Ухвала

від 30.10.2024 по справі 500/5732/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань переходу до розгляду справи за правилами іншого провадження

Справа № 500/5732/24

30 жовтня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного підприємства «Агро-Культура» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Ярмуся В.Д, надійшла позовна заява Приватного підприємства «Агро-Культура» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України , у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10944443/38543563 від 23.04.2024, якими відмовлено ПП "Агро-культура" у реєстрації податкової накладної №10 від 21.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 21.12.2023, подану ПП "Агро-Культура".

Ухвалою суду від 25.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

10.10.2024, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками від представника Головного управління ДПС у Тернопільській області та ДПС України (спільна позиція) про заперечення проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представником відповідачів у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також 10.10.2024 суду представником відповідачів подано клопотання про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявленого клопотання контролюючим органом вказано, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин по справі, а саме: суду необхідно всебічно дослідити чи здійснювалося лише оформлення окремих документів без фактичного виконання операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій, наслідком чого є отримання необґрунтованої податкової вигоди, зокрема формування неправомірного податкового кредиту чи дійсно операція відбулася та настали реальні наслідки за правочинами, що є не можливим в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки необхідно заслухати всі пояснення сторін і надати їм належну оцінку. Зазначено, що характер даних спірних правовідносин становить значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для контролюючого органу, оскільки механізм відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування створений задля запобігання формуванню фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування і запобіганню ризикам у фінансовій сфері, при використанні якого, контролюючий орган здійснює дослідження великого обсягу аналітичної інформації.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання представника відповідачів задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин першої - третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).

Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного (з викликом учасників справи чи без) чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Крім того, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, а законодавець у частині четвертій статті 257 КАС України лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких в ній зазначено.

В порушення вимог частини першої статті 167 КАС України, клопотання представника відповідача не містить належних підстав, не вказано, які конкретні "обставини" даної судової справи зумовлюють необхідність проведення її розгляду за правилами загального позовного провадження, чи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Однак, така категорія справ не визначена у переліку частини четвертої статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.83 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

Слід зазначити, що кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України, оскільки суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватися з її матеріалами, зокрема з доводами, аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України шляхом подання заяв по суті справи, додаткових пояснень та клопотань.

Водночас, суд наголошує, що у разі якщо в ході судового розгляду справи буде встановлено обставини, які потребуватимуть, зокрема, проведення судового засідання у справі - суд не позбавлений права з власної ініціативи перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи за правилами загального позовного провадження.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу сторони відповідача, що питання правомірності відшкодування платниками податків сум ПДВ - є (в подальшому) предметом контрольно-перевірочної роботи податкового органу та не досліджується судом в межах такої категорії спорів.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд даної судової справи за правилами загального позовного провадження чи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає з підстав його необґрунтованості.

Керуючись статтями 12, 166, 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області та ДПС України про розгляд справи №500/5732/24 за правилами загального позовного провадження чи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяМірінович У.А.