Рішення

від 30.10.2024 по справі 908/2191/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/164/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 Справа № 908/2191/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2191/24

за позовом: Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, м. Київ, 04053) в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (вул. Поштова, буд. 5, м. Слов`янськ, Донецька область, 84112)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД (бул. Шевченка, буд. 71-А, кімн. 901, м. Запоріжжя, 69091)

про стягнення 315807,36 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

16.08.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 1-7-16/927-24 від 12.08.2024) Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД про стягнення 315807,36 грн. пені.

За умовами договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 1539/21/Б від 23.11.2021, позивач сплатив ціну договору в сумі 491925,00 грн. З 01.05.2022 позивач був позбавлений можливості отримання товару договору на АЗС відповідача в зв`язку з блокуванням талонів постачальника (відповідача). 28.10.2022 позивач надіслав відповідачу лист про дострокове розірвання договору та повернення відповідачем грошових коштів за невикористаний обсяг пального в сумі 372153,60 грн. 06.12.2022 був отриманий лист відповідача про неможливість останнього виконання своїх зобов`язань за договором в зв`язку з форс-мажорними обставинами, що засвідчені ТТП у листі від 28.02.2022, пропонував обміняти талони з урахуванням діючих на той період цін на пальне. ТОВ ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД не надано підтвердження існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах з позивачем, як і не доведено причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання своїх зобов`язань за договором. На підставі п. 7.2 договору відповідач повинен сплати пеню в розмірі 315807,36 грн. за невиконання зобов`язань за договором у частині поставки пального. Позивач надсилав відповідачу претензії щодо повернення коштів та сплати пені. Згідно платіжних інструкцій, відповідач перерахував на рахунок позивача 372153,60 грн. в якості повернення вартості невикористаних талонів на ПММ за договором. Однак, пеня в сумі 315807,36 грн. сплачена не була, що стало підставою для звернення до господарського суду.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

19.09.2024, у встановлений судом строк, від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив. Визнано укладення договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 1539/21/Б від 23.11.2021. Умови договору були виконані відповідачем, а саме: було передано за видатковою накладною від 24.11.2021 обумовлену договором кількість нафтопродуктів та обумовлена кількість талонів на вказані нафтопродукти. За фактом постачання позивач здійснив оплату за товар. Відповідно до видаткової накладної від 24.11.2021, товар у загальній кількості 15850 л було отримано відповідачем на зберігання. У подальшому саме від позивача залежало фактичне отримання цього товару зі зберігання та відповідач не міг впливати на цей процес. З боку відповідача жодним чином не здійснювалися будь-які дії щодо створення перешкод в отриманні товару та від позивача не надходило жодної інформації про ці факти. Таким чином, позивач повинен був здійснити відповідні дії та фактично прибути на будь-яку АЗС відповідача та отримати товар зі зберігання не пізніше 31.12.2021. Тому вимоги позивача щодо порушення відповідачем умов договору вважає безпідставними, так як саме через бездіяльність позивача останній не отримав паливо за раніше виданими талонами. За договором сторони звільняються від відповідальності в разі виникнення обставин непереборної сили. Наявність форс-мажорних обставин для відповідача полягає в тому, що через військову агресію Російської Федерації, через ведення бойових дій, втрачено повний контроль над належним майном, яке розташоване на окупованій території Луганської області, безпечний доступ до цих територій відсутній. Факт наявності форс-мажорних обставин підтверджено листом ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. На отриманий від позивача лист від 12.10.2022, листом від 14.11.2022 № 96 відповідач запропонував пропозицію щодо врегулювання питання з повернення товару. Однак відповідь отримана не була. У 2024 році було досягнуто домовленість про повернення грошових коштів. Вважає відсутнім факт порушення умов договору щодо постачання товару, оскільки зобов`язання щодо поставки палива відповідачем було виконано 24.11.2021. Позов просив залишити без задоволення.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2191/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 21.08.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

30.08.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.09.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2191/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія вказаної ухвали доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів сторін 04.09.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочався з 04.10.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дотримуючись розумності строку розгляду справи, рішення по суті ухвалено судом 30.10.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують

23.11.2021 між Держрибагенством (перейменовано на Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм) в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (перейменовано на Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області) (замовник за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД (постачальник, відповідач) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 1539/21/Б, за умовами якого постачальник зобов`язався у 2021 році поставити замовнику товари: код за ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти бензин А-95 (неетилований) та його еквіваленти (в талонах), бензин А-92 (неетилований) та його еквіваленти (в талонах), дизельне паливо та його еквіваленти (в талонах), зазначені в додатку № 1 до цього договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі товари. Кількість товару зазначена в специфікації товару (додаток 1) (п.п. 1.1, 1.3 договору).

За умовами п. 2.3 договору, талони повинні мати термін дії не менше одного року з моменту їх отримання та можливим продовженням їх терміну до одного року.

Постачальник, згідно п. 2.5, гарантує якість та надійність товару протягом терміну дії отриманих талонів на пальне.

Ціна цього договору, згідно п. 3.1, становить 491925,00 грн. з ПДВ.

Оплата за товар здійснюється замовником за рахунок коштів Державного бюджету України протягом 10 календарних днів з моменту постачання товару на підставі видаткових накладних (п.п. 4.1, 4.2).

У розділі 5 договору сторонами врегульовано порядок поставки товару. Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору, строк (термін) поставки (передачі) товару здійснюється відповідно до календарного плану (додаток 3) з моменту підписання договору до 31.12.2021. Місце поставки (передачі) товару: бензину А-95 та його еквівалентів, бензину А-92 та його еквівалентів, дизельного палива та його еквівалентів для автотранспортних засобів замовника здійснюється безпосередньо на АЗС постачальника за талонами постачальника.

За умовами п. 7.2, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення.

Згідно п. 8.1, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, інша небезпечна подія, тощо), які мають обов`язкову дію у відношенні хоча б до однієї з сторін, що виникають після підписання договору.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, відповідно п. 8.2 договору, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це другу сторону у письмовій формі. Факт наявності та строк дії обставин непереборної сил підтверджується довідкою відповідного органу, уповноваженого видавати такі довідки.

Відповідно п. 10.1, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, та в будь-якому випадку до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання умов договору, які вони допустили протягом строку дії договору (пункт 10.2 договору).

Сторонами до договору підписано (укладено) додаток № 1 «Специфікація товару», в якій визначено найменування товару, його кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість з ПДВ. Підписані додатки №№ 2, 3.

Відповідно до видаткової накладної № ВТ000006545 від 24.11.2021, постачальником (відповідачем) передано замовнику пальне на загальну суму 491925,00 грн.; вказано найменування талонів на пальне, їх номери, кількість, кількість літрів та термін придатності талонів до 24.11.2022. У видатковій накладній вказано, що надійшло на зберігання 15850 літрів.

Сума 491925,00 грн. була перерахована позивачем на рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 186 від 26.11.2021.

Між сторонами в справі підписані акти видачі палива зі зберігання № 3358 від 30.11.2021, № 3624 від 31.12.2021, № 206 від 31.01.2022, № 442 від 28.02.2022, № 615 від 31.03.2022, № 735 від 30.04.2022.

23.08.2022 позивач на електронні адреси відповідача надіслав лист від 23.08.2022 № 1-6-17/639-22 «Про виконання умов договору», в якому зазначив про позбавлення можливості з 01.05.2022 отримання товару за договором № 1539/21/Б на АЗС ТОВ ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД у зв`язку з блокуванням талонів постачальника.

01.11.2022 позивач рекомендованим листом № 0504511100370 надіслав на адресу місцезнаходження відповідача лист від 28.10.2022 № 1-16-17/787-22 «Про дострокове розірвання договору». Зазначив про позбавлення можливості з 01.05.2022 отримання товару за договором № 1539/21/Б на АЗС ТОВ ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД у зв`язку з блокуванням талонів постачальника. Повідомив про дострокове розірвання договору № 1539/21/Б, з одночасним врегулюванням невиконаних зобов`язань, пов`язаних з поверненням відповідачем грошових коштів за невикористаний обсяг пального в сумі 372153,60 грн. Грошові кошти просив перерахувати на вказаний рахунок.

Лист отриманий відповідачем 24.11.2022, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта».

Відповідач листом від 14.11.2022 № 96, що отриманий позивачем 06.12.2022, у відповідь на лист позивача від 12.10.2022 № 1-16-17/753-22 (про позбавлення можливості з 01.05.2022 отримання товару за договором № 1539/21/Б на АЗС ТОВ ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД у зв`язку з блокуванням талонів постачальника; невикористані талони на суму 372153,60 грн.) повідомив, що введення на території України воєнного стану прямо впливає на можливість виконання зобов`язань за договором з боку ТОВ ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД. У зв`язку з форс-мажорними обставинами відповідач не має можливості здійснювати відпуск палива на АЗС по виданим до 24.02.2022 талонам. Пропонував обмін талонів (бензину А-95 та дизельного пального) з урахуванням діючих цін на пальне у віддаленому режимі в програмі Медок. Зазначив, що у разі незгоди з обміном талонів після закінчення воєнного стану на території України, поверне сплачені за договором грошові кошти.

02.08.2023 позивач надіслав відповідачу лист від 01.08.2023 № 1-7-16/844-23, згідно якого просив повернути грошові кошти в сумі 372153,60 грн. за невикористаний обсяг пального.

Лист отриманий відповідачем 07.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також позивач надіслав відповідачу претензію від 24.04.2024 № 1-7-16/441-24 про виконання умов договору та сплату пені в сумі 315807,36 грн.

Поштове відправлення з претензією було повернуто позивачу 10.05.2024 без вручення в зв`язку з закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з цим, позивач надіслав відповідачу вказану претензію вдруге з супровідним листом від 22.05.2024 № 1-7-16/545-24, яка була отримана відповідачем 23.05.2024.

Між сторонами в справі була підписана накладна на повернення позивачем відповідачу талонів № ВзТ00000029 від 24.04.2024 на суму 372153,60 грн.

03.05.2024 позивач вручив відповідачу лист від 25.04.2024 № 1-5-16/445-24, в якому зазначено про повернення відповідачем невикористаних талонів на пальне у загальній кількості 12000 л згідно накладної на повернення талонів № ВзТ00000029 від 24.04.2024. Наполягав на відновленні постачання Управлінню, як замовнику, пального в кількості 1670 л або протягом 30 днів з дати отримання листа повернути заборгованість у сумі 372153,60 грн.

Грошові кошти в загальній сумі 372153,60 грн. були перераховані відповідачем на рахунок позивача згідно платіжної інструкції № А32349 від 17.05.2024 на суму 100000,00 грн., платіжної інструкції № А32947 від 24.05.2024 на суму 100000,00 грн., платіжної інструкції № А32354 від 31.05.2024 на суму 172153,60 грн. з призначенням платежу: «Повернення вартості невикористаних талонів на ПММ згідно листа № 1-5-16/445-24 від 25.04.2024, Дог № 1539/21/Б від 23.11.2021».

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Взаємовідносини сторін є господарськими, такими, що виникли на підставі договору поставки, укладеного в письмовій формі.

Відповідачем визнано та не заперечено обставини: укладення договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 1539/21/Б від 23.11.2021; сплату позивачем ціни договору в сумі 491925,00 грн.; повернення позивачу грошових коштів у загальній сумі 372153,60 грн.

За приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно ст. 667 ЦК України, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.

Як встановлено судом, договір, укладений між сторонами, виконувався сторонами - з боку позивача була проведена повна оплата товару, а з боку відповідача часткова поставка товару.

Згідно ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, зобов`язання за договором повинні бути виконані, незважаючи на інші обставини.

У відповідності до вимог частин 1 та 2 статті 202 Господарського кодексу України, зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Судом встановлено, що між сторонами в справі була підписана видаткова накладна № ВТ000006545 від 24.11.2021, згідно якої постачальником (відповідачем) передано замовнику пальне (талони) на загальну суму 491925,00 грн.; вказано найменування талонів на пальне, які передані, їх номери, кількість, кількість літрів та термін придатності талонів. У видатковій накладній вказано, що надійшло на зберігання 15850 літрів.

Вказаний товар був оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем заявлено про блокування з 01.05.2022 талонів постачальника, що позбавило позивача можливості отримання товару (пального) за договором на АЗС відповідача. Про таке блокування позивач повідомляв відповідача листами. Відповідачем не надано та матеріали справи не містять зворотного листування з боку відповідача щодо заперечення блокування талонів на пальне з 01.05.2022.

Враховуючи, що талони придатні до 24.11.2022 (як вказано у видатковій накладній № ВТ000006545 від 24.11.2021), саме до 24.11.2022 позивач мав право на отримання від відповідача пального за цими талонами.

Відповідачем у відзиві зазначено про отримання позивачем пального та передання його на зберігання відповідачу в кількості 15850 л; вважає, що в подальшому саме від позивача залежало фактичне отримання цього товару зі зберігання та відповідач не здійснював жодних дій щодо створення перешкод в отриманні товару.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача.

Так, останній акт видачі палива зі зберігання № 735 був підписаний сторонами 30.04.2022.

Надалі, в листах, що надсилалися позивачем відповідачу (перший лист надіслано 23.08.2022), зазначав про позбавлення можливості з 01.05.2022 отримання товару за договором № 1539/21/Б на АЗС ТОВ ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД у зв`язку з блокуванням талонів постачальника.

На один з таких листів позивача від 12.10.2022 № 1-16-17/753-22 відповідач листом від 14.11.2022 № 96 повідомив, що введення на території України воєнного стану прямо впливає на можливість виконання зобов`язань за договором з боку ТОВ ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД. У зв`язку з форс-мажорними обставинами відповідач не має можливості здійснювати відпуск палива на АЗС по виданим до 24.02.2022 талонам. Пропонував обмін талонів (бензину А-95 та дизельного пального) з урахуванням діючих цін на пальне у віддаленому режимі в програмі Медок. Зазначив, що у разі незгоди з обміном талонів після закінчення воєнного стану на території України, поверне сплачені за договором грошові кошти.

Згідно приписів ст.ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Оцінюючи надані сторонами докази, а саме: листування, що велося між сторонами, здійснення повернення відповідачем грошових коштів за непоставлене пальне, суд приходить до висновку, що пальне на суму 372153,60 грн. не було поставлено відповідачем з його вини. Суду не надано будь-якого листування з боку відповідача чи інших доказів на підтвердження здійснення відповідачем активних дій щодо того, що він намагався передати пальне позивачу з 01.05.2022 в обсязі, обумовленому договором, та у встановлені в договорі строки, а позивач ухилявся від його прийняття.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 199 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Доводи відповідача про наявність у спірних відносинах форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією проти України, суд відхиляє, як безпідставні.

У контексті приписів ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч. 1).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

Суд зазначає, що лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований Всім кого це стосується, на який посилається відповідач, не є сертифікатом про форс-мажорні обставини у контексті викладених вище положень законодавства.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором. Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Доказів дотримання відповідачем порядку, встановленого договором, щодо повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин із підтвердженням їх настання відповідним сертифікатом ТПП, суду не надано.

Позивач нарахував пеню на підставі п. 7.2 договору за порушення умов договору в частині поставки товару. Пеня нарахована за період з 01.05.2022 по 24.04.2024 (725 дні прострочення).

Сторонами в п.п. 10.1, 10.2 договору було встановлено, що договір діє до 31.12.2021, та в будь-якому випадку до повного виконання ними своїх зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання умов договору, які вони допустили протягом строку дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором, зокрема, в частині поставки оплаченого товару, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним, зокрема, в частині поставки товару, та звільнення від відповідальності за прострочення виконання такого зобов`язання, яке мало місце під час дії договору, позивачем правомірно нараховано пеню поза межами строку дії договору за невиконання зобов`язання з поставки товару, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Як визначено в пункті 7.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення.

Відтак, сторонами не встановлено строку для нарахування пені більшого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивач зазначив, що відповідач припинив виконання зобов`язання з 01.05.2022. Протилежного матеріали справи не містять та відповідачем не доведено.

Таким чином, строк для нарахування пені, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, спливає 01.11.2022.

Разом з тим, згідно п. 7 Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлений, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, на усій території України з 12.03.2020 та відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651.

Таким чином, пеню слід нараховувати по 30.06.2023 включно.

Зробивши перерахунок пені за період з 01.05.2022 по 30.06.2023 включно, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, та вартості недопоставленого товару 372153,60 грн. судом встановлено, що загальна сума пені за цей період становить 207080,54 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача.

У стягненні 108726,82 грн. пені відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Таким чином, позов задовольняється судом частково.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 3106,21 грн. стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД (бул. Шевченка, буд. 71-А, кімн. 901, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 24316073) на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282) в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (вул. Поштова, буд. 5, м. Слов`янськ, Донецька область, 84112, код ЄДРПОУ 40850816) 207080 (двісті сім тисяч вісімдесят) грн. 54 коп. пені, 3106 (три тисячі сто шість) грн. 21 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 30 жовтня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко