Ухвала

від 30.10.2024 по справі 442/1135/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/1135/24

Провадження № 2-ві/442/3/24

УХВАЛА

30 жовтня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючої - судді Павлів З.С., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Матківського Тараса Олеговича про відвід судді Нагірної Олесі Богданівни від розгляду цивільної справи №442/1135/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ПАТ „Українська інноваційна компанія, Національний Банк України та Державна податкова служба України, про застосування наслідків недійсного правочину, -

встановив:

У провадженні судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірної О.Б. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ПАТ „Українська інноваційна компанія, Національний Банк України та Державна податкова служба України, про застосування наслідків недійсного правочину.

Представник відповідача адвокат Матківський Т.О. подав до суду заяву про відвід судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірної О.Б. Вважає, що суддя упереджено ставиться до нього та є зацікавленою у вирішенні справи. Також зазначає, що суддя Нагірна О.Б. після подачі на неї стороною відповідача скарги до ВРП, порушила принцип об`єктивності розгляду справи, оскільки подальший об`єктивний розгляд безстороннім судом є неможливим., адже наявність скарги є підставою для упередженості щодо такого учасника процесу та відповідно створює підстави заявлення таким суддею самовідводу. Відчуття упередженості це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих антипатіях. Вважає, що саме така антипатія зафіксована на аудіо записах судового засідання 12.06.2024, де суддя Нагірна О.Б. проявила своє фактичне упередження і негативне ставлення до представника відповідача шляхом спілкування в судовому засіданні у зневажливій формі з переходом на підвищений тон. Крім цього, покликається на статтю в інтернеті, яка також викликає у нього сумнів в упередженості судді, оскільки зазначену у ній інформацію вона не спростувала. Також, вказує на те, що його клієнтові відомо, що суддя мала неформальні зустрічі з представниками позивача, що може свідчити про її пряму зацікавленість в розгляді даної справи.

Положеннями статті 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження усправі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У відповідності до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на доводи заяви про відвід, приходжу наступних висновків:

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявник фактично не погоджується з процесуальними діями, а також рішеннями судді. У той же час, порушення судом норм процесуального права, як і матеріального, може слугувати підставою для оскарження прийнятих у справі процесуальних рішень.

У своїй заяві про відвід адвокат Матківський Т.О. покликається на ст.15 Кодексу суддівської етики, затв. Рішенням Ради Суддів України, вказуючи на те, що при наявності скарги на дії судді, остання зобов`язано заявити самовідвід.

У відповідностідо ст.15Кодексу суддівськоїетики,затв.Рішенням РадиСуддів УкраїниСуддя заявляєсамовідвід увипадках,передбачених процесуальнимзаконом. Уразі виникненнясумнівів усудді щодойого неупередженостіу результатірозгляду справисуддя маєправо заявитисамовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Проаналізувавши вищенаведене, слід дійти висновку, що у зазначеному положенні така підстава для самовідводу не встановлена.

Так, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити наявність чи відсутність обґрунтованих сумнівів щодо безсторонності суду. Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Зі змісті ст.107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не є підставою для відводу судді подання на нього скарги до Вищої ради правосуддя, оскільки право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді має будь-яка особа.

Рішенням Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34 роз`яснено, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої Ради Правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

З таких підстав, слід констатувати, що подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП до закінчення судового розгляду не перешкоджає судді продовжувати судовий розгляд та виконувати обов`язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Слід зазначити й те, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

Заявником не наведено вагомих доводів на підтвердження, упередженості судді, у результаті розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що у заяві відповідача про відвід судді у даній справі не наведено переконливих даних, які б свідчили про те, що головуюча - суддя Нагірна О.Б. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи, представником відповідачем жодних конкретних доказів на підтвердження викладеного у заяві не представлено. При цьому, незгода заявника із процесуальними діями чи рішеннями судді також не може бути підставою для її відводу.

За відсутності належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування суб`єктивних чи об`єктивних критеріїв, які надають стороні по справі можливість дійти висновку про неможливість забезпечення його конвенційного права на справедливий суд під головуванням судді Нагірної О.Б., в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36,40 ЦПК України, суддя

постановив:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Матківського Тараса Олеговича про відвід судді Нагірної Олесі Богданівни від розгляду цивільної справи №442/1135/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ПАТ „Українська інноваційна компанія, Національний Банк України та Державна податкова служба України, про застосування наслідків недійсного правочину відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Павлів З.С.