Рішення

від 29.10.2024 по справі 140/7725/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7725/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної військової адміністрації, Запорізької обласної ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької обласної військової адміністрації (далі також Запорізька ОДА, відповідач-1), Запорізької обласної ради (далі також відповідач-2), в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації від 03.04.2024 за №2-ор-к «Про дострокове припинення повноважень заступника голови Запорізької обласної ради ОСОБА_1 »;

2) визнати протиправним та скасувати розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації від 24.06.2024 за №84-ор-к «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 та кінцевий розрахунок із ним»;

3) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Запорізької обласної ради з 24.06.2024;

4) стягнути з Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.06.2024 по день поновлення на посаді з розрахунку 981,46 грн середньоденного заробітку.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Запорізької обласної ради восьмого скликання №6 від 23.12.2020 він був обраний на посаду заступника голови Запорізької обласної ради, а розпорядженням начальника Запорізької військової обласної державної адміністрації №2-ор-к від 03.04.2024 повноваження позивача на вказаній посаді були достроково припинені. Розпорядженням голови Запорізької ОДА від 24.06.24 за №84-ор-к зобов`язано вважати датою звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Запорізької обласної ради 24.06.2024.

Позивач вважає вказані розпорядження незаконними та такими, що порушують його право на працю.

Вважає, що з огляду на положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання щодо дострокового припинення повноважень заступника голови обласної ради може бути ініційоване на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради або голови ради та вирішене виключно на пленарному засіданні ради шляхом прийняття відповідного рішення за результатами таємного голосування депутатів.

Зазначає, що статтею 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено принцип неприпустимості припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану». Частиною третьої цієї ж статті визначено, що у разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов`язків працівників виконавчого апарату районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду). В свою чергу, увільнення від роботи (посади) передбачає тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків зі збереженням місця роботи і посади та не тягне за собою припинення трудових відносин.

Проте, як вбачається із розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації №2-ор-к від 03.04.24 та №84-ор-к від 24.06.24 повноваження позивача на посаді заступника голови обласної ради припинено, а його звільнено з даної посади з 24.06.2024.

З огляду на вказане, позивач стверджує, що мало місце безпідставне порушення його права на працю у Запорізькій обласній раді. Оскаржувані розпорядження підлягають скасуванню, а його слід поновити на роботі на посаді заступника голови Запорізької обласної ради з 24.06.2024.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою відповідачам надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.45-46).

10.09.2024 представником Запорізької ОДА через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позову заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. В обгрунтування своїх доводів вказує, що відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення повноваження такої обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації; виконавчий апарат такої районної та обласної ради підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації; начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов`язків працівників виконавчого апарату такої районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

На переконання відповідача-1 даний закон не встановлює жодних винятків або обмежень серед повноважень обласної ради, які перейшли до обласної державної адміністрації з прийняттям постанови Верховної Ради України від 21.03.2024 № 3625-IX «Про здійснення Запорізькою обласною військовою адміністрацією, начальником Запорізької обласної військової адміністрації повноважень, передбачених частиною третьою статті 10 та частиною третьою статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Таким чином, до голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації перейшли і повноваження ради щодо дострокового припинення повноважень голови ради, його першого заступника та заступників, а також дострокового припинення повноважень депутатів обласної ради. Вказані повноваження є для голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації власними дискреційними повноваженнями і облдержадміністрація законодавчо не зобов`язана мати підстав для прийняття тих чи інших рішень у межах власної дискреції.

Відтак, відповідач-1 вважає, що при прийнятті оскаржуваних розпоряджень голова обласної державної адміністрації, начальник обласної військової адміністрації діяв в межах наданих законом повноважень і у встановлений законом спосіб, з огляду на що позовні вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Запорізька обласна рада також подала відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги ОСОБА_1 заперечила. Зокрема, представника відповідача-2 зазначив, що указом Президента України від 24.02.2024 №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку було утворено (в тому числі) Запорізьку обласну військову адміністрацію. Постановою Верховної Ради України від 21.03.2024 № 3625-IX «Про здійснення Запорізькою обласною військовою адміністрацією, начальником Запорізької обласної військової адміністрації повноважень, передбачених частиною третьою статті 10 та частиною третьою статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яка набрала чинності 30.03.2024, було встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення чи скасування Запорізька обласна військова адміністрація, начальник Запорізької обласної військової адміністрації, крім повноважень, віднесених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» до компетенції обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, здійснюють також повноваження, передбачені частиною третьою статті 10 та частиною третьою статті 15 зазначеного Закону.

Звертає увагу суду, що з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Запорізька обласна рада, в якій відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» позивач працював на постійній основі, не здійснювала свої повноваження та не вирішувала нагальні питання області. Тому її повноваження були передані у встановленому порядку Запорізькій обласній військовій адміністрації, начальнику Запорізької обласної військової адміністрації.

Таким чином, з 30.03.2024 визначені чинним законодавством повноваження Запорізької обласної ради, в тому числі, які стосуються звільнення заступника голови обласної ради, одноособово здійснює голова Запорізької обласної державної адміністрації, начальник Запорізької обласної військової адміністрації, шляхом видання відповідних наказів або розпоряджень.

Окрім того вказує, що позивач помилково ототожнює себе з працівниками виконавчого апарату обласної ради, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» заступник голови обласної ради працює в раді на постійній основі, а не у її виконавчому апараті. Відтак, твердження позивача про можливість застосування до нього Закону України п. 7 ч. 3 ст. 10 «Про правовий режим воєнного стану», як до працівників виконавчого апарату обласної ради, є помилковими та сформовані на неправильному тлумаченні норм закону.

З огляду на вказане вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Запорізької обласної військової адміністрації, Запорізької обласної ради не підлягає задоволенню.

21.10.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача у яких останній підтримав доводи, викладені первісно у позовній заяві. Додатково позивач зазначив, що відповідно до рішенням Запорізької обласної ради №39 від 25.02.2016 «Про затвердження чисельності, структури та умов оплати праці працівників виконавчого апарату обласної ради», рішення облради №3 від 23.12.2020 про внесення змін до вищенаведеного рішення та розпорядження голови Запорізької обласної ради №67-р від 29.12.2023 «Про затвердження штатного розпису виконавчого апарату Запорізької обласної ради на 2024 рік» посада заступника голови обласної ради належить до складу виконавчого апарату Запорізької обласної ради. Вказане, на переконання позивача, спростовує твердження відповідачів про те, заступник голови Запорізької обласної ради не належить до виконавчого апарату даної ради.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Рішенням Запорізької обласної ради №6 від 23.12.2020 «Про обрання заступника голови Запорізької обласної ради» ОСОБА_1 обраний заступником голови Запорізької обласної ради (а.с.30).

Згідно із розпорядження голови Запорізької обласної ради від 28.12.2020 №52-р «Про повноваження заступника голови Запорізької обласної ради» ОСОБА_1 приступив до виконання повноважень заступника голови Запорізької обласної ради з 29.12.2020 (а.с.31).

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації №2-ор-к від 03.04.2024 «Про дострокове припинення повноважень заступника голови Запорізької обласної ради ОСОБА_1 » з 14.05.2024 припинено достроково повноваження заступника голови Запорізької обласної ради ОСОБА_1 без припинення повноважень депутата Запорізької обласної ради та звільнено його з посади заступника голови Запорізької обласної ради 14.05.2024, що є першим робочим днем, наступним за днем закінчення відпустки. Відповідно до пункту 2 даного розпорядження визначено, що у разі настання обставин непрацездатності ОСОБА_1 або надання йому будь-яких видів відпусток, вважати датою звільнення його з посади заступника голови Запорізької обласної ради перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність або перший робочий день після закінчення відпустки (а.с.32-33).

У період з 18.03.2024 по 21.06.2024 включно ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується даними з електронного реєстру листків непрацездатності порталу електронних послуг Пенсійного фонду України (а.с.108-115).

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації №84-ор-к від 24.06.2024 «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 та кінцевий розрахунок із ним» визначено вважати датою звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Запорізької обласної ради перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності - 24.06.2024 (а.с.116-117).

Позивач не погодився із розпорядженнями голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації №2-ор-к від 03.04.2024 та №84-ор-к від 24.06.2024 та звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Згідно із положеннями статті 7 Основного Закону в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституціїі законів України.

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону № 280/97 обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Частиною 1 статті 16 Закону № 280/97 передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі Закон №2493-III), служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою (стаття 3 Закону №2493-III).

Відповідно до статті 10 Закону №2493-III прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою.

Приписами статті 56 Закону №280/97-ВР визначено, що районна, районна у місті рада обирає заступника голови ради. Обласна рада обирає першого заступника, заступника голови ради. Заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.

Повноваження заступника голови районної у місті, районної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради можуть бути достроково припинені без припинення повноважень депутата відповідної ради за рішенням відповідної ради, що приймається шляхом таємного голосування. Питання про дострокове припинення їх повноважень може бути внесено на розгляд відповідної ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради або голови ради (частини 3 статті 56 Закону №280/97-ВР).

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону №2493-III крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:

- порушення посадовою особою місцевого самоврядування присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

- порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Аналіз наведених норм свідчить, що заступник голови обласної ради є посадовою особою місцевого самоврядування та обирається обласною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. Заступник голови обласної ради може бути звільнений з посади достроково за рішенням ради, що зумовлює припинення його служби в органі місцевого самоврядування. Питання про звільнення заступника голови обласної ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради або голови ради. Питання про звільнення голови обласної ради вирішується депутатами на пленарному засіданні обласної ради шляхом таємного голосування.

Як встановлено судом рішенням Запорізької обласної ради №6 від 23.12.2020 «Про обрання заступника голови Запорізької обласної ради» позивач був обраний заступником голови Запорізької обласної ради (а.с.30) та приступив до виконання повноважень заступника голови Запорізької обласної ради з 29.12.2020 (а.с.31).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому відповідними указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває на момент розгляду судом даної справи.

Правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон №389-VII).

Відповідно до частини 1 статті 4 вказаного Закону на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

У районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій (частина 4 статті 4 Закону №389-VII).

Згідно із положеннями частини третьої статті 10 Закону №389-VII у разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення:

1) повноваження такої обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації;

2) виконавчий апарат такої районної та обласної ради підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації;

3) відповідні районні та обласні ради не здійснюють свої повноваження;

4) комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, підпорядковуються відповідній військовій адміністрації;

5) управління об`єктами спільної власності територіальних громад таких району та/або області здійснюється начальником відповідної районної та/або обласної військової адміністрації;

6) призначення осіб на посади та звільнення з посад, які здійснюються начальником районної військової адміністрації, погоджуються з начальником відповідної обласної військової адміністрації;

7) начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов`язків працівників виконавчого апарату такої районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Таким чином, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, функціонування органів державної влади, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування здійснюється, з особливостями, що встановлені Законом №389-VII.

Постановою Верховної Ради України від 21.03.2024 №3625-IX «Про здійснення Запорізькою обласною військовою адміністрацією, начальником Запорізької обласної військової адміністрації повноважень, передбачених частиною третьою статті 10 та частиною третьою статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі Постанова №3625-IX), яка набрала чинності 30.03.2024, визначено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення чи скасування Запорізька обласна військова адміністрація, начальник Запорізької обласної військової адміністрації, крім повноважень, віднесених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» до компетенції обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, здійснюють також повноваження, передбачені частиною третьою статті 10 та частиною третьою статті 15 зазначеного Закону.

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації №2-ор-к від 03.04.2024 «Про дострокове припинення повноважень заступника голови Запорізької обласної ради ОСОБА_1 » з 14.05.2024 достроково припинено повноваження заступника голови Запорізької обласної ради ОСОБА_1 без припинення повноважень депутата Запорізької обласної ради та звільнено його з посади заступника голови Запорізької обласної ради 14.05.2024 (а.с.32-33).

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації №84-ор-к від 24.06.2024 «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 та кінцевий розрахунок із ним» визначено вважати датою звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Запорізької обласної ради перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності - 24.06.2024 (а.с.116-117).

Як випливає із тексту оскаржуваних розпоряджень останні прийняті, в тому числі, на підставі постанови Верховної Ради №3625-IX та статті 10 Закону №389-VII.

Предметом цього спору є правовідносини щодо правомірності прийняття головою Запорізької обласної державної адміністрації, начальником Запорізької обласної військової адміністрації розпоряджень №2-ор-к від 03.04.2024 та №84-ор-к від 24.06.2024, яким позивача фактично звільнено з посади заступника Запорізької обласної ради.

Позивач стверджує, що, оскільки в силу займаної посади він входив до складу виконавчого апарату Запорізької обласної ради, до повноважень начальника Запорізької обласної військової адміністрації в умовах воєнного стану віднесено виключно право вирішити питання щодо увільнення заступника обласної ради від виконання посадових обов`язків, а не звільнення заступника голови обласної ради із займаної посади.

Натомість, відповідачі правомірність дій начальника Запорізької обласної військової адміністрації щодо припинення повноважень позивача мотивують тим, що наслідком прийняття Верховною радою Постанови №3625-IX є те, що до повноважень голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації перейшли, зокрема, і повноваження ради щодо дострокового припинення повноважень голови ради, його першого заступника та заступників, а також дострокового припинення повноважень депутатів обласної ради.

Оцінюючи доводи учасників справи, суд виходить з таких міркувань.

Питання утворення та діяльності виконавчого апарату обласної ради врегульоване нормами статті 58 Закону №280/97-ВР.

Так, відповідно до частини 1 статті 58 Закону №280/97-ВР виконавчий апарат районної, обласної ради забезпечує здійснення радою повноважень, наданих їй Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчий апарат ради утворюється відповідною радою. Його структура, чисельність, визначена відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та витрати на утримання встановлюються радою за поданням її голови (частина 3 статті 58 Закону №280/97-ВР).

Пунктом 4 частини 1 статті 43 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання затвердження за пропозицією голови ради структури виконавчого апарату ради, його чисельності, встановленої відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на утримання ради та її виконавчого комітету;

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що рішенням Запорізької обласної ради сьомого скликання №39 від 25.02.2016 «Про затвердження чисельності, структури та умови оплати праці працівників виконавчого апарату обласної ради» (а.с.147-156) з 04.05.2016 затверджено нову штатну чисельність виконавчого апарату обласної ради кількістю 82 одиниці згідно переліку посад, визначених у додатку №1 да даного рішення.

Відповідно до додатку №1 до вказаного рішення Запорізької обласної ради сьомого скликання №39 від 25.02.2016 до структури виконавчого апарату Запорізької обласної ради з 04.15.2016 віднесено, в тому числі, посади: голови обласної ради, першого заступника голови обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласної ради, голови постійної комісії з питань бюджету, тощо. (а.с.157-161).

Рішенням Запорізької обласної ради восьмого скликання №3 від 23.12.2020 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 25.02.2016 №39 «Про затвердження чисельності, структури та умови оплати праці працівників виконавчого апарату обласної ради» (а.с.162-170): затверджено нову чисельність виконавчого апарату Запорізької обласної ради з 23.12.2020 у кількості 86 одиниць (пункт 1 рішення); затверджено нову структуру виконавчого апарату Запорізької обласної ради згідно якого посада заступника голови обласної ради у кількості 2 (двох) штатних посад включена до складу даного органу обласної ради.

Віднесення посади заступника голови обласної ради до структури виконавчого апарату Запорізької ради підтверджується також штатним розписом виконавчого апарату Запорізької обласної ради на 2024 рік, що затверджений розпорядженням голови Запорізької обласної ради №67-р від 29.12.2023 (а.с.171-177).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 у період з 23.12.2020 і до моменту прийняття відповідачем-1 оскаржуваних розпоряджень обіймав посаду заступника голови Запорізької обласної ради.

Відтак, в силу займаної посади (заступник голови обласної ради), зазначених вище рішень Запорізької обласної ради №39 від 25.02.2016, №3 від 23.12.2020, розпорядження голови Запорізької обласної ради №67-р від 29.12.2023, позивач входив до складу виконавчого апарату Запорізької обласної ради

Наведене повністю спростовує твердження представника Запорізької обласної ради про те, що позивач помилково ототожнює себе з працівниками виконавчого апарату обласної ради.

В свою чергу, зі змісту припису пункту 7 частини 3 статті 10 Закону №389-VII визначено, що начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов`язків працівників виконавчого апарату такої районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Таким чином, законодавець чітко визначив, що до такої категорії посадових осіб обласної ради, як працівники виконавчого апарату, начальником обласної військової адміністрації може бути вирішено питання виключно про увільнення таких осіб від виконання посадових обов`язків з оголошенням простою або переведення на рівнозначну чи нижчу посаду.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що під увільнення від роботи слід розуміти тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків із збереженням місця роботи. При цьому призупинення виконання працівником трудових обов`язків не тягне за собою припинення трудових відносин.

Суд зауважує, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Тобто діяльність суб`єкта владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує суб`єктів владних повноважень у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку цих органів та їхніх посадових осіб.

Вчинення суб`єктом владних повноважень дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Верховний суд у постановах від 21.05.2024 у справі № 6-33цс14, від 19.06.2024 у справі №753/6409/21 зазначив, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Частиною 4 статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що оскаржувані розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації №2-ор-к від 03.04.2024 «Про дострокове припинення повноважень заступника голови Запорізької обласної ради Фукса Г.Г.» та №84-ор-к від 24.06.2024 «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 та кінцевий розрахунок із ним» не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті з підстав, не передбачених законом, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування таких розпоряджень підлягають задоволенню.

Відповідачами на підтвердження правомірності оскаржуваних розпоряджень про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді заступника голови Запорізької обласної ради та його звільнення з даної посади не надано до суду належних та допустимих доказів правомірності звільнення позивача, які б спростовували твердження позивача, викладені у поданій до суду позовній заяві.

Отже позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування даних розпоряджень голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації слід задовольнити.

Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №840/3202/18, від 06.07.2021 у справі №640/3456/20, від 06.07.2021 у справі №640/1627/20.

Таким чином, ОСОБА_1 має бути поновлений на посаді заступника голови Запорізької обласної ради.

Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на посаді, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110), днем звільнення вважається останній день роботи.

Згідно розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації №84-ор-к від 24.06.2024 «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 та кінцевий розрахунок із ним» визначено вважати датою звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Запорізької обласної ради перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності 24.06.2024 (а.с.116-117).

Таким чином, останнім робочим днем позивача на посаді заступника голови Запорізької обласної ради є 24.06.2024. Тож позивача слід поновити на посаді, з якої його незаконно звільнено, з 25.06.2024.

Підстави для поновлення позивача на посаді з 24.06.2024, про що він просить у позові, відсутні, відтак, позов в цій частині позовних вимог слід задовольнити частково.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач надав до суду довідку Запорізької обласної ради №01-35/0183 від 03.07.2024 (а.с.40) про заробітну плату позивача за 2024 рік згідно даних якої за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням сума доходів ОСОБА_1 у березні 2024 року складала 34200,85 грн, у квітні 2024 року 8001,72 грн, всього - 42202,57 грн. Таким чином, середньоденна заробітна плата, розрахована із кількості фактично відпрацьованих робочих днів за ці два місяці (43 робочих днів), становить 981,46 грн.

Заперечення щодо наданої довідки та вказаних у ній сум доходів позивача від сторін спору до суду не надходили.

Вимушений прогул позивача тривав у період з 25.06.2024 (наступний день за днем звільнення) по 29.10.2024 (день ухвалення рішення про поновлення на роботі) та склав 91 робочий день.

Тому середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 89312,86 грн (981,46 грн х 91 день). Вказана сума заробітку визначена без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів, а їх нарахування та утримання має бути здійснено роботодавцем, як податковим агентом, під час нарахування суми заробітку позивачу.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно із довідкою Запорізької обласної ради №01-35/0183 від 03.07.2024 (а.с.40) середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за два останні дня перед звільнення становить 21101,29 грн.

Отже рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 21101,29 грн слід звернути до негайного виконання.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Зважаючи на те, що при зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не стягується.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241 - 246, 250, 255, 371 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької обласної військової адміністрації, Запорізької обласної ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації від 03.04.2024 за №2-ор-к «Про дострокове припинення повноважень заступника голови Запорізької обласної ради ОСОБА_1 ».

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Запорізької обласної військової адміністрації від 24.06.2024 за №84-ор-к «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 та кінцевий розрахунок із ним».

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Запорізької обласної ради з 25 червня 2024 року.

Стягнути з Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 89312,86 грн (вісімдесят дев`ять тисяч триста дванадцять гривень 86 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника голови Запорізької обласної ради з 25 червня 2024 року та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, у розмірі 21101,29 грн (двадцять одна тисяча сто одна гривня 29 копійок) з відрахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 29 жовтня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1: Запорізька обласна військова адміністрація (69107, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 164; Код ЄДРПОУ 00022504).

Відповідач-2: Запорізька обласна рада (69107, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 164; Код ЄДРПОУ 20507422).

Суддя Н. В. Стецик