Постанова

від 29.10.2024 по справі 420/15307/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 р. Категорія: 10600000м. ОдесаСправа № 420/15307/22Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

час і місце ухвалення: спрощене провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного університету "Одеська морська академія" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного університету "Одеська морська академія", третя особа: Міністерство освіти і науки України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Національного університету Одеська морська академія, за участю третьої особи Міністерства освіти і науки України, в якій позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність Національного університету Одеська морська академія щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди в розмiрi 30 000 гривень, починаючи з 24.02.2022 i по 18.07.2022, а також додаткової винагороди в розмiрi до 30 000 гривень пропорцiйно в розрахунку на місяць, починаючи з 19.07.2022 i дотепер; - зобов`язати Національний університет Одеська морська академія вчинити певні дії, а саме встановити і виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду в розмiрi 30 000 гривень. починаючи з 24.02.2022 i по 18.07.2022, а також додаткову винагороду в розмiрi до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 19.07.2022 i дотепер, мотивуючи його тим, що позивач ОСОБА_1 відряджений до Національного університету Одеська морська академія Міністром оборони України на посаду, що заміщується військовослужбовцем Збройних Сил України. Наказом Ректора Національного університету Одеська морська академія від 01.04.2010 № 156 позивач призначений на посаду курсового офіцера організаційно-стройового відділу Національного університету Одеська морська академія. На зазначеній посаді позивач проходить військову службу та одержує грошове забезпечення як військовослужбовець Збройних Сил України. 12.08.2022 року позивач звернувся до Ректора Національного університету Одеська морська академія зі зверненням, у якому просив виконати вимоги пункту 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 68 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану та виплатити йому за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень, а з 19.07.2022 і дотепер додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. Проте, як стверджує позивач, відповідач відповідь на звернення не надав, щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень за період з 24.02.2022 - не виплатив, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету Одеська морська академія щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за період з 24.02.2022 року по 18.07.2022 року та додаткової винагороди у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 19.07.2022 року по 02.01.2023 року. Зобов`язано Національний університет Одеська морська академія нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 та додаткову винагороду у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 19.07.2022 року по 02.01.2023 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Національний університет "Одеська морська академія" подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що положення про додаткову винагороду до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць застосовується з 24.02.2022, тому вимога ОСОБА_1 про зобов`язання виплатити щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн., починаючи з 24.02.2022 і по 18.07.2022, а також додаткову винагороду до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць з 19.07.2022 і до тепер, не коректна та не конкретизована. Також, апелянт просить врахувати Постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у зразковій справі № 640/13029/22 та застосувати висновки суду у даній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке:

Судом першої інстанції встановлено, що згідно посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 , позивач - ОСОБА_1 перебуває на військові службі в Збройних Силах України (а.с. 15).

14.12.2017 року між Міністерством оборони України та гр. ОСОБА_1 укладений Контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу, строком на 5 (п`ять) років (а.с. 16-17).

Згідно Витягу із наказу ректора Одеської національної морської академії від 01.04.2010 року №156 по особовому складу, призначено капітана 3 рангу ОСОБА_2 на посаду курсового офіцера, як такого, що відповідно до наказів Міністра оборони від 04.03.2010р. №185 та Міністра освіти і науки України від 13.03.2010р. № 209 відряджений до Одеської національної морської академії із залишенням на військовій службі. З 01 квітня 2010 року прийняв справи та посаду курсового офіцера (а.с. 18).

Згідно розпорядження командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 09.03.2022 року № 30-Р, начальником Інституту ВМС НУ ОМА з 10.03.2022 року (до окремого розпорядження) прийнято в оперативне підпорядкування особовий склад організаційно стройового відділу НУ ОМА, для залучення до виконання завдань щодо охорони та оборони об`єктів військової інфраструктури в м. Одесі (а.с. 19).

Наказом начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія від 10.03.2022 року №58 по стройовій частині, з 10.03.2022 року прийнято (до окремого розпорядження) в оперативне підпорядкування начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія, зокрема, капітана 3 рангу ОСОБА_2 (а.с. 21).

12.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до ректора Національного університету Одеська морська академія із зверненням, де зазначив, що будучи військовослужбовцем Збройних Сил України він проходить військову службу в організаційно-стройовому відділі Національного університету Одеська морська академія та перебуває на грошовому забезпеченні у навчальному закладі, відтак просить виконати вимоги п. 1 Постанови від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану та виплатити за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень, а з 19.07.2022 по цей час додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (а.с. 22-24).

Як стверджує позивач та підтвердив відповідач, відповідь на вказане звернення відповідачем не надана.

Національний університет Одеська морська академія не надав відповіді на це звернення у зв`язку із тим, що в усному порядку усі офіцери були проінформовані про те, що Національний університет Одеська морська академія не має можливості здійснити виплату додаткової винагороди на підставі відповідей МОН та Мінфіну (додаткових бюджетних призначень та асигнувань на виконання постанови КМУ № 168 Університет не отримував).

Так, Національного університету Одеська морська академія від 10.05.2022 № 60/589 повідомлено Міністерство освіти і науки України та Кабінет Міністрів України щодо необхідності вирішення питання щодо виділення додаткового фінансування на 2022 рік за кодом економічної класифікації видатків 2112 грошове забезпечення військовослужбовців та 2120 нарахування на заробітну плату для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям організаційно-стройового відділу Національного університету Одеська морська академія.

Листом Міністерства освіти і науки України від 26.05.2022 № 1/5590-22 повідомлено Національний університет Одеська морська академія про відсутність у міністерства видатків для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.

Вважаючи протиправною бездіяльність Національного університету Одеська морська академія щодо встановлення і виплати щомісячної додатково винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, в розмiрi 30 000 гривень, починаючи з 24.02.2022 по 18.07.2022, а також додаткової винагороди в розмiрi до 30 000 гривень пропорцiйно в розрахунку на місяць, починаючи з 19.07.2022 i дотепер, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що згідно наказом ректора Одеської національної морської академії від 02.01.2023 року №01 капітана 3 рангу ОСОБА_2 , курсового офіцера організаційно-стройового відділу Національного університету Одеська морська академія, звільнено з посади курсового офіцера організаційно-стройового відділу та направлено у розпорядження Міністерства оборони України. 03 січня 2023 року виключено зі списків особового складу Університету та знято з усіх видів постачання.

При цьому, у наказі від 02.01.2023 року № 01 зазначено, що додатковою винагородою в розмірі 30 000 гривень щомісячно, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за весь період нарахування позивач не забезпечувався.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що ця справа не є типовою, проте правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 року у зразковій справі № 260/3564/22 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 року, підлягають застосуванню в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, якою визначено, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 року по справі № 260/3564/22 підтримала висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 06.04.2023 року, що установлена постановою КМУ № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні. Таким чином, додаткова винагорода, встановлена постановою КМУ № 168, є складовою грошового забезпечення позивача.

П`ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційний суд враховує висновки викладені у Постанові ВП ВС від 29 вересня 2024 року у справі № 640/13029/22 та зазначає таке.

Законом, який регулює відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у ЗСУ та регулювання питань, пов`язаних з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).

Пунктом 5 Положення № 1153/2008 визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями ЗСУ (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Згідно з пунктами 153, 155 Положення № 1153/2008 військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міноборони письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад. На підставі письмового запиту Міноборони здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах. Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України. Відрядження оформлюється на підставі письмового запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти, рапорту військовослужбовця та відповідного подання наказами Міністра оборони України. Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Міноборони.

За відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затверджено Указом Президента України від 03 травня 2017 року № 126/2017 (далі - Перелік № 126/2017).

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у ЗСУ та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який установлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинне забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (частини друга - четверта статті 9 Закону № 2011-XII).

Отже, в Законі № 2011-XII окремою нормою встановлено, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України спеціальним нормативним документом.

Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу тощо затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).

За змістом пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України врегульовує порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, окремим нормативно-правовим актом.

Так, з метою впорядкування грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців ЗСУ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 104.

Згідно з абзацами першим, другим, третім пункту 1 Постанови № 104 військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби. Водночас грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

Міноборони відповідно до статті 9 Закону № 2011-ХІІ, постанови № 704 видало наказ від 07 червня 2018 року № 260, яким затвердило Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Пунктом 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення включає: - щомісячні основні види грошового забезпечення; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення; - одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: - посадовий оклад; - оклад за військовим званням; - надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: - підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); - премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: - винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; - допомоги.

Отже, пунктом 2 Постанови № 704, якою визначено порядок і розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, встановлено, що грошове забезпечення зазначених осіб складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що повністю збігається зі складовими грошового забезпечення військовослужбовців, визначеними в частині другій статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Натомість нормою абзацу другого пункту 1 Постанови № 104 імперативно визначено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, лише оклади за військовими (спеціальним) званнями і надбавки за вислугою років виплачуються у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, тоді як оклади за посадами та інші виплати виплачуються як для працівників цих державних органів, установ та організацій.

Системний аналіз наведеного нормативного регулювання підтверджує, що порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в ЗСУ та інших військових формуваннях, відрізняється від порядку грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ організацій. Тобто, розмір грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, врегульовано окремим нормативно-правовим актом, який визначає дещо відмінний порядок та інші складові формування грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (надалі строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними указами Президента України; воєнний стан в країні триває по теперішній час).

Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації (пункт 6 Указу № 64/2022).

На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 /2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, якою вирішив питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, зокрема установив виплату додаткової винагороди для військовослужбовців на період дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) на період дії воєнного стану військовослужбовцям ЗСУ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 зазначеної постанови доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови, а пунктом 5 установлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування (28 лютого 2022 року) та застосовується з 24 лютого 2022 року.

З урахуванням змін, які були внесені постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, абзацом першим пункту 1 Постанови № 168 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям ЗСУ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший пункту 1 Постанови № 168 у такій редакції набрав чинності з 19 липня 2022 року - дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 № 793).

Виплата такої додаткової винагороди проводиться на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій пункту 1 Постанови № 168).

Здійснюючи системне тлумачення Постанови № 168, Велика Палата Верховного Суду враховує зміст преамбули цієї постанови в первісній редакції, в якій зазначалося, що ця постанова прийнята на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію».

Урахування преамбули при системному тлумаченні тексту Постанови № 168 є неодмінним, оскільки зміст преамбули визначає основні засади тлумачення усього цього нормативно-правового акта. Преамбула вказує на умови та причини ухвалення цієї постанови та визначає мету її прийняття.

Одночасно здійснюючи текстуальне тлумачення Постанови № 168, Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що як текстуальне тлумачення змісту первинної редакції пункту 1 Постанови № 168, так і системне тлумачення цієї постанови з урахуванням умов її прийняття, визначеними у преамбулі, дають підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

Отже, пункт 1 Постанови № 168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до Постанови № 104.

Оскільки визначена пунктом 1 первинної редакції Постанови № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (пункт 2 частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ), тоді як абзацом 2 пункту 1 Постанови № 104 чітко визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, то Велика Палата Верховного Суду вважає, що положення Постанови № 168 не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій.

За встановленими у справі обставинами позивач є військовослужбовцем ЗСУ, який відряджений до Національного університету Одеська морська академія із залишенням на військовій службі, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Постанови № 104.

Таким чином, позивачу виплачуються тільки оклади за військовими званнями і надбавка за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, а інші складові грошового забезпечення - як для відповідних працівників НУ «Одеська морська академія».

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до НУ «Одеська морська академія», здійснюється за рахунок коштів цієї установи, і оскільки додаткова винагорода в розмірі 30 000, 00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої для працівників цієї установи не передбачено, то й відсутні правові підстави для її виплати позивачу.

Правова позиція з даного питання викладена у Постанові ВП ВС від 29 вересня 2024 року у справі № 640/13029/22, та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з`ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного університету "Одеська морська академія", - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року по справі № 420/15307/22 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у позові ОСОБА_1 , - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький