Справа № 159/6137/24
Провадження № 2/159/1542/24
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участі секретаря судового засідання Бакай Л.В., розглянув в порядку загального провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Колодяженської сільської ради Ковельського району Волинської області, провизнання прававласності наспадкове майно,-
в с т а н о в и в :
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельні ділянки (паї), розташовані на території Білашівської сільської ради Волинської області.
Згідно із Заповітом померлої, посвідченим 18.05.2015 року секретарем Білашівської сільської ради Величко В.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 13, спадкодавець ОСОБА_2 все своє майно, заповіла племінниці ОСОБА_1 , яка в свою чергу прийняла шляхом подання заяви про прийняття. Але отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 позивачка не змогла, оскільки, відсутні правовстановлювальні документи на будівлю і просить визнати, за нею право власності на житловий будинок загальною площею 69,4 кв.м., житловою 42,2 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання позивач не з`явилася, однак попередньо через свого представника подала в суд заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
Відповідач Колодяженська сільська рада Ковельського району Волинської області та її представник позовні вимоги визнали повністю, клопотали про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом частин четвертої та п`ятоїстатті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Частиною четвертоюстатті 206 ЦПК Українивизначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Перевіривши доводи позивача та відсутність заперечень з боку відповідача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
13.07.2023 померла тітка позивачки що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Колодяженської сільської ради Ковельського району Волинської області 13.11.2023 року, актовий запис № 97.
Згідно із заповітом від 18.05.2015 року посвідченим секретарем Білашівської сільської ради Величко В.М., зареєстрованого в реєстрі № 13 - ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що на день смерті їй належало заповіла своїй племінниці ОСОБА_1 .
З матеріалів спадкової справи вбачається, позивач прийняла спадщину від померлої, крім позивачки спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.
В ч.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963р. вказано, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, для прийняття спадщини позивач повинен отримати статус спадкоємця за законом.
Спадкоємці за законом визначені ст.529-533 ЦК УРСР 1963р.
Судом встановлено, що в даному випадку має місце спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на належне позивачу майно.
В той же час, відсутність державної реєстрації права власності на майно не позбавляє позивача права на спадкування.
Суд переконався,що спадкодавецьправомірно набулаправо власностіна житловийбудинок по АДРЕСА_1 загальною площею 69,4 кв.м., житловою 42,2 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами, тому це майно входить до складу спадкової маси.
Відповідно до Витягу з господарської книги № 7 с.Білашів за 2021-2024 роки Колодяженської сільської ради Ковельського району Волинської області по особовому рахунку № НОМЕР_2 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами належав ОСОБА_2 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , рік побудови 1978.
Відсутність державної реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє позивача, як спадкоємця права на це спадкове майно.
За таких обставин спадкове право позивача може бути реалізовано лише в судовому порядку.
Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача в спосіб, передбачений статтею 16 ЦК України шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування, а тому позов підлягає до задоволення.
Постановою приватного нотаріуса позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки, відсутні правовстановлюючи документи на цей будинок .
Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно, в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.
У п. 3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Також, у даному листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».
Відповідно до ст.2 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ч.4 ст.3 зазначеного закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (3.08.2004) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно з чч.1 та 2 ст.5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
До 5.08.92 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 5.08.92 №449.
Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05.08.92, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).
У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Мін`юсту від 21.02.2005 №19-32/319).
За таких обставин спадкове право позивача на набуття права власності на нерухоме майно може бути реалізовано лише в судовому порядку.
Такого ж висновку дійшов ВС Постанова від 10 жовтня 2018 року у справі№557/1209/16-ц.
Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, наявний виготовлений технічний паспорт, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача ОСОБА_1 в спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України, а саме шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок загальною площею 69,4 кв.м., житловою 42,2 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30.10.2024 року.
Головуючий: О. Г. ШИШИЛІН
Суд | Ковельський міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122667438 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Шишилін О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні