Постанова
від 09.10.2024 по справі 910/3452/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. Справа№ 910/3452/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Лилик О.П.;

від відповідача : Павленко А.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 року (повний текст рішення складено і підписано 08.08.2024 року)

у справі №910/3452/24 (суддя Борисенко І. І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу РВ ФДМУ по місту Києву від 22.09.2023 № 984 "Про прийняття управлінського рішення".

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним наказом відповідачем було прийняте управлінське рішення про передачу на безоплатне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" державного майна - об`єктів цивільної оборони, що розташовані за адресою: вул. Івана Дзюби (попередня назва Сім`ї Сосніних), буд. 11, м. Київ: будівлю ІВЦ (підвал) (інв. №1100015), шафу силову СТУ-54-4 (інв. № 24103957), шафу силову СТУ-54-4 (інв. № 24103960). Вказаний наказ позивач вважає протиправним посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" було утворене не шляхом приватизації (корпоратизації) державного підприємства, і воно не є балансоутримувачем вказаних об`єктів цивільної оборони, тому у позивача не може виникнути зобов`язання з утримання та зберігання зазначених об`єктів. Тим більше, що КПД "Ізумруд" (на балансі якого перебували зазначені об`єкти цивільної оборони) було ліквідоване, тому відповідач, згідно з п. 14 постанови Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 року "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" мав би прийняти рішення про подальше використання вказаних об`єктів цивільної оборони, а не передавати їх на безоплатне зберігання позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог, у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 року у справі №910/3452/24 скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким позов задовольнити.

Крім того, скаржник просив долучити до матеріалів справи копію передавального акту на 30.04.2019 року, наказ Фонду державного майна України від 11.06.2019 року №559 та акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу Фонду державного майна України від 30.01.2018 року, які не були надані до суду першої інстанції, у зв`язку із відсутністю спору з відповідачем щодо обставин, які ними підтверджується.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Так, скаржник вказав, що після укладення купівлі-продажу наказом Фонду державного майна України від 09.08.2012 року №3275 «Щодо прийняття рішення про припинення Київського державного підприємства «Ізумруд» прийнято рішення про припинення Київського державного підприємства «Ізумруд», як юридичної особи, шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ КОМФОРТУ».

Відповідно до договору від 07.11.2012 року про переведення боргу за договором купівлі-продажу, погодженим із Фондом державного майна України Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" є правонаступником прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Комфорту».

Після укладення договору про переведення боргу за договором купівлі-продажу наказом Фонду державного майна України від 14.11.2012 року №3827 «Щодо внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 09.08.2012 року №3275 «Щодо припинення рішення про припинення Київського державного підприємства «Ізумруд» прийнято рішення про припинення Київського державного підприємства «Ізумруд», як юридичної особи шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд".

При цьому, за твердженням скаржника майно, яке було виключене із вартості Київського державного підприємства «Ізумруд» не призначене для здійснення підприємницької діяльності і згідно з договором купівлі-продажу не є його предметом.

Крім того, за твердженням скаржника, судом першої інстанції не взято до уваги ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», згідно з якою строк виконання зобов`язань, визначених у договорі купівлі-продажу не повинен перевищувати п`яти років.

Разом з цим, представник скаржника зауважив, що прийняття відповідачем оспорюваного наказу визнаючи суб`єктом управління об`єктами державної власності юридичну особу приватного права (позивача) прямо порушує норму ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», якою визначено вичерпний перелік суб`єктів управління об`єктами державної власності, перелік яких є вичерпним.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/3452/24 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду докази, які підтверджують доплату судового збору в сумі 726,72 грн.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 06.09.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 року у справі №910/3452/24.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представник скаржника в судовому засіданні 09.10.2024 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволенні, рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.2024 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Розглянувши клопотання скаржника про прийняття нових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У силу ст. 13 Господарського процесуального кодекс України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним Господарським процесуальним кодексом України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.

Так, з аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об`єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.

В обґрунтування неможливості подання до суду першої інстанції долучених до апеляційної скарги додаткових доказів, позивач посилається на те, що наведені докази не були подані до суду першої інстанції, оскільки судом не досліджувалися обставини, які ними підтверджуються.

За наведених обставин, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, оскільки на підставі ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України останній, не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України", Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону України ФДМУ здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України.

Наказом ФДМУ від 15.05.2012 року № 678 затверджене Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - Положення), відповідно до п. 1 якого РВ Фонду державного майна України утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом ФДМУ, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Регіональні відділення підпорядковуються Фонду. Фонд, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Регіональне відділення у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про Фонд державного майна України", іншими законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Фонду, дорученнями Голови Фонду, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Пунктом 12 Положення передбачено, що начальник Регіонального відділення підписує накази Регіонального відділення.

Відповідно до п. 4 Регламенту Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19.10.2007 року № 1684 (далі - Регламент) накази Фонду, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

Наказом Фонду державного майна України від 18.08.2011 року № 1231 був затверджений план приватизації КДП "Ізумруд".

Відповідно до Розділу ІІІ "Оцінка вартості об`єкта" вказаного плану приватизації до вартості цілісного майнового комплексу не включається вартість майна на суму 736 837,46 грн, у тому числі, будівля ІВЦ (підвал) (інв. №1100015), шафа силова СТУ-54-4 (інв. № 24103957), шафа силова СТУ-54-4 (інв. № 24103960), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, буд. 11.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2012 року між ФДМУ (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу (на аукціоні) цілісного майнового комплексу КДП "Ізумруд" від 06.07.2012 року № 273 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю ЦМК КДП "Ізумруд", за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, буд. 11, а покупець зобов`язується прийняти його за актом приймання-передачі, сплатити ціну продажу і виконати умови, визначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.1 договору об`єкт приватизації включає в себе всі його активи та пасиви згідно зі зведеним актом приватизації станом на 31.05.2011 року, затвердженим 17.06.2011 року, з врахуванням результатів господарської діяльності підприємства.

Згідно п. 1.1.2 договору об`єктом приватизації є адміністративно-виробничий корпус, загальною площею 2 191,3 кв.м., та прохідна, загальною площею 84,3 кв.м., за адресою: Рівенська обл. смт. Рокитне, вул. Незалежності, буд. 11.

Передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами і скріплюється печатками (п. 3.2 договору).

У додатку до договору сторони погодили перелік об`єктів нерухомості, які входять до складу ЦМК КДП "Ізумруд", розташовані за адресами: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, буд. 11, та Рівненська обл., смт. Рокитне, вул. Незалежності, буд. 11.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 06.08.2012 року Фонд державного майна України передав, а Товариство з обмеженою від повільністю "Імперія комфорту" прийняло ЦМК КДП "Ізумруд", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, буд. 11, та розташований на земельних ділянках: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, буд. 11 та Рівненська обл., смт. Рокитне, вул. Незалежності, буд. 11.

09.08.2012 року наказом Фонду державного майна України № 3275 було прийняте рішення про припинення КДП "Ізумруд", як юридичної особи, шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту".

07.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту» (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" (новий боржник) був укладений договір про за договором купівлі-продажу ЦМК КДП "Ізумруд" на аукціоні № 273 від 06.07.2012 року (далі - договір про переведення боргу), відповідно до якого сторони домовились про заміну боржника у договорі № 273 від 06.07.2012 року, у зв`язку з чим первісний боржник переводить боргові зобов`язання і приймає на себе всю юридичну відповідальність первісного боржника за вказаним договором купівлі-продажу (п. 3.1 договору переведення боргу).

Відповідно до п. 3.2 договору про переведення боргу переведення боргу підлягає обов`язковому погодженню з ФДМУ у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України.

Вказаний договір про переведення боргу був погоджений Фондом державного майна України 09.11.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, згідно умов (розділ 1) договору про переведення боргу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" стало правонаступником майнових та немайнових прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" за договором купівлі-продажу від 06.07.2012 року № 273.

14.11.2012 року Фондом державного майна України наказом № 3827 було прийняте рішення про припинення КДП "Ізумруд", як юридичної особи, шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд".

Наказом КДП "Ізумруд" № 61 від 03.12.2012 року, у зв`язку з прийняттям Фондом державного майна України наказу "Щодо прийняття рішення про припинення КДП "Ізумруд" № 3275 від 09.08.2012 року, було вирішено до прийняття рішення Фондом державного майна Україрни про подальші способи та умови використання державного майна, вартість якого вилучається з вартості ЦМК, перемістити на позабалансовий рахунок наступне майно, зокрема, будівлю ІВЦ (підвал) (інв. №1100015), шафу силову СТУ-54-4 (інв. № 24103957), шафу силову СТУ-54-4 (інв. № 24103960).

11.06.2019 року наказом ФДМУ № 559 був затверджений передавальний акт (майнових прав та обов`язків) від КДП "Ізумруд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" станом на 30.04.2019 року, підписаний обома сторонами.

Так, 16.10.2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості (запис № 10721120020001799) про припинення КДП "Ізумруд" в результаті реорганізації.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, договорами № 412 від 11.10.2016 року, № 168 від 26.06.2018 року, № 152 від 07.06.2017 року, № 361 від 26.12.2018 року, № 31 від 02.03.2023 року, укладеними між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд", до якого перейшли права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" за договором купівлі-продажу ЦМК КДП "Ізумруд" на аукціоні від 06.07.2012 року № 273 (преамбула вказаних договорів), були внесені зміни до договору купівлі-продажу № 273 від 06.07.2012 року.

27.09.2023 року наказом РВ Фонду державного майна України по місту Києву № 30-03/6286 було прийняте управлінське рішення про передачу державного майна - об`єктів цивільної оборони, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби (Сім`ї Сосніних), 11: будівлі ІВЦ (підвал) (інв. №1100015), шафи силової СТУ-54-4 (інв. № 24103957), шафи силової СТУ-54-4 (інв. № 24103960), які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу КДП "Ізумруд" на безоплатне зберігання ТОВ "Завод "Ізумруд" та зарахування їх на балансовий (позабалансовий) рахунок. Вказаний наказ разом з проектом договору про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) та проектом акту приймання-передачі був направлений РВ Фонду Державного майна України по місту Києву позивачу листом № 30-03/6286 від 27.09.2023 року, та отриманий останнім 02.10.2023 року, що підтверджується відповідною відміткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" за вх. № 188 (а.с. 18).

Так, за твердженням позивача, що вищевказаний наказ є протиправним, оскільки Товариство з обмеженою відповідльністю "Завод "Ізумруд" не було утворено (перетворено) шляхом приватизації (корпоратизації) державного підприємства, та на його балансі не обліковувались об`єкти державної власності, що є предметом спірного наказу. Як вказує позивач, об`єкти цивільного захисту перебували на балансі КДП "Ізумруд", яке, у подальшому було припинене (ліквідоване). Оскільки ТОВ "Завод "Ізумруд" не є балансоутримувачем зазначених об`єктів, то у нього відсутні зобов`язання зберігати майно, передане йому РВ ФДМУ по місту Києву спірним наказом, тому цей наказ має бути скасованим.

Відповідно до п. 13 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року № 138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту", у разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вже було встановлено вище, у плані приватизації КДП "Ізумруд", затвердженого Фондом державного майна України 18.08.2011 року, до вартості ЦМК КДП "Ізумруд" не включаються об`єкти цивільної оборони, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сімї Сосніних, 11: будівлі ІВЦ (підвал) (інв. №1100015), шафи силової СТУ-54-4 (інв. № 24103957), шафи силової СТУ-54-4 (інв. № 24103960).

Разом, з цим, як правильно встановлено судом першої інстанції, у п. 5.2.4 договору купівлі-продажу ЦМК КДП "Ізумруд" № 276 від 06.07.2012 року, сторони погодили інші умовами продажу, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" має забезпечити використання за призначенням об`єктів цивільної оборони, які залишаються на балансі підприємства, їх утримання і зберігання відповідно до чинного законодавства.

Вказані об`єкти цивільної оборони, визначені у плані приватизації КДП "Ізумруд".

Як встановлено вище, у подальшому, Фондом державного майна України було прийнято наказ № 3275 від 09.08.2012 року, яким було вирішено припинити КДП "Ізумруд", як юридичну особу шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту", а наказом ФДМУ № 3827 від 14.11.2012 року - припинено КДП "Ізумруд", шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд".

З огляду на викладене, твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що майно, яке було виключене із вартості Київського державного підприємства «Ізумруд» не призначене для здійснення підприємницької діяльності і згідно з договором купівлі-продажу не є його предметом, колегія суддів не визнає переконливими доказами.

Відповідно до ст. 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття,приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників.

Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 року у справі №910/4656/14.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження №61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у ст. 104, 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання, правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Також Верховний Суд у постановах від 20.01.2022 року у справі № 922/347/21, від 16.03.2023 року у справі № 922/3979/21 та від 08.06.2023 року у справі № 911/343/22 дійшов висновку, що при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, лише при приєднанні або перетворенні правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" фактично є правонаступником майна, прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія комфорту" та КДП "Ізумруд".

Обставини зазначеного правонаступництва також підтверджуються статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд", затвердженим рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" № 15/11/19 від 15.11.2019 року, у преамбулі якого зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд", відповідно до наказу Фонду державного майна України від 09.08.2012 року № 3275 із змінами та доповненнями згідно з наказами Фонду державного майна України від 14.11.2012 року № 3827 та від 26.11.2012 року № 3885, є правонаступником майна, прав та обов`язків КДП "Ізумруд".

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до акту приймання-передачі від 01.03.2019 року (а.с. 39) та передавального акту від 30.04.2019 року (а.с. 81) Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" прийняло від КДП "Ізумруд" майно, що обліковується поза балансом, зокрема, будівлю ІВЦ (підвал) (інв. №1100015), шафу силову СТУ-54-4 (інв. № 24103957), шафу силову СТУ-54-4 (інв. № 24103960).

Вищевикладене нівелюює посилання скаржника на ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», та ст. 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» , як на підставу для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідно до п. 13 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, Регіональним Відділенням Фонду державного майна України по місту Києву наказом № 984 від 22.09.2023 року правомірно прийняло управлінське рішення про передачу на безоплатне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" державного майна - об`єктів цивільної оборони: будівлю ІВЦ (підвал) (інв. №1100015), шафу силову СТУ-54-4 (інв. № 24103957), шафу силову СТУ-54-4 (інв. № 24103960).

Водночас, колегія суддів приймає до уваги твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема, що у п. 2 розділу ІУ Плану приватизації було зазначено, що підприємство являє собою цілісний технологічний комплекс, структурні підрозділи якого пов`язані між собою єдиним виробничим процесом, і відокремлення яких у самостійні об`єкти господарювання є не доцільним; зважаючи на критичну ситуацію в Україні пов`язану з повномасштабним вторгненням російської федерації, постійними обстрілами, які несуть небезпеку громадянам України важливість та необхідність сховища цивільного захисту; згідно Плану приватизації станом на 2011 рік прописана численність працівників за штатом у розмірі 342 працівника та відповідно до Розділу 7. Інші положення в соціальній діяльності підприємства було передбачено збереження та створення нових робочих місць і тому, регіональне відділення керувалося саме збереженням життів громадян надаючи можливість в укритті, яке знаходиться на підприємстві та надає змогу якнайшвидше дістатися до нього. Регіональне відділення керувалося саме збереженням життів громадян надаючи можливість в укритті, яке знаходиться на підприємстві та надає змогу якнайшвидше дістатися до нього.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, та враховуючи, що судом не встановлено протиправності наказу РВ ФДМУ по місту Києву № 984 від 22.09.2023 року "Про прийняття управлінського рішення", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо в відмові задоволення позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ними в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 року у справі №910/3452/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 року у справі №910/3452/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/3452/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 28.10.2024 року у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному.

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення09.10.2024
Оприлюднено01.11.2024
Номер документу122676968
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність

Судовий реєстр по справі —910/3452/24

Ухвала від 09.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Міщенко І.С.

Постанова від 09.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 06.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 29.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Рішення від 30.07.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 04.06.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 30.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 09.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 27.03.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні