Постанова

від 15.01.2025 по справі 520/15336/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 р.Справа № 520/15336/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.10.24 по справі № 520/15336/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ»

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення, карток відмов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просив:

1) визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024 року та картку відмови №UA807200/2024/000427 від 20.05.2024 року.

2) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (код ЄДРПОУ 43856496) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 31110,81 грн та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 60000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024 року та картку в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024 року.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 року та картку в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024 року.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024 року та картку в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000427 від 20.05.2024 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул.Короленка, буд.16 Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (вул.Євгена Коновальця, буд.17, кім.9, м.Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 43856496) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 31110 (тридцять одна тисяча сто десять) гривень 81 копійок.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул.Короленка, буд.16 Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (вул.Євгена Коновальця, буд.17, кім.9, м.Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 43856496) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України (в подальшому МК України), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб`єкт господарювання 07.10.2020 за кодом 43856496.

Основним видом економічної діяльності ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" за КВЕД є: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів.

Інші види діяльності за КВЕД:13.20 Ткацьке виробництво; 14.12 Виробництво робочого одягу; 15.20 Виробництво взуття; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.24 Виробництво дерев`яної тари; 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; 20.52 Виробництво клеїв; 22.22 Виробництво тари з пластмас; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.91 Виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

08.08.2023 року між ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (покупець) та RAJHANS TRADING FZCO (постачальник) укладено Контракт № RTF/MLS20230808.

Відповідно до пункту 1.1 Контракту (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою б/н від 01.09.2023 року) визначено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товари в асортименті (далі - Товар). Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору.

Статтею 2 абзацом другим Контракту встановлено, що загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку.

Відповідно до абз.1, 2 ст.3 Контракту, поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

Згідно зі ст.4 Контракту, ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів долар США.

У відповідності до абз.2 ст.5 Контракту сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Додатковою угодою б/н від 27.02.2024 до Контракту №RTF/MLS20230808 внесені зміни щодо адреси ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", зазначено нову адресу: 41602. Сумська область, Конотопський район, місто Конотоп, вул.Коновальця Євгена, будинок 17, кімната 9.

23.02.2021 між Приватним підприємством "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" (виконавець) і ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02.

14.05.2024 року декларантом до митного посту "Барабашово" Харківської митниці подано митну декларацію за №UA807200/2024/008036 на товар №1 "Трикотажне полотно, виготовлено з синтетичних волокон ..." (код 6004100000), на товар №2 "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори" (код 6006320090) за зовнішньоекономічним контрактом №RTF/MLS20230808.

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, яка становить 41325,18 доларів США, декларантом надані такі документи: 1) пакувальний лист (Packing list) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року; 2) рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року; 3) коносамент (Bill of lading) №COSU6376507920 від 12.02.2024 року; 4) автотранспортна накладна (Road consignment note) №6693 від 09.05.2024 року; 5) декларація T1 (Dispatch note model T1) №24ROCT197000069684 від 09.05.2024 року; 6) декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року; 7) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-27/05-2024 від 13.05.2024 року; 8) розрахунок ціни (калькуляція) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року (з перекладом); 9) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 10) додаткова угода б/н від 01.09.2023 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 11) додаткова угода б/н від 01.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 12) додаткова угода б/н від 27.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 13) договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 від 23.02.2021 року; 14) видаткова накладна №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року (з перекладом); 15) відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року (з перекладом); 16) комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом); 17) лист №04/30-3 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страхування вантажу не здійснювалося; 18) лист №04/30-4 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає ліцензуванню; 19) лист №RAJ/MUL240205/2-1 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 20) лист №RAJ/MUL240205/2-2 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21) лист №RAJ/MUL240205/2-3 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 22) лист №RAJ/MUL240205/2-4 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 23) лист №RAJ/MUL240205/2-5 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 24) прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/002 від 28.12.2023 року (з перекладом); 25) якісний опис №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року (з перекладом).

14.05.2024 Харківською митницею направлено декларанту повідомлення №460295, в якому на підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі ст.53 і 54 МК України, пропонувалось надати додаткові документи.

Листами від 14.05.2024 №14/05/24-1, №14/05/24-2, №14/05/24-3, №14/05/24-4, №14/05/24-5, №14/05/24-6, №14/05/24-7, №14/05/24-8, №14/05/24-9, №14/05/24-10 позивач повідомив митний орган, що договір із третіми особами, пов`язаних з контрактом про поставку товарів, ліцензійний чи авторський договір не укладалися, розрахунки по таким договорам не здійснювались; прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/002 від 28.12.2023 року, митна декларація країни-походження №MRN24ROCT197000069684 від 09.05.2024, висновок експерта №20-27/05-2024 від 13.05.2024 були подані митному органу разом з митною декларацією №24UA807200008036U4. Щодо документів на підтвердження оплати товару, представником позивача надані пояснення, що відповідно до статті 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення) товару. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року передоплату не визначено. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, отже рахунок сплачено не було, банківські документи відсутні. Витрати на транспортування вже включені у вартість товару, отже надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок-перевезення, договорів тощо не вимагається. Надання інших документів для підтвердження митної вартості товарів ст.53 МК України не передбачає, відтак їх надання не є обов`язковим.

Також, 14.05.2024 відповідачем направлено ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повідомлення №460302, в якому повідомлено, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного /подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: товар №1 - 3,96 доларів США/кілограм, товар №2 - 3,96 доларів США/кілограм.

У відповідь позивач надіслав лист №14/05/24-11, в якому вказав про надання всіх необхідних документів за основним переліком для підтвердження митної вартості товару за ч.2 ст.53 МК України.

Відповідач надіслав позивачу повідомлення №46304 та просив надати рахунки та банківські документи стосовно оплати вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання контейнера, а також банківські платіжні документи стосовно оплати фрахту і авто перевезення від порту Констанца до міста Харків.

Листом від 15.05.2024 №15/05/24-1 та №15/05/24-2 декларант повідомив, що на вказані питання надана відповідь у листах №14/05/24-9 і №14/05/24-3 від 14.05.2024, повторно зазначено, що відповідно до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року, Commercial invoice (рахунку-фактури) №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року витрати на транспортування вже включені у вартість товару. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у митного органу листом постачальника №RAJ/MUL240205/2-4 від 05.02.2024 року.

Проте відповідачем відмовлено у митному оформленні вищезазначеної митної декларації, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за другорядним методом. При цьому, відповідачем було відхилено надані позивачем документи, подані на обґрунтування правильності визначення митної вартості декларованих товарів.

Також зазначено, що джерелом інформації для прийняття даного рішення слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено в інших митницях у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор: товар №1 МД №UA500080/2024/005380 від 29.04.2024, товар №2 - МД №UA204060/2024/003023 від 13.05.2024. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості: є товар №1: 3,96 доларів США/кг, товар №2: 3,96 доларів США/кг.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч.7 ст.55, ч.2 ст.263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40ДЕ МД №24UA807200008080U2, при цьому ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 464128,14 гривень.

Крім того, 16.05.2024 року ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" до митного поста "Барабашово" Харківської митниці була подана ЕМД №UA807200/2024/008122, в якій заявлений до декларування Товар №1 - Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбовано в різні кольори (код 6006320090), за зовнішньоекономічним контрактом №RTF/MLS20230808.

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, яка становить 40751,12 доларів США, декларантом надані такі документи: 1) пакувальний лист (Packing list) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року; 2) рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року; 3) коносамент (Bill of lading) №COSU6376507970 від 12.02.2024 року; 4) автотранспортна накладна (Road consignment note) №2288 від 09.05.2024 року; 5) декларація T1 (Dispatch note model T1) №24ROCT197000069740 від 09.05.2024 року; 6) декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року; 7) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-28/05-2024 від 13.05.2024 року; 8) розрахунок ціни (калькуляція) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року (з перекладом); 9) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 10) додаткова угода б/н від 01.09.2023 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 11) додаткова угода б/н від 01.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 12) додаткова угода б/н від 27.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 13) договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 від 23.02.2021 року; 14) видаткова накладна №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року (з перекладом); 15) відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року (з перекладом); 16) Комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом); 17) лист №04/30-5 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страхування вантажу не здійснювалося; 18) лист №04/30-6 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає ліцензуванню; 19) лист №RAJ/MUL240205/3-1 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 20) лист №RAJ/MUL240205/3-2 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21) лист №RAJ/MUL240205/3-3 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 22) лист №RAJ/MUL240205/3-4 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 23) лист №RAJ/MUL240205/3-5 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 24) прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/003 від 28.12.2023 року (з перекладом); 25) якісний опис №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року (з перекладом).

16.05.2024 Харківською митницею направлено декларанту повідомлення №460515, в якому на підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі ст.53 і 54 МК України, пропонувалось надати додаткові документи.

Листами від 16.05.2024 №16/05/24-1, №16/05/24-2, №16/05/24-3, №16/05/24-4, №16/05/24-5, №16/05/24-6, №16/05/24-7, №16/05/24-8, №16/05/24-9, №16/05/24-10 позивач повідомив митний орган, що договір із третіми особами, пов`язаних з контрактом про поставку товарів, ліцензійний чи авторський договір не укладалися, розрахунки по таким договорам не здійснювались; прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/003 від 28.12.2023 року, митна декларація країни-походження №MRN24ROCT197000069740 від 09.05.2024, висновок експерта №20-28/05-2024 від 13.05.2024 були подані митному органу разом з митною декларацією №24UA807200008122U0. Щодо документів на підтвердження оплати товару, представником позивача надані пояснення, що відповідно до статті 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення) товару. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024 року передоплату не визначено. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, отже рахунок сплачено не було, банківські документи відсутні. Витрати на транспортування вже включені у вартість товару, отже надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок-перевезення, договорів тощо не вимагається. Надання інших документів для підтвердження митної вартості товарів ст.53 МК України не передбачає, відтак їх надання не є обов`язковим.

Також, 16.05.2024 відповідачем направлено ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повідомлення №460578, в якому повідомлено, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного /подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: товар №1 - 3,96 доларів США/кілограм, товар №2 - 3,96 доларів США/кілограм.

У відповідь позивач надіслав лист №16/05/24-11, в якому вказав про надання всіх необхідних документів за основним переліком для підтвердження митної вартості товару за ч.2 ст.53 МК України.

Проте відповідачем відмовлено у митному оформленні вищезазначеної митної декларації, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за другорядним методом. При цьому, відповідачем було відхилено надані позивачем документи, подані на обґрунтування правильності визначення митної вартості декларованих товарів.

У спірному рішенні зазначено, що джерелом інформації для прийняття даного рішення слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено в інших митницях у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор: товар №1 МД №UA500080/2024/005380 від 29.04.2024, товар №2 - МД №UA204060/2024/002101 від 08.04.2024. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості: є товар №1: 3,96 доларів США/кг, товар №2: 3,96 доларів США/кг.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч.7 ст.55, ч.2 ст.263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40ДЕ МД №24UA807200008166U5, при цьому ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 467015,69 гривень.

20.05.2024 року ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" до митного поста "Барабашово" Харківської митниці була подана ЕМД №UA807200/2024/008287, в якій заявлений до декларування Товар №1 - Трикотажне полотно з синтетичних волокон (код 6004100000), Товар №2 - Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбовано в різні кольори (код 6006320090), за зовнішньоекономічним контрактом №RTF/MLS20230808.

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, яка становить 47127,90 доларів США, декларантом надані такі документи: 1) пакувальний лист (Packing list) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року; 2) рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року; 3) коносамент (Bill of lading) №COSU6376508020 від 12.02.2024 року; 4) автотранспортна накладна (Road consignment note) №4555 від 13.05.2024 року; 5) декларація T1 (Dispatch note model T1) №24ROCT197000069633 від 09.05.2024 року; 6) декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року; 7) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-38/05-2024 від 17.05.2024 року; 8) розрахунок ціни (калькуляція) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року (з перекладом); 9) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 10) додаткова угода б/н від 01.09.2023 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 11) додаткова угода б/н від 01.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 12) додаткова угода б/н від 27.02.2024 року до Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року; 13) договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 від 23.02.2021 року; 14) видаткова накладна №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року (з перекладом); 15) відвантажувальна специфікація №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року (з перекладом); 16) Комерційна пропозиція №RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом); 17) лист №04/30-1 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страхування вантажу не здійснювалося; 18) лист №04/30-2 від 30.04.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає ліцензуванню; 19) лист №RAJ/MUL240205/1-1 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 20) лист №RAJ/MUL240205/1-2 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 21) лист №RAJ/MUL240205/1-3 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 22) лист №RAJ/MUL240205/1-4 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 23) лист №RAJ/MUL240205/1-5 від 05.02.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 24) прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/001 від 28.12.2023 року (з перекладом); 25) якісний опис №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року (з перекладом).

20.05.2024 Харківською митницею направлено декларанту повідомлення №460515, в якому на підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі ст.53 і 54 МК України, пропонувалось надати додаткові документи.

Листами від 20.05.2024 №20/05/24-1, №20/05/24-2, №20/05/24-3, №20/05/24-4, №20/05/24-5, №20/05/24-6, №20/05/24-7, №20/05/24-8, №20/05/24-9 позивач повідомив митний орган, що договір із третіми особами, пов`язаних з контрактом про поставку товарів, ліцензійний чи авторський договір не укладалися, розрахунки по таким договорам не здійснювались; прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20231228/001 від 28.12.2023 року, митна декларація країни-походження №MRN24ROCT197000069633 від 09.05.2024, висновок експерта №20-38/05-2024 від 17.05.2024 були подані митному органу разом з митною декларацією №24UA807200008287U0. Щодо документів на підтвердження оплати товару, представником позивача надані пояснення, що відповідно до статті 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення) товару. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024 року передоплату не визначено. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, отже рахунок сплачено не було, банківські документи відсутні. Витрати на транспортування вже включені у вартість товару, отже надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок-перевезення, договорів тощо не вимагається. Надання інших документів для підтвердження митної вартості товарів ст.53 МК України не передбачає, відтак їх надання не є обов`язковим.

Також, 20.05.2024 відповідачем направлено ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повідомлення №460977, в якому повідомлено, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного /подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: товар №1 - 3,96 доларів США/кг, товар №2 - 3,96 доларів США/кг.

У відповідь позивач надіслав листи №20/05/24-10 та №20/05/24-11, в яких вказав про надання всіх необхідних документів за основним переліком для підтвердження митної вартості товару за ч.2 ст.53 МК України.

20.05.2024 відповідачем відмовлено у митному оформленні вищезазначеної митної декларації, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000427 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024, відповідно до якого скориговано митну вартість товару за другорядним методом. При цьому, відповідачем було відхилено надані позивачем документи, подані на обґрунтування правильності визначення митної вартості декларованих товарів.

У спірному рішенні зазначено, що джерелом інформації для прийняття даного рішення слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено в інших митницях у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у АСМО Інспектор: товар №1 МД №UA500080/2024/005380 від 29.04.2024, товар №2 - МД №UA204060/2024/002101 від 08.04.2024. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 59 МКУ. Розрахунок митної вартості: є товар №1: 3,96 доларів США/кг, товар №2: 3,96 доларів США/кг.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч.7 ст.55, ч.2 ст.263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40ДЕ МД №24UA807200008322U5, при цьому ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 537310,02 гривень.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картами відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів Харківської митниці необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598).

Тобто вимоги вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Крім того, згідно Правил, митний орган повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувались ним при коригуванні митної вартості за резервним методом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.

Судом встановлено, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих позивачем до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

Листами позивачем, в яких викладено додаткові пояснення, повідомлено Харківську митницю, що підприємством були направлені до митного органу усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару по ЕМД.

Крім того, ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повідомлено митний орган, що разом із ЕМД подавалися усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч.2 ст.53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч.3, 4 ст.53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Колегія суддів зазначає, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів. Митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Як встановлено судовим розглядом, вартість товару доларів США/кг вказана у вже наявних у відповідача прайс-листах №RAJHANS20231228/002 від 28.12.2023, №RAJHANS20231228/003 від 28.12.2023, №RAJHANS20231228/001 від 28.12.2023. Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена вже наявними у відповідача інвойсами №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024; №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 року №RAJ/MUL240205/1-1, №RAJ/MUL240205/3-1, №RAJ/MUL240205/2-1.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/2-2, №RAJ/MUL240205/3-2, №RAJ/MUL240205/3-1 та листами позивача від 30.04.2024 №04/30-3, №04/30-5, №04/30-1.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1-3, №RAJ/MUL240205/3-3, №RAJ/MUL240205/2-3.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/2-4, №RAJ/MUL240205/3-4, №RAJ/MUL240205/3-1.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/2-5, №RAJ/MUL240205/3-5, №RAJ/MUL240205/1-5 та листами ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" від 30.04.2024 №04/30-4, №04/30-5, №04/30-2.

Всі витрати вказано у калькуляціях від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3, №RAJ/MUL240205/1, які також надавалися відповідачу, інші витрати відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що декларантом надано відповідачу вичерпну інформацію та додаткові документи на підтвердження митного оформлення товару за визначеною у митних деклараціях вартістю.

Додатково позивач наголошував на тому, що всі необхідні документи вже наявні у відповідача у відповідних листах на повідомлення, які також відповідачем не враховано.

Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Колегі суддів зазначає, що товар, визначений в ЕМД №24UA807200008036U4 від 14.05.2024, №24UA807200008122U0 від 16.05.2024 та №24UA807200008287U0 від 20.05.2024, поставлено в рамках умов одного контракту. Підстави для винесення оскаржуваних в цій справі рішень №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024, №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 та №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024 про коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, фактично є ідентичними та за своїм змістом дублюються.

Стосовно оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024, №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 та №UA807000/2024/000366/2 від 20.05.2024 зазначено: "Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству".

Суд звертає увагу, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, судова колегія зауважує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками".

Судовим розглядом встановлено, що у спірних рішеннях №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 та №UA807000/2024/000366/2 від 20.02.2024 вказано, що: наданий до митного оформлення прайс-лист №RAJHANS20231228/003 від 28.12.2023 та №RAJHANS20231228/001 від 28.12.2023 не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позицій, наданим до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст.VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VІІ Генeральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

Відповідачем, у спірних рішень про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024, №UA807000/2024/000352/2 від 16.05.2024 та №UA807000/2024/000366/2 від 20.02.2024 вказано про відсутність каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару.

Суд звертає увагу, що такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаро-супровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Враховуючи вищенаведене, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації. Вказана правова позиція також відображена в постанові Верховного Суду від 27.01.2022 року у справі №810/3667/15.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прейскуранти (прайс-листи) №RAJHANS2023205/002 від 28.12.2023, №RAJHANS2023205/003 від 28.12.2023 та №RAJHANS2023205/001 від 28.12.2023.

Про факт надання та наявності у митного органу прайс-листів до митних декларацій №24UA807200008036U4 від 14.05.2024, №24UA807200008122U0 від 16.05.2024, №24UA807200008287U0 від 20.05.2024 також наголошувалося у листах ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №14/05/24-6 від 14.05.2024, №16/05/24-6 від 16.05.2024, №20/05/24-6 від 20.05.2024.

Однак, відповідачем дана обставина не прийнята до уваги ані під час ознайомлення з додатками до митних декларацій, ані під час ознайомлення з відповідями на повідомлення, ані на момент прийняття протиправних рішень та карток відмови.

Доводи відповідача, що надані прайси не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позиції, не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Верховним Судом зроблено у постанові від 08.12.2022 року у справі №420/2792/19 зроблено висновок, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Тому, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб`єктивних припущеннях.

Отже, твердження відповідача про недоліки прайс-листів, наданих до митних декларацій №24UA807200008036U4 від 14.05.2024, №24UA807200008122U0 від 16.05.2024, №24UA807200008287U0 від 20.05.2024, є необґрунтованим та не підтвердженим жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, надані прайс-листи містить достатню цінову інформацію про товар.

Стосовно доводів митниці на відсутність митної декларації країни відправлення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 7 ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч.3 ст.53 МК України за її наявності.

Судовим розглядом встановлено, що разом з митними деклараціями позивачем для митного оформлення товарів надавалися декларації на підтвердження факту експорту товарів, а саме: №MRN24R0CT1970000696384 від 09.05.2024, №MRN24R0CT197000069740 від 09.05.2024 та №MRN24R0CT197000069633 від 09.05.2024, на які відповідач також посилається у спірних картках відмови №UA807200/2024/000410 від 15.05.2024, №UA807200/2024/000413 від 16.05.2024 та №№UA807200/2024/000427 від 20.05.2024.

Враховуючи вищенаведене, твердження відповідача про ненадання зазначених документів позивачем з його одночасним посиланням на них у спірних картках відмови вказує на їх необґрунтованість.

Крім того, про факт надання позивачем та наявності у відповідача вказаних документів також наголошувалося відповідачу на повідомлення у листах до митних декларацій №14/05/24-57 від 14.05.2024, №16/05/24- від 16.05.2024 та №20/05/24-7 від 20.05.2024.

Враховуючи те, що експортні декларації є додатковими документами у розумінні ч.3 ст.53 МК України, то їх не надання не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості, адже ч. 2 статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових для подання й, до того ж, не впливають на митну вартість як таку та не містять відомостей, необхідних для перевірки митної декларації.

Щодо твердження відповідача про відсутність перевізних транспортних документів (договір та заявка про перевезення з перевізником; транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту; банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту; відсутні транспортні довідки, рахунки), колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 6 ч. 2 ст.53 МК України серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Дане положення містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Як встановлено судовим розглядом, витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно, ст.3 контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023, відповідно до якого Поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунках-фактурах) №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс-2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Отже, відповідно до умов поставки СРТ, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця".

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеним у постанові від 23.03.2020 у справі №804/4905/15 (провадження №К/9901/6043/18): "..вимоги відповідача щодо надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця.

Згідно з ч.4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а не перевіряється митним органом порядок формування ціни на товар продавцем".

Отже, за умовами поставки СРТ витрати на транспортування вже включені у вартість товару (що також підтверджено наданими Контрактом, інвойсами №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 та іншими документами), відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України вимога відповідача до позивача надати перевізні, транспортні документи була необґрунтованою, а тому ненадання документів, які відповідно до підстав та умов за ст. 53 МК України надаватися не повинні, не може бути та не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Стосовно доводів відповідача на те, що висновок експерта не відповідає вимогам ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп.56-60 Національного стандарту №1 "Засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами, колегія суддів зазначає наступне.

Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані позивачем товари, встановлюється не у звітах про оцінку майна, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, в інвойсах №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024.

Суд зазначає, що посадові особи митного органу не є експертами чи спеціалістами у відповідній сфері та повинні діяти в межах своїх посадових інструкцій та рекомендацій. Митним органом вказано, що наданий висновок підготовлений з порушенням, однак останній не має права виявляти "порушення" у звіті з оцінки майна.

Крім того, відповідач при дослідженні висновків експерта намагався перейняти на себе повноваження експерта, хоча компетенція у нього для цього відсутня.

Правова позиція щодо незаконності коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як звіт про оцінку майна, який митну вартість не підтверджує, викладена у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі № 810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем відповідачу висновки експерта не є документом, що підтверджує митну вартість у розумінні ч.2 ст.53 МК України, а є додатковим документом на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару.

З приводу транспортних витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірному рішенні №UА807000/2024/000351/2 від 15.05.2024 вказано, що декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю (рахунки фрахту) тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості.

Так, відповідно до листа від 14.05.2024 №14/05/24-9 та від 15.05.2024 №15/05/24-1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачання та не наданням декларантом документального підтвердження відомостей, щодо вартості цих складових, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; у наданій до оформлення митній декларації зазначені умови поставки СРТ Храків, але згідно коносаменту №COSU6376507920 від 12.02.2024 зазначено маршрут "SHANGHAI-Constanta", та відсутністю відомостей щодо вартості транспортних послуг від Румунії до кордону України можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості".

Окрім цього, у спірному рішенні №UA807000/2024/000351/2 від 15.05.2024 відповідач вказує, що "в графі 3 CMR 0517 відсутня інформація про місце розвантаження, у графі 23 відсутній підпис перевізника".

Судом встановлено, що відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: "Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі".

На виконання ст.3 Контракту, його сторони визначили, узгодили та вказали в інвойсах №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 умову поставки CPT, Харків.

Суд зазначає, що коносаменти не є тими документами, що підтверджують умови поставки.

На підтвердження цього факту до митного органу було також надано CMR №6693 від 09.05.2024, №2288 від 09.05.2024, №4555 від 13.05.2024 (які містять посилання на інвойси №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 відповідно), в яких вказано всі відомості та обставини відправлення та переміщення партії товару, його розвантаження, а саме:

-місцем навантаження товару є Константа, Румунія;

-місцем розвантаження є Україна, що узгоджується зі ст.3 Контракту та інвойсами №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024.

Тобто, Константа, Румунія було транзитним/проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар вже надійшов до названого (кінцевого) місця призначення в Україну.

Як зазначає позивач у своїх поясненнях, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та нестабільністю у роботі морських портів України, імпорт товару здійснювався не безпосередньо у морський порт, а поставлявся через третю/транзитну країну (Румунія), проте, транзитна країна не є названим (кінцевим) місцем призначення, адже кінцевим місцем призначення є Україна.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями №24UA807200008036U4 від 14.05.2024, №24UA807200008122U0 від 16.05.2024, №24UA807200008287U0 від 20.05.2024 надавалися калькуляції собівартості товару №RAJ/MUL240205/3 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2 від 05.02.2024 та №RAJ/MUL240205/1 від 05.02.2024, в які включено фрахт.

Також відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися листи постачальника №RAJ/MUL240205/3-1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/2-1 від 05.02.2024, №RAJ/MUL240205/1-1 від 05.02.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача у спірних рішеннях про коригування митної вартості на те, що згідно листів постачальника наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи, що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачання є безпідставним, з огляду на таке.

Судом встановлено, що в інвойсах від 05.02.2024 року №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 сторони визначили, узгодили та вказали, що умовою поставки є CPT Kharkiv, Ukraine, а тому всі витрати на транспортування вже включено у вартість товару, що додатково було підтверджено листами постачальника, що є логічним, узгодженим та документально підтвердженим.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на постачальника.

Тому, твердження відповідача про те, що документальне підтвердження щодо витрат на транспортування відсутнє, є необґрунтованим та спростованим, адже вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи вже включені в ціну товару.

Враховуючи вищенаведене, позивачем повністю документально підтверджено, що витрати на транспортування включено до ціни товару, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими позивачем та вже наявними у митного органу документами.

Стосовно не залучення посередницьких послуг, колегія суддів взазначає таке.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів містять такі підстави коригування: "відповідно до листа від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/3-4, №RAJ/MUL240205/2-4, №RAJ/MUL240205/1-4 зазначено про те що посередницькі послуги не залучалися але товаровідправником є особа відмінна від контрактроотримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактроотримувача, що потребує додаткових витрат, та можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості".

Cудом встановлено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися листи постачальника за Контрактом від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/3-4, №RAJ/MUL240205/2-4, №RAJ/MUL240205/1-4 з інформацією від постачальника, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсами від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 посередницькі послуги не залучалися.

Отже, посилання відповідача на те, що "товаровідправником є особа відмінна від контрактоотримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоотримувача, що потребує додаткових витрат" є безпідставними.

Судом також встановлено, що, відповідно до поданої одночасно з митними деклараціями, додаткової угоди б/н від 22.01.2024 до Контракту, сторони домовилися доповнитистаттю 3 Контрактунаступним абзацом: "Вантажовідправниками по даному контракту окрім Постачальника можуть бути SHAOXING ZHANGCHUANG TEXTILE CO, LTD (Адреса: ROOM 0810,BUILDING NO. l, BAOHUI BUSINESS BUILDING, KEQIAO, SHAOXING CHINA)".

Отже, митному органу одночасно з митними деклараціями надавалися як лист постачальника за Контрактом від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1-4, №RAJ/MUL240205/2-4, №RAJ/MUL240205/3-4 на підтвердження того, що у відношення товару відвантаженого по інвойсах від 05.02.2024 №RAJ/MUL240205/1, №RAJ/MUL240205/2, №RAJ/MUL240205/3 посередницькі послуги не залучалися, так і додаткова угода б/н від 22.01.2024 до Контракту на підтвердження того, що вантажовідправниками по Контракту окрім постачальника також можуть бути й інші особи.

Щодо ненадання позивачем при митному оформленні інформації стосовно ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та даних відносно витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом 1 ч. 2 ст.62 МК України визначено, що у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.

Отже, відповідачем, як підставу для винесення спірних рішень, вибірково процитовано положення ст. 62 МК України, які стосуються методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, та не мають жодного відношення до поданих позивачем Митних декларацій.

Колегія суддів зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст.53 МК України, а тому позивач не зобов`язаний надавати таку інформацію відповідачу, а тому її ненадання та відсутність такої інформації у відповідача не може бути належною підставою для прийняття останнім спірних рішень, що свідчить про протиправність таких дій.

Крім того, колегія суддів зауважує, що представником відповідача вказано посилання на дані з АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України і встановлення того, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений час є нижчою, проте до суду не надано доказів того, що вказане твердження відповідає умовам, наведеним у ч.2 ст.59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до ч.2 ст.59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Судова колегія зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195; надалі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містять повних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за другорядним методом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то останні є похідними від рішення про коригування митної вартості.

Таким чином, картки відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Колегією суддів встановлено, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вмотивовані прийнятими митним органом рішеннями про коригування митної вартості, правомірність яких відповідачем не доведено під час розгляду цієї справи.

Отже, оскаржені картки відмови також є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення відповідача необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Доводів щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу апеляційна скарга не містить, тому рішення Харківського окружного адміністративного суду в даній частині перегляду не підлягає.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 по справі № 520/15336/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 20.01.2025 року