Постанова

від 29.10.2024 по справі 420/2263/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2263/24

Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену допомогу на оздоровлення за 2014-2018 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №88, та недоплачену допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки передбачену пунктом 1 статті 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ в сумі щомісячної грошової винагороди у розмірі 30000 гривень за кожен рік, передбаченій Постановою КМУ від 28.02.2022 №168, з обчисленням розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови КМУ від 15.01.2004 №44,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх; військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій від 22.09.2010 №889 до складу сум грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 , нараховувалась та виплачувалась у 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роках грошова допомога на оздоровлення, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ та щодо неврахування щомісячної грошової винагороди у розмірі 30000 гривень за кожен рік, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану до складу грошового забезпечення, з якого йому нарахували грошову допомогу на оздоровлення за 2022 та 2023 роки, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011 -XII, та щодо безпідставного обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні не з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно пункту 4 Постанови КМУ №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , недоплачену допомогу на оздоровлення у 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роках з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, нарахувати та виплатити йому недоплачену допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ в сумі щомісячної грошової винагороди у розмірі 30 000 гривень за кожен рік, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, та обчислити розмір грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно пункту 4 Постанови КМУ №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

В обґрунтування позовних вимог вказував, що позивач у спірний період проходив військову службу у відповідача та наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 688-ОС від 27.11.2023 року його звільнено з військової служби в запас Збройних Сил України.

Позивач звертає увагу, що 29 листопада 2023 року та 13 грудня 2023 року на ім`я начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ним подавалися рапорти зокрема щодо здійснення йому перерахунку виплаченої грошової матеріальної допомоги на оздоровлення у 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роках з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, за 2022-2023 роки з урахуванням суми щомісячної грошової винагороди у розмірі 30 000 гривень за кожен рік, однак відповіді на вказані звернення позивач не отримав. У зв`язку із чим 26 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав повторну заяву та у відповідь на яку відповідач проінформував, що всі нарахування та виплати здійснено позивачу відповідно до вимог чинного законодавства України.

За правовою позицією позивача щомісячна додаткова грошова винагорода та додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 не можуть вважатися одноразовими видами грошового забезпечення та повинні бути включені до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення.

При цьому, позивач з посиланням на практику Верховного Суду вказує, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових, а саме: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Також позивач з посиланням на судову практику наголошує, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом № 2262-ХІІ у 2022 та в 2023 році є більшим ніж в 2018 році.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково.

Визнана протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неврахування у складі місячного грошового забезпечення при виплаті ОСОБА_1 допомоги для оздоровлення у 2014-2018 роках, передбаченої ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги для оздоровлення, які були виплачені у 2014-2018 роках, передбачені ст.10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням раніше проведених виплат.

Визнана протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не обчислення розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно пункту 4 Постанови КМУ №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги для оздоровлення за 2022 та 2023 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно пункту 4 Постанови КМУ №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20коп.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 № 550, щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого проводився розрахунок допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу послався на правомірність оскаржуваного рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 728-ОС від 14 грудня 2023 року капітана ОСОБА_1 (П-029913), начальника групи матеріально-технічного забезпечення зв`язку відділення зв`язку та інформаційних систем, звільненого в запас Збройних Сил України за підпунктом г (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я)) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 14 грудня 2023 року.

Вислуга років станом на 14 грудня 2023 року становить календарна: 21 рік 06 місяців 26 днів; пільгова: 06 років 03 місяці 21 день; всього: 27 років 10 місяців 17 дні.

Відповідно до частини 14 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 45 (сорок п`ять) календарних днів і за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік за 41 (сорок один) календарний день.

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 16 (шістнадцять) повних календарних років служби.

Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 14 грудня 2023 року.

На військовий облік направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

29 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом по команді на ім`я начальника відділення зв`язку та інформаційних систем капітана ОСОБА_2 у якому просив дозволу клопотати перед командуванням загону про віддання відповідної вказівки відповідальним посадовим особам провести донарахування та виплату ОСОБА_1 грошової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в сумі щомісячної грошової винагороди у розмірі 30 000 гривень за кожен рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, обчисленої з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно пункту 4 Постанови КМУ № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та провести донарахування та виплату грошової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

13 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав рапорт, в якому вказував, що у зв`язку із звільненням з військової служби за контрактом в запас Збройних Сил України (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.11.2023 № 688-ОС Про особовий склад) просить клопотати перед командуванням загону про видання відповідної вказівки відповідальним посадовим особам провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року, грошової компенсації вартості за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та за 2023 рік, одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, донарахування грошової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2014-2018 роки, 2022-2023 роки із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 до дня виключення зі списків особового складу відповідно до пункту 292 Указу Президента України Про Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України від 29.12.2009 № 1115/2009 з наданням детальних розрахунків по кожній виплаті та надати обґрунтовані письмові відповіді на раніше подані рапорти.

26 грудня 2023 року ОСОБА_1 на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 подав заяву, в якій просив надати письмову відповідь на рапорт про надання детальних розрахунків по кожній виплаті з розділенням по видам виплат та з наданням математичних розрахунків (з вказанням окремо, яка сума компенсації по кожній виплаті, яким чином були отримані саме ці суми, які щомісячні виплати брались в розрахунок розміру місячного грошового забезпечення, яким чином був отриманий розмір суми місячного грошового розрахунку, що брався за основу) відповідно до рапорту від 13.12.2023 № 28/30832/23-Вн; надати завірену належним чином копію особистої картки грошового забезпечення за 2008 рік, а в разі її відсутності надати письму відповідь з вказанням державного органу, в якому вона знаходиться та завірену копію особистої картки грошового забезпечення за 2023 рік.

Листом за № 09/К-233-7 від 09.01.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 26 грудня 2023 року, в якому зазначалося, що розрахунки належних видів грошового забезпечення проведені залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації у відповідності до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.

Для узагальнення інформації про розмір виплаченого грошового забезпечення за 2023 рік надано належним чином завірений підтверджуючий документ.

Стосовно надання особистої картки на грошове забезпечення за 2008 рік, рекомендовано звернутися повторно з відповідним запитом до Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода за період проходження служби позивачу виплачувалася щомісяця, тому така винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення та матеріальна допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Згідно з ч. 1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

За визначенням, наведеним в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (чинна на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі-Інструкція № 260), якою визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

За приписами п. 1.2 розділу I Інструкції № 260 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 30.1 розділу XXX Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Також, відповідно до п. 33.1 розділу XXXIII Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - Постанова № 889) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Підпунктами 2 пункту 1 Постанови № 899 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з п. 2 Постанови № 899 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з пунктом 8 Інструкції № 550 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Проте, застосовуючи наведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

У свою чергу, встановлення підзаконним нормативно - правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанова № 899, а не Інструкція № 550 в частині обмеження включення щомісячної додаткової грошової винагороди до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова додаткова грошова допомога.

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 року у справі № 825/997/17 та у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 520/8887/2020.

Крім того, з висновків зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 вбачається, що розрахунок грошової допомоги при звільненні повинен проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, якщо вона виплачувалась постійно щомісяця.

Відтак, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода за період проходження служби позивачу виплачувалася щомісяця, тому така винагорода не може вважатись одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення та матеріальна допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Враховуючи вказане, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, виплативши позивачу грошову допомогу на оздоровлення без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, відповідач порушив вимоги належної оплати праці, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 420/2263/24 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 29.10.2024

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький