Постанова

від 29.10.2024 по справі 420/11087/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 р. Категорія: 108010000м. ОдесаСправа № 420/11087/24Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

час і місце ухвалення: спрощене провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Пред-к апелянтаПелих А.Ю. (виписка)Пред-к позивачаТарановський Р.В. (адвокат, ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради" до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ про визнання протиправним та скасування висновку, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 02.04.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-20-011267-a, мотивуючи його тим, що 20.12.2023 року було оголошено тендер на закупівлю послуг, а саме: послуги діагностичної візуалізації. За результатами проведеного тендеру переможцем було визначено товариство з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ та із зазначеним товариством було укладено Договір про закупівлю послуг №05-124 від 11.01.2024 року. Водночас, 22.03.2023 року Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області було розпочато моніторинг процедури закупівлі UA-2023-12-20-011267-a, за результатами якого складено висновок від 02.04.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-20-011267-a. У висновку відповідачем зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абз.5 п.п.2 п.44 Особливостей. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області зобов`язало позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Водночас, позивач не погоджується із зазначеним висновком та вважає його необґрунтованим та безпідставним, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 02.04.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-20-011267-a.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що складений ним висновок є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2023 року комунальне некомерційне підприємство Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради оголосив тендер на закупівлю послуг. Предмет закупівлі: послуги з обстеження хворих шляхом магнітно-резонансної? томографії? за кодом НК Украі?ни ЄЗС ДК 021-2015: 85150000-5 Послуги діагностичноі? візуалізаціі??. В оголошенні зазначено, що очікувана вартість закупівлі 5 560 00, 00 грн. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій 28.12.2023 року.

29.12.2023 року уповноваженою особою позивача винесено протокол розкриття тендерних пропозицій, в якому переможцем визнано товариство з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ та 04.01.2024 року винесено повідомлення про намір укласти договір закупівлі із переможцем на суму 3 700 000,00 грн.

11.01.2024 року між комунальним некомерційним підприємством Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради та товариством з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ було укладено договір про закупівлю послуг №05-0124.

Наказом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 22.03.2024 року №13-3 Про початок моніторингу процедур закупівель було розпочато моніторинг закупівлі за номером UA-2023-12-20-011267-a від 20.12.2023 року.

Фахівцями Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області було проведено відповідний моніторинг, за результатами якого складено висновок від 02.04.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-20-011267-a.

У вступній частині вищевказаного висновку зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абз.5 п.п.2 п.44 Особливостей.

У констатуючій частині вказаного висновку зазначено, що замовник у підпункті 1.2 пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації зазначив, що тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог, зокрема, якщо у складі тендерної пропозиції є хоча б один сканований документ, потрібно накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) на тендерну пропозицію. Замовник перевіряє КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП повинні відображатися: прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).

Інформації щодо можливості підписання тендерної пропозицій удосконаленим електронним підписом (УВП) тендерна документація замовника не містить.

Відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області у висновку від 02.04.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-20-011267-a зобов`язало комунальне некомерційне підприємство здійснити заходи направлені та недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із вищезазначеним висновком державної аудиторської служби про результати моніторингу процедури закупівлі, позивач звернувся до суду за захистом прав та інтересів в адміністративному судочинстві.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки використання удосконалених електронних підписів (у тому числі для участі у публічних закупівлях) передбачено Законом України Про електронні довірчі послуги, а також постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року № 193 Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, то надана тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі, що підписана удосконаленим електронним підписом представника товариства з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ, була правомірно прийнята позивачем, з огляду на що, на думку суду, комунальним некомерційний підприємством Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради не було допущено порушень вимог абз.5 п.п.2 п.44 Особливостей.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні № 2939-XII від 26.01.1993 року (далі Закон № 2939-XII).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Одним з основних завдань Держаудитслужби згідно пункту 3 Положення №43 є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), п.11 ч.1 ст.1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини 2-5 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) зокрема, але не виключно, на підставі виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Таким чином, висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, можливість оскарження якого у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону України Про публічні закупівлі.

Згідно положень ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

В розумінні п.п. 31 та 32 ч.1 статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

За ч.2 ст. 22 Закону № 922-VIII встановлено перелік відомостей, які повинні бути зазначені у тендерній документації.

Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Статтею 26 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).

Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, встановленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 15 ст. 29 Закону № 922-VIII).

Відповідно до положень частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, зокрема, якщо тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився.

Згідно ч.2 статті 31 Закону № 922-VIII інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель (ч. 3 статті 31 Закону № 922-VIII).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 було затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно п. 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до п.п.2 п.44 Особливостей, приписи якого корелюються із ч.2 статті 31 Закону № 922-VIII, встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;

є такою, строк дії якої закінчився;

є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Аналізуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що у разі, якщо надана тендерна пропозиція учасника не сформована відповідно до вимог статті 22 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням Особливостей, або у разі, якщо у тендерній пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції, то замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.

Як зазначено відповідачем в оскаржуваному висновку, у підпункті 1.2 пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації замовник зазначив, що тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог, зокрема, якщо у складі тендерної пропозиції є хоча б один сканований документ, потрібно накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) на тендерну пропозицію. Замовник перевіряє КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП повинні відображатися: прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).

Разом з тим, за твердженням апелянта, інформації щодо можливості підписання тендерної пропозицій удосконаленим електронним підписом (УВП) тендерна документація замовника не містить.

Судом встановлено, що згідно п.п.1.2 п.1 розділу ІІІ наданої до суду тендерної документації по процедурі закупівлі Послуги з обстеження хворих шляхом магнітно-резонансної? томографіі? за кодом НК Украі?ни ЄЗС ДК 021-2015: 85150000-5 Послуги діагностичноі?? візуалізаціі? дійсно вказано, що якщо документи тендерної пропозиції учасника (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису (кваліфікований електронний підпис (KEП), то засвідчення документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи не вимагається.

Крім того, згідно п.п.1.2 п.1 розділу ІІІ вищевказаної тендерної документації замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги. Замовник перевіряє КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП повинні відображатися: прізвище та ініціали особи, уповноваженої підписання тендерної пропозиції (власника ключа).

Суд з цього приводу зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 922-VIII під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про електронні довірчі послуги, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;

кваліфікований сертифікат відкритого ключа - сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону.

удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

КЕП захищено двома ключами:

особистий ключ зберігається у підписанта;

відкритий ключ публікується в загальнодоступному або спеціалізованому довіднику.

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п.27 ч.1 ст.1 Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги). Він робить можливим повноцінний юридично значущий документообіг з державою (звітність, адміністрування податків) та контрагентами (обмін рахунками, актами та ін. первинними документами). Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Якщо організації ведуть електронний документообіг, підписуючи документи КЕП, їх юридична сила визнається автоматично відповідно до Закону України №2155-VIII Про електронні довірчі послуги.

Як вбачається з документів, наданих та завантажених на платформі закупівель Prozorro у розділі Тендерні пропозиції по процедурі закупівлі UA-2023-12-20-011267-a, уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ було завантажено файл Електронний підпис, яким, зокрема, було скріплено та підписано його тендерну пропозицію. При перевірці вищевказаного файлу з електронним підписом на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify, відображається те, що такий електронний підпис накладено директором товариства з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ, тип підпису удосконалений, сертифікат кваліфікований.

Електронний підпис - це унікальний набір криптографічно зашифрованих електронних даних, які ідентифікують особу. Він може бути удосконаленим (УЕП) та кваліфікованим (КЕП). Відрізняються ці види підпису рівнем захисту.

Відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Таким чином, КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей підпис.

На тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ дійсно накладений удосконалений електронний підпис, що підтверджується результатами перевірки підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify), що відповідає вимогам, передбаченим пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

Таким чином, встановлене контролюючим органом порушення є суто формальним, адже тендерна пропозиція з накладеним електронно-цифровим підписом надавалась учасником процедури закупівлі - товариством з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ, а вказаний підпис дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Крім того, використання удосконаленого електронного підпису передбачено Законом України Про електронні довірчі послуги, а також постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 року по справі № 380/16208/22.

Такий самий підхід, який полягає у можливості підписання учасником торгів документів, що подаються для участі в закупівлі, удосконаленим електронним підписом, був застосований Верховним Судом у постанові від 23.02.2024 року по справі № 200/14064/21.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскільки використання удосконалених електронних підписів (у тому числі для участі у публічних закупівлях) передбачено Законом України Про електронні довірчі послуги, а також постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року №193 Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, то надана тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі, що підписана удосконаленим електронним підписом представника товариства з обмеженою відповідальністю МЕДКОР ЮГ, була правомірно прийнята позивачем, з огляду на що, на думку суду, комунальним некомерційний підприємством Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради не було допущено порушень вимог абз.5 п.п.2 п.44 Особливостей.

За вищенаведених мотивів суд доходить висновку про наявність підстав для визнання висновку Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 02.04.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-20-011267-a необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року по справі № 420/11087/24, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький