Ухвала

від 30.10.2024 по справі 160/28757/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 жовтня 2024 року Справа 160/28757/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить суд:

- визнати противоправною постанову про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 від 11.03.2024 року, за виконавчим провадженням №72035714, винесену державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області ПМУ МЮ Конах Дарією Андріївною щодо стягнення із військової частини НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на користь громадянина ОСОБА_1 в рамках виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/1785/22;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 11.03.2024 року за виконавчим провадженням №72035714 винесену державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області ПМУ МЮ ОСОБА_2 щодо стягнення із військової частини НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на користь громадянина ОСОБА_1 в рамках виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/1785/22.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч.1 та ч.2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, оскаржувана постанова відповідачем винесена 11.03.2024 року, однак до суду із даним позовом позивач звернулася лише 23.10.2024 року, що підтверджується відміткою на конверті органу поштового зв`язку, тобто із пропуском 10-денного строку звернення до суду.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на дію на території України воєнного стану та те, що причина пропуску строку звернення до суду є поважною, пов`язаною з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі позивача та зробили неможливим своєчасне звернення до суду з позовом.

Дослідивши доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом слід зазначити, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 10.02.2023 року у справі №461/10111/21, від 07.02.2023 року у справі №120/14564/21-а та в ухвалі Верховного суду від 09.02.2023 року №620/5974/22.

У клопотанні позивача про поновлення строку звернення з адміністративним позовом зазначено про те, що Військова частина НОМЕР_1 активно бере участь у заходах із захисту суверенітету, територіальної цілісності України та недопущення просування загарбницьких сил російської федерації.

Однак, слід зазначити, що формуванням позовної заяви та супровід справи у суді здійснюється юридичним відділом, тому такі доводи не можуть бути визнані поважними причинами пропуску, оскільки не підтверджені належними та достатніми доказами, що дає судді підстави вважати про зволікання позивачем своїм правом щодо звернення до суду із цим позовом.

Також в позовній заяві позивач зазначає, що про існування оскаржуваної постанови позивач довгий час не знав. При цьому позивач зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2023 року отримав 19.03.2024 року.

Суддя зазначає, що у вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження зазначений ідентифікатор для доступу в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень до виконавчого провадження № 72035714.

Тобто, починаючи, принаймні, з 19.03.2024 року позивач мав повний доступ до електронного виконавчого провадження.

Отже суддя зазначає, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з цим позовом, а доводи позивача про поважність причин пропуску такого строку суддею не приймаються до уваги з огляду на зазначене вище.

Законодавцем чітко визначено, що поважними можуть бути визнані обставини непереборної сили, що не могли залежати від волі особи, проте позивачем не було зазначено обставин, що можуть бути віднесені до обставин, що не залежать від волевиявлення позивача та є непереборними.

Позивач доказів, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суду не надав.

Тому зазначені позивачем підстави для поновлення строку до суду не є поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі позивача та зробили неможливим своєчасне звернення до суду з позовом.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Військовою частиною НОМЕР_1 до позовної зави подане клопотання, в якому позивач проить відстрочити оплату судових витрат по справі, посилаючись на відсутність грошових коштів на рахунках частини, що унеможливлює забезпечення оплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на час подання позову її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, позивачем доказів на підтвердження тяжкого фінансового становища суду не надано.

Суддя, зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 , яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

У відповідності до ч.1 ст. 4 вказаного вище закону України судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 року № 3460-IX, визначено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу слід надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Таким чином, позовна заява Військової частини НОМЕР_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- докази сплати судового збору у сумі 3028 грн., сплаченого за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна