Рішення

від 30.10.2024 по справі 520/15336/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

30 жовтня 2024 р. справа №520/15336/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, карток відмов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000427 від 20.05.2024 року.

2) стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 43856496) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 31110,81 грн та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 60000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем до митниці під час оформлення вантажу було надано усі документи, котрі свідчать про правомірність визначення вартості товару за ціною договору та правильності числових значень, а тому рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, так як ним порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 07.06.2024 відкрито спрощене провадження у справі за правилами статті 262 КАС України без виклику сторін у судове засідання.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Також зазначив, що статтею 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МКУ. Митницею здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей використаних при обчисленні митної вартості. У результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності і неточності. Наданими декларантом документами висновки митного органу не спростовано, відтак прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому не погодившись з доводами представника відповідача, просив позовні вимоги задовольнити. Також зазначив, що право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Надані декларантом документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і протирічать наданим до позову доказам.

Ухвалою суду від 28.06.2024 відкрито загальне позовне провадження по адміністративній справі, яка призначена до підготовчого розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18.09.2024 призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

Протокольною суду від 19.09.2024, з урахуванням положень ст.243, 250 КАС України, вирішено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №520/15336/24 в порядку письмового провадження.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб`єкт господарювання 07.10.2020 за кодом 43856496.

Основним видом економічної діяльності ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" за КВЕД є: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів.

Інші види діяльності за КВЕД:13.20 Ткацьке виробництво; 14.12 Виробництво робочого одягу; 15.20 Виробництво взуття; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.24 Виробництво дерев`яної тари; 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; 20.52 Виробництво клеїв; 22.22 Виробництво тари з пластмас; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.91 Виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

08.08.2023 року між ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (покупець) та RAJHANS TRADING FZCO (постачальник) укладено Контракт № RTF/MLS20230808.

Відповідно до пункту 1.1 Контракту (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою б/н від 01.09.2023 року) визначено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товари в асортименті (далі - Товар). Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору.

Статтею 2 абзацом другим Контракту встановлено, що загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку.

Відповідно до абз.1, 2 ст.3 Контракту, поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

Згідно зі ст.4 Контракту, ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів долар США.

У відповідності до абз.2 ст.5 Контракту сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Додатковою угодою б/н від 27.02.2024 до Контракту №RTF/MLS20230808 внесені зміни щодо адреси ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", зазначено нову адресу: 41602. Сумська область, Конотопський район, місто Конотоп, вул.Коновальця Євгена, будинок 17, кімната 9.

23.02.2021 між Приватним підприємством "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" (виконавець) і ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02.

14.05.2024 року декларантом до митного посту "Барабашово" Харківської митниці подано митну декларацію за №UA807200/2024/008036 на товар №1 "Трикотажне полотно, виготовлено з синтетичних волокон ..." (код 6004100000), на товар №2 "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори" (код 6006320090) за зовнішньоекономічним контрактом №RTF/MLS20230808.

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, яка становить 41325,18 доларів США, декларантом надані такі документи: 1) пакувальний лист (Packing list) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року; 2) рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року; 3) коносамент (Bill of lading) №COSU6376507920 від 12.02.2024 року; 4) автотранспортна накладна (Road consignment note) №6693 від 09.05.2024 року; 5) декларація T1 (Dispatch note model T1) №24ROCT197000069684 від 09.05.2024 року; 6) декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року; 7) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-27/05-2024 від 13.05.2024 року; 8) розрахунок ціни (калькуляція) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року (з перекладом); 9) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 10) додаткова угода б/н від 01.09.2023 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 11) додаткова угода б/н від 01.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 12) додаткова угода б/н від 27.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 13) договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 від 23.02.2021 року; 14) видаткова накладна №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року (з перекладом); 15) відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року (з перекладом); 16) комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом); 17) лист №04/30-3 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страхування вантажу не здійснювалося; 18) лист №04/30-4 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає ліцензуванню; 19) лист №RAJ/MUL240205/2-1 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 20) лист №RAJ/MUL240205/2-2 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21) лист №RAJ/MUL240205/2-3 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 22) лист №RAJ/MUL240205/2-4 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 23) лист №RAJ/MUL240205/2-5 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 24) прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/002 від 28.12.2023 року (з перекладом); 25) якісний опис №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року (з перекладом).

14.05.2024 Харківською митницею направлено декларанту повідомлення №460295, в якому на підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі ст.53 і 54 МК України, пропонувалось надати додаткові документи.

Листами від 14.05.2024 №14/05/24-1, №14/05/24-2, №14/05/24-3, №14/05/24-4, №14/05/24-5, №14/05/24-6, №14/05/24-7, №14/05/24-8, №14/05/24-9, №14/05/24-10 позивач повідомив митний орган, що договір із третіми особами, пов`язаних з контрактом про поставку товарів, ліцензійний чи авторський договір не укладалися, розрахунки по таким договорам не здійснювались; прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/002 від 28.12.2023 року, митна декларація країни-походження №MRN24ROCT197000069684 від 09.05.2024, висновок експерта №20-27/05-2024 від 13.05.2024 були подані митному органу разом з митною декларацією №24UA807200008036U4. Щодо документів на підтвердження оплати товару, представником позивача надані пояснення, що відповідно до статті 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення) товару. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року передоплату не визначено. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, отже рахунок сплачено не було, банківські документи відсутні. Витрати на транспортування вже включені у вартість товару, отже надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок-перевезення, договорів тощо не вимагається. Надання інших документів для підтвердження митної вартості товарів ст.53 МК України не передбачає, відтак їх надання не є обов`язковим.

Також, 14.05.2024 відповідачем направлено ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повідомлення №460302, в якому повідомлено, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного /подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: товар №1 - 3,96 доларів США/кілограм, товар №2 - 3,96 доларів США/кілограм.

У відповідь позивач надіслав лист №14/05/24-11, в якому вказав про надання всіх необхідних документів за основним переліком для підтвердження митної вартості товару за ч.2 ст.53 МК України.

Відповідач надіслав позивачу повідомлення №46304 та просив надати рахунки та банківські документи стосовно оплати вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання контейнера, а також банківські платіжні документи стосовно оплати фрахту і авто перевезення від порту Констанца до міста Харків.

Листом від 15.05.2024 №15/05/24-1 та №15/05/24-2 декларант повідомив, що на вказані питання надана відповідь у листах №14/05/24-9 і №14/05/24-3 від 14.05.2024, повторно зазначено, що відповідно до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року, Commercial invoice (рахунку-фактури) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року витрати на транспортування вже включені у вартість товару. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у митного органу листом постачальника №RAJ/MUL240205/2-4 від 05.02.2024 року.

Проте відповідачем відмовлено у митному оформленні вищезазначеної митної декларації, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за другорядним методом. При цьому, відповідачем було відхилено надані позивачем документи, подані на обґрунтування правильності визначення митної вартості декларованих товарів.

Також зазначено, що джерелом інформації для прийняття даного рішення слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено в інших митницях у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор: товар №1 МД №UA500080/2024/005380 від 29.04.2024, товар №2 - МД №UA204060/2024/003023 від 13.05.2024. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості: є товар №1: 3,96 доларів США/кг, товар №2: 3,96 доларів США/кг.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч.7 ст.55, ч.2 ст.263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40ДЕ МД №24UA807200008080U2, при цьому ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 464128,14 гривень.

Крім того, 16.05.2024 року ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" до митного поста "Барабашово" Харківської митниці була подана ЕМД №UA807200/2024/008122, в якій заявлений до декларування Товар №1 - Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбовано в різні кольори (код 6006320090), за зовнішньоекономічним контрактом №RTF/MLS20230808.

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, яка становить 40751,12 доларів США, декларантом надані такі документи: 1) пакувальний лист (Packing list) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року; 2) рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року; 3) коносамент (Bill of lading) №COSU6376507970 від 12.02.2024 року; 4) автотранспортна накладна (Road consignment note) №2288 від 09.05.2024 року; 5) декларація T1 (Dispatch note model T1) №24ROCT197000069740 від 09.05.2024 року; 6) декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року; 7) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-28/05-2024 від 13.05.2024 року; 8) розрахунок ціни (калькуляція) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року (з перекладом); 9) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 10) додаткова угода б/н від 01.09.2023 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 11) додаткова угода б/н від 01.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 12) додаткова угода б/н від 27.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 13) договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 від 23.02.2021 року; 14) видаткова накладна №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року (з перекладом); 15) відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року (з перекладом); 16) Комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом); 17) лист №04/30-5 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страхування вантажу не здійснювалося; 18) лист №04/30-6 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає ліцензуванню; 19) лист №RAJ/MUL240205/3-1 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 20) лист №RAJ/MUL240205/3-2 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21) лист №RAJ/MUL240205/3-3 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 22) лист №RAJ/MUL240205/3-4 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 23) лист №RAJ/MUL240205/3-5 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 24) прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/003 від 28.12.2023 року (з перекладом); 25) якісний опис №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року (з перекладом).

16.05.2024 Харківською митницею направлено декларанту повідомлення №460515, в якому на підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі ст.53 і 54 МК України, пропонувалось надати додаткові документи.

Листами від 16.05.2024 №16/05/24-1, №16/05/24-2, №16/05/24-3, №16/05/24-4, №16/05/24-5, №16/05/24-6, №16/05/24-7, №16/05/24-8, №16/05/24-9, №16/05/24-10 позивач повідомив митний орган, що договір із третіми особами, пов`язаних з контрактом про поставку товарів, ліцензійний чи авторський договір не укладалися, розрахунки по таким договорам не здійснювались; прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/003 від 28.12.2023 року, митна декларація країни-походження №MRN24ROCT197000069740 від 09.05.2024, висновок експерта №20-28/05-2024 від 13.05.2024 були подані митному органу разом з митною декларацією №24UA807200008122U0. Щодо документів на підтвердження оплати товару, представником позивача надані пояснення, що відповідно до статті 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення) товару. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року передоплату не визначено. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, отже рахунок сплачено не було, банківські документи відсутні. Витрати на транспортування вже включені у вартість товару, отже надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок-перевезення, договорів тощо не вимагається. Надання інших документів для підтвердження митної вартості товарів ст.53 МК України не передбачає, відтак їх надання не є обов`язковим.

Також, 16.05.2024 відповідачем направлено ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повідомлення №460578, в якому повідомлено, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного /подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: товар №1 - 3,96 доларів США/кілограм, товар №2 - 3,96 доларів США/кілограм.

У відповідь позивач надіслав лист №16/05/24-11, в якому вказав про надання всіх необхідних документів за основним переліком для підтвердження митної вартості товару за ч.2 ст.53 МК України.

Проте відповідачем відмовлено у митному оформленні вищезазначеної митної декларації, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за другорядним методом. При цьому, відповідачем було відхилено надані позивачем документи, подані на обґрунтування правильності визначення митної вартості декларованих товарів.

У спірному рішенні зазначено, що джерелом інформації для прийняття даного рішення слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено в інших митницях у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор: товар №1 МД №UA500080/2024/005380 від 29.04.2024, товар №2 - МД №UA204060/2024/002101 від 08.04.2024. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості: є товар №1: 3,96 доларів США/кг, товар №2: 3,96 доларів США/кг.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч.7 ст.55, ч.2 ст.263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40ДЕ МД №24UA807200008166U5, при цьому ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 467015,69 гривень.

20.05.2024 року ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" до митного поста "Барабашово" Харківської митниці була подана ЕМД №UA807200/2024/008287, в якій заявлений до декларування Товар №1 - Трикотажне полотно з синтетичних волокон (код 6004100000), Товар №2 - Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбовано в різні кольори (код 6006320090), за зовнішньоекономічним контрактом №RTF/MLS20230808.

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, яка становить 47127,90 доларів США, декларантом надані такі документи: 1) пакувальний лист (Packing list) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року; 2) рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року; 3) коносамент (Bill of lading) №COSU6376508020 від 12.02.2024 року; 4) автотранспортна накладна (Road consignment note) №4555 від 13.05.2024 року; 5) декларація T1 (Dispatch note model T1) №24ROCT197000069633 від 09.05.2024 року; 6) декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року; 7) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-38/05-2024 від 17.05.2024 року; 8) розрахунок ціни (калькуляція) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року (з перекладом); 9) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 10) додаткова угода б/н від 01.09.2023 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 11) додаткова угода б/н від 01.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 12) додаткова угода б/н від 27.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 13) договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 від 23.02.2021 року; 14) видаткова накладна №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року (з перекладом); 15) відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року (з перекладом); 16) Комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом); 17) лист №04/30-1 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страхування вантажу не здійснювалося; 18) лист №04/30-2 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає ліцензуванню; 19) лист №RAJ/MUL240205/1-1 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 20) лист №RAJ/MUL240205/1-2 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21) лист №RAJ/MUL240205/1-3 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 22) лист №RAJ/MUL240205/1-4 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 23) лист №RAJ/MUL240205/1-5 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 24) прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/001 від 28.12.2023 року (з перекладом); 25) якісний опис №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року (з перекладом).

20.05.2024 Харківською митницею направлено декларанту повідомлення №460515, в якому на підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі ст.53 і 54 МК України, пропонувалось надати додаткові документи.

Листами від 20.05.2024 №20/05/24-1, №20/05/24-2, №20/05/24-3, №20/05/24-4, №20/05/24-5, №20/05/24-6, №20/05/24-7, №20/05/24-8, №20/05/24-9 позивач повідомив митний орган, що договір із третіми особами, пов`язаних з контрактом про поставку товарів, ліцензійний чи авторський договір не укладалися, розрахунки по таким договорам не здійснювались; прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/001 від 28.12.2023 року, митна декларація країни-походження №MRN24ROCT197000069633 від 09.05.2024, висновок експерта №20-38/05-2024 від 17.05.2024 були подані митному органу разом з митною декларацією №24UA807200008287U0. Щодо документів на підтвердження оплати товару, представником позивача надані пояснення, що відповідно до статті 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення) товару. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року передоплату не визначено. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, отже рахунок сплачено не було, банківські документи відсутні. Витрати на транспортування вже включені у вартість товару, отже надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок-перевезення, договорів тощо не вимагається. Надання інших документів для підтвердження митної вартості товарів ст.53 МК України не передбачає, відтак їх надання не є обов`язковим.

Також, 20.05.2024 відповідачем направлено ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повідомлення №460977, в якому повідомлено, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного /подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: товар №1 - 3,96 доларів США/кг, товар №2 - 3,96 доларів США/кг.

У відповідь позивач надіслав листи №20/05/24-10 та №20/05/24-11, в яких вказав про надання всіх необхідних документів за основним переліком для підтвердження митної вартості товару за ч.2 ст.53 МК України.

20.058.2024 відповідачем відмовлено у митному оформленні вищезазначеної митної декларації, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000427 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за другорядним методом. При цьому, відповідачем було відхилено надані позивачем документи, подані на обґрунтування правильності визначення митної вартості декларованих товарів.

У спірному рішенні зазначено, що джерелом інформації для прийняття даного рішення слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено в інших митницях у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор: товар №1 МД №UA500080/2024/005380 від 29.04.2024, товар №2 - МД №UA204060/2024/002101 від 08.04.2024. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості: є товар №1: 3,96 доларів США/кг, товар №2: 3,96 доларів США/кг.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч.7 ст.55, ч.2 ст.263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40ДЕ МД №24UA807200008322U5, при цьому ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 537310,02 гривень.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картами відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень митниць на перевірку правильності визначення платниками податків митної вартості товару в операціях з імпорту до України, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Митного кодексу України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

В частині 5 статті 53 МК України зазначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 МК України зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У відповідності до частини 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Відповідно до частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч.3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 Верховний суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих позивачем до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

Листами позивачем, в яких викладено додаткові пояснення, повідомлено Харківську митницю, що підприємством були направлені до митного органу усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару по ЕМД.

Також, ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повідомлено митний орган, що разом із ЕМД подавалися усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч.2 ст.53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч.3, 4 ст.53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів. Митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Судом з наданих як до митниці, так і до суду документів, встановлено, що вартість товару доларів США/кг вказана у вже наявних у відповідача прайс-листах №RAJHANS20231228/002 від 28.12.2023, №RAJHANS20231228/003 від 28.12.2023, №RAJHANS20231228/001 від 28.12.2023. Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена вже наявними у відповідача інвойсами №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024; №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 року №RAJ/MUL240205/1-1, №RAJ/MUL240205/3-1, №RAJ/MUL240205/2-1.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/2-2, №RAJ/MUL240205/3-2, №RAJ/MUL240205/3-1 та листами позивача від 30.04.2024 №04/30-3, №04/30-5, №04/30-1.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1-3, №RAJ/MUL240205/3-3, №RAJ/MUL240205/2-3.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/2-4, №RAJ/MUL240205/3-4, №RAJ/MUL240205/3-1.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/2-5, №RAJ/MUL240205/3-5, №RAJ/MUL240205/1-5 та листами ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" від 30.04.2024 №04/30-4, №04/30-5, №04/30-2.

Всі витрати вказано у калькуляціях від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3, №RAJ/MUL240205/1, які також надавалися відповідачу, інші витрати відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що декларантом надано відповідачу вичерпну інформацію та додаткові документи на підтвердження митного оформлення товару за визначеною у митних деклараціях вартістю.

Додатково позивач наголошував на тому, що всі необхідні документи вже наявні у відповідача у відповідних листах на повідомлення, які також відповідачем не враховано.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №820/2014/17 вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 "Про захист особи відносно актів адміністративних органів".

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд звертає увагу, що товар, визначений в ЕМД №24UA807200008036U4 від 14.05.2024, №24UA807200008122U0 від 16.05.2024 та №24UA807200008287U0 від 20.05.2024, поставлено в рамках умов одного контракту. Підстави для винесення оскаржуваних в цій справі рішень №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024, №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 та №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024 про коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, фактично є ідентичними та за своїм змістом дублюються.

Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначає наступне.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024, №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 та №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024 зазначено: "Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству".

Суд звертає увагу, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а: "У даному випадку, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

Слід вказати про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками".

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі №2040/6019/18, зокрема: "Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами".

У спірних рішеннях №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 та №UA807000/2024/000366/2 від 20.02.2024 вказано, що: наданий до митного оформлення прайс-лист №RAJHANS20231228/003 від 28.12.2023 та №RAJHANS20231228/001 від 28.12.2023 не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позицій, наданим до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст.VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VІІ Генeральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

Відповідачем, у спірних рішень про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024, №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 та №UA807000/2024/000366/2 від 20.02.2024 вказано про відсутність каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару.

Суд звертає увагу, що такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаро-супровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації. Вказана правова позиція також відображена в постанові Верховного Суду від 27.01.2022 року у справі №810/3667/15.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прейскуранти (прайс-листи) №RAJHANS2023205/002 від 28.12.2023, №RAJHANS2023205/003 від 28.12.2023 та №RAJHANS2023205/001 від 28.12.2023.

Про факт надання та наявності у митного органу прайс-листів до митних декларацій №24UA807200008036U4 від 14.05.2024, №24UA807200008122U0 від 16.05.2024, №24UA807200008287U0 від 20.05.2024 також наголошувалося у листах ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №14/05/24-6 від 14.05.2024, №16/05/24-6 від 16.05.2024, №20/05/24-6 від 20.05.2024.

Проте, відповідачем дана обставина не прийнята до уваги ані під час ознайомлення з додатками до митних декларацій, ані під час ознайомлення з відповідями на повідомлення, ані на момент прийняття протиправних рішень та карток відмови.

Твердження митниці, що надані прайси не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позиції, не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Верховним Судом зроблено у постанові від 08.12.2022 року у справі №420/2792/19 зроблено висновок, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб`єктивних припущеннях.

В постанові від 02.06.2022 року у справі №460/2674/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: "60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару".

Таким чином, можна зробити висновок, що прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, твердження відповідача про недоліки прайс-листів, наданих до митних декларацій №24UA807200008036U4 від 14.05.2024, №24UA807200008122U0 від 16.05.2024, №24UA807200008287U0 від 20.05.2024, є необґрунтованим та не підтвердженим жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, надані прайс-листи містить достатню цінову інформацію про товар.

Щодо посилання відповідача на відсутність митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 ч.3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч.3 ст.53 МК України за її наявності.

Судом встановлено, що разом з митними деклараціями позивачем для митного оформлення товарів надавалися декларації на підтвердження факту експорту товарів, а саме: №MRN24R0CT1970000696384 від 09.05.2024, №MRN24R0CT197000069740 від 09.05.2024 та №MRN24R0CT197000069633 від 09.05.2024, на які відповідач також посилається у спірних картках відмови №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024, №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024 та №№UA807200/2024/000427 від 20.05.2024.

Таким чином, твердження відповідача про ненадання зазначених документів позивачем з його одночасним посиланням на них у спірних картках відмови вказує на їх необґрунтованість.

Про факт надання позивачем та наявності у відповідача вказаних документів також наголошувалося відповідачу на повідомлення у листах до митних декларацій №14/05/24-57 від 14.05.2024, №16/05/24- від 16.05.2024 та №20/05/24-7 від 20.05.2024.

З огляду на те, що експортні декларації є додатковими документами у розумінні ч.3 ст.53 МК України, то їх не надання не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості, адже ч. 2 статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових для подання й, до того ж, не впливають на митну вартість як таку та не містять відомостей, необхідних для перевірки митної декларації.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.04.2021 у справі №804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18) та постанові від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження № К/9901/53456/18).

Щодо твердження відповідача про відсутність перевізних транспортних документів (договір та заявка про перевезення з перевізником; транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту; банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту; відсутні транспортні довідки, рахунки), суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ч. 2 ст.53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Дане положення містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

З матеріалів справи встановлено, що витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно, ст.3 контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023, відповідно до якого Поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунках-фактурах) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс-2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеному в постанові від 17.05.2022 у справі №810/1661/17 (провадження №К/9901/58788/18): "З`ясовуючи обґрунтованість зазначених розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД №9125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах СРТ Київ.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки СРТ, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця".

Також, вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеним у постанові від 23.03.2020 у справі №804/4905/15 (провадження №К/9901/6043/18): "..вимоги відповідача щодо надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч.4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а не перевіряється митним органом порядок формування ціни на товар продавцем".

Отже, за умовами поставки СРТ витрати на транспортування вже включені у вартість товару (що також підтверджено наданими Контрактом, інвойсами №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 та іншими документами), відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України вимога відповідача до позивача надати перевізні, транспортні документи була необґрунтованою, а тому ненадання документів, які відповідно до підстав та умов за ст. 53 МК України надаватися не повинні, не може бути та не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача на те, що висновок експерта не відповідає вимогам ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп.56-60 Національного стандарту №1 "Засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами, суд зазначає наступне.

Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані позивачем товари, встановлюється не у звітах про оцінку майна, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, в інвойсах №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024.

Суд зазначає, що посадові особи митного органу не є експертами чи спеціалістами у відповідній сфері та повинні діяти в межах своїх посадових інструкцій та рекомендацій. Митним органом вказано, що наданий висновок підготовлений з порушенням, однак останній не має права виявляти "порушення" у звіті з оцінки майна.

Разом з тим, відповідач при дослідженні висновків експерта намагався перейняти на себе повноваження експерта, хоча компетенція у нього для цього відсутня.

Правова позиція щодо незаконності коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як звіт про оцінку майна, який митну вартість не підтверджує, викладена у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі № 810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16.

Отже, надані позивачем відповідачу висновки експерта не є документом, що підтверджує митну вартість у розумінні ч.2 ст.53 МК України, а є додатковим документом на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару.

Щодо транспортних витрат, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні №UА807000/2024/000351/2 від 15.05.2024 вказано, що декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю (рахунки фрахту) тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості.

Відповідно до листа від 14.05.2024 №14/05/24-9 та від 15.05.2024 №15/05/24-1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачання та не наданням декларантом документального підтвердження відомостей, щодо вартості цих складових, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; у наданій до оформлення митній декларації зазначені умови поставки СРТ Храків, але згідно коносаменту №COSU6376507920 від 12.02.2024 зазначено маршрут "SHANGHAI-Constanta", та відсутністю відомостей щодо вартості транспортних послуг від Румунії до кордону України можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості".

Окрім цього, у спірному рішенні №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024 відповідач вказує, що "в графі 3 CMR 0517 відсутня інформація про місце розвантаження, у графі 23 відсутній підпис перевізника".

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: "Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі".

На виконання ст.3 Контракту, його сторони визначили, узгодили та вказали в інвойсах №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 умову поставки CPT, Харків.

Суд зазначає, що коносаменти не є тими документами, що підтверджують умови поставки.

На підтвердження цього факту до митного органу було також надано CMR №6693 від 09.05.2024, №2288 від 09.05.2024, №4555 від 13.05.2024 (які містять посилання на інвойси №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 відповідно), в яких вказано всі відомості та обставини відправлення та переміщення партії товару, його розвантаження, а саме:

-місцем навантаження товару є Константа, Румунія;

-місцем розвантаження є Україна, що узгоджується зі ст.3 Контракту та інвойсами №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024.

Тобто, Константа, Румунія було транзитним/проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар вже надійшов до названого (кінцевого) місця призначення в Україну.

Як вбачається з пояснень позивача, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та нестабільністю у роботі морських портів України, імпорт товару здійснювався не безпосередньо у морський порт, а поставлявся через третю/транзитну країну (Румунія), проте, транзитна країна не є названим (кінцевим) місцем призначення, адже кінцевим місцем призначення є Україна.

Окрім цього, матеріалами справи підтверджено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями №24UA807200008036U4 від 14.05.2024, №24UA807200008122U0 від 16.05.2024, №24UA807200008287U0 від 20.05.2024 надавалися калькуляції собівартості товару №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 та №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, в які включено фрахт.

Також відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися листи постачальника №RAJ/MUL240205/3-1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2-1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1-1 від 05.02.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Суд вказує, що посилання відповідача у спірних рішеннях про коригування митної вартості на те, що згідно листів постачальника наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи, що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачання є безпідставним, з огляду на таке.

В інвойсах від 05.02.2024 року №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 сторони визначили, узгодили та вказали, що умовою поставки є CPT Kharkiv, Ukraine, а тому всі витрати на транспортування вже включено у вартість товару, що додатково було підтверджено листами постачальника, що є логічним, узгодженим та документально підтвердженим.

Тобто, до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на постачальника.

Отже, твердження відповідача про те, що документальне підтвердження щодо витрат на транспортування відсутнє, є необґрунтованим та спростованим, адже вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи вже включені в ціну товару.

Отже, умовами поставки CPT саме на постачальника покладається обов`язок оплатити всі витрати на транспортування товару, а тому додавати такі витрати під час визначення митної вартості не потрібно.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВС від 17.01.2023 року у справі №0440/5532/18: "Якщо поставка імпортованих платником товарів... охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника і вартість пакування та маркування, то сторони контракту мають право встановити, що вартість упаковки та маркування входить до вартості товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях. Згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту така ціна товару включає вартість пакування, у зв`язку з чим, згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, під час визначення митної вартості ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар. "

Отже, позивачем повністю документально підтверджено, що витрати на транспортування включено до ціни товару, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими позивачем та вже наявними у митного органу документами.

Щодо не залучення посередницьких послуг.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів містить такі підстави коригування: "відповідно до листа від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/3-4, №RAJ/MUL240205/2-4, №RAJ/MUL240205/1-4 зазначено про те що посередницькі послуги не залучалися але товаровідправником є особа відмінна від контрактроотримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактроотримувача, що потребує додаткових витрат, та можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості".

Cудом встановлено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися листи постачальника за Контрактом від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/3-4, №RAJ/MUL240205/2-4, №RAJ/MUL240205/1-4 з інформацією від постачальника, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсами від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 посередницькі послуги не залучалися.

Таким чином, посилання відповідача на те, що "товаровідправником є особа відмінна від контрактоотримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоотримувача, що потребує додаткових витрат" є безпідставними.

Судом також встановлено, що, відповідно до поданої одночасно з митними деклараціями, додаткової угоди б/н від 22.01.2024 до Контракту, сторони домовилися доповнитистаттю 3 Контрактунаступним абзацом: "Вантажовідправниками по даному контракту окрім Постачальника можуть бути SHAOXING ZHANGCHUANG TEXTILE CO, LTD (Адреса: ROOM 0810,BUILDING NO. l, BAOHUI BUSINESS BUILDING, KEQIAO, SHAOXING CHINA)".

Таким чином, митному органу одночасно з митними деклараціями надавалися як лист постачальника за Контрактом від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1-4, №RAJ/MUL240205/2-4, №RAJ/MUL240205/3-4 на підтвердження того, що у відношення товару відвантаженого по інвойсах від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 посередницькі послуги не залучалися, так і додаткова угода б/н від 22.01.2024 до Контракту на підтвердження того, що вантажовідправниками по Контракту окрім постачальника також можуть бути й інші особи.

Щодо ненадання позивачем при митному оформленні інформації стосовно ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та даних відносно витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст.62 МК України визначено, що у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.

Тобто, відповідачем, як підставу для винесення спірних рішень, вибірково процитовано положення ст. 62 МК України, які стосуються методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, та не мають жодного відношення до поданих позивачем Митних декларацій.

Суд зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст.53 МК України.

Отже, позивач не зобов`язаний надавати таку інформацію відповідачу, а тому її ненадання та відсутність такої інформації у відповідача не може бути належною підставою для прийняття останнім спірних рішень, що свідчить про протиправність таких дій.

Також, суд зазначає, що представником відповідача вказано посилання на дані з АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України і встановлення того, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений час є нижчою, проте до суду не надано доказів того, що вказане твердження відповідає умовам, наведеним у ч.2 ст.59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками.

Тобто, відповідно до ч.2 ст.59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195; надалі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містять повних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт при виданні оскаржених рішень не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував з неповно, діяння особи кваліфікував правильно, не оцінив усіх юридично значимих факторів.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що в межах даної справи саме відповідач повинен довести правомірність всіх складових сум коригування, які він визначив у спірних рішеннях коригування митної вартості товарів, і в разі недоведеності такі рішення підлягають скасуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем як до суду, так і до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару, відповідно до ч.2 ст.53 МК України, у повній мірі підтверджують митну вартість товару, підлягають обчисленню та містять всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржувані рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товару №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024, №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 року та №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024 року є необґрунтованими та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Щодо позовних вимог про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованих Харківською митницею карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024 року, №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024 року, №UA807200/2024/000427 від 20.05.2024 року.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі №809/506/17 ).

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60000,00 грн суд зазначає таке.

Позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді позовної заяви в суді подано наступні документи: договір про надання правової допомоги від 23.05.2024, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 23.05.2024, додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги від 23.05.2024, платіжна інструкція від 27.05.2024 №1581 про сплату позивачем адвокатському бюро 60000,00 грн за надання правової допомоги.

Відповідачем у складі відзиву на позовну заяву до суду надано заперечення щодо заявлених до відшкодування витрат позивача на надання професійної правничої допомоги, зокрема, на оплату послуг адвоката, згідно яких він вказав на їх необґрунтований, неспівмірний до розглядуваної справи розмір і просив відмовити у стягненні цих витрат.

В зв`язку із наведеними обставинами суд зауважує, що відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 30 червня 2022 року у справі №640/1175/20, від 11серпня 2022 року у справі №300/2050/19.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги клопотання відповідача про не співмірність понесених позивачем витрат при розгляді справи, а також про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, дослідивши договір про надання правової допомоги від 23.05.2024, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 23.05.2024, судом встановлено, що за даними договором представник позивача приймає на себе зобов`язання про надання правової допомоги ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024 та картки відмови №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024, №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 та картки відмови №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024 року, рішень про коригування митної вартості товарів №UA807200/2024/000366/2 від 20.05.2024 року та картки відмови №UA807200/2024/000427 від 20.05.2024, винесених Харківською митницею на суму надмірно нарахованих митних платежів через коригування.

Разом з тим, згідно копії наданої до суду додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги від 23.05.2024 визначено, що позивач повинен сплатити гонорар Адвокатському Бюро " ОСОБА_1 " за надання правової допомоги у розмірі 60000 грн. Оплата послуг підтверджується платіжною інструкцією від 27.05.2024 №1581 у розмірі 60000,00 грн.

Суд зазначає, що позивачем не подано доказів щодо кількісних характеристик послуги, вартості послуг, загальної суми, а також які саме з визначених сторонами послуг було надано. При цьому, стосовно визначення фіксованої ставки гонорару адвоката, суд зауважує, що в аспекті визначення співмірності наданих правничих послуг адвоката, їх обсяг та характер підлягають доведенню.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на сплату послуг адвоката (правничу допомогу) до предмета спору, складності справи, суд вважає обґрунтованою суму для відшкодування витрат на правничу допомогу в цій справі в розмірі 30000,00 грн.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 31110,81 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.05.2024 №1583.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову 31110,81 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (вул.Євгена Коновальця, буд.17, кім.9, м.Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 43856496) до Харківської митниці (вул.Миколаївська, буд.16-Б, м.Харків, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024 року та картку в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 року та картку в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024 року та картку в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000427 від 20.05.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул.Короленка, буд.16 Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (вул.Євгена Коновальця, буд.17, кім.9, м.Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 43856496) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 31110 (тридцять одна тисяча сто десять) гривень 81 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул.Короленка, буд.16 Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (вул.Євгена Коновальця, буд.17, кім.9, м.Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 43856496) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 30 жовтня 2024 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО