Рішення

від 31.10.2024 по справі 345/6043/23

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/6043/23

Провадження № 2-о/345/20/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2024 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого - судді Миговича О.М.

з участю присяжних - Стовбана В.М., Тритко Н.В.

секретаря - Бабійчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Тодарчук Т.В., заінтересована особа: Виконавчий комітет Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-

в с т а н о в и в :

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Тодарчук Т.В. звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 , недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення ОСОБА_1 його опікуном.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , є рідним братом ОСОБА_2 , котрий є особою з інвалідністю І групи інвалідності підгрупи А з дитинства довічно внаслідок психічного розладу, що підтверджується довідкою до Акта огляду МСЕК Серія 10ААА №885887. На підставі Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 19.10.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 фактично проживає в АДРЕСА_1 в господарстві матері ОСОБА_3 , та у цьому ж будинку проживає ОСОБА_2 котрий нездатний до самостійного самообслуговування і потребує стороннього догляду, який фактично здійснює його брат ОСОБА_1 . Причиною його інвалідності є хронічне психічне захворювання, яке призводить до того, що він має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, контролю за своєю поведінкою та трудової діяльності. ОСОБА_4 не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги. Увесь цей час за ОСОБА_2 доглядала матір ОСОБА_3 , однак у зв`язку із станом здоров`я, який погіршився після смерті чоловіка та її віком, вона вже не може здійснювати такий догляд, оскільки й сама потребує допомоги та постійного лікування, а тому звернулася до органу опіки і піклування із заявою щодо призначення опікуном її сина - ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 подав відповідну заяву до органу опіки і піклування щодо призначення його опікуном над ОСОБА_5 . У нього добрий стан здоров`я, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає, на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває, не судимий. Має можливість і бажання доглядати за своїм братом і бути його опікуном. За фактом розгляду заяви ОСОБА_1 надано Висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Верхнянської сільської ради, який підтверджує можливість і доцільність призначення заявника ОСОБА_1 опікуном його брата ОСОБА_2 . У зв`язку з таким станом заявник вважає, що наявні всі підстави для визнання його брата недієздатним, встановлення над ним опіки, призначивши йому опікуна.

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Тодарчук Т.В. подала заяву про розгляд справи у їх відсутності просили призначити ОСОБА_1 , опікуном над його братом ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи - Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області подав заяву про розгляд заяви у його відсутності, не заперечують щодо призначення ОСОБА_1 , опікуном ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

На підставі копії довідки до Акта огляду МСЕК Серія 10ААА №885887 виданою Івано-Франківською психіатричною МСЕК від 25.08.2011 року, встановлено що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи інвалідності підгрупи А з дитинства довічно внаслідок психічного розладу, потребує постійного стороннього нагляду і фактично нездатний до самообслуговування (а.с.7).

Судом встановлено, що згідно Висновку №318/62 ЛКК КНП «Калуської міської лікарні Калуської міської ради» від 23.10.2023 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи, внаслідок психічного розладу. За рівнем обмеження життєдіяльності обмежений до самообслуговання, обмежений до орієнтації та контролювати свою поведінку, потребує постійного стороннього догляду (а.с.8).

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_2 призначена пенсія у зв`язку із інвалідністю (а.с.6).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 19.10.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 фактично проживає в АДРЕСА_1 в господарстві мами ОСОБА_3 , яка хворіє, що підтверджується довідкою №52 від 12.09.2023 року та у цьому ж будинку проживає ОСОБА_2 котрий є особою з інвалідністю, нездатний до самостійного самообслуговування і потребує стороннього догляду, який фактично здійснює його брат ОСОБА_1 (а.с.14).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №327/2024 від 29.08.2024 наданого на виконання ухвали суду, ОСОБА_6 , страждає стійким хронічним психічним розладом, важкою розумовою відсталістю, згідно МКХ-10 F72. Внаслідок зазначеного під експертний не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.55-57).

Щодо вимоги заявника про визнання недієздатною ОСОБА_6 , суд зазначає наступні норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ( ч.2 ст.39 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до положень статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частиною першою статті 71 ЦПК України визначено осіб, які належать до членів сім`ї чи близьких родичів, а саме - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб.

У вказаній справі із заявою про визнання фізичної особи недієздатною звернувся брат особи, щодо якої розглядається питання про визнання його недієздатним, який є його близьким родичем.

Згідно ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявний висновок судово-психіатричної експертизи про те, що ОСОБА_2 , страждає стійким хронічним психічним розладом, важкою розумовою відсталістю, згідно МКХ-10 F72, внаслідок якого не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання його недієздатним.

Вирішуючи питання про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 , суд прийшов до такого висновку.

Статтею 300 ЦПК України, разом з іншим, встановлено, що суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до вимог ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Статтею 64 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

При призначенні опікуна важливі та обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Подання органу опіки та піклування не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Системний аналіз наведених норм права указує, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність обгрунтованого подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).

При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (п.3.1 Правил опіки та піклування).

Серед інших осіб, які не можуть бути опікунами, є особи інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню (п.3.2 Правил).

Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна є: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна(піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки (п.3.3 Правил опіки та піклування).

Заявником ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення його опікуном ОСОБА_2 . Адже саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.

До матеріалів справи долучено висновок Опікунської ради при виконавчому комітеті Верхнянської сільської ради Калуського району про можливість виконувати обов`язки опікуна громадянином ОСОБА_1 щодо його брата ОСОБА_2 , в якому також зазначено про те, що орган опіки та піклування визнає доцільним призначення заявника опікуном ОСОБА_2 (а.с.11-13).

Однак висновок від 30.10.2023 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань, з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість та доцільність заявника бути опікуном.

Тобто, об`єктивних підстав призначення недієздатному ОСОБА_2 опікуна в особі заявника у зазначеному висновку не міститься.

Матеріали справи також не містять будь-яких доказів про наявність у ОСОБА_2 позитивного відношення та прив`язаності до особи, яка бажає стати опікуном, що свідчило б про наявність довірливих та доброзичливих стосунків між ними, а відтак і про те, що призначення опікуном саме заявника відповідатиме його інтересам.

Отже, висновок від 30.10.2023 органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 належним чином не мотивовано, що на переконання суду, свідчить про застосування органом опіки та піклування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 .

Крім того, суду не надано доказів та не зазначено у висновку органу опіки і піклування про створення саме заявником необхідних побутових умов недієздатній особі та забезпечення ним його доглядом та лікуванням.

Твердження заявника ОСОБА_1 , про те, що його матір ОСОБА_3 хворіє та не може здійснювати догляд за своїм сином, судом не береться до уваги, оскільки, заявник не долучив жодних доказів на підтвердження своїх аргументів.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи, вимоги законодавства та приймаючи до уваги вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви в частині призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_6 .

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) Верховним Судом сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в єдиному судовому процесі.

Відповідно до ст.65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Оскільки в задоволенні заяви в частині призначення заявника опікуном, суд відмовляє, тому обов`язки опікуна над недієздатною тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатної особи, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 299, 300 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задовольнити частково.

Визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження та жителя АДРЕСА_1 .

Відмовити у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 .

До встановлення опіки та призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснення опіки над недієздатним ОСОБА_2 покласти на виконавчий комітет Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області як орган опіки та піклування.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

У відповідності до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатним - два роки з моменту набрання ним законної сили.

Роз`яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення, визначеного рішенням суду.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Олег МИГОВИЧ

Присяжні: Вячеслав СТОВБАН

Наталія ТРИТКО