Постанова

від 23.10.2024 по справі 380/24116/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/24116/23 пров. № А/857/19621/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняХомин Ю.Є.,

за участю представника позивачаЄжова О.Ю.,

за участю представника відповідачаХолявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року, прийняте суддею Сидор Н.Т. у м. Львові, повний текст складено 28 червня 2024 року у справі за позовом приватного підприємства «В.С.Е. - ПРО» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

ПП «В.С.Е. - ПРО» (надалі ПП, позивач) звернулося із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень (ППР) від 27.09.2023 № 20880/13-01-07-05 та від 27.09.2023 № 20875/13-01-07-05.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що на підтвердження виконання договору №170523-1 на транспортно-експедиційні послуги, позивачем долучено первинні документи, які підтверджують його реальність. Також зазначено, що перевізником було залучено третю особу для виконання обов`язків за вказаним договором, що не суперечить умовам цього договору.

Щодо покликання контролюючого органу в акті перевірки про невідповідність в датах оформлення транспортних документів ТТН (дата складання 09.06.2023) та CMR (дата складання 13.06.2023), то суд зазначає, що така розбіжність була спростована показами свідка ОСОБА_1 .

Крім цього, позивачем подано докази про придбання в ТОВ «Рубіконс» товару та докази реалізації цього товару, в тому числі і контракт №30/03/2023 від 30.03.2023

Так, на виконання податкових зобов`язань по контракту №30/03/2023 від 30.03.2023, ПП «В.С.Е.-ПРО» складено податкову накладну від 13.06.2023 №27, яка зареєстрована контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звернув увагу на те, що позивачем подано заперечення до акту перевірки №21957/13-01-07-05/44126241 від 05.09.2023, до якого приєднано документи в кількості 49 додатків. Суд врахував, що такі заперечення, додаткові документи і пояснення в силу приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Відтак, наведеним спростовуються покликання контролюючого органу в акті перевірки про неподання до перевірки ПП «В.С.Е.-ПРО» сертифікатів якості товару.

При цьому сертифікат відповідності (якості) на товар не є документом бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції, тому відсутність такого сертифікату сама по собі не може свідчити про відсутність господарської операції.

Суд наголосив, що товарно-транспортна накладна (ТТН) є єдиним документом, що підтверджує перевезення вантажу, тобто факт його переміщення в просторі. Проте товарно-транспортна накладна не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару.

Суд з покликанням на практику Верховного Суду зазначив, що наявність недоліків у оформленні ТТН чи відсутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову, якою відмовити в позові.

В апеляційній скарзі зазначає, що у позивача відсутні власні чи орендовані основні засоби необхідні для ведення господарської діяльності, а саме складські приміщення, транспортні засоби.

Згідно поданого повідомлення форми № 20-ОПП ПП позивач декларує офіс.

ПП «В.С.Е.-ПРО» не придбавало в сторонніх осіб послуг зберігання, навантаження чи розвантаження ТМЦ. Крім того, на підприємстві рахується один працівник, нарахування заробітної плати працівнику не проводиться. Встановлено відсутність необхідної кількості персоналу із відповідними фаховими знаннями для здійснення господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

ПП здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з ТзОВ «Рубиконс» і складено первинні документи (накладні, податкові накладні), що суперечать нормам частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Судом взагалі не встановлювалось, якими саме ресурсами були виконані договірні зобов`язання із постачання спірної продукції.

Крім того, суд проігнорував надану податковим органом інформацію про те, що у ЄРПН відсутня інформація стосовно того, що контрагент позивача придбавав будь-які ресурси необхідні для здійснення господарських операцій.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДПС у Львівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «В.С.Е.-ПРО» код ЄДРПОУ 44126241 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено порушення вимог:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу, внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2023 у сумі 426580 грн;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість за червень 2023 у сумі 1798 грн.

За результатами перевірки, 05.09.2023 контролюючий орган склав акт № 21957/13-01-07-05/44126241, а 27.09.2023 прийняв податкові повідомлення-рішення, а саме:

№ 20880/13-01-07-05, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1798 грн та штрафні санкції у розмірі 449,5 грн;

№ 20875/13-01-07-05, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 426 580 грн та штрафні санкції в розмірі 106 645 грн.

ПП подано заперечення від 13.09.2023 № 2-13/09 (вх. ГУ ДПС у Львівській області від 13.09.2023 №54611/6) на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «В.С.Е.-ПРО», код ЄДРПОУ 44126241, до якого приєднано документи в кількості 49 додатків.

ГУ ДПС у Львівській області розглянуто заперечення ПП на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки вказаного підприємства, за результатами розгляду заперечення постійно діюча комісія з розгляду спірних питань вирішила висновки акта перевірки від 05.09.2023 № 21957 /13-01-07-05/44126241 вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення від 13.09.2023 № 2-13/09 (вх. ГУ ДПС у Львівській області від 13.09.2023 №54611/6) на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП від 05.09.2023 № 21957 /13-01-07-05/44126241 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «В.С.Е.-ПРО», код ЄДРПОУ 44126241» залишити без задоволення.

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України(далі -ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п.44.1 ст. 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно дост.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормамиПК України.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

З положень цієї норми вбачається те, що суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовленням товарів та послуг будуть відноситись до податкового кредиту саме в разі фактичного (реального) здійснення такої операції.

Як визначено у п. 198.2 цієї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 ПК Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно дост. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимогст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201 ст.201цьогоКодексу(п.198.6 ст. 198 ПК України).

Колегія суддів зазначає, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, позивач повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача.

Судом встановлено, що 29.03.2023 між ТОВ «Рубіконс» (Постачальник) та ПП «В.С.Е.-ПРО» (Покупець) укладено договір поставки №29/03 від 29.03.2023, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити запасні частини до автомобільної та тракторної техніки, в подальшому іменовані «Товар», відповідно до видаткових накладних, в яких визначається номенклатура, кількість та вартість Товару і які є невід`ємною частиною даного договору.

Підтвердження факту узгодження Сторонами асортименту, кількості та ціни товару є прийняття Покупцем товару відповідно до видаткової накладної, яка після її підписання Сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

На підтвердження реальності виконання цього договору позивачем долучено рахунок на оплату від 29.03.2023 №320 по товару «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)» в кількості 1760 штук, рахунок на оплату від 18.04.2023 №383 по товару «гільза циліндра S04-19.23.NO» в кількості 2496 штук, лист ТОВ «Рубіконс» вих. №20/04 від 20.04.2023 про орієнтовний термін (І декада червня 2023) готовності товару «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)» та «гільза циліндра S04-19.23.NO», лист ТОВ «Рубіконс» вих. №05/06 від 05.06.2023 про готовність товару «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)» та «гільза циліндра S04-19.23.NO» до відвантаження на 09.06.2023 (пункт завантаження: Сумська область, м. Конотоп, вул. Шевченка, 19А), платіжну інструкцію №1 від 08.06.2023 про оплату товару «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)» в сумі 1288320,00 грн згідно рахунку на оплату від 29.03.2023 №320, платіжну інструкцію №2 від 08.06.2023 про оплату товару «гільза циліндра S04-19.23.NO» в сумі 1 281 945,60 грн згідно рахунку на оплату від 18.04.2023 №383.

Так, у відповідності до п.п. «а» п. 187.1 ст.187 та п.201.1 ст.201 ПК України та на виконання податкових зобов`язань, ТОВ «Рубіконс» складено податкову накладну від 08.06.2023 №48 на товар «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)» та податкову накладну від 08.06.2023 №49 на товар «гільза циліндра S04-19.23.NO», які зареєстровані контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, з метою транспортування означеного товару 17.05.2023 ПП (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Експедитор) був укладений договір №170523-1 на транспортно-експедиційні послуги, згідно п. 1.1. якого Замовник замовляє, а Експедитор надає послуги по плануванню та організації міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно цього договору, а саме п. 1.2.1 та п. 1.2.2 Експедитор надає послуги з організації перевезень по території України та послуги з організації міжнародних перевезень, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту розвантаження в Україні; від пункту завантаження України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України;

При цьому Експедитор має право залучати третіх осіб для виконання заявок Замовника. Експедитор від свого імені за рахунок Замовника укладає договори з такими перевізниками і оплачує їх послуги грошовими коштами, які мають надійти від Замовника.

У разі залучення Перевізником третіх осіб для виконання обов`язків за цим договором, Експедитор несе відповідальність перед Замовником за дії таких третіх осіб як за свої власні. У разі необхідності Замовник може доручити (за погоджену сторонами плату) Експедитору організувати комплектацію збірного вантажу, його перевалку, зберігання і оформлення на митному ліцензійному складі, додаткові послуги.

Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці Замовника і узгоджуються з Експедитором (п. 1.2.3 Договору).

Як вбачається із ТТН, що містяться у матеріалах справи, Перевізником було залучено третю особу для виконання обов`язків за договором на транспортно-експедиційні послуги №170523-1 від 17.05.2023, а саме ОСОБА_3 , що не суперечить умовам цього договору. Перевізник ФОП ОСОБА_2 про залучення ним третіх осіб до виконання перевезення повідомив Замовника, тобто ПП, при цьому зазначив, що такі послуги оплачені в повному обсязі. Вказане також підтверджується листами ФОП ОСОБА_2 , а саме вих. №01/08-09 від 08.09.2023 та вих. № 01/09-10 від 09.10.2023.

Так, на підтвердження реальності виконання цього договору позивачем долучено Договір-Заявку №323-004477 від 08.06.2023, товарно-транспортну накладну № Р513 від 09.06.2023 на перевезення товару «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)», видаткову накладну №513 від 09.06.2023 на товар «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)», товарно-транспортну накладну №514 від 09.06.2023 на перевезення товару «гільза циліндра S04-19.23.NO», видаткову накладну №514 від 09.06.2023 на товар «гільза циліндра S04-19.23.NO», пакувальний лист ТОВ «Рубіконс» №12/06 від 12.06.2023, пакувальний лист ПП від 12.06.2023, CMR від 12.06.2023, CMR 643675 від 13.06.2023, сертифікат EUR1, МД UA209190/2023/028332 від 13.06.2023, рахунок на оплату №323-004477 від 16.06.2023, Акт надання послуг №323-004477 від 19.06.2023, платіжну інструкцію №5 від 21.06.2023.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленимЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами.

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів встановила, що факт здійснення реальної господарської операції між позивачем та вказаним вище контрагентом підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися, у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів

Крім того, позивачем подано сертифікат якості №296 від 19.05.2023 на товар «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)» та сертифікат якості №295 від 19.05.2023 на товар «гільза циліндра S04-19.23.NO», які видані ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»; подано докази про придбання ТОВ «Рубіконс» товару «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)» та товару «гільза циліндра S04-19.23.NO» у ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» (код ЄДРПОУ 30573983), отримані позивачем згідно листа ТОВ «Рубіконс» вих. №24/08 від 24.08.2023, а саме: договір поставки між ТОВ «Рубіконс» та ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» з додатками та доповненнями, скан-копії накладних на поставку гільз від останнього до ТОВ «Рубіконс», декларацію виробника товару (гільзи), довідку про виготовлення товару, планові калькуляції на виготовлення товару.

Також позивачем подано докази реалізації цього товару, а саме контракт №30/03/2023 від 30.03.2023, укладений між компанією «ZLOTECKI» Sp.z o.o. (Польща) (Покупець) та ПП «В.С.Е.-ПРО» (Україна) (Продавець), інвойс №1 від 05.06.2023, докази проведеної оплати товару від 06.06.2023 «ZLOTECKI» Sp.z o.o. (Польща) в сумі 306 564,00 PLN на рахунок ПП SWIFT SR23PN06939081DR та докази транспортування цього товару до Польщі (Rojewo), що зазначені вже судом вище.

Так, на виконання податкових зобов`язань по контракту №30/03/2023 від 30.03.2023, ПП складено податкову накладну від 13.06.2023 №27 на загальну суму 2718056,32 грн на товар «гільза циліндра 740.30-1002021 (Ф)» та «гільза циліндра S04-19.23.NO», яка зареєстрована контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також в підтвердження означених вище господарських операцій позивачем подано бухгалтерську довідку про визначення фінансового результату від операції поставки гільз вих. № 09/10_1 від 09.10.2023, обороно-сальдові відомості за червень 2023, картку по рахунку 631 за червень 2023, картку по рахунку 362 за червень 2023, оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за червень 2023, аналіз рахунку 702 за червень 2023, аналіз рахунку 902 за червень 2023.

Доводи апелянта про порушення вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності у ланцюгу постачання судом до уваги не беруться з огляду на таке.

Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Таку правову позицію неодноразово викладав Верховний Суд у своїх постановах від 02.04.2019 у справі № 826/6245/18; від 20.08.2020 у справі № 380/10381/20.

Разом з тим, як зазначив суд першої інстанції, що судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Крім цього, колегія суддів вважає, доречним застосувати правову позицію наведену в постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 813/955/14 в якій зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат.

Щодо тверджень відповідача про невідповідність вимогамст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає, що товарно-транспортна накладна, враховуючи положення згаданої статті, не є первинним документом, що засвідчує факт проведення господарської операції, а є документом, що підтверджує фактичне переміщення товару у просторі.

Щодо покликання контролюючого органу в акті перевірки про невідповідність в датах оформлення транспортних документів ТТН (дата складання 09.06.2023) та CMR (дата складання 13.06.2023), то колегія суддів бере до уваги покази свідка ОСОБА_1 , допитаного судом першої інстанції, який пояснив, що жодних розбіжностей немає, адже товар дійсно завантажувався 09.06.2023 у м. Конотоп, тому у ТТН вказана дата 09.06.2023, і вже після прибуття товару у м. Львів складалася CMR 13.06.2023, коли відбувалося замитнення товару.

Суд першої інстанції вірно зазначив про тещо наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відсутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Саме видаткова накладна є первинним документом, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій, тобто засвідчує факт отримання/ передачі товарів.

Видаткова накладна надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість, ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання, відомості про постачальника та одержувача товарів, також вказується місце складання такої накладної, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.08.2019 усправі №804/8955/14.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

А тому, відсутність певної деталізації в первинних документах не є підставою для визнання господарської операції нереальною.

Відтак враховуючи, що в ході розгляду даної справи позивач довів, що подані первинні бухгалтерські документи є достатніми для підтвердження господарських операцій та підтверджують фактичне виконання договорів то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №380/24116/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 30.10.2024.