Постанова

від 21.10.2024 по справі 753/23099/16-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/23099/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Київ

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України, третя особа - Державна казначейська служба України про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищого господарського суду України, третя особа - Державна казначейська служба України про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні, третя особа - Державна казначейська служба України передано до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Вищий господарський суд України звернувся з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу Вищого господарського суду України задоволено; рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року скасовано; у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України, третя особа Державна казначейська служба України про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року касаційну скаргу залишено без задоволення.

14.05.2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якій позивач просила переглянути постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року.

Звертаючись із заявою про перегляд даного судового рішення за виключними обставинами, заявник посилається на рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(II)/2020 у справі № 3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року N 1166-VII.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України, третя особа - Державна казначейська служба України про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року призначено заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України, третя особа - Державна казначейська служба України про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 липня 2020 року о 14:20 годин.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року зупинено провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України, третя особа - Державна казначейська служба України про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні - до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №808/1628/18.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року поновлено провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України, третя особа - Державна казначейська служба України про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні та призначено розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 жовтня 2024 року на 14 год. 30 хв.

Сторони були належним чином повідомлені про дату та час апеляційного розгляду справи - 21 жовтня 2024 року о 14 год. 30 хв., проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами не підлягає задоволенню.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

В якості виключної обставини для перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року в цій справі позивачем вказано ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020, яким, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України, (є неконституційним) положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII. Підпунктом 1 пункту 28 розділу ІІ указаного Закону була виключена стаття 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 7 липня 2010 року № 2453-VI, відповідно до якої (у редакції, чинній до 1 квітня 2014 року) судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати його ухвалення, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Також у Рішенні від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їхнього виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їхню неконституційність.

Як зазначалось раніше, Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020 визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України визначено, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, дія підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" втратила чинність 15 квітня 2020 року. Спірні правовідносини між сторонами виникли до зазначеної дати.

За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття вказаного Рішення Конституційного Суду України, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, про що правильно вказано судом апеляційної інстанції.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2020 року (справа № 822/2043/16) і підстави відступлення від нього відсутні.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного від 26 квітня 2018 року, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р(ІІ)/2020 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови про перегляд якої просив заявник.

Згідно ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статті 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії", №. 69529/01; у справі "Рябих проти Росії", № 52854/99, пункт 52; у справі "Брумареску проти Румунії", № 28342/95, пункт 61).

Таким чином, наведені в заяві доводи, не спростовують висновки Київського апеляційного адміністративного від 26 квітня 2018 року, а відтак така заява ззадоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Керуючись ст.ст. ст. 229, 321, 325, 328, 329, 361, 363, 368, 369 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України, третя особа - Державна казначейська служба України про зобов`язання виплатити суму вихідної допомоги на посаді судді при звільненні - відмовити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного від 26 квітня 2018 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.