Ухвала

від 15.10.2024 по справі 569/23478/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/23478/21

1-кс/569/6775/24

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Рівне клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського міського суду з клопотання про скасування арешту майна звернувся ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до клопотання ст. слідчого відділу розслідування злочиніву сфері транспорту СУГУНП в Рівненській області по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021180000000365 від

16.11.2021р., слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області винесено ухвалу від 23.11.2021 року (справа № 569/23478/21, провадження № 1-кс/569/8163/21) про накладення арешту на автобус ЛАЗ 42078, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шассі (VIN) № НОМЕР_2 .

Даний автобус належить йому на правах приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.12.2017 року.

Відповідно до резолютивної частини ухвали від 23.11.2021 року накладено арешт на автобус ЛАЗ 42078, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шассі (VIN) № НОМЕР_2 , встановивши заборону власнику автомобіля чи іншій особі відчужувати, розпоряджатися та користуватися вищевказаними транспортним засобом до проведення всіх необхідних судових експертиз з використанням автобуса ЛАЗ 42078, у кримінальному провадженні №12021180000000365 від 16.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

29.04.2022 року виконувачем обов`язків прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021180000000365 від 16 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, у зв`язку зі смертю підозрюваного.

На момент винесення постанови про закриття кримінального провадження всі необхідні судові експертизи з використанням даного автобуса були проведені, а тому цією ж постановою прийнято рішення про повернення автобуса ЛАЗ 42078, реєстраційний номер НОМЕР_1 , представнику ТОВ «Сарненське АТП 15640», що є орендарем автобуса.

Автобус ЛАЗ 42078, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було повернуто, однак не забезпечено зняття арешту на вказаний транспортний засіб, що на даний час позбавляє мене законного права на здійснення необхідних реєстраційних дій з вказаним автобусом.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак подав клопотання в якому просить розглядати клопотання у його відсутність та просить клопотання задоволити в повному обсязі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до клопотання ст. слідчого відділу розслідування злочиніву сфері транспорту СУГУНП в Рівненській області по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021180000000365 від

16.11.2021р., слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області винесено ухвалу від 23.11.2021 року (справа № 569/23478/21, провадження № 1-кс/569/8163/21) про накладення арешту на автобус ЛАЗ 42078, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шассі (VIN) № НОМЕР_2 .

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини першоїстатті 174 Кримінального процесуального кодексу Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в судовому засіданні, що 29.04.2022 року виконувачем обов`язків прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021180000000365 від 16 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, у зв`язку зі смертю підозрюваного.

На момент винесення постанови про закриття кримінального провадження всі необхідні судові експертизи з використанням даного автобуса були проведені, а тому цією ж постановою прийнято рішення про повернення автобуса ЛАЗ 42078, реєстраційний номер НОМЕР_1 , представнику ТОВ «Сарненське АТП 15640», що є орендарем автобуса.

Автобус ЛАЗ 42078, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було повернуто, однак не забезпечено зняття арешту на вказаний транспортний засіб, що на даний час позбавляє мене законного права на здійснення необхідних реєстраційних дій з вказаним автобусом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява 31107/96, п. 58). Вимога, щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994рр.; справа «Кушог проти Болгарії» від 10 травня 2007р.).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982р. у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986р. у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Частиною 5 ст.171 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч.2 ст.173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.1 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Відтак, є всі законні підстави для зняття арешту з майна Товариства, а саме із земельної ділянки з кадастровим номером: 5610100000:01:054:1301, з усіх об`єктів нерухомого майна, а також незавершеного будівництва, що розташовані на вищевказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та скасування позбавлення можливості користувача, власника чи будь-яку іншу особу: відчужувати, розпоряджатися, а також забороняти добудовувати, перебудовувати, змінювати планування чи проводити будь-які будівельні роботи на вищезазначеній земельній ділянці.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

У зв`язку з чим, суд вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 23.11.2021 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задоволити.

Скасувати повністю арешт, автобуса ЛАЗ 42078, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шассі (VIN) № НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23.11.2021 року (справа № 569/23478/21, провадження 1-кс/569/8163/21).

Ухвала , відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_5