Рішення

від 28.10.2024 по справі 925/980/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/980/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТ ЕКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів"

про стягнення 345873,65 грн.

Представники учасників справи:

Позивач - Маковій В.В., адвокат;

Відповідач - не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 31.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУТ ЕКС" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів".

1.2. Змістом позову є майнова вимога позивача стягнути з відповідача 345873,65 грн, зокрема 312022,20 грн основного боргу за договором поставки №8/2023 від 23.10.2023, 33851,45 грн інфляційних втрат, 3% річних та пені.

1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання з оплати за поставлений товар.

1.4. 31.07.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/980/24. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 30 хв. 10.09.2024.

1.5. Ухвалу суду від 31.07.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та представнику позивача адвокату Маковію В.В., яку 01.08.2024 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 35), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який відповідачу не вручено та повернуто на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 36-39).

1.6. 05.09.2024 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження (а.с. 47-48).

1.7. 10.09.2024 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 14 год. 30 хв. 25.09.2024.

1.8. 25.09.2024 у підготовчому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Маковій В.В. у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.9. 25.09.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду о 15 год. 00 хв. 16.10.2024.

1.10. 16.10.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

1.11. 21.10.2024 суд ухвалив призначити судове засідання об 11 год. 30 хв. 28.10.2024.

1.12. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.13. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.14. Днем вручення ухвал суду від 31.07.2024, 10.09.2024 та від 21.10.2024 відповідачу є 07.08.2024, 10.09.2024 та 21.10.2024 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження та дні отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету відповідача (а.с. 36, 56, 64).

1.15. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.16. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.17. 12.08.2024 суд з метою забезпечення прав відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" бути поінформованим про розгляд справи №925/980/24 за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а.с. 40).

1.18. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.19. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.20. 28.10.2024 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Маковій В.В. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.21. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.22. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.23. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

1.24. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

1.25. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.26. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.27. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.28. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.29. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явку представників учасників справи в судове засідання суд не визнав обов`язковою суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.

1.30. Представник позивача адвокат Маковій В.В. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

1.31. 28.10.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.32. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/980/24.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару; строк виконання грошового зобов`язання; розмір невиконаного грошового зобов`язання; період прострочення виконання грошового зобов`язання; підстави та порядок нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1. 23.10.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУТ ЕКС" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" (покупець) уклали договір поставки №8/2023 (а.с. 11-12).

Відповідно до умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 - продавець зобов`язується виготовити згідно замовлення від покупця та поставити у власність покупця, а покупець замовити, прийняти та оплатити наповнювачі для кондитерських виробів (в подальшому товар), по кількості і ціні, узгодженій сторонами, згідно накладних на умовах і в порядку, передбачених цим договором. Асортимент партії товару, що передбачається до поставки, його кількість і ціна узгоджуються у відповідних специфікаціях та/ або заявках;

п. 1.2 - для цілей цього договору, якщо прямо не передбачено інше, лист електронною поштою, якщо його надіслано з контактної адреси однієї сторони на контактну адресу іншої сторони, вважається належною і достатньою формою повідомлення (сповіщення). Сторони погодили такі контактні електронні адреси: продавець: fruteks.buh@gmail.com; покупець: food@petrus.ua;

п. 2.1 - ціна договору визначається, як сума вартості всіх партій товару, що постачається за даним договором протягом усього строку його дії. Вартість кожної партії товару зазначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних до цього договору;

п. 3.1 - товар поставляється на умовах склад продавця за місцезнаходженням (юридичною адресою) продавця: Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Броварська, 54-Б. Товар може бути поставлений відповідно до встановлених Правил за вказаною в заявці покупця адресою з врахуванням особливостей пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього договору;

п. 4.1 - покупець здійснює розрахунок за товар в розмірі вартості кожної замовленої партії товару, згідно виставленого продавцем рахунку, на розрахунковий рахунок останнього, на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів після поставки партії товару;

п. 4.2 - максимальна сума вартості поставленого товару (ліміт) на яку надається відстрочка платежу не може перевищувати суму в 400000 (чотириста тисяч) грн;

п. 4.4 - датою оплати вважається день-надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця;

п. 4.5 - наступна партія товару буде відвантажена покупцю при відсутності заборгованості за попередню партію;

п. 4.6 - продавець вправі, протягом терміну дії цього договору, направити покупцю акт звірення розрахунків, який покупець зобов`язаний протягом 7 (семи) днів з дати його одержання належним чином підписати, скріпити печаткою й надати (надіслати) продавцю. У випадку незгоди покупця із представленим актом звірення розрахунків, покупець зазначає в акті свої дані та викладає мотивування незгоди з актом;

п. 5.2 - покупець зобов`язується оплачувати товар у відповідності з умовами пункту 4.1 дійсного договору;

п. 8.2 - за порушення строків та порядку оплати товару, встановлених у п.4.1 та/або у п.4.2 даного договору покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

3.1.2. 23.10.2023 сторони склали та підписали протокол погодження розбіжностей до договору поставки від 23.10.2023 №8/2023 (а.с. 12 на звороті - 15), у якому погодились викласти пункти щодо поставки товару, узгодження партії поставки товару, якості товару, виявлення дефектів товару, відповідальності за несвоєчасну поставку та оплату товару у наступній редакції, зокрема:

п. 3.4 - кожна узгоджена партія товару виготовляється та поставляється продавцем протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання специфікації оформленої у відповідності до заявки отриманої від покупця, або в термін, який вказується в інструкціях на відвантаження;

п. 8.5 - у разі порушення постачальником строків оплати товару, визначених згідно п.4.1. даного договору, продавець сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період поставки, за кожен день порушення термінів поставки.

3.1.3. У підтвердження поставки товару сторони склали та підписали видаткові накладні: №24 від 06.02.2024 на суму 261340,20 грн, №33 від 13.02.2024 на суму 195030,00 грн, №49 від 05.03.2024 на суму 26518,50 грн (а.с. 16, 20, 23) та товарно-транспортні накладні: №24 від 06.02.2024, №33 від 13.02.2024, №49 від 05.03.2024 (а.с. 18, 21, 24).

3.1.4. Для оплати товару позивач у період з 06.02.2024 по 24.12.2020 виставив відповідачу рахунки №25 від 06.02.2024 на суму 261340,20 грн, №35 від 13.02.2024 на суму 195030,00 грн, №50 від 01.03.2024 на суму 26518,50 грн (а.с. 17, 19, 22)..

3.1.5. 18.03.2024 та 10.04.2024 позивач надіслав відповідачу листи №8 та №10, у яких вимагав сплатити 312022,20 грн боргу за поставлений товар (а.с. 25-26).

3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1. між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору поставки від 23.10.2023 №8/2023;

4.5.2. позивач зобов`язання з поставки товару виконав повністю та поставив відповідачу товар вартістю 482888,70 грн;

4.5.3. відповідач виконав зобов`язання зі сплати за товар частково у розмірі 170866,50 грн;

4.5.4. розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 312022,20 грн

4.5.5. строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару закінчився 19.02.2024, 27.02.2024 та до 18.03.2024;

4.5.6. прострочення виконання зобов`язання з оплати товару розпочалося 20.02.2024, 28.02.2024 та 19.03.2024.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2. Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3. Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4. Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5. Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6. Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7. Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

5.8. Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

5.9. Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.10. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

5.12. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.13. Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5.14. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

5.15. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.16. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.17. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.18. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.19. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.20. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.21. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.22. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.23. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

5.24. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

5.25. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.26. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.27. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару.

6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за поставлений товар з урахування інфляційних втрат та 3% річних, а також штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання.

6.4. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.5. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.6. Позивач виконав свої зобов`язання та поставив відповідачу товар вартістю 482888,70 грн, який відповідач прийняв на підставі видаткових накладних, підписавши їх.

6.7. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

6.8. Відповідно до пункту 4.1 укладеного сторонами договору покупець здійснює розрахунок за товар в розмірі вартості кожної замовленої партії товару, згідно виставленого продавцем рахунку, на розрахунковий рахунок останнього, на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів після поставки партії товару.

6.9. Відповідач виконав зобов`язання з оплати товар частково та сплатив позивачу 170866,50 грн.

6.10. Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 312022,20 грн.

6.11. Строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару закінчився 19.02.2024, 27.02.2024 та до 18.03.2024.

6.12. Договір є обов`язковий для виконання сторонами.

6.13. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.14. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.15. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.16. Способами захисту цивільних прав та інтересів є присудження до виконання обов`язку в натурі.

6.17. Неналежне виконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на отримання плати за поставлений товар та надає йому право вимагати у судовому порядку присудження до виконання обов`язку відповідача в натурі.

6.18. Вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 312022,20 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.19. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

6.20. За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

6.21. Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

6.22. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

6.23. Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі розпочався 20.02.2024, 28.02.2024 та 19.03.2024.

6.24. За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат становить 3938,88 грн за період з 20.02.2024 до 31.05.2024 (1180,87 грн за період з 01.03.2024 до 31.05.2024 (90474,00 (сума боргу) х 1,0130526 - 90474,00), 2545,54 грн за період з з 01.03.2024 до 31.05.2024 (195030,00 (сума боргу) х 1,0130526 - 195030,00), 212,47 грн за період 01.04.2024 до 31.05.2024 (26518,50 (сума боргу) х 1,008012 - 26518,50) (а.с. 5-6).

6.25. Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

6.26. За розрахунком позивача розмір 3% річних становить 2888,21 грн за період з 20.02.2024 до 18.06.2024 (892,35 грн за період з 20.02.2024 до 18.06.2024 за 120 днів (90474,00 (сума боргу) х 3% х 120 днів прострочення : 365 : 100), 1795,34 грн за період з 28.02.2024 до 18.06.2024 за 112 днів (195030,00 (сума боргу) x 3 % x 112 днів прострочення : 365 : 100), 200,52 грн за період з 19.03.2024 до 18.06.2024 за 92 дні (26518,50 (сума боргу) x 3 % x 92 дні прострочення : 365 : 100) (а.с. 5-6).

6.27. Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його невідповідність періоду нарахування, оскільки позивач при здійсненні розрахунку помилково врахував кількість днів у 2024 році в кількості 365 днів, замість 366 днів.

6.28. За розрахунком суду розмір 3% річних становить 2880,33 грн за період за період з 20.02.2024 до 18.06.2024 (889,91 грн за період з 20.02.2024 до 18.06.2024 за 120 днів (90474,00 (сума боргу) х 3% х 120 днів прострочення : 366 : 100), 1790,44 грн за період з 28.02.2024 до 18.06.2024 за 112 днів (195030,00 (сума боргу) x 3 % x 112 днів прострочення : 366 : 100), 199,98 грн за період з 19.03.2024 до 18.06.2024 за 92 дні (26518,50 (сума боргу) x 3 % x 92 дні прострочення : 366 : 100).

6.29. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати за поставлений товар порушує право позивача на належне виконання зобов`язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати стягнення суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

6.30. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 3938,88 грн інфляційних втрат та 2888,21 грн 3% річних за період з 20.02.2024 до 18.06.2024 суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 3938,88 грн інфляційних втрат та 2880,33 грн 3% річних.

6.31. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

6.32. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

6.33. У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

6.34. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

6.35. Відповідно до пункту 8.2 договору за порушення строків та порядку оплати товару, встановлених у п.4.1 та/або у п.4.2 даного договору покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

6.36. За прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

6.37. За розрахунком позивача розмір пені становить 27024,36 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 20.02.2024 до 18.06.2024 (8382,44 грн за період за 20.02.2024 до 18.06.2024, 16790,70 грн за період з 28.02.2024 до 18.06.2024, 1851,22 грн за період з 19.03.2024 до 18.06.2024).

6.38. Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про його відповідність періоду прострочення виконання грошового зобов`язання та сумі боргу.

6.39. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати за поставлений товар порушує право позивача на належне виконання зобов`язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати стягнення пені від простроченої суми за весь час прострочення.

6.40. Сплата неустойки є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

6.41. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 27024,36 грн пені за період з 20.02.2024 до 18.06.2024 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив 5188,11 грн судового збору на підставі платіжної інструкції від 30.07.2024 №494 (а.с. 8).

7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково судовий збір у розмірі 5188,11 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5187,59 грн (99,99%).

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" (ідентифікаційний код 03771732, адреса місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТ ЕКС" (ідентифікаційний код 37696202, адреса місцезнаходження: 07454, Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Броварська, 54-б) 312022,20 грн (триста дванадцять тисяч двадцять дві гривні 20 копійок) боргу, 3938,88 грн (три тисячі дев`ятсот тридцять вісім гривень 88 копійок) інфляційних втрат, 2880,33 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень 33 копійки) 3% річних, 27024,36 грн (двадцять сім тисяч двадцять чотири гривні 36 копійок) пені, 5187,59 грн (п`ять тисяч сто вісімдесят сім гривень 59 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 29.10.2024.

Суддя А.І. Гладун