Постанова

від 30.10.2024 по справі 160/8069/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8069/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/8069/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Бізнес Контракт до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ БІЗНЕС КОНТРАКТ звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00101540705 від 05.03.2024 року.

Позов обґрунтовано незгодою з рішенням податкового органу про збільшення грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на суму 652127,50грн, яке прийнято за результатами перевірки по взаємовідносинам з ТОВ Будівельний Гіпермаркет. Так перевіркою визначено відсутність реальності здійснення господарських операцій з контрагентом, проте товариство має належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, які не містять дефектів форми та змісту, та регістрами бухгалтерського обліку, а саме: податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, картками рахунків. Вирок, на який посилається контролюючий орган, щодо контрагента позивача було ухвалено в серпні 2023 року та зареєстровано в Єдиному реєстрі судових рішень 29.08.2023 року, вже після укладення та виконання нами договору поставки з ТОВ Будівельний Гіпермаркет.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача. Так обґрунтовуючи доводи в апеляційної скарги щодо нереальність господарських операцій скаржник посилається на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2023 року по справі №932/6993/23, якими визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1. Так дії ОСОБА_1 виразилися у створенні за винагороду суб`єкту підприємницької діяльності ТОВ «Будівельний Гіпермаркет» (код ЄДРПОУ 44066139) з метою прикриття незаконної діяльності та призвело до того, що невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формального призначення засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. Крім того надані до перевірки документи носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами, а також не оформлені у відповідності до вимог законодавства.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 5299-п від 25.12.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023 року з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Будівельний Гіпермаркет (код ЄДРПОУ 44066139).

Результати вищевказаної перевірки були оформлені актом №188/04-36-07-05/43251110 від 31.01.2024 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЕНЕРДЖІ-БІЗНЕС КОНТРАКТ (код ЄДРПОУ 43251110) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Будівельний Гіпермаркет (код ЄДРПОУ 44066139) за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема: вимоги пункту 44.1 статті 44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за період лютий-квітень 2023 року, на суму 521 702,00 грн. Крім того, в описовій частині акту перевірки зазначено, що позивач не має права на включення до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату у 2023 році, витрат від вартості придбаних товарів у ТОВ Будівельний Гіпермаркет на загальну суму 2 608 960,00 грн.

Не погодившись із вказаним актом перевірки, нами було подано до відповідача заперечення на Акт перевірки за вих. №0902/24-01 від 09.02.2024 року.

За результатом розгляду вказаних заперечень 13 березня 2024 року позивачем було отримано лист ГУ ДПС за № 13610/6/04-36-07-05 від 27.02.2024 року, в якому зазначено, що надані пояснення не спростовують наявність фактів порушення ТОВ ЕНЕРДЖІ-БІЗНЕС КОНТРАКТ норм чинного законодавства та у контролюючого органу відсутні правові підстави для прийняття рішення на користь платника податків, у зв`язку з чим висновки, викладені в акті перевірки № 188/04-36-07-05/43251110 від 31.01.2024 року, залишити без змін.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00101540705 від 05.03.2024 року, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 652 127,50 грн. 00 коп., з яких: за податковими зобов`язаннями - 521 702,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 130 425,59 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано.

Колегія суддів не погоджується висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими, з наступних підстав.

Так спірним у справі є правомірність рішення податкового органу з нарахуванням позивачу грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість враховуючи висновки перевірки про відсутність реальності здійснення господарських операцій з ТОВ Будівельний Гіпермаркет та вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2023 року у справі №932/6993/23.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать встановлені обставини справи, податковим органом було проведено перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Будівельний Гіпермаркет. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимоги пункту 44.1 статті 44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за період лютий-квітень 2023 року, на суму 521702,00грн. Крім того, в описовій частині акту перевірки зазначено, що позивач не має права на включення до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату у 2023 році, витрат від вартості придбаних товарів у ТОВ Будівельний Гіпермаркет на загальну суму 2608960,00 грн.

Так відповідач по суті зазначає, що позивач не отримував товар від контрагента, а було здійснено перерахування коштів на рахунок та обмін документами. Висновки перевіряючих ґрунтуються на оцінці документів поданих до перевірки, аналізі податкової інформації та враховуючи вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2023 року у справі №932/6993/23. (а.с. 24-33)

Згідно матеріалам справи, 17.02.2023 між позивачем (покупець) та ТОВ Будівельний Гіпермаркет (постачальник) укладено договір поставки № 17022023/- П. (а.с. 80-87)

За умовами вказаного договору ТОВ Будівельний Гіпермаркет (постачальник) зобов`язався передати ТОВ ЕНЕРДЖІ- БІЗНЕС КОНТРАКТ (покупець) у встановлений у договорі строк у власність Покупцеві товар, визначений п. 2.1 даного Договору, а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кількість, найменування, асортимент (сортамент, номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, визначаються в рахунках-фактурах Постачальника та/або видаткових накладних. Умови поставки згідно п. 2.2 Договору - ЕХ5У (самовивіз) з адреси, вказаної Постачальником (згідно правил ІНКОТЕРМС).

Позивач на підтвердження виконання вказаного договору надав суду копії видаткових накладних - від 20.02.2023 №145, 02.03.2023 №158, 07.03.2023 №163, 08.03.2023 №165 і копії рахунків від 28.02.2023 №2802, 02.03.2023 №0203, від 07.03.2023 №07031. (а.с. 88-94)

Договір і видаткові накладні зі сторони постачальника (ТОВ Будівельний Гіпермаркет) підписані ОСОБА_2 . Рахунки містять розчерк і не містять посади і прізвища особи, відповідальною за здійснення господарської операції та не дають змогу ідентифікувати осіб, які брала участь у здійсненні господарських операцій.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що позивачем, для підтвердження включення до складу податкового кредиту не надані первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2023 року по справі №932/6993/23, відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1. А саме, дії ОСОБА_1 виразилися у створенні за винагороду суб`єкту підприємницької діяльності ТОВ «Будівельний Гіпермаркет» (код ЄДРПОУ 44066139) з метою прикриття незаконної діяльності та призвело до того, що невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формального призначення засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфікуються за ч.2 ст.205-1 КК України. Вироком встановлено, що ОСОБА_1 розумів, що вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Будівельний Гіпермаркет», тим самим реалізував спільний з невстановленою слідством особою злочинний умисел, оскільки він та невстановлена слідством особа попередньо домовилися про те, що засновником (учасником) та директором вищевказаного підприємства буде формально значитися ОСОБА_1 , проте до діяльності ТОВ «Будівельний Гіпермаркет» в подальшому він не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаного вище підприємства будуть займатися інші особи.

З матеріалів справи видно, що договір укладений позивачем з ТОВ Будівельний Гіпермаркет підписаний ОСОБА_2 , а також видаткові накладні, податкові накладні підписані від імені товариства саме ОСОБА_2 , тобто особою щодо якої постановлено вирок про притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.205-1 КК України.

Беручи до уваги вказаний вирок, колегія суддів виходить з того, що хоча ним безпосередньо не зафіксовано факту здійснення ТОВ «Будівельний Гіпермаркет» фіктивних господарських операцій з позивачем, проте, договір, видаткові накладні, податкові накладні складені від імені вказаного товариства саме за підписом ОСОБА_1 , який відповідно до зазначеного вироку визнав, що вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Будівельний Гіпермаркет», проте до діяльності товариства на мав ніякого відношення.

Верховний Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі N 160/3364/19 (провадження N 11-200апп21) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

В той же час Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що надання судом оцінки всім важливим аргументам, які були передумовою прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного індивідуального акта, який є предметом судового контролю, є визначеною процесуальним законом гарантією справедливого судового розгляду, одним із елементів якого є мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищезазначене, подані позивачем документи на підтвердження ведення бухгалтерського обліку не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які висуваються до первинного документа, а перевіркою встановлено, що отримання позивачем товарів від контрагента не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов`язковою умовою для визнання господарських операцій товарними.

З урахуванням вищенаведеного правового регулювання, встановлених обставин у справі, колегія суддів погоджується з правомірністю та обґрунтованістю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311,315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року в адміністративній справі №160/8069/24 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник