Постанова

від 22.10.2024 по справі 924/232/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Справа № 924/232/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

представник кредиторів - Ярош В.Ю.

представник боржника - Керницька О.В.

арібтражний керуючий - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024, повний текст складено 21.06.2024, у справі №924/232/22 (суддя Субботіна Л.О.)

за заявою представника фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката Яроша В.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі №924/232/22 вих. №924/232/22-59 від 09.06.2024

за заявою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" м. Хмельницький

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24 у справі №924/232/22 заяву представника фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката Яроша В.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі №924/232/22 вих. №924/232/22-59 від 09.06.24 задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь ОСОБА_1 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь ОСОБА_2 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь ОСОБА_3 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь ОСОБА_4 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь ОСОБА_5 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 18.06.24 у справі №924/232/22 Публічне акціонерне товариство "Проскурів" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі №924/232/22. Скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18 червня 2024 року у справі №924/232/22 в частині задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі. У випадку, якщо суд дійде до висновку, що заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу є обґрунтованою та підлягає задоволенню, то просить суд зменшити такі витрати загалом до 4500,00 грн (900,00 грн на користь кожного із заявників). Здійснити розподіл судових витрат.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/232/22/4265/24 від 24.06.24 витребувано матеріали справи з Господарського суду Хмельницької області. 08.07.24 матеріали справи №924/232/22 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

22.07.23 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням в.о. керівника апарата суду від 22.07.24, у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючої судді Розізнаної І.В. у період з 22.07.24 до 23.08.24 включно, судді-члена колегії Маціщук А.В. у період з 04.07.24 по 08.08.24 включно та судді-члена колегії Бучинської Г.Б. у період з 08.07.24 по 09.08.24 включно, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/232/22.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/232/22 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22.

Крім того, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.24 (головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24 у справі №924/232/22 (924/201/22) (в межах провадження у справі №924/232/22 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів").

Розпорядженням керівника апарата Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/830 від 09.09.24, на підставі службової записки головуючого судді Саврія В.А. від 09.09.24, на підставі 7.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, затвердженого рішенням зборів суддів Північно-західного апеляційного господарського суду №1 від 04.10.2018: "якщо у проваджені колегії суддів перебуває дві і більше апеляційні скарги на різні судові рішення суду першої інстанції у справі про банкрутство або у справах позовного провадження у межах справи про банкрутство, у такому випадку апеляційна скарга, провадження по якій відкрито пізніше, передається для розгляду колегії суддів, яка раніше за інші колегії суддів відкрила провадження у справі. Контроль за передачею апеляційної скарги, визначеною абзацами 1, 2 цього пункту покладається на головуючого суддю (суддю-доповідача), що отримав апеляційну скаргу пізніше", призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №924/232/22 між суддями від 09.09.24 для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.24 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24 у справі №924/232/22 до свого провадження у складі: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.09.24 р. об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

23.09.24 до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства "Проскурів"- Керницької О.В. надійшла заява про відкладення розгляду апеляційної скарги по причині виниклої сімейної обставини.

В судове засідання 23.09.24 з`явився представник заявників - ОСОБА_6 та арбітражний керуючий - Глеваський В.В. (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.24 задоволено клопотання представника ПАТ "Проскурів"- Керницької О.В. про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд апеляційної скарги на 22.10.24 об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

Згідно з відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Олексюк Г.Є. перебуває у відпустці у період з 17.10.24 по 25.10.24 включно, суддя Мельник О.В. перебуває у відпустці у період з 21.10.24 по 30.10.24 включно.

Із урахуванням вищезазначеного, розпорядженням керівника апарата суду від 22.10.24 на підставі службової записки головуючої судді Розізнаної І.В. від 22.10.24 проведено повторний автоматизований розподіл між суддями у даній справі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №924/232/22 від 22.10.24 для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Коломис В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.24 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24 у справі №924/232/22 до свого провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Коломис В.В.

У судове засідання 22.10.24 з`явились представник кредиторів та представник боржника в режимі відеоконференцзв`язку. Сторони повністю підтримали свої доводи та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.06.22, яка залишена без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 22.11.23 у справі №924/232/22, було, зокрема залишено без розгляду заяви Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" та фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів", відкрито провадження у справі №924/232/22 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" за заявою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2024 скасовано ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2022 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №924/232/22. Справу №924/232/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. В постанові зазначено, що скасуванню підлягають з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області оскаржувані судові рішення в частині розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів".

Ухвалою місцевого господарського суду від 13.05.24 у справі №924/453/24 прийнято до розгляду спільну заяву фізичної особи - підприємця Яцишина Олега Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство, приєднавши її до матеріалів справи №924/232/22 для одночасного розгляду із заявою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" в підготовчому засіданні, яке призначено на 14:30 год. 14 травня 2024 року (том 12, а.с. 74).

У підготовчому засіданні 14.05.24 Господарський суд Хмельницької області постановив ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про продовження Публічному акціонерному товариству "Проскурів" строку для подання відзиву на заяву фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відкриття провадження у справі про банкрутство по 23 травня 2024 року включно та про оголошення в судовому засіданні перерви до 09:30 год. 29 травня 2024 року.

До місцевого господарського суду 10.06.24 надійшла заява представника фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката Яроша В.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі №924/232/22, в якій представник заявників просив стягнути з ПАТ "Проскурів" витрати на професійну правничу допомогу в наступному розмірі: ОСОБА_7 - 54478,03 грн, ОСОБА_1 - 89461,64 грн, ОСОБА_2 - 48057,52 грн, ОСОБА_3 - 23310,78 грн, ОСОБА_4 - 16792,69 грн, ОСОБА_5 - 27409,31 грн у зв`язку з виконанням боржником грошових зобов`язань перед заявниками (том 13, а.с. 45-62).

В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою місцевого господарського суду від 13.05.24 у справі №924/453/24 прийнято до розгляду заяву фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ПАТ "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство, приєднано її до матеріалів справи №924/232/22 для одночасного розгляду із заявою ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" в підготовчому засіданні. В подальшому цю спільну заяву об`єднаних кредиторів доповнено тим, що орієнтовний попередній розрахунок витрат у справі, які заявники очікують понести, окрім судового збору, включає також гонорар успіху адвоката, що визначатиметься у розмірі 12 відсотків задоволених грошових вимог заявників.

Заперечуючи щодо вимог об`єднаних кредиторів, боржником вказано про погашення відповідних грошових вимог, що виключає відкриття провадження у справі про банкрутство за їх заявою. Така позиція боржника у відзиві вказує на те, що задля унеможливлення відповідного банкрутства ним здійснюється погашення відповідних грошових вимог.

Представник заявників зазначає, що оскільки погашення грошових вимог об`єднаних кредиторів боржником відбулося внаслідок подання спільної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" і прийняття її судом до розгляду, то їх витрати на правничу допомогу мають бути компенсовані боржником.

Із матеріалів справи слідує, що відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг від 03.06.24, адвокат надав кредиторам правничу допомогу в суді у справі №924/232/22, що включає підготовку заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та інших необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів клієнтів у судових засіданнях, внаслідок чого ПАТ "Проскурів" погасило грошові вимоги клієнтів, а останні прийняли такі надані послуги. Вартість наданих кредиторам послуг, виходячи із 12 відсотків погашених боржником їх грошових вимог, складає: ОСОБА_7 - 54478,03 грн; ОСОБА_1 - 89 461,64 грн; ОСОБА_2 - 48 057,52 грн; ОСОБА_3 - 23 310,78 грн; ОСОБА_4 - 16 792,69 грн; ОСОБА_5 - 27 409,31 грн (том 13, а.с. 45-62).

Також представник заявників зазначає, що оскільки гонорар адвоката був встановлений сторонами у фіксованому розмірі, то подання детального опису робіт не є необхідним. Крім того, звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.11.22 у справі №922/1964/21.

Водночас представник ПАТ "Проскурів" в судовому засіданні, в письмових поясненнях від 13.06.24, додаткових письмових поясненнях від 14.06.24 та в апеляційній скарзі просив відмовити в задоволенні заяви об`єднаних кредиторів про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ПАТ "Проскурів" витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку якщо суд дійде до висновку, що заява про стягнення витрат підлягає задоволенню, зменшити такі витрати до 4500,00 грн.

В обґрунтування вказаного ПАТ "Проскурів" зазначає, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі №924/232/22 заяву ФОП ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ПАТ "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство було залишено без розгляду.

Як на підставу залишення заяви об`єднаних кредиторів без розгляду місцевим господарським судом зазначено ч. 4 ст. 34 КУзПБ, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" за заявою першого ініціюючого кредитора ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854", що унеможливлює розгляд інших заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, незалежно від наявності/відсутності ухвали про призначення їх розгляду у судовому засіданні разом із заявою ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854". Додатково апелянт вказує на те, що погашення боржником вимог заявників до підготовчого засідання не стало підставою для відмови в задоволенні грошових вимог заявників. Як ГПК України, так і КУзПБ не передбачено можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника при залишені заяви без розгляду. Окрім того, факт погашення грошових вимог після подання заяви об`єднаних кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство не зумовлює можливість стягнення з боржника правничої допомоги, яка була пов`язана із поданням заяви до суду. Також у апеляційній скарзі представник боржника зазначає, що зважаючи на змiст заяви об`єднаних кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, дана заява є типовою та не потребує глибокого правового аналізу та дослiдження, а вiдтак i часових затрат.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. В силу приписів частини 2 вказаної статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

До того ж, положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарським судом гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 ГПК України Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно із ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відтак за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Щодо доводу апелянта про неможливість задоволення заяви фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката Яроша В.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі №924/232/22 у зв`язку з відсутністю нормативно-правового закріплення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, норми ГПК України є загальними стосовно норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.

Водночас у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.20 у справі №918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.

Хоча справи позовного провадження і розглядаються в межах справи про банкрутство, процесуально вони автономні від непозовного провадженням, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються з моменту відкриття і до ухвалення остаточного рішення лише правилами позовного провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України, як про це зазначено у частині другій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них спеціальних нормативно-правових норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат. Саме тому під час вирішення питання розподілу судових витрат слід застосовувати норми, передбачені ГПК України.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Із матеріалів справи слідує, що заявники - ФОП Яцишин О.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" від 09.05.24, яка ухвалою від 13.05.24 у справі №924/453/24 прийнята судом першої інстанції до розгляду та приєднана до матеріалів справи №924/232/22 для одночасного розгляду із заявою ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" в підготовчому засіданні.

Після прийняття місцевим господарським судом вищевказаної об`єднаної заяви до розгляду, ПАТ "Проскурів" здійснило погашення заборгованості, яка була підставою для звернення до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, про що свідчить:

- платіжна інструкція №14 від 14.05.24 на суму 440 772, 30 грн з призначенням платежу "ВП 73679733". Вказане погашення заборгованості проведено в межах виконавчого провадження, де стягувачем була ОСОБА_2 на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.23 у справі №924/232/22 (686/31236/19) (том 12, а.с.144 на звороті);

- платіжна інструкція №15 від 14.05.24 на суму 194 256, 46 грн з призначенням платежу "оплата заборгованості згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.23 у справі №924/232/22 (686/31232/19)". Одержувачем вказано ОСОБА_3 том 12, а.с. 145);

- платіжна інструкція №17 від 14.05.24 на суму 139 939, 11 грн з призначенням платежу "оплата заборгованості згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.23 у справі №924/232/22 (686/31352/19)". Одержувачем вказано ОСОБА_4 (том 12, а.с.145 на звороті);

- платіжна інструкція №16 від 14.05.24 на суму 228 410, 88 грн з призначенням платежу "оплата заборгованості згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.23 у справі №924/232/22 (686/31348/19)". Одержувачем вказано ОСОБА_5 (том 12, а.с.144);

- платіжна інструкція №19 від 27.05.24 на суму 745 513, 69 грн з призначенням платежу "оплата заборгованості згідно рішення від 18.10.2023 у справі №924/232/22 (686/32122/19)". Одержувачем визначено ОСОБА_1 (том 12, а.с. 185).

В подальшому ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.06.24 було, зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" за заявою ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854". Заяву фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ПАТ "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 34 КУзПБ.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за загальним правилом, передбаченим ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, в тому числі у разі закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду.

Таким чином, понесені сторонами судові витрати підлягають розподілу не лише за результатами розгляду позову (заяви), а й у разі закінчення провадження у справі без прийняття судового рішення за результатами вирішення позову (заяви).

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що приписами ГПК України не передбачено такої правової підстави для залишення позову (заяви) без розгляду як відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, що подана першою (ч. 4 ст. 34 КУзПБ). Зазначена норма КУзПБ по відношенню до ст. 226 ГПК України є спеціальною.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду на підставі ч. 4 ст. 34 КУзПБ не свідчить про необґрунтованість заяви заявників.

Також приписами ГПК України не передбачено порядку розподілу витрат позивача (заявника) у разі залишення позову (заяви) без розгляду. У ч. 5 ст. 130 ГПК України визначено лише право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат особі, яка понесла такі витрати, зокрема витрат на професійну правничу допомогу залученим для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів адвокатом, відсутність процесуальних норм, які б передбачали право такої особи заявити вимоги про компенсацію вищевказаних витрат саме у випадку залишення без розгляду заяви на підставі ч. 4 ст. 34 КУзПБ, не є перешкодою для звернення такого учасника процесу до суду із заявою про стягнення судових витрат, а у випадку обґрунтованості такої заяви - їх стягнення судом.

Із системного аналізу положень глави 8 "Судові витрати" ГПК України, в тому числі ст. 130 ГПК України, вбачається, що при вирішенні питання щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, особі, яка понесла такі витрати, у разі залишення позову (заяви) без розгляду слід надавати оцінку діям учасників судового процесу, які були ними вчинені в ході розгляду справи.

ФОП ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до місцевого господарського суду із спільною заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів", в зв`язку із наявністю у ПАТ "Проскурів" заборгованості перед вказаними особами, що підтверджується рішеннями суду, зокрема у справах №924/232/22 (686/31236/19), №924/232/22 (686/31232/19), №924/232/22 (686/31352/19), №924/232/22 (686/32122/9), №924/232/22 (686/31348/19).

Як встановлено судом вище, після прийняття зазначеної заяви до розгляду згідно з ухвалою суду від 13.05.2024, боржник ПАТ "Проскурів" в повному обсязі погасив заборгованість перед ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відповідно до платіжних інструкцій №№ 14-17 від 14.05.2024 та № 19 від 27.05.2024.

Вказані дії ПАТ "Проскурів" свідчать про визнання останнім заборгованості перед вищезазначеними особами та підтверджують обґрунтованість звернення заявників із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" та добросовісність їх поведінки.

В свою чергу, ПАТ "Проскурів" своєчасно не виконав своїх зобов`язань перед ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , і саме бездіяльність боржника стала причиною звернення заявників до суду та залучення останніми для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів адвоката Яроша В.Ю., який надав професійну правничу допомогу.

Відтак суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мають право на відшкодування за рахунок ПАТ "Проскурів" понесених ними судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки їх звернення до суду першої інстанції зумовлене первинним не виконанням грошових зобов`язань боржника перед заявниками.

Апелянт посилається на ч. 5 ст. 130 ГПК України, якою передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Відтак ПАТ "Проскурів" вважає, що дана норма не може бути застосована до позивача в якості особи, яка має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат до відповідача (тобто у даному випадку боржник може заявляти такі вимоги, а не кредитор). Також скаржник звертає увагу на те, що підставою для залишення заяви об`єднаних кредиторів без розгляду стали не дії боржника ПАТ "Проскурів, а наявність та обґрунтованість заяви ПрАТ "Хмельницьке АТП 18654" про відкриття провадження у справі про банкрутство. До того ж ч. 6 ст. 39 КУзПБ передбачає право боржника погасити вимоги кредиторів до підготовчого засідання суду. Відтак таке погашення не може свідчити про недобросовісність дій боржника, оскільки законодавцем чітко визначено вказане право.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що погашення вимог кредитора унеможливлює звернення таких осіб до боржника із такими ж вимогами в особі конкурсних кредиторів у справі про банкрутство (в силу дії ч. 4 ст. 34 КУзПБ) та як наслідок унеможливлює заявити разом із поданням такої заяви вимог про відшкодування понесених судових витрат, пов`язаних із зверненням до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Водночас суд апеляційної інстанції виснує, що зазначена правова прогалина не відміняє того факту, що боржник не виконував покладених на нього грошових зобов`язань, що стало причиною вчинення відповідних процесуальних дій кредиторами задля відновлення їхнього порушеного цивільного права, яке в кінцевому результаті боржником було визнано і виконано (з огляду на проведення оплат задля задоволення кредиторських вимог сторін).

До того ж у даному випадку залишення кредиторських заяв фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 без розгляду не є причиною вважати безпідставно заявлені кредиторські вимоги з огляду на погашення грошових зобов`язань боржником перед останніми до їхнього безпосереднього розгляду. Більше того, зазначені дії, які призвели до позитивного результату для кредиторів стали наслідком надання правової допомоги (зокрема аналізу судової практики, складання процесуальних документів, тощо), адже без правильного застосування норм матеріального та процесуального права зазначені заяви могли б бути взагалі не прийняті до розгляду місцевим господарським судом.

Додатково суд апеляційної інстанції наголошує, що право боржника погасити заборгованість до підготовчого засідання суду в силу ч. 6 ст 39 КУзПБ не означає його добросовісну поведінку щодо виконання зобов`язань, які виникли між сторонами. Адже у даному випадку строк виконання грошових зобов`язань виник ще до подання заяв кредиторів, які боржником не було виконано.

Відтак колегія суддів вважає, що у даному випадку посилання апелянта про неможливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення виключно через те, що алгоритм підстав/розгляду такої заяви не унормовано процесуальним кодексом, порушить принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом. В такому випадку одна сторона матиме процесуальну можливість заявляти вимоги про компенсацію здійснених витрат, а інша позбавлена такого права (в силу ч. 5 ст. 130 ГПК України).

Щодо незгоди апелянта в частині сум розподілених судових витрат ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та прохання зменшити судові витрати загалом до 4500 грн (900 грн на користь кожного із заявників), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у постанові від 06.03.19 у справі №22/1163/18 виснував, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Як вбачається із долучених представником заявників доказів, між ОСОБА_2 (далі - клієнт) та адвокатом Ярошем В.Ю. 09.05.24 укладено договір про надання професійної правничої допомоги, згідно з п. 1.1 якого на адвоката покладається обов`язок надавати необхідну правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта у правовідносинах із ПАТ "Проскурів", зокрема і у справі про його банкрутство.

Правова допомога згідно цього договору передбачає, зокрема, підготовку необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів клієнта у судах (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у судах загальної юрисдикції у відповідності до ЦПК України, ГПК України, КАС України, Закону України "Про адвокатуру" та інших чинних нормативно-правових актів України.

Пунктом 3.1 договору визначено, що сторони дійшли згоди з приводу порядку, умов розрахунку розміру гонорару, що з метою конфіденційності, вирішили вказати в додатку до цього договору.

Правнича допомога розглядається сторонами належною та якісною не залежно від того позитивного результату, якого вдалося досягти у суді, представництво у якому здійснювалося адвокатом (п. 3.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1 договору).

За умовою п. 7.2 договору цей договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи клієнта, діє доки не будуть вичерпані всі засоби захисту, передбачені національним законодавством, а у розпочатих справах щодо повернення активів не буде прийнято остаточне рішення касаційною інстанцією.

09.05.24 року між ОСОБА_2 та адвокатом Ярошем В.Ю. підписано додаток до вищевказаного договору (далі - додаток), у п. 1 якого сторони погодили, що ефективним заходом отримання із боржника коштів, враховуючи безспірність цих вимог, буде звернення до суду із заявою про його банкрутство.

Адвокат від імені клієнта, підготувавши заяву про банкрутство ПАТ "Проскурів", звернувся із нею до суду (п. 2 додатку).

Згідно з п. 3 додатку результатом правничої допомоги внаслідок такого заходу, передбачаючи невигідність для боржника відкриття за цією заявою провадження у справі про його банкрутство, сторони розглядають, в першу чергу, погашення грошових вимог клієнта. У будь-якому разі, погашення грошових вимог клієнта на будь-якій стадії справи про банкрутство боржника, за чиєю б заявою не було б відкрито це провадження, є позитивним результатом правничої допомоги.

З урахуванням такого результату, зміст професійної правничої допомоги включає підготовку необхідних процесуальних документів на розсуд адвоката, а також представництво ним інтересів клієнта у судових засіданнях (п. 4 додатку).

Відтак сторони домовилися про "гонорар успіху", який визначатиметься, як 12 відсотків сплачених боржником після прийняття судом заяви про банкрутство коштів, або отриманих за його рахунок на будь-якій стадії відповідної справи, та який клієнт зобов`язаний виплатити зазначений гонорар адвокату не пізніше трьох місяців з моменту отримання ним цих коштів (п. 5 додатку).

Відповідно до п. 6 додатку факт надання правової допомоги оформляється актом приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов вищевказаних договору та додатку 03.06.24 підписано акт прийому - передачі наданих послуг, згідно з п. 1 якого адвокат надав клієнту правничу допомогу у суді у справі №924/232/22, що включає підготовку заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та інших необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів клієнта у судових засіданнях, внаслідок чого ПАТ "Проскурів" погасило грошові вимоги клієнта, а останній прийняв такі надані послуги.

Вартість послуг, наданих ОСОБА_2 , становить 48057,52 грн та складається із опрацювання матеріалів справи та підготовки заяви, підготовки пояснень по суті справи та з процесуальних питань та участі в судових засіданнях.

Також між адвокатом Ярошем Василем Юрійовичем та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 укладені договори про надання професійної правничої допомоги від 17.11.23, 03.01.24, 09.05.24 з додатками від 09.05.24, умови яких є аналогічними до умов договору про надання професійної правничої допомоги від 09.05.24, укладеного із ОСОБА_2 , та додатку до нього.

Відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг від 03.06.24 адвокат Ярош Василь Юрійович надав ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 правничу допомогу у суді у справі №924/232/22, що включає підготовку заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та інших необхідних процесуальних документів, а також представництво адвокатом інтересів клієнта у судових засіданнях, внаслідок чого ПАТ "Проскурів" погасило грошові вимоги клієнта, а останні прийняли такі надані послуги. Вартість послуг наданих ОСОБА_4 - 16792,69 грн, ОСОБА_3 - 23310,78 грн, ОСОБА_1 - 89461,64 грн, ОСОБА_5 - 27409,31 грн, які складаються із опрацювання матеріалів справи та підготовки заяви, підготовки пояснень по суті справи та з процесуальних питань та участі в судових засіданнях.

Також матеріали справи містять свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 478 від 30.06.2010 та ордери на надання правничої (правової) допомоги, видані адвокату Ярошу В.Ю., зокрема: серія ВХ №1069016 від 09.05.2024 ( ОСОБА_1 ), серія ВХ №1069018 від 09.05.2024 ( ОСОБА_3 ), серія ВХ №1069017 від 09.05.2024 ( ОСОБА_2 ), серія ВХ №1057313 від 17.11.2023 ( ОСОБА_5 ), серія ВХ №1057312 від 17.11.2023 ( ОСОБА_4 ).

Спільна заява ФОП ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 09.05.2024, заперечення вказаних осіб стосовно заяв ПАТ "Хмельницьке АТП 16854" та ФОП Крищука М.В. від 14.05.2024 підписані представником заявників ОСОБА_6 .

Вказаний представник приймав участь в підготовчих засіданнях Господарського суду Хмельницької області, які відбулись 14.05.2024, 29.05.2024, 03.06.2024, що підтверджується протоколами судового засідання.

Таким чином, матеріалами справи згідно з вимогами ст. 74 ГПК України підтверджується надання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 послуг професійної правничої допомоги адвокатом Ярошем В.Ю. під час розгляду справи №924/232/22 у Господарському суді Хмельницької області.

Разом з тим, надані представником заявників докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.19 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.21 у справі №922/743/20, від 24.11.20 у справі №911/4242/15.

Разом з тим, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

За таких обставин під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21.

До того ж нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.19 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.20 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Апелянтом звертається увага на те, що дана заява є типовою та не потребує глибокого правового аналізу та дослiдження, а вiдтак i часових затрат, максимально можливий час, який представник заявників витратив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 2-х годин. Крім того апелянт звертає увагу, що представник заявників не зазначив та не обґрунтував aнi час, який був витрачений на попереднє опрацювання матеріалів справи, подання пояснень по суті справи та участі в судових засіданнях, aнi спiвмiрність такої винагороди зі складністю справи, не надав доказів на підтвердження того, що підготовка заяви та участь у трьох судових засіданнях відповідає заявленій сумі.

Із матеріалів справи слідує, що п. 5 додатку від 09.05.24 до договорів про надання професійної правничої допомоги та актів прийому-передачі наданих послуг від 03.06.24 вартість наданих послуг визначена в розмірі 12 відсотків сплачених боржником після прийняття судом заяви про банкрутство коштів, або отриманих за його рахунок на будь-якій стадії відповідної справи (гонорар успіху).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху".

В зазначеному рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок сплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Відтак суд апеляційної інстанції враховує висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд приймає до уваги, що заявлений представником заявників гонорар успіху обумовлений сторонами договору про надання правової допомоги до сплати у твердому розмірі та є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Тому зважаючи на вищевикладене, оцінці підлягає розумність таких витрат, їх співмірність із складністю справи та її значенням для заявників.

Із матеріалів справи слідує, що згідно актів прийому-передачі наданих послуг від 03.06.2024, адвокатом були надані наступні послуги: опрацювання матеріалів справи та підготовка заяви, підготовка пояснень по суті справи та з процесуальних питань, участь в судових засіданнях.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що як заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів", так і заперечення стосовно заяв ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" та ФОП Крищука М.В. (пояснення) подавались у вигляді єдиного спільного документу від усіх заявників, підготовленого адвокатом Ярошем В.Ю.

Здійснивши аналіз змісту та обґрунтувань спільної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд встановив, що грошові вимоги заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заявлені на підставі рішень судів, якими було стягнуто заборгованість на їхню користь. Обґрунтовуючи вказані вимоги, представник заявників у поданій заяві в основному здійснює посилання на прийняті судові рішення, цитує тексти постанов суду апеляційної інстанції, прийнятих за результатами перегляду рішень суду першої інстанції, та наводить норми ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує позицію апелянта, що адвокат Ярош В.Ю. здійснював представництво інтересів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час подання вказаними особами заяв з грошовими вимогами до ПАТ "Проскурів" (які за змістом є аналогічними спільній заяві від 09.05.24) в межах справи №924/232/22, провадження в якій було відкрито на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 30.06.22, що підтверджується постановами Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №924/232/22 від 23.11.23 (вимоги ОСОБА_5 ), від 23.11.2023 (вимоги ОСОБА_4 ), від 30.01.24 (вимоги ОСОБА_2 ).

Із огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що за своїм змістом подана спільна заява є нескладною, її підготовка не потребувала аналізу великої кількості документів та норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, зокрема щодо аналізу судової практики Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, рішень Конституційного Суду України.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч.3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність їх розміру; ураховуючи, що позиція представника заявників не є значно відмінною та як наслідок не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних; приймаючи до уваги кількість судових засідань, у яких представник заявників ОСОБА_6 брав участь, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір 205031,94 грн, визначених адвокатом є завищеним, а тому місцевим господарським судом обґрунтовано зменшено заявлені судові витрати на професійну правничу допомогу та стягнуто з ПАТ "Проскурів" по 3000,00 грн на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на додаткову ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 залишити без задоволення.

2. Додаткову ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №924/232/22 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "30" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Коломис В.В.