Постанова

від 23.10.2024 по справі 620/9845/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/9845/24 (ЗП/620/2/24) Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі за заявою про забезпечення позову Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області до подачі позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Чернігівська міська військова адміністрації Чернігівського району Чернігівської області (далі - Чернігівська МВА) звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просила забезпечити адміністративний позов Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області до Чернігівської міської ради про визнання протиправними та нечинним рішення Чернігівської міської ради № 41/VIII-3 від 10.07.2024 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік (2555900000 код бюджету)» шляхом зупинення дії рішення Чернігівської міської ради № 41/VIII-3 від 10.07.2024 до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, заявником подано апеляційну скаргу, у якій він просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Зокрема, апелянт вказує, що подання заяви про забезпечення позову Чернігівською міською військовою адміністрацією шляхом зупинення судом рішення Чернігівської міської ради від 10.07.2024 № 41/VIII-3 здійснено з метою запобігання реальній загрозі, що існує при реалізації оспорюваного рішення. На думку скаржника, витрачання коштів за рішенням Чернігівської міської ради «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік» призведе до невідворотних наслідків у вигляді нецільового використання бюджетних коштів, спрямування та цільовий розподіл яких у 2024 році вже визначено 29.12.2023 розпорядженням Чернігівської міської військової адміністрації № 407. Невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник може істотно ускладнити чи унеможливити, як виконання судового рішення у випадку його задоволення, так і ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади міста Чернігова.

Також апелянт зазначає, що посилання суду на правовий висновок, викладений у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 не підлягає врахуванню, оскільки він стосується інших правовідносин, які не є подібними.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі за заявою про забезпечення позову Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області до подачі позовної заяви.

Чернігівська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Чернігівська міська рада, зазначає, що наведені заявником доводи застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Чернігівської міської ради від 10 липня 2024 року № 41/VIII-3 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік» є необґрунтованим, оскільки такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи буде свідчити про надання судом передчасних правових оцінок по суті і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02 жовтня 2024 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 02 жовтня 2024 року, розгляд справи відкладено на 23 жовтня 2024 року у зв`язку з надходженням від Чернігівської міської ради клопотання про відкладення розгляду справи.

У додаткових поясненнях Чернігівська МВА зазначає, що у заяві про забезпечення позову Чернігівська МВА посилалася на встановлені обставини та висновки адміністративного суду у справі № 620/4737/23 за позовом Чернігівської МВА до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської міської ради про внесення змін і доповнень до рішення про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2023 рік. На той час, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 620/4737/23 ще не набрало законної сили. Однак, 02.10.2024 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Чернігівської міської ради та залишено без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 620/4737/23. Суд першої інстанції, з яким погодився також Шостий апеляційний адміністративний суд, дійшов висновку про те, що під час дії воєнного стану у Чернігівської міської ради відсутня компетенція на прийняття рішення про внесення змін до бюджету Чернігівської міської територіальної громади, оскільки в населеному пункті утворена військова адміністрація, на яку покладено бюджетні повноваження. Зазначене обґрунтовано підтверджує доводи заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги Чернігівської МВА про очевидність ознак протиправності рішення Чернігівської міської ради № 41/VIII-3 від 10.07.2024 та порушення ним прав Чернігівської МВА.

23 жовтня 2024 року у судовому засіданні представник Чернігівської МВА підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції й ухвалити нову постанову, якою заяву про забезпечення позову, що подана до подачі позову, задовольнити. Також представник Чернігівська МВА повідомив, що у справі № 620/9845/24 за позовом Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівської області до Чернігівської міської ради, зокрема, про визнання протиправним та нечинним рішення Чернігівської міської ради №41/VIII-3від 10.07.2024 ''Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік (2555900000 код бюджету), до подання якого подавалась заява про забезпечення позову, ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог, яким, серед іншого, визнано протиправним та нечинним рішення Чернігівської міської ради №41/VIII-3 від 10.07.2024.

Представник Чернігівської міської ради у судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що очевидними є ознаки протиправності рішення Чернігівської міської ради № 41/VIII-3 від 10.07.2024 та порушення цим рішенням прав Чернігівської МВА, адже цим рішенням Чернігівська міська рада реалізувала повноваження, які їй не належать у період дії правового режиму воєнного стану, оскільки повноваження щодо затвердження бюджету Чернігівської міської територіальної громади є власними повноваженнями Чернігівської МВА.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до подачі позову та зазначив, що наведені заявником доводи застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Чернігівської міської ради від 10 липня 2024 року № 41/VIII-3 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік» є необґрунтованим, оскільки такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи буде свідчити про надання судом передчасних правових оцінок по суті і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову. Спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті до подання позовної заяви та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд першої інстанції достовірно встановив, що розпорядженням від 29 грудня 2023 року № 407 «Про затвердження бюджету Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік» Чернігівська міська військова адміністрація Чернігівського району Чернігівської області відповідно до Указу Президента України від 07 лютого 2023 року № 69/2023 «Про утворення військової адміністрації», враховуючи вимоги Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 252 затвердила бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік.

10 липня 2024 року Чернігівська міська рада відповідно до статті 143 Конституції України, пункту 23 частини першої статті 26, статей 59 та 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись частиною восьмою статті 13, статтями 14, 15, 23, 52, 71, 72, 101, 103-2, частиною другою статті 57, частинами 7, 8, 9 статті 78, пунктом 228 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", абзацом третім пункту 8 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань" від 6 жовтня 2023 року № 3415-IX, наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 668 (зі змінами) "Про затвердження Типової форми рішення про місцевий бюджет", враховуючи Науково-правовий висновок Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України від 04.07.2024 № 176, лист Міністерства юстиції України від 23.04.2024 № 61798/29766-9-24/8.4.4, листи Міністерства фінансів України від 17.01.2024 № 05120-07-10/1407 та від 13.06.2024 № 05120-07-10/18115, Постанову Верховного Суду України від 29.02.2024 у справі № 620/4737/23 та те, що Верховною Радою України не прийнято Постанову "Про здійснення начальником Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", звернення головних розпорядників коштів бюджету Чернігівської міської територіальної громади та комунальних підприємств Чернігівської міської ради, з метою недопущення зриву підготовки до опалювального сезону 2024-2025 років, підготовки міста до зими в умовах можливого дефіциту електроенергії, продовження підтримки Збройних Сил України та виконання заходів з територіальної оборони, забезпечення роботи та функціонування сфер житлово-комунального господарства, транспорту, освіти, медицини тощо, відновлення міста прийняла рішення № 41/VIII-3 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік» код бюджету 2555900000.

Щодо доводів апелянта про очевидну протиправність рішення Чернігівської міської ради від 10.07.2024 № 41/VIII-3, то колегія суддів зазначає таке.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що надати правову оцінку твердженням заявника про відсутність повноважень у Чернігівської міської ради на прийняття такого рішення суд може лише під час судового розгляду адміністративної справи, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі, з урахуванням усіх належних, допустимих і достовірних доказів, які сторони мають право надати у ході розгляду справи по суті, у їх сукупності, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів Чернігівської МВА або інтересів територіальної громади міста Чернігова щодо дій Чернігівської міської ради (прийняття відповідного рішення), є обов`язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті.

Водночас, колегія суддів наголошує, що в силу приписів статті 150 КАС України такі порушення не можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а відповідно до статей 244, 245 КАС України, в разі їх підтвердження у встановленому законом порядку, останні можуть бути підставою для задоволення позову.

Отже, наведені заявником доводи для застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Чернігівської міської ради від 10 липня 2024 року № 41/VIII-3 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік» є необґрунтованим, оскільки такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи буде свідчити про надання судом передчасних правових оцінок по суті і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову. Спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті до подання позовної заяви та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

Щодо доводів апелянта про те, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник може істотно ускладнити чи унеможливити, як виконання судового рішення у випадку його задоволення, так і ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади міста Чернігова, то колегія суддів вважає, що Чернігівська МВА належним чином не обґрунтувала, у чому полягатиме порушення її прав та інтересів та не навела мотиви і аргументи, чим ускладниться можливість їх захисту у разі невжиття заходів забезпечення позову в розрізі предмету спору, оскільки доводи щодо імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів є лише припущеннями заявника, які не підтверджені достатніми доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Однак, Чернігівською МВА у заяві про забезпечення позову не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та свободам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не наведено достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів Чернігівської МВА стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, таке базується на його припущеннях.

Отже, Чернігівською МВА не доведено необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову до подачі позову є обґрунтованою та відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову до подачі позову.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 28.10.2024.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма