Постанова

від 04.02.2025 по справі 620/9845/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/9845/24 Головуючий у 1-й інстанції: Лукашова О.Б.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Карпушової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шіндер Ю.О.

представників позивача Дворніченка М.М., Єрамова Р.В.,

представника відповідача адвоката Савченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Чернігівська міська військова адміністрація Чернігівського району Чернігівської області (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради (далі - відповідач/апелянт) про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати протиправним та нечинним рішення Чернігівської міської ради «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік (2555900000 код бюджету)» від 10 липня 2024 року № 41/VIII-3;

- встановити відсутність компетенції (повноважень) Чернігівської міської ради на прийняття рішення «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік (2555900000 код бюджету)» від 10 липня 2024 року № 41/VIII-3;

- встановити відсутність компетенції (повноважень) Чернігівської міської ради щодо затвердження, внесення змін до бюджету Чернігівської міської територіальної громади на період здійснення повноважень Чернігівською міською військовою адміністрацією Чернігівського району Чернігівської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність оскаржуваного рішення, оскільки приймаючи його, відповідач діяв не в межах та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Указом Президента України «Про утворення військової адміністрації» від 02 лютого 2023 року № 69/2023 утворено Чернігівську міську військову адміністрацію Чернігівського району Чернігівської області, а відтак саме до повноважень військової адміністрації належить складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року адміністративний позов Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним рішення Чернігівської міської ради «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік (2555900000 код бюджету)» від 10 липня 2024 року № 41/VIII-3.

Встановлено відсутність компетенції (повноважень) Чернігівської міської ради на прийняття рішення «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік (2555900000код бюджету)» від 10 липня 2024 року № 41/VIII-3.

Встановлено відсутність компетенції (повноважень) Чернігівської міської ради щодо затвердження, внесення змін до бюджету Чернігівської міської територіальної громади на період здійснення повноважень Чернігівською міською військовою адміністрацією Чернігівського району Чернігівської області щодо прийняття рішень з питань затвердження, внесення змін до вказаного бюджету.

В іншій частині позову відмовлено.

Зобов`язано Чернігівську міську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт, після набрання рішенням законної сили.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України в умовах воєнного чи надзвичайного стану. В свою чергу, утворення військової адміністрації населеного пункту тимчасово обмежує реалізацію місцевого самоврядування, оскільки з моменту її утворення до військової адміністрації переходять окремі повноваження органів місцевого самоврядування, визначені частиною 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», серед яких і складання, затвердження, внесення змін та управління місцевими бюджетами. Тобто, з моменту утворення військової адміністрації населеного пункту їхні повноваження обмежені частиною 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а орган місцевого самоврядування зберігає частину своєї самостійності. Зазначене свідчить, що у Чернігівської міської ради відсутня компетенція на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки в населеному пункті утворена військова адміністрація, на яку покладені бюджетні повноваження, а відтак прийняте рішення суперечить чинному законодавству. У період дії воєнного стану лише Чернігівська міська військова адміністрація Чернігівського району Чернігівської області наділена повноваженнями щодо прийняття рішень з питань, які стосуються бюджету, затвердження, внесення змін та управління місцевим бюджетом. При цьому підлягають частковому задоволенню вимоги про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Чернігівської міської ради щодо затвердження, внесення змін до бюджету Чернігівської міської територіальної громади на період здійснення повноважень Чернігівською міською військовою адміністрацією Чернігівського району Чернігівської області, оскільки на час покладання законодавством повноважень щодо прийняття рішень з питань затвердження, внесення змін до бюджету Чернігівської міської територіальної громади на Чернігівську міську військовою адміністрацією Чернігівського району Чернігівської області така компетенція (повноваження) відсутня у Чернігівської міської ради.

В апеляційній скарзі Чернігівська міська рада, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у їх задоволенні. Апелянт вказав, що висновок суду першої інстанції про наявність у Чернігівської міської військової адміністрації бюджетних повноважень є необґрунтованим, оскільки право місцевого самоврядування щодо прийняття рішень з питань затвердження, внесення змін до бюджету, яке належить територіальній громаді, не включено до переліку конституційних прав, що підлягають обмеженню під час воєнного стану. Законодавством України регламентовано, що повноваження щодо затвердження бюджету відповідної адміністративно-територіальної одиниці, внесення змін до нього належать до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, яка визначена статтею 143 Конституції України. Такі повноваження не можуть бути обмежені чи передані військовим адміністраціям населених пунктів у разі функціонування органу місцевого самоврядування. Крім того, військові адміністрації утворюються лише для чітко визначених у частині першій статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» цілей та обставин, таких як: нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки; припинення їх повноважень згідно із законом; для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. В цій ситуації метою створення військової адміністрації є виконання повноважень у сфері оборони та цивільного захисту територіальних громад, а не у сфері фінансової діяльності таких громад. Ані Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані Закон України «Про правовий режим воєнного стану», ані жоден інший акт законодавства, яким регламентовані спірні у цій справі правовідносини, не містять приписів про те, що повноваження відповідної обласної та/або районної ради припиняються автоматично за умов введення в Україні воєнного стану та утворення відповідно до закону військових адміністрацій. Лише за наявності відповідного рішення Верховної Ради України військова адміністрація населеного пункту (населених пунктів) наділяється можливістю реалізовувати повноваження у сфері місцевого самоврядування. Зазначене підтверджується роз`ясненням Міністерства юстиції України № 61798/29766-9-24/8.4.4 від 23 квітня 2024 року. Проте станом на день подання позову та досі Верховною Радою України не прийнято рішення, яке б наділяло Чернігівську міську військову адміністрацію Чернігівського району Чернігівської області можливістю реалізовувати делеговані повноваження у сфері місцевого самоврядування. Зауважив, що Чернігівська міська рада як орган місцевого самоврядування, після створення Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області, не припиняв діяльності та продовжував здійснювати повноваження, визначені Конституцією та законами України, у повному обсязі. Безпідставним є посилання суду першої інстанції на підпункт 5 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України та частини другої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», оскільки зазначені норми суперечать статті 143 Конституції України. Додатково зазначив про те, що відсутність прямої законодавчої норми про припинення повноважень органів місцевого самоврядування лише за наявності факту утворення військової адміністрації населеного пункту не може тлумачитись, як можливість припинення таких повноважень, оскільки це не відповідає Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування».

У відзиві на апеляційну скаргу Чернігівська міська військова адміністрація Чернігівського району Чернігівської області вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі не навів жодних підстав для скасування рішення суду. Вважає, що у Чернігівської міської ради була відсутня компетенція на прийняття спірного рішення, оскільки в населеному пункті утворена військова адміністрація, якій законодавець на період дії правового режиму воєнного стану делегував повноваженнями щодо затвердження місцевих бюджетів та внесення до них змін. Щодо законодавчого обґрунтування позиції, то Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також внесення змін до Бюджетного кодексу України, зокрема підпункту 5 пункту 22 Розділу VI, деталізувала та конкретизувала повноваження з прийняття та внесення змін до місцевих бюджетів в період дії воєнного стану у разі створення військової адміністрації населеного пункту.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

Указом Президента України від 02 лютого 2023 року № 69/2023 утворено Чернігівську міську військову адміністрацію Чернігівського району Чернігівської області, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ідентифікаційний код юридичної особи 45105079.

Розпорядженням Президента України від 17 лютого 2023 року № 19/2023-рп призначено начальником Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області Брижинського Д.В.

10 липня 2024 року Чернігівська міська рада з посиланням на статтю 143 Конституції України, пункт 23 частини першої статті 26, статті 59 та 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись частиною восьмою статті 13, статтями 14, 15, 23, 52, 71, 72, 101, 103-2, частиною другою статті 57, частинами 7, 8, 9 статті 78, пунктом 22-8 Розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», абзацом третім пункту 8 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань» від 06 жовтня 2023 року № 3415-IX, наказом Міністерства фінансів України від 03 серпня 2018 року № 668 (зі змінами) «Про затвердження Типової форми рішення про місцевий бюджет», враховуючи Науково-правовий висновок Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України від 04 липня 2024 року № 176, листом Міністерства юстиції України від 23 квітня 2024 року № 61798/29766-9-24/8.4.4, листами Міністерства фінансів України від 17 січня 2024 року № 05120-07-10/1407 та від 13 червня 2024 року № 05120-07-10/18115, постановою Верховного Суду України від 29 лютого 2024 року по справі № 620/4737/23 та тим, що Верховною Радою України не прийнято постанову «Про здійснення начальником Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», звернення головних розпорядників коштів бюджету Чернігівської міської територіальної громади та комунальних підприємств Чернігівської міської ради, з метою недопущення зриву підготовки до опалювального сезону 2024-2025 років, підготовки міста до зими в умовах можливого дефіциту електроенергії, продовження підтримки Збройних Сил України та виконання заходів з територіальної оборони, забезпечення роботи та функціонування сфер житлово-комунального господарства, транспорту, освіти, медицини тощо, відновлення міста прийняла рішення «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік» № 41/VIII-3 код бюджету 2555900000 (а.с. 10-14).

Позивач вважає, що відповідачем порушені вимоги чинного законодавства, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного рішення він не мав повноважень на прийняття, зміну та забезпечення виконання місцевого бюджету.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 6 частини сьомої Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII начальник військової адміністрації звертається до суду щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже, Чернігівська міська військова адміністрація Чернігівського району Чернігівської області має право на звернення до адміністративного суду з приводу оскарження актів органів місцевого самоврядування та встановлення компетенції у сфері управління.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною четвертою цієї норми встановлено, що порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Згідно із статтею 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтею 21 Закону № 280/97-ВР встановлено, що обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» від 11 березня 2022 року № 252 встановлено, що у період воєнного стану виконання та формування місцевих бюджетів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням таких особливостей: органи місцевого самоврядування, їх виконавчі органи, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації продовжують здійснювати бюджетні повноваження, а у разі утворення військових адміністрацій такі повноваження здійснюють військові адміністрації відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету.

Підпунктом 5 пункту 22 Розділу VI «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного Кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації: функції органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій у частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації відповідно до Закону № 389-VIII.

Отже враховуючи наведене правове регулювання під час запровадження воєнного стану, можна дійти висновку, що з моменту утворення Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області, остання наділена функціями в частині бюджетних повноважень щодо складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення Чернігівської міської ради «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік (2555900000 код бюджету)» від 10 липня 2024 року № 41/VIII-3 в Чернігівської міської ради була відсутня компетенція на його прийняття, оскільки в населеному пункті утворена військова адміністрація, на яку покладено бюджетні повноваження, а відтак прийняте рішення суперечить чинному законодавству.

Доводи апелянта про те, що підпункт 5 пункту 22 розділу VI «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного Кодексу України та частина друга статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не підлягають застосуванню, оскільки суперечать статті 143 Конституції України, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки на час запровадження воєнного стану в України передбачено певну специфіку регулювання правовідносин щодо бюджетних повноважень з урахуванням особливого правого режиму в державі.

Надаючи відповідь на доводи апелянта про те, що Верховною Радою України не прийнято рішення, яке б наділяло Чернігівську міську військову адміністрацію Чернігівського району Чернігівської області можливістю реалізовувати відповідні повноваження, а також посилання на лист Міністерства юстиції України від 23 квітня 2024 року № 617/98/29766-9-24/8.4.4 та роз`яснення Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування щодо застосування окремих положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в частині регулювання початку здійснення районними та обласними військовими адміністраціями повноважень відповідних районних рад, затвердженого рішенням від 07 лютого 2023 року (Протокол № 112), колегія суддів зазначає, що позивачу у зв`язку з запровадженням воєнного стану делеговано функцію органу місцевого самоврядування стосовно бюджетних повноважень, водночас наділення військової адміністрації населеного пункту можливістю реалізовувати усі повноваження у сфері місцевого самоврядування, у тому числі виступати від імені та в інтересах територіальної громади у правовідносинах з іншими суб`єктами можливе лише після прийняття відповідного рішення Верховною Радою України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 620/7714/22, з огляду на їх нерелевантність до спірних правовідносин, оскільки у вказаній постанові надано оцінку наявності повноважень Чернігівської обласної ради при прийнятті рішення про припинення юридичної особи - комунального підприємства під час воєнного стану та у зв`язку з створення обласної військової адміністрації, водночас у даній справі спірним є рішення Чернігівської міської ради «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік (2555900000 код бюджету)» від 10 липня 2024 року № 41/VIII-3 під час дії воєнного стану, з урахуванням вимог підпункту 5 пункту 22 Розділу VI «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного Кодексу України та створеної міської військової адміністрації.

Щодо тверджень апелянта про те, що військова адміністрація населеного пункту створюється з метою виконання функцій у сфері оборони та цивільного захисту територіальних громад, а не у сфері фінансової діяльності таких громад, то повноваження військової адміністрації населеного пункту, якою є позивач у справі, визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема пунктом 5 частини другої статті 15 якого передбачено, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження зі складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету.

На підставі цієї норми до компетенції Чернігівської міської військової адміністрації на території міста Чернігова відноситься складання та затвердження бюджету територіальної громади міста Чернігова, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність рішення Верховної Ради України, що передбачене частиною другою статті 10 Закону № 389-VIII, і як наслідок відсутності повноважень у Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області на затвердження бюджету Чернігівської міської територіально громади, а також виконання інших повноважень, що в «мирний час» входять до компетенції відповідача, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що з моменту утворення військової адміністрації населеного пункту повноваження органу місцевого самоврядування обмежуються відповідно до частини другої статті 15 Закону № 389-VIII, однак орган місцевого самоврядування зберігає частину своєї самостійності. Орган місцевого самоврядування як суб`єкт владних повноважень та як юридична особа не припиняється, а змінюється обсяг рішень та дій, які він може вчиняти.

Так, в разі виникнення необхідності Президент України звертається з поданням до Верховної Ради України, яка відповідно до частини другої статті 10 Закону № 389 може прийняти рішення про передачу начальнику військової адміністрації всіх повноважень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

Таким чином, до моменту прийняття Верховною Радою України рішення про передачу начальнику військової адміністрації населеного пункту повноважень відповідної ради згідно з абзацом 2 пункту 1 частини другої статті 10 Закону № 389-VIII депутати Ради та її виконавчі органи продовжують виконувати всі повноваження, крім тих, що визначені у частині другій статті 15 вказаного Закону.

Зважаючи на відсутність рішення Верховної Ради про передачу начальнику Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області всіх повноважень Чернігівської міської ради та її виконавчого комітету, з моменту утворення Чернігівської міської військової адміністрації вона набула повноваження, визначені частиною другою статті 15 Закон № 389-VIII, в той час як права Чернігівської міської ради обмежуються в цій частині.

До того ж повноваження зі складання, затвердження, внесення змін до бюджету прямо визначені за військовою адміністрацією населеного пункту в частині другій статті 15 Закон № 389-VIII.

Таким чином, з моменту утворення Чернігівської міської військової адміністрації вона набула повноважень зі складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету, визначених частиною другою статті 15 Закону № 389-VIII, в той час як повноваження Чернігівської міської ради та її виконавчих органів в цій частині обмежилися, що не суперечить Конституції України та чинному законодавству та прямо передбачено статтею 21 Закону № 280/97-ВР.

Отже, посилання відповідача на те, що позивач може набути повноважень щодо затвердження та внесення змін до місцевого бюджету тільки у разі прийняття Верховною Радою України рішення, що передбачене частиною другою статті 10 Закон № 389-VIII, є безпідставними та базуються на неправильному тлумаченні цієї норми закону у її взаємозв`язку з частиною другою статті 15 цього ж Закону.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції правильно і повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.

Повний текст постанови виготовлено 05.02.2025.