Постанова

від 29.10.2024 по справі 363/5923/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року м. Київ

Справа № 363/5923/23

Апеляційне провадження №22-ц-вп/824/9476/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Лукач О.П. 23 лютого 2024 року в м. Вишгород, дата складення повного тексту судового рішення не зазначена, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Сервіс Еліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В

У жовтні 2023 року позивачзвернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, у якому просив суд стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за період з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2023 року в розмірі 44944,67 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТОВ «Зірка Сервіс Еліт» є управителем багатоквартирного будинку та балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 забезпечує управління, утримання будинку та прибудинкової території, виконує договірні зобов`язання з власниками квартир по забезпеченню належних умов проживання та отримає платню. Позивач здійснює свою діяльність з підстав того, що 10 лютого 2016 року між ТОВ «Еліт Фасад» та ТОВ «Зірка Сервіс Еліт» був укладений договір на утримання житлового будинку і прибудинкової території за вказаною адресою. З метою утримання житлового будинку і прибудинкової території в належному стані, забезпечення дотримання інтересів власників та мешканців квартир позивачем були укладені договори з Вишгородським МКП «Водоканал» про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, КП Управляюча компанія «Вишгородської міської ради» про вивіз твердих побутових відходів, ТОВ «ДЦ «Теспо», ПП «Рассвет-Інвест», ТОВ «Юстас Еліт» щодо надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, ПАТ «Київобленерго» про продаж електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок, АТ «Оператор газорозподільної системи «Київгаз» про надання послуг з технічного обслуговування системи газопостачання та газового обладнання.

Власником квартири АДРЕСА_2 з 01 березня 2017 року є відповідач ОСОБА_1 .. Після виникнення права власності, остання уникала та не уклала договір за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території з позивачем.. Позивач звертав увагу, що відповідачем частково (в неповному розмірі), були здійсненні оплати за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а саме: 27 травня 2020 року було сплачено 7945,00 грн. (за грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень та травень 2020 року); 27 травня 2020 року було сплачено 3 282,00 грн.; 15 квітня 2021 року було сплачено 11050,00 грн. (за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, березень 2021 року); 02 червня 2021 року було сплачено 7367,00 грн. (за квітень, травень 2021 року); 14 січня 2022 року сплачено 2000,00 грн.; 09 лютого 2022 було сплачено 5000,00 грн. Тобто відповідач був обізнаний, що за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території потрібно сплачувати кошти, щоб вчасно вивозили сміття, щоб на прибудинкової території здійснювали прибирання, щоб належним чином здійснювалась постачання електричної енергії, води, газу, щоб працював ліфт. Відповідач продовжує допускати зростання заборгованості та не вчиняє платежів щодо погашення заборгованості, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка відповідно до Довідки № 034 від 12 жовтня 2023 року становить: 44944,67 грн., а саме: нараховано за період: 01 серпня 2021 по 30 вересня 2023 року - 52727,58; станом на 01 серпня 2021 року по рахункам аванс складав - 782,91 грн.; Відповідачем було сплачено за період з 14 січня 2022 року - 2000 грн., 09 лютого 2022 - 5000 грн., а всього 7000 грн., а тому заборгованість за зобов`язаннями всього складала 44944,67 грн. Способи досудового врегулювання спору виявились неефективними, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 лютого 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Сервіс Еліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь ТОВ «Зірка Сервіс Еліт» заборгованість по оплаті за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2023 року в розмірі 44944,67 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь ТОВ «Зірка Сервіс Еліт» судовий збір у розмірі 2684 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання по наданню послуг, доказів ненадання відповідачу вказаних послуг судом встановлено не було, а тому позивач правомірно звернувся до суду із вказаним позовом.

Не погодилась із зазначеним рішенням суду відповідач, нею подана апеляційна скарга, в якій стверджується про порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з неповним з`ясування обставин, що мають значення для справи. Відповідач вказує на те, що позивач не є управителем багатоквартирного будинку, оскільки матеріали справи не містять договору на управління багатоквартирним будинком, укладеного між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку, а договори, надані позивачем, не є договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Вказує, що позивач фактично визначив ціну послуг в односторонньому порядку, при цьому документи, якими було затверджено ціни/тарифи на послуги, мають різний зміст.

Звертає увагу, що у разі неукладення сторонами договору про надання послуг з управління будинком та прибудинковою територією, позивач повинен довести надання таких послуг. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів надання послуг з управління позивачем, тобто позивачем не було доведено факту надання послуг з управління.

Зазначає, що матеріали справи не містять рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку про уповноваження певного співвласника/співвласників на укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Вказує, що матеріали справи не містять додатків до протоколу №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку від 07 лютого 2015 року, а відтак встановити ціни/тарифи, які начебто затверджені рішенням загальних зборів неможливо. Крім того, додатки до протоколу не існують та не можуть бути надані позивачем, оскільки протокол наявний в матеріалах справи в повному обсязі.

Крім того, матеріали справи не містять доказів затвердження цін/тарифів за домовленістю сторін, а затвердження цін/тарифів в односторонньому порядку є незаконним і не може бути обгрунтоване наказами, прийнятими позивачем без будь-яких на те повноважень.

Зазначає, що часткова оплата рахунків жодним чином не підтверджує факт отримання послуг з управління, оскільки такі рахунки були оплачені помилково.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує, що від відповідача не надходило жодних зауважень чи письмових звернення з приводу надання чи ненадання послуг. Крім того, вказує, що відсутність договору та їхнє надання не може бути підставою для звільнення від оплати.

Також звертає увагу, що відповідачем частково були здійснені оплати за надання послуг, що свідчить про визнання нею боргу. На підставі викладеного, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно протоколу №1 від 7 лютого 2016 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку та у присутності 157 осіб із 193, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку було прийнято рішення - обрати управителем будинку ТОВ «Зірка Сервіс Еліт» (питання №1 порядку денного) /а.с 48-92/.

Крім цього, згідно питань порядку денного за №№2, 3, 4, 5, 6 внаслідок голосування було прийнято рішення:

- про затвердження умов договору з ТОВ «Зірка сервіс еліт», щодо компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової територіях, виконання інших додаткових робіт та правил користування приміщеннями (додаток №1 до протоколу № 1);

- про затвердження правил користування приміщеннями, прибудинковою територією та вимоги до виконання будівельних, ремонтних та опоряджувальних робіт (Додаток №2 до протоколу №1);

- про затвердження переліку витрат та їх вартості, пов`язаних з утриманням будинку, прибудинкової території, об`єктів благоустрою та внутрішньо-будинкових мереж, що компенсуються (додаток № 3 до протоколу № 1);

- про затвердження витрат на послуги з охорони прибудинкової території та будинку (додаток № 4 до протоколу № 1);

- про затвердження дати та місця проведення наступних зборів співвласників через 12 календарних місяців.

10 лютого 2016 року між ТОВ «Еліт-Фасад» та ТОВ «Зірка сервіс еліт» було укладено договір на утримання житлового будинку і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , предметом якого є передача замовником виконавцю функцій з утримання житлового будинку і прибудинкової території, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами і власниками житлових і нежитлових приміщень. Метою Договору є забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання /а.с. 21-23/.

Відповідно до п. 7 вказаного Договору, укладеного на 5 років, він набуває чинності з дня його підписання та за згодою сторін може бути продовжений. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору, жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, то він продовжується на наступний термін (пункт 8 Договору).

Додатковими угодами №1 від 21 лютого 2021 року, №2 від 18 лютого 2022 року та № 3 від 20 лютого 2023 року до договору на утримання житлового будинку і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 від 10 лютого 2016 року, який було укладено між ТОВ «Еліт-Фасад» та ТОВ «Зірка сервіс еліт» було продовжено строк дії Договору на утримання житлового будинку і прибудинкової території до 21 лютого 2024 року /а.с. 93-95/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 з 01 березня 2017 року /а.с. 24-26/.

Як убачається із переліку документів, які були подані для державної реєстрації права власності за відповідачем, ТОВ «Еліт-Фасад» було стороною інвестування будівництва будинку, власником квартири у якому є відповідач.

Актом взаємних розрахунків за період з серпня 2021 року по вересень 2023 року між ТОВ «Зірка Сервіс еліт» та ОСОБА_1 , станом на 30 вересня 2023 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 44 944,67 гривень /а.с. 28/.

Із вказаного акту вбачається, що в період з 01 серпня 2021 року по 30 вересня 2023 року відповідачем були сплачені кошти 14 січня 2022 року на суму 2000 грн та 08 лютого 2022 року на суму 5000 грн, а всього нею було сплачено за спірний період 7000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

У відповідності до ч.1 ст 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно із ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року.

В силу ч.ч.1,3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За визначеннями наданими у п.п. 5,6,12 ст.1 Закону України «Про комунальні послуги»:

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.5);

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6);

послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.12);

управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п.14).

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (ч. 2 ст. 19 вищевказаного Закону).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 02 листопада 2020 року у справі № 753/7790/16-ц, 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон №417-VIII) визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Статтею 1 Закону №417-VIII визначено, що співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст.9 Закону №417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ст.10 Закону №417-VIII співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

Частиною 2 ст.10 Закону №417-VIII, у редакції чинні станом час проведення зборів та обрання управителя, до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

В порядку, визначеному ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у Постанові від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16 вказав на те, що згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст.509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Крім того, обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та статей 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У межах даного предмета спору доказуванню підлягали обставини, пов`язані з встановленням обставин використання житлової послуги надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території,тому перш за все дослідженню і оцінці підлягали такі докази, які підтверджують факт споживання відповідачем послуг, що надаються позивачем.

Судом встановлено, відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово, в тому числі в спірний період здійснювала сплату за комунальні послуги, зокрема в спірний період було сплачено 7000 грн, що свідчить про визнання нею боргу. При цьому відповідачем не було подано доказів, які б надали змогу суду дослідити призначення вказаних платежів.

Матеріали справи не містять доказів про визнання недійсними та скасування наданих позивачем рішень загальних зборів по встановленню тарифів станом на час виникнення спірних правовідносин та/або вирішення справи судом першої інстанції.

Безпосередньо між сторонами у справі договір про надання житлово-комунальних послуг в письмовому вигляді укладений не був. Проте, відсутність письмово-оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що у спірний період позивач надавав житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи даними. Відповідач є власником квартири у цьому будинку і співвласником цього будинку. Посилання відповідача на ненадання позивачем послуг не можуть бути прийняті до уваги суду, так як відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження цих обставин, зокрема, актів складених в порядку передбаченому ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Складений позивачем розрахунок належних до стягнення платежів, здійснено відповідно до періоду надання послуг та площі житлового приміщення за тарифами, встановленими рішеннями зборів співвласників багатоквартирного будинку, цей розрахунок перевірено судом і не спростовується відповідачем в доводах апеляційної скарги.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем надсилались відповідачу претензії досудового врегулювання спору, однак відповідач не здійснювала жодних дій на врегулювання вказаного питання.

У матеріалах справи відсутні докази, що протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та договір, укладений між стороною інвестування будівництва будинку - ТОВ «Еліт-Фасад» та ТОВ «Зірка Сервіс еліт» є оспорюваними та/або їх визнано недійними, а тому доводи відповідача щодо порушення порядку призначення управителем багатоквартирного будинку ТОВ «Зірка Сервіс еліт», суд до уваги не бере, оскільки такі доводи виходять за межі заявлених у справі позовних вимог (вимоги про визнання недійсними викладених в вказаному протоколі рішень та договору відповідачем не заявлялися).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції надана вірну оцінку доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об`єктивно з`ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надана належна правова оцінка. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, понесені відповідачем витрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 лютого 2024 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: М.В. Мережко

Н.В. Поліщук