Рішення

від 30.10.2024 по справі 520/22346/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

30.10.2024 р. справа №520/22346/24 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (далі за текстом - Відповідач №1), Виконавчого комітету Харківської міської ради (далі за текстом - Відповідач №2, суб"єкт владних повноважень, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації, адміністративний орган), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - КП "Жилкомсервіс", ОСОБА_2 провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,встановив:

Позивач звернувся до суду з вимогами: 1) визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради з приводу відмови упорядкування нумерації об"єктів нерухомого майна у зв"язку із дублюванням адрес існуючих об`єктів шляхом зміни (коригування) поштової адреси квартири АДРЕСА_1 , наймачем якої є ОСОБА_1 ; 2) зобов"язати Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради упорядкувати нумерацію об"єктів нерухомого майна у зв"язку із дублюванням адрес існуючих об`єктів шляхом зміни (коригування) поштової адреси квартири АДРЕСА_1 , наймачем якої є ОСОБА_1 .

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради як виконавчий орган органу місцевого самоврядування вчинив протиправну відмову у присвоєнні поштової адреси окремого об`єкту нерухомого майна.

Відповідач №1 - Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради із поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що не порушував прав (інтересів) громадянина, яким не була ініційована належна процедура для прийняття позитивного рішення з порушеного питання.

Відповідач №2 - Виконавчий комітет Харківської міської ради із поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що подані зацікавленою особою документи були недостатніми для прийняття позитивного рішення з порушеного питання.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» власної письмової правової позиції по суті спору не висловили.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

За викладеними у позові твердженнями, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у неприватизованій квартирі АДРЕСА_1 .

Протоколом засідання громадської комісії по житловим питанням при виконкомі Червонозаводської районної Ради народних депутатів №11 від 24 березня 1992 року, затвердженого рішенням виконкому №55/1 від 07 квітня 1992 року, в зв`язку зі смертю наймача ОСОБА_3 , визнано ОСОБА_1 на підставі ст.106 ЖК УРСР наймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

В жовтні 2023 року заявник подав до Відділу приватизації житлового фонду Харківської міської ради звернення з приводу оформлення передачі в приватну власність квартири АДРЕСА_1 (далі за текстом - Квартира).

Листом від 28.02.2024 року №1392 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради повідомило позивача - ОСОБА_1 , що його заява на приватизацію квартири АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 , Управлінням знята з розгляду у зв`язку з тим, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо квартири АДРЕСА_3 , а право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_2 .

За викладеними у позові твердженнями, позивач звертався до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» з приводу дублювання адреси квартири АДРЕСА_4 . В зв`язку з цим КП «Жилкомсервіс» на адресу Департаменту містобудування та архітектури ХМР було направлено відповідний лист №18 від 21.02.2024 року.

Листом від 28.03.2024 року №902/0/605-24 Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради сповістив заявника про те, що відповідно до п.52 Постанови КМУ №690 від 07.07.2021 року у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності, зміна, коригування адреси здійснюється на підставі рішення суду.

Заявник у позові зазначає, що в даному випадку не впорядкування нумерації квартири АДРЕСА_1 шляхом зміни адреси нумерації квартири унеможливлює реалізацію права приватизації зазначеної квартири та подальшого проведення правочинів з таким об`єктом нерухомого майна, належної ідентифікації об`єкта нерухомого майна на місцевості для особистих цілей, оскільки виявлено дублювання адрес існуючих об`єктів нерухомості.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Підпунктом 10 п. «б» ч.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів рад віднесено функцію здійснення обліку та реєстрації нерухомого майна.

Окрім того, з 01.12.2019р. згідно з Законом України від 17.10.2019р. №199-IX, яким були внесені зміни до п.1-1 ч.1 ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів рад віднесено і функцію прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Звідси слідує, що орган місцевого самоврядування та виконавчий комітет ради є різними суб`єктами владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.

За правилом ч.3 ст.12 та ч.5 ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради очолює сільський, селищний, міський голова.

Як то передбачено ч.1 ст.53 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання.

Частиною 6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Таким чином, віднесені до відання виконавчого комітету ради питання розглядаються на засіданні виконавчого комітету ради, оформлюються письмовими рішеннями, котрі підписуються або сільським, селищним, міським головою, або особою, що виконує повноваження підписуються сільського, селищного, міського голови.

У ході розгляду справи судом достеменно установлено, що звернення заявника з приводу усунення дублювання поштових адрес різних та окремих обєктів житла за адресою АДРЕСА_5 на засіданні Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області не розглядалось, письмового рішення Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області з даного питання не приймалось, позаяк такого звернення до Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області і не надходило.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Такий порядок затверджений постановою КМУ від 07.07.2021р. №690 (далі за текстом - Порядок №690).

Згідно з ч.5 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" адреса (крім реквізиту, визначеного п.10 ч.4 цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, зокрема, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.

Пунктом 4 ч.11 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта з урахуванням вимог п.2 ч.3 цієї статті.

Як указано у ч.12 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи: 1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно); 2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об`єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об`єкт перебуває у спільній власності; 4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, якщо об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об`єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності; 5) технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна - у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності; 6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням; 7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі. Копії документів, що подаються для зміни адреси об`єкта нерухомого майна, засвідчуються заявником (його представником).

У силу ч.14 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта приймає рішення або про зміну адреси, або про відмову у зміні адреси.

Відповідно до ч.15 ст.263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об`єкта (його представника) про зміну адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником; 4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території. Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Утім, до запровадження електронної системи згідно з спеціальним правилом ч.1 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" присвоєння, зміна, коригування адреси здійснюються у порядку, визначеному статтею 263 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документи для присвоєння, зміни, коригування адреси подаються відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Частиною 5 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що для присвоєння адреси подаються такі документи: 1) заява про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи; 2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 3) генеральний план об`єкта будівництва (у разі спорудження об`єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва; 4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням або в електронній формі; 7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі. Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

У силу ч.7 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси приймає рішення або про присвоєння, зміну, коригування адреси , або про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси.

За змістом ч.8 ст.265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви про присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва; 4) подання заяви особою, яка не є власником (співвласниками) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником - у разі подання заяви про присвоєння, зміну адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта; 5) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси на відповідній території. Відмова у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

При цьому, у силу п.3 розділу ІІ Законом України від 17.10.2019р. №199-IX статті 263, 265 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 29 лютого 2020 року, крім частин шостої - десятої, тринадцятої - п`ятнадцятої, сімнадцятої, абзаців сьомого та восьмого частини вісімнадцятої, частин дев`ятнадцятої та двадцять першої статті 263 зазначеного Закону, які не застосовуються з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2020 року.

Вирішуючи спір, суд повторює, що у розумінні норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органом з присвоєння адреси є виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради, тобто у даному випадку - Виконавчий комітет Харківської міської ради міської ради Харківської області.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства є рішення та діяння (дія чи бездіяльність) владних суб`єктів.

Зміст рішення владного суб`єкта розтлумачено законодавцем у положеннях п.п.18 і 19 ч.1 ст.4 КАС України.

Визначення ж змісту діяння (дії чи бездіяльності) владного суб`єкта норми КАС України не містять.

Разом із тим, у силу ч.6 ст.7 КАС України суд вважає за можливе застосувати загальні визначення рішення, дії, бездіяльності, наведені у п.п.1, 2 і 3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України, згідно з якими рішення владного суб`єкта - це письмовий акт, дія владного суб`єкта - це вчинок компетентного працівника владного суб`єкта, бездіяльність владного суб`єкта - це невиконання обов`язку.

При цьому, суд зважає, що відмова владного суб`єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб`єкта, так і в дії владного суб`єкта, котра має певну документальну фіксацію.

У межах спірних правовідносин Виконавчим комітетом Харківської міської ради не вчинялось жодного із перелічених вище управлінських волевиявлень через відсутність відповідного приводу у вигляді надходження письмового звернення зацікавленої особи.

Однак, вирішуючи спір, суд також зазначає, що відповідно до п.10 Порядку №690 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об`єкта зміна (коригування) адреси здійснюється на підставі рішення суду, крім випадку, визначеного абзацом другим цього пункту.

У разі коли всі окремі частини об`єкта з однаковими адресами є комунальною або державною власністю та належать одному власнику, їх адреси можуть бути змінені в порядку упорядкування нумерації окремих частин об`єкта.

Відповідно до п.52 Порядку №690 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.

У разі коли всі окремі частини об`єкта з однаковими адресами є комунальною або державною власністю та належать одному власнику, їх адреси можуть бути змінені в порядку, визначеному пунктом 53 цього Порядку, або в порядку, передбаченому у зв`язку із зміною, коригуванням адреси.

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006р. по справі "Пантелеєнко проти України" зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Зміст категорії «ефективність» розкрито, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003р. по справі "Дорани проти Ірландії", де указано, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Також зміст цієї ж категорії розкрито і у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", у якому зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.07.2008р. по справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту має бути ефективним та повинен забезпечити реальне відновлення порушеного суб`єктивного права чи захист ущемленого інтересу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.10.2011р. по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine; заява № 29979/04) принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Відтак, за приписами п.10 і п.52 Порядку №690 виправлення помилки у дублюванні номерів об`єктів нерухомого майна - житлових квартир у спірних правовідносинах в обов`язковому порядку потребує прийняття рішення суду як передумови вчинення суб"єктом владних повноважень відповідного управлінського волевиявлення.

Суд зауважує, що у межах спірних правовідносин і Відповідач №1, і Відповідач №2 згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України є субєктами владних повноважень, а за змістом норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690; далі за текстом - Порядок №690) та Порядку присвоєння адрес об`єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова (затверджено рішенням 8 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.07.2011 № 325/11; далі за текстом - Порядок №325/11, із змінами та доповненнями) управлінські волевиявлення цих осіб у процедурі присвоєння обєкту нерухомого майна житлу людини поштової адреси безумовно, беззаперечно та неспростовно є управлінськими волевиявленнями органів публічної адміністрації.

Згідно з п.1.6 Порядку №325/11, розгляд питань щодо присвоєння, зміни або анулювання адреси об`єкта нерухомого майна здійснюється за заявами юридичних та фізичних осіб - власників об`єктів нерухомості, інших правонабувачів, у яких виникло право господарського відання або оперативного управління, спадкоємців (у разі зміни адреси об`єкта нерухомості, речові права на який входять до складу спадщини), відповідних органів місцевого самоврядування, а також органів державної виконавчої влади щодо об`єктів нерухомості державної власності (далі - заявники).

Відповідно до п. 1.9 Порядку №325/11, присвоєння, зміна та анулювання адрес житлових будинків, будівель, споруд, квартир, нежитлових приміщень здійснюється на підставі наказу Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради (далі - Департамент містобудування).

Пунктом 5.1 Порядку №325/11 передбачено, що для присвоєння, зміни або анулювання адреси об`єкта нерухомості подається заява на ім`я директора Департаменту містобудування за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, до якої додаються документи, передбачені цим розділом.

Відповідно до п.3 Порядку №690 перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4 і 26-5 Закону.

Пунктом 8 Порядку №690 визначено, що присвоєння адреси з реквізитом номер окремої частини об`єкта (номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом права на нерухоме майно у складі іншого об`єкта) здійснюється уповноваженими органами з присвоєння адрес за поданням забудовника: під час присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, частинами якого є зазначені окремі частини об`єкта, - відповідно до затвердженої проектної документації та пропозицій замовника щодо нумерації окремих частин об`єкта; під час присвоєння адреси закінченому будівництвом об`єкту, частинами якого є зазначені окремі частини об`єкта, - відповідно до затвердженої проектної документації, матеріалів технічної інвентаризації та пропозицій замовника щодо нумерації окремих частин об`єкта; у випадку, визначеному абзацом тринадцятим частини четвертої статті 26-3 Закону, для об`єктів з існуючим поділом на окремі частини, - відповідно до матеріалів технічної інвентаризації та пропозицій замовника щодо нумерації окремих частин об`єкта; у порядку, визначеному частиною восьмою статті 26-3 Закону. Присвоєння адреси з реквізитом номер окремої частини об`єкта для об`єктів, що не мають поділу на окремі частини, здійснюється відповідно до абзаців другого і третього цього пункту з дотриманням вимог абзаців другого - п`ятого частини третьої статті 26-3 Закону.

Як-то указано у п.9 Порядку №690, зміна адреси з реквізитом номер окремої частини об`єкта, у тому числі у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об`єкта здійснюється в порядку упорядкування нумерації окремих частин об`єкта.

У силу спеціального застереження п.43 Порядку №690 нумерування квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку здійснюється окремо за годинниковою стрілкою у зростаючому порядку починаючи з номера 1 на першому поверсі. Нумерування здійснюється послідовно з першого під`їзду (орієнтуючись на фасад будинку з виходами під`їздів) від входу знизу - вгору. Квартири, нежитлові приміщення та місця для паркування (машиномісця) у вбудованих автостоянках у багатоквартирних житлових будинках нумеруються окремо. Не допускається повторення номерів квартир, приміщень тощо, зокрема збіг номерів квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках.

Згідно з п.50 Порядку №690 упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об`єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об`єктів; у випадку подвоєння адрес внаслідок об`єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9 та 41 цього Порядку; у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.

Суд відмічає, що згідно з ч.1 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Адреса місця знаходження житла людини є обовязковою передумовою для реалізації права громадянина на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування згідно з ст.40 Конституції України, для реалізації права громадянина на соціальний захист згідно з ст.46 Конституції України, для реалізації права громадянина на звернення до суду згідно з ст.55 Конституції України, виконання обовязку із захисту Вітчизни згідно з ст.65 Конституції України.

Тому достовірна та унікальна адреса місця знаходження житла людини є одним із суттєвих та істотних елементів правопорядку України.

Громадянин не може бути позбавлений інтересу на усунення недостовірних відомостей про адресу місця знаходження житла людини, позаяк у розумінні норм Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» така інформація створюється виключно субєктами владних повноважень у процесі виконання функцій органів публічної адміністрації (ч.1 ст.1 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації»), а відповідно до п.3 ч.1 ст.10 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе.

У межах спірних правовідносин суд кваліфікує інтерес заявника на виправлення дублювання двох різних та окремих обєктів нерухомого майна - житла за адресою АДРЕСА_5 як такий, що підпадає під захист за ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а національний закон України з регламентування суспільних відносин у цій сфері як такий, що не відповідає критерію «якості закону» і покладає на зацікавлену особу невиправданий дією обєктивних та нездоланних чинників тягар дотримання процедури виправлення недоліків (помилок, вад, дефектів) в реалізації минулих управлінських волевиявлень субєкта владних повноважень, що насправді не узгоджуються із публічним інтересом суспільства в частині присвоєння кожному окремому житлу індивідуальних та неповторних персональних (тобто унікальних) реквізитів адреси місцезнаходження.

Суд повторно зауважує, що згідно з п.10 Порядку №690 (у редакції до внесення змін постановою КМУ від 05.07.2024р. №785) у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об`єкта зміна (коригування) адреси здійснюється на підставі рішення суду, крім випадку, визначеного абзацом другим цього пункту.

У разі коли всі окремі частини об`єкта з однаковими адресами є комунальною або державною власністю та належать одному власнику, їх адреси можуть бути змінені в порядку упорядкування нумерації окремих частин об`єкта.

Відповідно до п.52 Порядку №690 (у редакції до внесення змін постановою КМУ від 05.07.2024р. №785) у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.

У разі коли всі окремі частини об`єкта з однаковими адресами є комунальною або державною власністю та належать одному власнику, їх адреси можуть бути змінені в порядку, визначеному пунктом 53 цього Порядку, або в порядку, передбаченому у зв`язку із зміною, коригуванням адреси.

Постановою КМУ від 05.07.2024р. №785 з Порядку №690 було виключено п.10 Порядку №690 та п.52 Порядку №690.

Однак, указані зміни законодавства не можуть бути кваліфіковані судом у якості перешкоди для покладення на компетентного субєкта владних повноважень обовязку вчинення конкретного волевиявлення з приводу усунення дублювання двох окремих обєктів житла за однією поштовою адресою саме на підставі судового акту, позаяк це цілком відповідає публічному інтересу суспільства і об`єктивно не здатне призвести до порушення прав (інтересів) будь-яких інших учасників суспільних відносин.

З наведеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин безвідносно до форми звернення зацікавленої особи та обсягу матеріалів звернення зацікавленої особи субєктом владних повноважень у будь-якому разі повинно бути вчинено управлінське волевиявлення з приводу відмови в упорядкуванні поштової адреси житла у звязку із відсутністю відповідного рішення суду.

При цьому, положення чинного національного закону України жодним чином не розкривають суті чи змісту згаданої вище правової категорії, а положення ч.2 ст.124 Конституції України унеможливлюють прийняття будь-якого судового рішення поза межами існуючого реального юридичного спору.

Таким чином, під час розгляду справи судом виявлено, що у даному конкретному випадку чинним на момент виникнення спірних правовідносин національним законом України було запроваджено істотну перешкоду у належній та безперешкодній реалізації заявником усіх правомочностей відносно Квартири як житла, що одночасно підпадає під дію як ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (в аспекті житла людини як елемента приватного життя), так і під дію п.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (в аспекті житла людини як майна).

Тому надання суттєвого юридичного значення формі звернення зацікавленої особи у даному конкретному випадку сприймається судом як прояв надмірного формалізму та не сприяє досягненню мети, проголошеної ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Продовжуючи розгляд справи, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону реально вчиненого управлінського волевиявлення у вигляді бездіяльності.

Судом у ході розгляду справи не виявлено об`єктивних даних, котрі хоча б і опосередковано показували на існування вагомих та істотних причин, здатних з невідворотністю призвести до порушення публічного інтересу суспільства у даному спорі у разі присвоєння житлу заявника нової окремої поштової адреси із залишенням поштової адреси - АДРЕСА_5 за житлом третьої особи - ОСОБА_2 .

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області у межах спірних правовідносин не порушував прав (інтересів) заявника на присвоєння житлу заявника за адресою АДРЕСА_5 унікальної поштової адреси, бо заявник не забезпечив дотримання відповідної процедури.

Однак, з викладених вище міркувань в частині змісту інтересів правопорядку в частині присвоєння кожному окремому житлу унікальної поштової адреси та невідповідності норм належного національного закону України критерію «якості закону» суд вважає за можливе обтяжити субєкта владних повноважень - Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області обовязком вчинити конкретне управлінське волевиявлення на підставі саме даного рішення суду, позаяк норми закону обєктивно виключать існування будь-якої свободи розсуду (управлінської дискреції) у спірних правовідносинах.

За таких обставин з огляду на ч.2 ст.5 та ч.2 ст.9 КАС України інтересу заявника належить надати судовий захист у спосіб, сформульований у резолютивній частині даного судового акту.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Судження суду з приводу юридично значимих обставин та доводів учасників справи детально та розгорнуто викладені у мотивувальній частині даного судового акту, а решта доводів окремій оцінці не підлягає, позаяк на результат вирішення спору не впливає.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Вийти за межі позову.

Зобов`язати Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області прийняти рішення з приводу присвоєння обєкту нерухомого майна житловій квартирі АДРЕСА_1 , наймачем якої є ОСОБА_1 , іншої поштової адреси, ніж АДРЕСА_5 безпосередньо на підставі даного рішення суду.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко