Ухвала

від 29.10.2024 по справі 380/3171/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 380/3171/24

адміністративне провадження № К/990/39836/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №380/3171/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ Україна» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КТ Україна» звернулось до суду з позовом до Львівської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №7.4-2/15/13/22916 від 06.09.2023 Львівської митниці про відмову у задоволенні звернення ТОВ «КТ Україна» від 03.07.2023 за № 137 щодо надання дозволу на внесення змін до митних декларацій №UA209120/2022/014476 від 24.05.2022, №UA209110/2022/002148 від 24.05.2022, №UA209110/2022/002272 від 30.05.2022, №UA209110/2022/002276 від 30.05.2022, №UA209110/2022/002269 від 30.05.2022, №UA209110/2022/002291 від 31.05.2022, №UA209110/2022/002333 від 02.06.2022, №UA209110/2022/002339 від 02.06.2022, №UA209120/2022/016316 від 08.06.2022, №UA209120/2022/016600 від 09.06.2022, №UA209110/2022/002530 від 10.06.2022, №UA209110/2022/002543 від 10.06.2022, №UA209120/2022/017045 від 14.06.2022, №UA209120/2022/017022 від 14.06.2022, №UA209110/2022/002616 від 15.06.2022, №UA209120/2022/017380 від 16.06.2022, №UA209110/2022/002676 від 17.06.2022, №UA209110/2022/002727 від 20.06.2022, №UA209110/2022/002728 від 20.06.2022, №UA209110/2022/002729 від 20.06.2022, №UA209120/2022/018168 від 22.06.2022, №UA209120/2022/018122 від 22.06.2022, №UA209110/2022/002786 від 22.06.2022, №UA209110/2022/002759 від 21.06.2022, №UA209110/2022/002722 від 20.06.2022, №UA209110/2022/002719 від 20.06.2022, №UA209120/2022/016955 від 13.06.2022, №UA209120/2022/016895 від 13.06.2022, №UA209110/2022/002512 від 10.06.2022, №UA209110/2022/002323 від 01.06.2022, №UA209110/2022/002283 від 31.05.2022, №UA209110/2022/002258 від 30.05.2022, №UA209110/2022/002149 від 24.05.2022, №UA209110/2022/002147 від 24.05.2022, №UA209110/2022/001809 від 04.05.2022, №UA209110/2022/002753 від 21.06.2022, №UA209110/2022/002750 від 21.06.2022, №UA209110/2022/002699 від 17.06.2022, №UA209110/2022/002650 від 16.06.2022, №UA209110/2022/002649 від 16.06.2022, №UA209110/2022/002622 від 15.06.2022, №UA209110/2022/002533 від 10.06.2022, №UA209110/2022/002532 від 10.06.2022, №UA209120/2022/016359 від 08.06.2022, №UA209110/2022/001810 від 05.05.2022, №UA209110/2022/001798 від 04.05.2022, №UA209120/2022/011688 від 04.05.2022, №UA209120/2022/011666 від 03.05.2022, №UA209120/2022/011558 від 03.05.2022, №UA209120/2022/013916 від 19.05.2022, №UA209120/2022/013882 від 19.05.2022 відповідно до доданих до звернення заяв на внесення змін до митних декларацій №2806/41 від 28.06.2023, №2806/5 від 28.06.2023, №2806/9 від 28.06.2023, №2806/10 від 28.06.2023; №2806/8 від 28.06.2023, №2806/12 від 28.06.2023, №2806/14 від 28.06.2023, №2806/15 від 28.06.2023, №2806/42 від 28.06.2023, №2806/44 від 28.06.2023, №2806/17 від 28.06.2023, №2806/20 від 28.06.2023, №2806/48 від 28.06.2023, №2806/47 від 28.06.2023, №2806/21 від 28.06.2023, №2806/49 від 28.06.2023, №2806/25 від 28.06.2023, №2806/29 від 28.06.2023, №2806/30 від 28.06.2023, №2806/31 від 28.06.2023, №2806/51 від 28.06.2023, №2806/50 від 28.06.2023, №2806/35 від 28.06.2023, №2806/34 від 28.06.2023, №2806/28 від 28.06.2023, №2806/27 від 28.06.2023, №2806/46 від 28.06.2023, №2806/45 від 28.06.2023, №2806/16 від 28.06.2023, №2806/13 від 28.06.2023, №2806/11 від 28.06.2023, №2806/7 від 28.06.2023, №2806/6 від 28.06.2023, №2806/4 від 28.06.2023, №2806/2 від 28.06.2023, №2806/33 від 28.06.2023, №2806/32 від 28.06.2023, №2806/26 від 28.06.2023, №2806/24 від 28.06.2023, №2806/23 від 28.06.2023, №2806/22 від 28.06.2023, №2806/19 від 28.06.2023, №2806/18 від 28.06.2023, №2806/43 від 28.06.2023, №2806/3 від 28.06.2023, №2806/1 від 28.06.2023, №2806/38 від 28.06.2023, №2806/37 від 28.06.2023, №2806/36 від 28.06.2023, №2806/40 від 28.06.2023, №2806/39 від 28.06.2023, зобов`язати відповідача внести зміни до митних декларацій №UA209120/2022/014476 від 24.05.2022, №UA209110/2022/002148 від 24.05.2022, №UA209110/2022/002272 від 30.05.2022, №UA209110/2022/002276 від 30.05.2022, №UA209110/2022/002269 від 30.05.2022, №UA209110/2022/002291 від 31.05.2022, №UA209110/2022/002333 від 02.06.2022, №UA209110/2022/002339 від 02.06.2022, №UA209120/2022/016316 від 08.06.2022, №UA209120/2022/016600 від 09.06.2022, №UA209110/2022/002530 від 10.06.2022, №UA209110/2022/002543 від 10.06.2022, №UA209120/2022/017045 від 14.06.2022, №UA209120/2022/017022 від 14.06.2022, №UA209110/2022/002616 від 15.06.2022, №UA209120/2022/017380 від 16.06.2022, №UA209110/2022/002676 від 17.06.2022, №UA209110/2022/002727 від 20.06.2022, №UA209110/2022/002728 від 20.06.2022, №UA209110/2022/002729 від 20.06.2022, №UA209120/2022/018168 від 22.06.2022, №UA209120/2022/018122 від 22.06.2022, №UA209110/2022/002786 від 22.06.2022, №UA209110/2022/002759 від 21.06.2022, №UA209110/2022/002722 від 20.06.2022, №UA209110/2022/002719 від 20.06.2022, №UA209120/2022/016955 від 13.06.2022, №UA209120/2022/016895 від 13.06.2022, №UA209110/2022/002512 від 10.06.2022, №UA209110/2022/002323 від 01.06.2022, №UA209110/2022/002283 від 31.05.2022, №UA209110/2022/002258 від 30.05.2022, №UA209110/2022/002149 від 24.05.2022, №UA209110/2022/002147 від 24.05.2022, №UA209110/2022/001809 від 04.05.2022, №UA209110/2022/002753 від 21.06.2022, №UA209110/2022/002750 від 21.06.2022, №UA209110/2022/002699 від 17.06.2022, №UA209110/2022/002650 від 16.06.2022, №UA209110/2022/002649 від 16.06.2022, №UA209110/2022/002622 від 15.06.2022, №UA209110/2022/002533 від 10.06.2022, №UA209110/2022/002532 від 10.06.2022, №UA209120/2022/016359 від 08.06.2022, №UA209110/2022/001810 від 05.05.2022, №UA209110/2022/001798 від 04.05.2022, №UA209120/2022/011688 від 04.05.2022, №UA209120/2022/011666 від 03.05.2022, №UA209120/2022/011558 від 03.05.2022, №UA209120/2022/013916 від 19.05.2022, №UA209120/2022/013882 від 19.05.2022 шляхом виготовлення аркушів коригування згідно з доданими до звернення ТОВ КТ УКРАЇНА від 03.07.2023 за № 137 заявами на внесення змін до митних декларацій №2806/41 від 28.06.2023, №2806/5 від 28.06.2023, №2806/9 від 28.06.2023, №2806/10 від 28.06.2023; №2806/8 від 28.06.2023, №2806/12 від 28.06.2023, №2806/14 від 28.06.2023, №2806/15 від 28.06.2023, №2806/42 від 28.06.2023, №2806/44 від 28.06.2023, №2806/17 від 28.06.2023, №2806/20 від 28.06.2023, №2806/48 від 28.06.2023, №2806/47 від 28.06.2023, №2806/21 від 28.06.2023, №2806/49 від 28.06.2023, №2806/25 від 28.06.2023, №2806/29 від 28.06.2023, №2806/30 від 28.06.2023, №2806/31 від 28.06.2023, №2806/51 від 28.06.2023, №2806/50 від 28.06.2023, №2806/35 від 28.06.2023, №2806/34 від 28.06.2023, №2806/28 від 28.06.2023, №2806/27 від 28.06.2023, №2806/46 від 28.06.2023, №2806/45 від 28.06.2023, №2806/16 від 28.06.2023, №2806/13 від 28.06.2023, №2806/11 від 28.06.2023, №2806/7 від 28.06.2023, №2806/6 від 28.06.2023, №2806/4 від 28.06.2023, №2806/2 від 28.06.2023, №2806/33 від 28.06.2023, №2806/32 від 28.06.2023, №2806/26 від 28.06.2023, №2806/24 від 28.06.2023, №2806/23 від 28.06.2023, №2806/22 від 28.06.2023, №2806/19 від 28.06.2023, №2806/18 від 28.06.2023, №2806/43 від 28.06.2023, №2806/3 від 28.06.2023, №2806/1 від 28.06.2023, №2806/38 від 28.06.2023, №2806/37 від 28.06.2023, №2806/36 від 28.06.2023, №2806/40 від 28.06.2023, №2806/39 від 28.06.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Львівська митниця 18.10.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Відповідно, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики або виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.

В обґрунтування необхідності розгляду справи в суді касаційної інстанції відповідач зазначає, що рішення суду касаційної інстанції у даній справі має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Однак, сама лише вказівка на те, що справа має фундаментальне значення, без належного обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою для відкриття у малозначних справах та у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, у касаційній скарзі відповідач підставою касаційного оскарження визначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, як було зазначено вище, справа розглянута у порядку спрощеного провадження.

Перевіркою змісту касаційної скарги суд встановив, що касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на підстави, визначені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України для справ, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ні належного їх обґрунтування.

Таким чином, касаційна скарга не містить підстав касаційного оскарження для справ, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №380/3171/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ Україна» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк