Ухвала

від 30.10.2024 по справі 140/2816/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 140/2816/18

провадження № 61-13068ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Цепляєвим Сергієм Вікторовичем , на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 110 034,88 грн по кредитному договору від 16 жовтня 2008 року .Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, 07 серпня 2024 року адвокат Цепляєв С. В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 серпня 2024 року визнано неповажними зазначені адвокатом Цепляєвим С. В. підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали про надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав для його поновлення або якщо наведені підстави будуть визнані судом неповажними, апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

апеляційна скарга не відповідає вимогам ЦПК України і її слід залишити без руху для усунення недоліків, а саме: надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням поважних підстав для його поновлення;

апеляційний суд виходив з того, що представником відповідача заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, мотивуючи поважність причин його пропуску тим, що суд першої інстанції не з`ясував місце реєстрації ОСОБА_1 , у зв`язку із чим той не був повідомлений про розгляд справи. Копію оскаржуваного рішення представник отримав 19 червня 2024 року та ознайомився із матеріалами справи лише 01 серпня 2024 року, тому вважає, що строк на подання апеляційної скарги має бути поновлено;

апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійсно не встановив місце проживання відповідача, внаслідок чого він не отримав копії ухвали про відкриття провадження у справі, призначення її до розгляду та копії позовної заяви, адже з 12 вересня 2018 року ОСОБА_3 зареєстрований за іншою адресою;

разом з тим, у статті 354 ЦПК України визначено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу;

апеляційний суд зазначив, що представник відповідача у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що копію оскаржуваного рішення він отримав 19 червня 2024 року, на підтвердження чого надав копію супровідного листа Немирівського районного суду Вінницької області. Проте апеляційна скарга подана ним, як зазначалося, лише 07 серпня 2024 року, тобто із пропущенням тридцятиденного строку з дня отримання копії оскаржуваного рішення. При цьому адвокат Цепляєв С. В. зазначає, що ознайомився із матеріалами справи лише 01 серпня 2024 року, проте така обставина не може бути визнана поважною підставою для поновлення строку, адже процесуальний закон пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження рішення суду виключно з моментом вручення копії оскаржуваного судового рішення. До того ж, доказів ознайомлення адвоката зі справою матеріли не містять. За таких обставин апеляційний суд вважав неповажними зазначені у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року і залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини третьої статті 357 ЦПК України.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року визнано неповажними зазначені адвокатом Цепляєвим С. В. підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Цепляєва С. В. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для його поновлення визнані судом неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити;

23 серпня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшла заява про поновлення строку на виконання вимог ухвали від 21 серпня 2024 року. Заяву адвокат Цепляєв С. В. обґрунтовував тим, що про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_1 стало відомо із виконавчого провадження лише 29 травня 2024 року. 30 травня 2024 року він уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Цепляєвим С. В. 07 червня 2024 року адвокат засобами електронного зв`язку надіслав до суду першої інстанції заяву про отримання копії оскаржуваного рішення. 19 червня 2024 року адвокат отримав копію оскаржуваного рішення. У період часу з 03 липня 2024 року по 26 липня 2024 року адвокат перебував на лікарняному з діагнозом «пошкодження зв`язок лівого гомілково-стопного суглобу» у зв`язку із чим не міг вчасно ознайомитися із матеріалами справи та вчасно подати апеляційну скаргу. Заява про ознайомлення була подана до суду 24 липня 2024 року, і лише 01 серпня 2024 року адвокат зміг ознайомитися із матеріалами справи. Представнику невідомо у зв`язку з чим у матеріалах справи відсутня заява про ознайомлення із матеріалами справи, а також про видачу копії оскаржуваного рішення. Посилаючись на викладене, представник відповідача просив визнати поважними причини пропущення строку на подання апеляційної скарги та просив його поновити;

представник відповідача - адвокат Цепляєв С. В. зазначав, що копію оскаржуваного рішення він отримав 19 червня 2024 року, на підтвердження чого надав копію супровідного листа Немирівського районного суду Вінницької області. Водночас апеляційний суд звернув увагу на те, що про існування оскаржуваного рішення, як зазначає сам адвокат Цепляєв С. В., відповідачу стало відомо ще 29 травня 2024 року. При цьому варто також зауважити, що рішення доступне у ЄДРСР з 18 грудня 2018 року, тож ані відповідач, ані його представник не були позбавлені можливості ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення, починаючи з 29-30 травня 2024 року. Із наданих адвокатом медичних довідок можливо встановити, що адвокат Цепляєв С. В. 03 липня 2024 року звернувся до Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де йому було встановлено тимчасову непрацездатність з 03 липня 2024 року по 05 липня 2024 року (виписка № 12540 від 03 липня 2024 року). Однак інформаційні довідки з електронної системи охорони здоров`я від 05 липня 2024 року та від 19 липня 2024 року не дають змоги ідентифікувати особу пацієнта. До того ж у довідках зазначено, що вони не є документами. Крім того, апеляційний суд звернув увагу, що при діагнозі «пошкодження зв`язок лівого гомілково-стопного суглобу» адвокат Цепляєв С. В. мав можливість подати апеляційну скаргу засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» та у такий же спосіб ознайомитися із матеріалами справи. Колегія суддів наголосила в ухвалі, що адвокат Цепляєв С. В., будучи фахівцем у галузі права із відповідним досвідом, враховуючи час ухвалення рішення у справі, уклавши з ОСОБА_1 угоду про надання правничої допомоги 30 травня 2024 року, мав усвідомлювати необхідність невідкладного апеляційного оскарження такого рішення, проте право на оскарження судового рішення вчасно не реалізував. Також сам відповідач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості самостійно подати апеляційну скаргу або скористатися правом на правничу допомогу іншого адвоката. Доказів протилежного суду не надано;

апеляційний суд зазначив, що долучена до заяви про поновлення строку на подачу апеляційної скарги заява адвоката Цепляєва С. В. із відміткою про ознайомлення з матеріалами справи не містить штампу вхідної кореспонденції місцевого суду, відтак у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що така заява у будь-який спосіб подавалась до місцевого суду. До того ж, як уже зазначалось судом, ознайомлення адвоката Цепляєва С. В. із матеріалами справи лише 01 серпня 2024 року не може бути визнано поважною підставою для поновлення строку, адже процесуальний закон пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження рішення суду виключно з моментом вручення копії оскаржуваного судового рішення. Поважними причинами визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Наведені адвокатом у заяві про поновлення строку причини пропуску такого строку не свідчать про існування труднощів, що були непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника й перешкоджали поданню апеляційної скарги у передбачений законом строк. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

ОСОБА_1 26 вересня 2024 року через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Цепляєвим С. В. , на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме: зазначити обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року) і надати уточнену касаційну скаргу.

Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року ці недоліки було усунуто та подано уточнену касаційну скаргу, у якій ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким визнати поважними зазначені адвокатом підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у тому, що твердження апеляційного суду зазначені в оскарженій ухвалі щодо неповажності вказаних відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження спростовується:

тим, що у наданих медичних документах міститься QR-код з посиланням на який можливо відкрити медичний висновок про пацієнта, хворобу, надану допомогу та інше. У наданих медичних документах зазначається: «Запис про медичний висновок зберігається в центральній базі даних Електронної системи охорони здоров`я як електронний документ», що доводить безпідставність та надуманість, упередженість при розгляді медичних документів представника;

тим, що матеріали справи відсутні у базі «Електронного суду» так як відповідно до листа з Немирівського районного суду від 29 липня 2024 року матеріали справи знищено. А щодо подачі апеляційної скарги, то без ознайомлення з матеріалами справи це зробити майже не можливо, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга побудована на порушенні норм процесуального права та має містити посилання на такі порушення;

тим, що суду були надані копії документів про проходження військової служби ОСОБА_1 . Таким чином він не мав жодної змоги знайомитися з матеріалами справи, подавати апеляційну скаргу, так як перебував в зоні бойових дії;

тим, що заява про ознайомлення з матеріалами справи від 24 липня 2024 року з відміткою про ознайомлення 01 серпня 2024 року знаходиться в матеріалах справи, що підтверджується скріном про відправлення заяви про ознайомлення електронними засобами зв`язку від 24 липня 2024 року.

Разом з тим, особою, яка подала касаційну скаргу, не зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року). Аналіз змісту уточненої касаційної скарги свідчить, що викладені у ній доводи зводяться до переоцінки доказів, наданих апеляційному суду стороною відповідача на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, оцінка яким надана апеляційним судом в оскарженій ухвалі Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року.

Касаційна скарга підлягає поверненню з таких мотивів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення.

У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 394 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала (частина шоста статті 393 ЦПК України).

Аналіз касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_1 не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року. Саме по собі незгода з оскарженим рішенням без обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Тому ОСОБА_1 не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, і згідно пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 260, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Цепляєвим Сергієм Вікторовичем , на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 серпня 2024 року повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат