Постанова

від 17.10.2024 по справі 920/489/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. Справа№ 920/489/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Коробенка Г.П.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Становова Ю.В.

від відповідача - Щербак І.І.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"

на рішення Господарського суду Сумської області від 04.07.2024 р. (повний текст складено 15.07.2024 р.)

у справі № 920/489/24 (суддя - Вдовенко Д.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп"

про стягнення 545790,96 грн

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" про стягнення 545790,96 грн штрафу у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару за договором поставки № ЦЗВ-03-02423-01 від 12.05.2023 р., укладеного між сторонами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було поставлено позивачу товар з порушенням строків, передбачених умовами укладеного договору, з огляду на що позивачем нараховано штраф.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.07.2024 р. у справі № 920/489/24 позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" 7633,44 грн штрафу. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення про повне задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір неустойки, оскільки відповідач не довів винятковості випадку порушення строку поставки товару за видатковою накладною № 75 від 14.12.2023 р.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 920/489/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 920/489/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі 920/489/24 та призначено її до розгляду на 26.09.2024 р.

26.09.2024 р. розгляд справи № 920/489/24 не відбувся у зв`язку із сповіщенням Державної служби України з надзвичайних ситуацій про повітряну тривогу у м. Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 р. справу № 920/489/24 призначено до розгляду на 17.10.2024 р.

У судовому засіданні 17.10.2024 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

12.05.2023 р. між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" (далі постачальник) було укладено договір поставки № ЦЗВ-03-02423-01 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування товару: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до автогальмівного обладнання).

Як передбачено п. 1.3 договору, кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікаціях до договору.

За п. 4.1 договору постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) пункт призначення - згідно з рознарядки покупця відповідно до "ІНКОТЕРМС" у ред. 2020 р. У випадку наявності розбіжностей між умовами договору та Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року, умови договору матимуть перевагу.

У відповідності до п. 4.2 договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки - згідно рознарядки покупця. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.

Згідно з п. 4.5 договору сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:

- на поштову адресу постачальника, зазначену в договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;

- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка поштового програмного забезпечення покупця.

Відповідно до п. 4.6 договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару та/або видаткової накладної.

Пунктом 9.3.1 договору сторони погодили, що при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за договором зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, в межах строків, визначених умовами договору (п. 16.1 договору).

Розділом 19 договору визначено місцезнаходження та реквізити сторін, в тому числі електронна адреса постачальника.

На виконання умов укладеного договору 14.11.2023 р. позивач направив на електронну адресу відповідача (oootemp1545@gmail.com) рознарядку № ЦЗВ-20/4375 на відвантаження товару вартістю 101779,20 грн з ПДВ.

Згідно з відміткою про отримання, рознарядка від 14.11.2023 р. № ЦЗВ-20/4375 отримана відповідачем 14.11.2023 р. Відмітка про отримання засвідчена підписом та печаткою заводу.

Також 14.11.2023 р. позивач направив рознарядку від 14.11.2023 р. № ЦЗВ-20/4375 на поштову адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 14.11.2023 р. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення ця рознарядка отримана відповідачем поштою 20.11.2023 р.

15.11.2023 р. позивач направив на електронну адресу відповідача (oootemp1545@gmail.com) рознарядку № ЦЗВ-20/4425 на відвантаження товару вартістю 3536827,20 грн з ПДВ.

Вказану рознарядку 16.11.2023 р. позивач також направив відповідачу на поштову адресу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.11.2023 р. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення рознарядка отримана відповідачем поштою 20.11.2023 р.

19.12.2023 р. відповідач передав позивачу товар на суму 363606,40 грн, що підтверджується видатковою накладною № 75 від 14.12.2023 р. та товарно-транспортною накладною № Р1412/2 від 14.12.2023 р.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору було здійснено поставку товару з порушенням строку, у зв`язку з чим останнім нараховано штраф.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що рознарядка № ЦЗВ-20/4375 на відвантаження товару від 14.11.2023 р. на суму 101779,20 грн була отримана відповідачем 14.11.2023 р., що підтверджується відміткою відповідача на рознарядці про отримання засвідчена підписом та печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп".

За умовами договору, зокрема п. 4.2, товар за рознарядкою № ЦЗВ-20/4375 на відвантаження товару від 14.11.2023 р. відповідач повинен був поставити до 14.12.2023 р. включно.

Відповідно до видаткової накладної № 75 від 14.12.2023 р. товар за вказаною рознарядкою отриманий позивачем 19.12.2023 р., відтак прострочення строку поставки товару складає 4 дні.

Разом з цим, рознарядка № ЦЗВ-20/4425 на відвантаження товару від 15.11.2023 р. на суму 3536827,20 грн була направлена позивачем на електронну адресу відповідача, не зазначену в договорі.

Так, направлення позивачем рознарядки відповідачу на електронну адресу, не зазначену у договорі, не є належним доказом повідомлення відповідача відповідно до п. 4.5 договору, який визначає одним із способів направлення рознарядки - на електрону адресу, зазначену в договорі.

Крім цього, в матеріалах справи відсутнє підтвердження відповідача про отримання рознарядки № ЦЗВ-20/4425 від 15.11.2023 р. електронною поштою.

16.11.2023 р. зазначену вище рознарядку позивач також направив відповідачу на поштову адресу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0304911160810 від 16.11.2023 р.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0304911160810 рознарядка № ЦЗВ-20/4425 від 15.11.2023 р. була отримана відповідачем поштою 20.11.2023 р., що підтверджується відміткою про вручення.

Також відповідно до листа відділення № 42202 АТ "Укрпошта" від 29.01.2024 р. поштове відправлення № 0304911160810 було отримане особисто представником відповідача - начальником цеху Заєць О.В. 30.11.2023 р., що засвідчено його особистим підписом на поштовій накладній № 0304911160810.

Крім цього, у листі від 29.04.2024 р. щодо пересилання поштового відправлення № 0304911160810 АТ "Укрпошта" підтверджує вручення відповідного поштового відправлення адресату 30.11.2023 р. та зазначає про помилкове створення події вручення 20.11.2023 р.

Враховуючи те, що рознарядка № ЦЗВ-20/4425 від 15.11.2023 р. була отримана відповідачем 30.11.2023 р., з урахуванням умов договору щодо строків поставки, зокрема п. 4.2, товар за вказаною рознарядкою відповідач був зобов`язаний поставити позивачу до 30.12.2023 р. включно.

Відповідно до видаткової накладної № 75 від 14.12.2023 р. товар за рознарядкою № ЦЗВ-20/4425 від 15.11.2023 р. був отриманий позивачем 19.12.2023., відтак відсутнє прострочення строку поставки товару за зазначеною накладною.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими в частині нарахування штрафу у розмірі 15266,88 грн за несвоєчасну поставку товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/4375 від 14.11.2023 р. на суму 101779,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення неустойки (штрафу) суд повинен встановити співрозмірність неустойки невиконаному зобов`язанню відповідачем та врахувати інтереси обох сторін.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Цивільні та господарські відносини ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Отже зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафних санкцій).

Зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 924/709/17.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 р., за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії. Крім цього, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Крім цього, чинним законодавством України не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 р. у справі № 911/867/19 та від 25.02.2020 р. у справі № 904/2542/19.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції під час оцінки аргументів учасників справи було дотримано принцип розумного балансу між інтересами сторін, враховані обставини справи (прострочення строку поставки товару складає 4 дні) та відсутність доказів понесення збитків іншими учасниками господарських відносин внаслідок порушення строку доставки вантажу та зменшено розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на 50%.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару за договором поставки № ЦЗВ-03-02423-01 від 12.05.2023 р. підлягає частковому задоволенню у розмірі 7633,44 грн.

Доводи апеляційної скарги позивача в частині необґрунтованого зменшення судом розміру неустойки встановлених обставин справи не спростовують, а отже колегією суддів відхиляються.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Сумської області від 04.07.2024 р. у справі № 920/489/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 04.07.2024 р. у справі № 920/489/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 30.10.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

Г.П. Коробенко