правильно зазначив суд першої інстанції, із зазначених копій фотографій не можливо встановити ніяких ознак приміщення для його ідентифікації судом, як належного позивачу чи такого, яке знаходиться за адресою вул. Оноре де Бальзака, 94 в м. Києві.
Таким чином, надані відповідачем фотографії не можуть бути належним доказом повідомлення ТОВ «Дніпряночка» про зміст оскаржуваних приписів від 03.11.2020 №2023651, від 03.11.2020 №2023652 та від 04.08.2021 №2126549.
З огляду на викладене, оскільки, оскаржувані приписи не були належним чином вручені позивачу, він був позбавлений можливості виконати їх вимоги.
Крім того, з аналізу змісту приписів від 03.11.2020 №2023651, від 03.11.2020 №2023652 та від 04.08.2021 №2126549 не зрозуміло які саме документи вимагались від позивача.
Отже, відповідачами не доведено факту невиконання позивачем саме приписів №2023651 від 03.11.2020, від №2023651 від 03.11.2020 та №2126549 від 04.08.2021, як правової підстави для винесення Департаментом міського благоустрою рішення про демонтаж будівлі, належній позивачу.
Щодо посилання апелянтів на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 03.11.2020 та від 25.01.2019 у справі №826/382/18, від 11.11.2020 у справі №826/17074/18, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, втім фактично відповідач просить застосувати висновки Верховного Суду за результатами дослідження ним певних обставин у справі про спір між іншими сторонами.
Слід зазначити, що висновки у кожній з наведених апелянтом справ здійснені за результатами оцінки різних аспектів спірних правовідносин.
У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.
Інші аспекти спірних правовідносин та інше обґрунтування відповідного позову, що досліджувалось судами у межах справи, на яку посилається відповідач, не дають підстав для висновку про подібність спірних правовідносин на противагу аналогічним обставинам, що є ключовим для визначення правовідносин подібними.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що результат вирішення у кожній з цих справ зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів, правовим обґрунтуванням позовних вимог.
З приводу строку дії Договору оренди земельної ділянки, слід зазначити наступне.
Згідно матеріалів справи, 12 травня 2017 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» укладено Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 12 травня 2017 року (Т. 1 а.с. 41-44).
Даним Договором про поновлення договору оренди земельної ділянки сторони вирішили поновити на 5 (п`ять) років договір оренди земельної ділянки, який визнано укладеним між Орендодавцем та Орендарем рішенням Господарського суду м. Києва від 30.11.2007 року у справі №4/403, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.06.2008 за №62-6-00491, строк дії якого закінчився та виклали договір оренди у новій редакції.
Таким чином, строк дії Договору оренди земельної ділянки був поновлений на п`ять років, тобто, до 12 травня 2022 року.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянтів про помилковість посилання суду першої інстанції на Закон України від 09 жовтня 2022 року № 2698-IX, яким внесено зміни до Земельного кодексу України, оскільки, ці зміни стосуються земель сільськогосподарського призначення. З огляду на це, також, помилковим є посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №563/376/22-ц.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що станом на час складання представниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оскаржуваних приписів №2023651 від 03.11.2020, №2023652 від 03.11.2020 та 2126549 від 04.08.2021, Договір оренди земельної ділянки був діючим.
В свою чергу, при винесенні Департаментом міського благоустрою рішення (доручення) від 13.10.2022 р. №064-3394 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу торгівельного комплексу міні ринку на вул. Оноре де Бальзака, 94 в Деснянському районі м. Києва, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка», між сторонами Договору оренди земельної ділянки тривала процедура поновлення такого договору.
Посилання апелянта - Департаменту територіального контролю на те, що матеріали справи не містять жодних документів на проведення будівельних робіт позивачем на земельній ділянці, яка надавалась ТОВ «Дніпряночка» згідно договору оренди земельної ділянки від 06.06.2008, є необґрунтованим, оскільки, наявними в матеріалах справи свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30.09.2015 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №44827548 підтверджується завершення будівництва позивачем торгівельного комплексу міні ринку.
Так, апелянт КП «Київблагоустрій стверджує», що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, особа набула таке право, оскільки, сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що апелянтами не надано суду доказів того, що реєстрація права власності ТОВ «Дніпряночка» на торгівельний комплекс міні ринку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 94 загальною площею 280 кв.м. відбулася з порушенням законодавства.
Також, апелянт - Департамент територіального контролю зазначає, що 07.08.2019 ТОВ «Прогрес ЖКГ» виданий технічний паспорт № 54/2019 на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: м. Київ, вул. Бальзака Оноре де № 94, літ. «Б» загальною площею 196,5 кв.м., літ. «В» загальною площею 140,6 кв.м., літ. «Г» загальною площею 22.9 кв.м, а всього, по літерам 360 кв.м. Таким чином, апелянт посилається на збільшення позивачем за результатом реконструкції загальної площі на 80 кв.м.
Колегія суддів не приймає до уваги вищевказані доводи апелянта, оскільки, обставини щодо збільшення площі будівель торгівельного комплексу міні ринку, що належить на праві приватної власності позивачу, не охоплюються предметом даного спору.
Щодо посилання апелянтів на Висновок експертного дослідження від 05.10.2022 №СЕ-19/111-22/28049-БТ, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що він складений вже після тривалого часу після винесення оскаржуваних приписів і не може бути підтвердженням правомірності вже винесених приписів. Крім того, КП «Київблагоустрій» не надано суду документу, на підставі якого такий експертний висновок було ініційовано, з якою метою та в порядку реалізації яких визначених законодавством повноважень КП «Київблагоустрій».
З приводу доводів апелянтів про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом, слід зазначити наступне.
За приписами частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначив позивач у заяві про поновлення процесуального строку, він жодних приписів чи розпоряджень від відповідачів до демонтажу об`єкта нерухомості, який належить позивачу на праві приватної власності, не отримував. Тільки разом з листом Комунального підприємства «Київблагоустрій» від 04.04.2023, позивачу було надано два приписи та розпорядження, що оскаржуються, а припис №2126549, який зазначений в оскаржуваному розпорядженні, наданий не був.
В свою чергу, апелянт - КП «Київблагоустрій» посилається на подачу ТОВ «Дніпряночка» до відповідача заяви від 22.11.2021 разом з копіями документів, як на обставину обізнаності позивача про винесення оскаржуваних приписів від 03.11.2020 №2023651 та №2023652.
Колегія суддів вважає вищевказане посилання апелянта необґрунтованими, оскільки, у даній заяві відсутнє посилання на те, що копії документів позивач надає на виконання вимоги припису відповідача (Т. 1 а.с. 95).
Водночас, як пояснив позивач, такі документи були надані на вимогу інспектора КП «Київблагоустрій» Шевченка Д., про що зроблено посилання в заяві від 22.11.2021. Разом з тим, оскаржувані приписи були складені інспектором 1-ї категорії КП «Київблагоустрій» ОСОБА_1 .
З приводу посилання апелянта на направлення позивачем 23.11.2022 на електронну пошту КП «Київблагоустрій» дозвільних документів, колегія суддів зазначає, що матеріали справи місять скріншот сторінки електронної пошти, згідно якого, ТОВ «Дніпряночка» було направлено на електронну пошту КП «Київблагоустрій» документи. Разом з тим, з даного скріншоту не вбачається, що такі документи були направлені на виконання вимог оскаржуваних приписів (Т. 1 а.с. 94).
Доказів того, що вищевказані документи були направлені на виконання припису №2023651, апелянт не надав.
Беручи до уваги викладене, доводи апелянтів про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що приписи №2023651 від 03.11.2020, №2023652 від 03.11.2020 та №2126549 від 04.08.2021 КП «Київблагоустрій» на демонтаж та рішення (доручення) Департаменту міського благоустрою від 13.10.2022 р. №064-3394 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу торгівельного комплексу міні ринку, що фактично розміщено на земельній ділянці по вул. Оноре де Бальзака, 94 у Деснянському районі міста Києва, який КП «Київблагоустрій» та Департамент міського благоустрою вказують, як павільйон невідомого підприємства за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 94 Деснянського району міста Києва, є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Решта доводів та заперечень апелянтів висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.
Повний текст постанови виготовлено 28.10.2024 р.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122663731 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні