Ухвала

від 30.10.2024 по справі 260/5947/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5947/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гриб А.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився,

відповідач 1: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області - представник у судове засідання не з`явився,

відповідач 2: Державна судова адміністрація України - представник у судове засідання не з`явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України - представник у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30, код ЄДРПОУ 26213408), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 по 31 серпня 2024 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., на 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн., на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн. та на 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн; 2) зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 по 31 серпня 2024 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн., на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 грн., на 01 січня 2022 року у розмірі 2684 грн. та на 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.; 3) визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області щодо нарахування та виплати Данку Віктору суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року включно, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.; 4) зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України Про судоустрій та статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: у 2021 році - з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684.00 грн, у 2024 році - 3028.00 грн з урахуванням виплачених сум та з проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів; 5) допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.

12 вересня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 03 жовтня 2024 року об 08:40 годині.

27 вересня 2024 від Територіального управління ДСА України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зазначено про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині позовних вимог. Зокрема відповідач 1 вказує, що статтею 233 КзПП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину і сплинув 02 жовтня 2023 року (останні день строку 01 жовтня 2023 року припадав на неділю неробочий день) Отже, до позовних вимог в частині, яка стосується періоду з 01.01.2021 року по 18.07.2022 року належить застосувати норма статті 233 частини 2 КзПП України в редакції до внесення змін, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, Відповідач 1 вважає, що до позовних вимог, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року, а з врахуванням існування до 01 липня 2023 року гострої респіраторної хвороби COVID-19, з 01 липня 2023 року належить застосувати тримісячний строк звернення до суду, відповідно до статті 233 ч.2 КЗпП України в редакції Закону №2352. За такого підходу визначений статтею 233 КЗПП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину і сплинув 02 жовтня 2023 року, а позивач звернувся до суду 11 вересня 2024 року, тобто з порушенням встановленого статтею 233 частини 2 КЗпП трьохмісячного строку звернення до суду, з урахуванням пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» цього Кодексу за період, з 02 жовтня 2023 року по 11 червня 2024 року.

Отже, спірним у цій справі є період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року. До суду позивач звернувся 11 вересня 2024 року, хоча знав чи повинен був знати щомісячно протягом цього періоду розмір своєї щомісячної суддівської винагороди, включно і про розмір її складової посадового окладу, а тому, на переконання відповідача, позовні вимоги в частині періоду з 02.10.2023 по 11.06.2024 на підставі частини 3 статті 123 КАС України підлягають залишенню без розгляду внаслідок пропуску тримісячного строку звернення до адміністративного суду.

03 жовтня 2024 року ухвалою суду перейдено до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

10 жовтня 2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить суд розглянути справи без його участі.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, однак 30 жовтня 2024 року до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника ТУ ДСА України в Закарпатській області.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду, судом встановлено наступне.

Приписами частин третьої та п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, суд наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, шляхом внесенням до статті 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

Однак, пунктом 1 глава XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Аналіз статті 233 КЗпП України у зіставленні з пунктом 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України дає підстави дійти висновку, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто, якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов`язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був «прив`язаний» до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Судом враховано правовий підхід Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 по справі №200/5637/23.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.

27 червня 2023 року Постановою КМУ від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином до позовних вимог, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року, а з врахуванням існування до 01 липня 2023 року гострої респіраторної хвороби COVID-19, з 01 липня 2023 року належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду, відповідно до статті 233 частини 2 КЗпП України в редакції Закону № 2352.

Тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року та сплинув 02 жовтня 2023 року (01 жовтня 2023 року - вихідний день).

Натомість даний позов пред`явлено до суду 11 вересня 2024 року, що свідчить про недотримання встановленого тримісячного строку на звернення до суду, у частині, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 02 жовтня 2023 року по 11 червня 2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду та наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення її недоліків шляхом:

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску, у частині, що стосується спірних правовідносин, що виникли з 02 жовтня 2023 року по 11 червня 2024 року.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Відповідно до статті 171 частин 14 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, суд вважає необхідним залишити без руху позовну заяву, після відкриття провадження у даній адміністративній справі.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 256, 294 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`ятьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, за приписами частини 15 статті 171 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Скраль